Постанова

від 07.08.2018 по справі 805/461/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року справа №805/461/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді доповідача Ястребова Л. В.,

суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника відповідача Груєнка С.Л. (діє за довіреністю), розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 805/461/18-а (головуючий І інстанції Буряк І.В. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віраж-авто" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віраж-авто" (далі - ТОВ "Віраж-авто") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання дій відповідача щодо нарахування податкового зобов'язання у сумі 82 523,90 грн., протиправними та зобов'язання відповідача здійснити коригування нарахованого податкового зобов'язання шляхом виключення (зменшення) у розмірі 82 523,90 в інтегрованій картці позивача (т. 1, а.с. 4-9).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано дії Головного управління ДФС у Донецькій області ДФС України щодо нарахування податкового зобов'язання в сумі 82523,90 грн. протиправними.

Зобов'язано Головне управління ДФС у Донецькій області ДФС України здійснити коригування нарахованого податкового зобов'язання шляхом виключення (зменшення) у розмірі 82523,90 грн. в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Віраж-Авто".

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 7-13).

Вважаючи таке рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без урахування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що за даними інтегрованих карток станом на 15.01.2018 року за позивачем обліковується заборгованість по орендній платі за землю у сумі 106 955,84 грн, з яких: 9836,06 грн. - заборгованість по основному платежу; 21261,29 грн. - заборгованість по штрафним санкціям, нарахованим на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.06.2016 року № 0001321200 за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання; 75858,49 грн. - залишок несплаченої пені. На переконання апелянта, при прийнятті рішення, судом першої інстанції помилково прийнято до уваги обставини, встановлені в постанові Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4309/16-а від 10.05.2017 року, якою Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відмовлено у задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Віраж-авто" заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб в частині 45 221,80 грн. основного платежу, нарахованого платником самостійно за період січень-вересень 2015 року на підставі податкової декларації № 9020083333 від 20.02.2015 року та пені у сумі 22 383,09 грн., оскільки предметом розгляду у даній справі було стягнення з позивача податкового боргу, а не його списання або скасування. Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин Закон № 1669, звертаючи увагу суду апеляційної інстанції, що відповідним законом до Податкового кодексу України (яким регулюються будь-які питання щодо оподаткування) не були внесені зміни щодо звільнення від сплати земельного податку суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а пунктом 3 розділу ХХ перехідних положень ПК України чітко передбачено, що у разі, якщо законодавчими актами України передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим кодексом, застосовуються правила цього Кодексу (т. 2, а.с. 15-16).

Представник позивача у судове засідання, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити,рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі; проти розгляду справи за відсутності представника позивача, належно повідомленого про дату, час та місце розгляду справи не заперечував.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, ТОВ "Віраж-авто" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 05505992, місцезнаходження юридичної особи: 87549, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Котляревського будинок 34, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 30-33).

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у т.ч., щодо внесення відомостей та здійснення коригувань в інтегровану картку платника податків.

Матеріали справи свідчать, що 11 листопада 2005 року між Маріупольською міською радою та ТОВ "Віраж-авто" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець (Маріупольська міська рада) надає орендатору (ТОВ "Віраж-авто") земельну ділянку за адресою: м. Маріуполь, вул. Челябінська, 1г.

У жовтні 2016 року Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області зверталась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Віраж-авто" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 126 973,55 грн. за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб (т. 1, а.с. 15-19)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року по адміністративній справі № 805/4309/16-а, Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Віраж-авто" 45 221,80 грн. орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік та пені в сумі 22 383,19 грн., нарахованої за несвоєчасне виконання обов'язку зі сплати вищевказаного податку у період з 05.05.14 р. по 03.03.15 р.

Вказана постанова набрала законної сили 28 серпня 2018 року.

23 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача із листом №23/10 з проханням внести зміни в облікову картку з орендної плати з юридичних осіб ТОВ "Віраж-авто", а саме, внести відомості про зменшення податкового зобов'язання на суму 67 604,99 грн. на підставі судового рішення по адміністративній справі № 805/4309/16-а (т. 1, а.с. 10).

Відповідач, листом № 31961/10/05-99-46-20 від 23.11.2017 року повідомив позивача про відсутність підстав внесення змін в інтегровану картку ТОВ "Віраж-авто" щодо зменшення податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, зазначивши, при цьому, що у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року по адміністративній справі № 805/4309/16-а йдеться про розгляд позову щодо примусового стягнення з ТОВ "Віраж-авто" суми податкового боргу та відповідно цього питання у резолютивній частині описано результат цього розгляду, а рішення про безпідставне нарахування орендної плати та пені станом на час надання відповіді - відсутнє (т.1, а.с. 11).

Позивач, 24.11.2017 року, листом № 124 просив відповідача надати роз'яснення, стосовно якого періоду за Товариством рахується заборгованість з орендної плати за землю у сумі 124 299,59 грн., а також на підставі чого продовжується нараховуватися пеня за період - 2015 рік, незважаючи на відсутність зобов'язання з орендної плати згідно постанови суду № 805/1427/16-а від 25.07.2016 року, зазначивши, при цьому, що з жовтня 2015 року орендна плата за землю не нараховуються (т. 1, а.с. 12)

На вказаний лист позивача, контролюючий орган, листом від 02.01.2018 року № 74/10/05-99-46-05 повідомив наступне.

За даними інтегрованої картки платника станом на 21.12.2017 р. по ТОВ "Віраж-авто" обліковується заборгованість з орендної плати за землю у сумі 124 299,59 грн., з них:

· недоїмка по основному платежу 27 628,93 грн.;

· недоїмка по штрафним санкціям за несвоєчасну сплату (ст. 129 ПК України) 21 261,29 грн.;

· залишок несплаченої пені - 75 409,37 грн.

Відповідач також зазначив, що відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду по адміністративні справі № 805/4309/16-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віраж-авто" про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 126 973,55 грн., позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Віраж-авто" заборгованості у сумі 45 221,80 грн., які самостійно нараховано останнім за період січень-вересень 2015 року на підставі податкової декларації № 9020083333 від 20.02.2015 року та частини пені у сумі 22 383,09 грн. залишено без задоволення. Суму заборгованості по основному платежу, заявленому у позові зменшено в інтегрованій картці ТОВ "Віраж-авто" 17.03.2016 року на підставі поданої уточненої декларації з орендної плати за землю № 9276530578 від 17.03.2016 року за 2015 рік на суму 47 411,03 гривень. Пеня у сумі 22 383,09 грн., нарахована у інтегрованій картці платника за результатами надання уточнюючої декларації з орендної плати за землю на зменшення сум податкових зобов'язань за 2015 рік, як то передбачено діючим податковим законодавством.

Серед іншого, відповідач вказав, що сума пені збільшена на 14 918,91 грн. у зв'язку із поданням підприємством уточнюючої податкової декларації № 9082310150 від 18.10.2017р. на зменшення податкових зобов'язань з орендної плати за землю за вересень 2014 р. на суму 17 972,80 гривень (т. 1, а.с. 13).

До вказаного листа контролюючим органом надано копію інтегрованої картки платника (т. 1, а.с. 14).

Оскільки відповідачем не було здійснено дій щодо внесення змін до інтегрованої картки ТОВ "Віраж-авто" про зменшення податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки відображення податковим органом в інтегрованих картках платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричинили для ТОВ "Віраж-авто" правові наслідки, від яких залежить фінансовий стан останнього у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що неправомірне нарахування в інтегрованій картці платника податків пені та відображення суми, у стягненні якої відмовлено на підставі рішення суду спричинило необґрунтоване збільшення недоїмки позивача з орендної плати за землю, що тягне за собою негативні наслідки для ТОВ "Віраж-авто", тому як обліковувала недоїмка є підставою для кваліфікації її у якості податкового боргу та стягнення у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням даної справи є правомірність відображення податковим органом у інтегрованій картці податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 82 523,90 гривень.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 названого Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 14.1.147 ПК України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (до 01.01.2017 року); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У зв'язку з тим, що позивачем не сплачувались самостійно визначені грошові зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб , у останнього з'явився податковий борг.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі вищевказаних норм ПК України, Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області у жовтні 2016 року звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Віраж-авто" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 126 973,55 гривень.

У зазначеному адміністративному позові податковий орган наголошував, що заборгованість у розмірі 126 973,55 грн. у ТОВ "Віраж-авто" складається з наступного:

- 45 221,80 грн. - самостійно нарахована платником податку сума грошового зобов'язання за період січень - вересень 2015 року за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб ;

- 21 261, 29 грн. - штраф, який ТОВ "Віраж-авто" зобов'язано сплатити на підставі податкового повідомленням - рішення № 0001321200 від 09.09.16 року;

- 60 490,46 грн. - пеня, з яких: 38 107,27 грн. за невиконання податкових зобов'язань у період з 04.03.13 року по 31.03.14 року, 22 383,19 грн. - невиконання податкових зобов'язань у період з 05.05.14 року по 03.03.15 року.

Під час розгляду адміністративної справи № 805/4309/16-а, судом встановлено, що ТОВ "Віраж-авто" подано до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкову декларацію № 9020083333 від 20.02.15 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якою задекларовано зобов'язання на 2015 рік в сумі 47 411,03 грн.

17 березня 2016 року ТОВ "Віраж-авто" подано уточнюючу декларацію з плати за землю за 2015 рік № 9276530578, якою зменшено податкові зобов'язання на 2015 рік на суму 47 411,03 гривень на підставі ст.ст. 6,7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року №1669

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.16 р. у справі № 805/1427/16-а, яка набрала законної сили, задоволено позовні вимоги ТОВ "Віраж-авто" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та скасовано податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 29.04.16 р. № 0009941200, яким ТОВ "Віраж -авто" було донараховано 47 411,03 грн. податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік та 11 852,76 грн. штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладених обставин, Донецьким окружним адміністративним судом, 10 травня 2017 року прийнято постанову, якою позовні вимоги Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області до ТОВ "Віраж-авто" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 126 973,55 гривень задоволено частково, внаслідок чого, стягнуто з розрахункових рахунків у банках ТОВ "ВІРАЖ - АВТО" податковий борг в сумі 59 368,56 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "ВІРАЖ-АВТО" 45 221,80 грн. орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік та пені в сумі 22 383,19 грн., нарахованої за несвоєчасне виконання обов'язку зі сплати вищевказаного податку у період з 05.05.14 року по 03.03.15 року - відмовлено (т. 1, а.с. 123-126).

Вказана постанова набрала законної сили 28 серпня 2018 року на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З інтегрованої картки ТОВ "ВІРАЖ-АВТО", копія якої наявна в матеріалах справи, видно, що станом на 31.12.2016 року за позивачем обліковувалась заборгованість у розмірі 127 173,55 гривень.

Відповідно до даних інтегрованої картки, 18.10.2017 року контролюючим органом внесено відомості щодо зменшення ТОВ "Віраж-авто" податкового боргу на суму 17793 гривень на підставі уточнюючого розрахунку земельного податку № 9082310124 від 18.10.2017 року за кодом операції 17Ю , а 31.10.2017 року податковим органом внесено відомості щодо зменшення ТОВ "Віраж-авто" податкового боргу на суму 35 586 гривень (т. 1, а.с. 40-45, 221-226).

Станом на 31.12.2017 року за позивачем рахується заборгованість у сумі - 106 956 грн., про що внесено відповідні зміни в ІКП (т. 1, а.с. 227).

Інших відомостей щодо зменшення податкового боргу в інтегровану картку ТОВ "Віраж-авто" податковим органом не вносилось.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даній справі відсутні підстави вважати, що сума податкового зобов'язання у розмірі 67 604,99 грн., у тому числі, за основним платежем 45 221,80 грн. та пеня у розмірі 22 383,19 грн. не обліковується в інтегрованій картці позивача у колонці заборгованість .

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що сума пені у розмірі 14 918,91 грн. нарахована ТОВ "Віраж-авто" у зв'язку з поданням останнім уточнюючої декларації від 18.10.2017 року № 9082310150, в якій зменшено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю за вересень 2014 року на суму 17 972, 80 грн.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 вказаного Кодексу, пеня є одним із видів фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, яка встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Правила нарахування пені встановлені ст. 129 Податкового кодексу України, які пов'язують початок нарахування пені з останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

В даному випадку, нарахування пені ТОВ "Віраж-авто" у розмірі 14 918,91 грн. відбулося в інтегрованій картці платника автоматично на підставі пункту 129.9 ст. 129 ПК України, яким передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669, який набув чинності 15.10.2014 року (далі - Закон № 1669).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції було 14.04.2014 року.

Судом з'ясовано, пеня у сумі 14 918,91 грн. нарахована позивачу по податковому зобов'язанню за платежем орендна плати з юридичних осіб за вересень 2014 року на суму 17 972, 80 гривень.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній на період - вересень 2014 року) передбачалось звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Стаття 7 Закону № 1669 встановлювала скасування на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Маріуполь Донецької області.

Таким чином, на період - вересень 2014 року ТОВ "Віраж-авто" звільнялось від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в силу Закону № 1669, тому, нарахування пені у сумі 14 918,91 грн. позивачу по податковому зобов'язанню за платежем орендна плати з юридичних осіб за вересень 2014 року на суму 17 972, 80 гривень, в даному випадку, відповідачем здійснено неправомірно.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити коригування нарахованого податкового зобов'язання шляхом виключення (зменшення) у розмірі 82 523,90 в інтегрованій картці ТОВ "Віраж-авто", суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

У п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За підпунктом 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, за наслідками податкового контролю.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Відповідно до п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують функції забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

На виконання вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 цього кодексу, а також з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням Міністерством фінансів України розроблено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Вказаний порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Інтегрована картка платника відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Правила відображення в ІКП нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС, визначені п. 7 розд. ІІІ вказаного Порядку, який регулює питання обліку надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску.

Слід зазначити, що пунктом 4 Розділу V Порядку № 422 регламентовано відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП

Відповідно п. 1 ч.4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: у тому числі ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року по адміністративній справі № 805/4309/16-а, яка набрала законної сили, контролюючий орган повинен був здійснити відповідне коригування в інтегрованій картці платника податків, однак останнім цього зроблено не було.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводом суду першої інстанції, що неправомірне нарахування в інтегрованій картці платника податків пені та відображення суми, у стяненні якої було відмовлено судовим рішенням, спричинило необгрунтоване збільшення недоїмки позивача з орендної плати за землю; подальше обліковування таких сум тягне за собою негативні наслідки для позивача, оскільки обліковувана недоїмка є підставою для кваліфікації її у якості податкового боргу та стягнення в судовому порядку тощо та, як наслідок, с висновком про задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України, яким передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства, а також на те, що пунктом 3 розділу ХХ перехідних положень ПК України чітко передбачено, що у разі, якщо законодавчими актами України передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим кодексом, застосовуються правила цього Кодексу із зауваженням, що Законом № 1669 не внесено змін щодо звільнення від сплати земельного податку суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки, в даному випадку, з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669, як такого, що був прийнятий пізніше у часі.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 805/461/18-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

Г.М. Міронова