Ухвала

від 21.08.2019 по справі 805/461/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа №805/461/18-а

адміністративне провадження №К/9901/22845/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі №805/461/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віраж-авто до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Донецькій області (далі -ДФС) направленні до суду поштою 07.08.2019.

Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено 07.08.2018, повний текст виготовлений того ж дня, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення було 07.09.2018, проте касаційну скаргу здано до відділення пошти лише 07.08.2019.

Разом з касаційною скаргою заявником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій він порушує питання про поновлення строку, посилаючись на те, що вперше подану ним касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 02.11.2018 повернуто, оскільки скаржником вимоги ухвали про залишення касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору не виконано. На думку скаржника, обмежене фінансування видатків на сплату судового збору є незалежною від учасника судового процесу обставиною та є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду з касаційною скаргою. Водночас, відповідач робив усе можливе для того, щоб вийти зі свого скрутного матеріального стану, в минулому році постійно звертався до вищестоящого органу щодо недостатності фінансування для сплати судового збору. Просить суд врахувати, що ДФС подає цю скаргу для недопущення безпідставних втрат бюджету та збереження права на касаційне оскарження судового рішення, яке надане Конституцією України.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування порушеного клопотання, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, оскільки виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для сплати судового збору є суто суб`єктивною перешкодою для своєчасного оскарження судового рішення в касаційному порядку, яка має підтверджуватись належними доказами. Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для повторного подання до суду касаційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Суд враховує, що відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Слід врахувати і той факт, що усунення суб`єктивних причин, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги не вимагало багато часу, але так і не усунуто на теперішній час.

Крім того, в порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2018 році щодо майнових вимог у загальному розмірі 82523,90 гривень.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене та виходячи з того, що станом на січень 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762 гривень, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 3524 гривень (82523,90 гривень * 1%) > 1 РПМПО)* 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені Головним управлінням ДФС у Донецькій області у клопотанні про його поновлення.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі №805/461/18-а - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- для повідомлення інших поважних причини пропуску строку на касаційне оскарження;

- для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Н.Є. Блажівська

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду