Постанова

від 07.08.2018 по справі 815/982/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/982/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Час і місце ухвалення: 12:05, 06.04.2018р., м. Одеса Дата складання повного тексту: 06.04.2018р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Брістоль-Красная до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Брістоль-Красная звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00424711405 від 16.11.2017р. та №0042461405 від 17.11.2017р.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки податкового органу про заниження звичайної ціни орендної плати за будівлю загальною площею 11774,2 кв.м., розташовану по вул. Пушкінській, 15 в м.Одесі, є безпідставними, оскільки їх зроблено виключно з аналізу відомостей АІС Архів електронної звітності ДФС України, без вказівки на джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних умовах. Сторони договору оренди ТОВ Брістоль-Красная та ТОВ Л.А.Р.К. є взаємно незалежними юридичними особами. Перевіряючими при визначенні податкових зобов'язань на різницю між договірною орендною платою за 1 кв.м. та орендною платою, прийнятою за основу визначення звичайної ціни, використано дані щодо передачі ТОВ Л.А.Р.К. в суборенду ТОВ МБ Україна приміщення площею 21 кв.м., розташованого на першому поверсі, яке є неспівставним з об'єктом, наданим ТОВ Брістоль-Красная в оренду ТОВ Л.А.Р.К. за такими основними характеристиками, як цілісність та площа.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №00424711405 від 16.11.2017р. та №0042461405 від 17.11.2017р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 06.04.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ Брістоль-Красная .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що ТОВ Брістоль-Красная при передачі в оренду ТОВ Л.А.Р.К. нежитлової будівлі площею 11774,2 кв.м., яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Пушкінська, 15, занизило звичайну ціну орендної плати на 464,18 грн. за 1 кв.м., що призвело до заниження суми орендної плати та, як наслідок, суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Зокрема, сторонами договору визначено розмір орендної плати з розрахунку 31,85 грн. за 1 кв.м., тоді як ТОВ Л.А.Р.К. передало в суборенду ТОВ МБ Україна частину орендованого у позивача приміщення площею 21 кв.м. з розрахунку 496,03 грн. за 1 кв.м., що являється звичайною ціною для визначення бази оподаткування. При цьому, пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області: №00424711405 від 16.11.2017р., яким ТОВ Брістоль-Красная зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 7 839 148 грн.; №0042461405 від 17.11.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 6 597 115 грн. (в т.ч. за основним платежем - 5 277 692 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 319 423 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 18.10.2017р. №617/15-32-14-05/37350005 про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Брістоль-Красная (код за ЄДРПОУ 37350005) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення товариством п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в сумі 5277692 грн., в тому числі: серпень 2016 - 644020 грн., вересень 2016 - 1168070 грн., жовтень 2016 - 1148473 грн., листопад 2016 - 1149109 грн., грудень 2016 - 1168020 грн.;

- завищено від'ємне значення по ПДВ (ряд.21 Декларації Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ) за грудень 2016 року в сумі 7839148 грн.

Зокрема, в акті перевірки від 18.10.2017р. №617/15-32-14-05/37350005 зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.08.2014р. по 31.12.2016р. встановлено їх заниження в сумі 13116840 грн.

ТОВ Брістоль-Красная є власником нежитлового приміщення - будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 15, загальною площею 11774,2 кв.м.

Вказане нежитлове приміщення ТОВ Брістоль-Красная , як орендодавцем, передано в оренду ТОВ Л.А.Р.К. (код ЄДРПОУ 35881896), як орендатору, на підставі договорів оренди від 17.03.2011р. та від 17.03.2014р.

Розмір орендної плати визначається сторонами в 450 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 75000,00 грн.) за один місяць. Вартість оренди за 1 кв.м. складає 31,85 грн. без ПДВ.

Згідно даних АІС Архів електронної звітності ДФС України ТОВ Л.А.Р.К. надає в суборенду ТОВ МБ Україна приміщення за вказаною адресою площею 21 кв.м. Вартість оренди за 1 кв.м. складає 496,03 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 99,21 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Брістоль-Красная занижено базу оподаткування від операцій з постачання послуг по оренді внаслідок заниження звичайної ціни орендної плати за нежилу будівлю, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 15, загальною площею 11774,2 кв.м., де вартість оренди за 1 кв.м. складає 31,85 грн., без ПДВ.

Таким чином, за висновками податкового органу, звичайна ціна орендної плати будівлі переданої в оренду ТОВ Л.А.Р.К. занижена ТОВ Брістоль-Красная за 1 кв.м. на 464,18 грн. (496,03-31,85) та, відповідно, занижена сума орендної плати за місяць в розмірі 5465348 гр. без ПДВ, сума заниження ПДВ в місяць в розмірі 1093070 грн.

У зв'язку з цим, в акті перевірки від 18.10.2017р. №617/15-32-14-05/37350005 Головне управління ДФС в Одеській області зазначило, що внаслідок заниження бази оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених послуг (надання будівлі в оренду), встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ всього в сумі 13116840 грн.

Задовольняючи позов ТОВ Брістоль-Красная про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00424711405 від 16.11.2017р. та №0042461405 від 17.11.2017р. суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки від 18.10.2017р. №617/15-32-14-05/37350005. Судом встановлено, що висновки перевіряючих базувались виключно на відомостях АІС Архів електронної звітності ДФС України, без дослідження первинних документів по договору суборенди між ТОВ Л.А.Р.К. та ТОВ МБ Україна , без проведення зіставлення щодо дати укладення договорів, істотних умов договорів, площі, яка здавалась в оренду (суборенду). За висновками суду першої інстанції, метод, який застосовувався податковим органом при визначенні рівня звичайних цін у даному випадку, не передбачений Податковим кодексом України, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати про заниження ТОВ Брістоль-Красная звичайних цін при передачі належного йому майна в оренду іншому суб'єкту господарювання.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

На час проведення операцій, які стали предметом дослідження за актом перевірки, Податковий кодекс України наступним чином визначав підстави для виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринковою ціною, згідно п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України , є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Отже, дохід позивача, як власника приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 15, загальною площею 11774,2 кв.м., від операцій з передачі цього приміщення в платне користування (оренду) іншому суб'єкту господарювання - орендарю ТОВ Л.А.Р.К. , є базою для нарахування податку на додану вартість, платником якого є позивач.

При цьому, обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган фіскальної служби у порядку, встановленому законом.

В матеріалах справи наявні копії договорів оренди від 17.03.2011р. та від 17.03.2014р., за якими ТОВ Брістоль-Красная передало ТОВ Л.А.Р.К. у строкове платне користування нежитлове приміщення - будівлю, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Пушкінська, 15, загальною площею 11774,2 кв.м.

Пунктом 3.3 вказаних договорів визначено, що розмір орендної плати визначається Сторонами в 450 000 грн., в т.ч. ПДВ 75 000 грн., за один місяць. (а.с.15-16, 18-20)

За актами прийому-передачі від 18.03.2011р. та від 17.03.2014р. об'єкт оренди передано в користування орендарю. (а.с.17, 21)

Варто зазначити, що вказане приміщення належить ТОВ Брістоль-Красная на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І.В. Згідно акту перевірки від 18.10.2017р. №617/15-32-14-05/37350005 надання орендних послуг є основною та систематичного діяльністю позивача; об'єкт нерухомості по вул. Пушкінській, 15 в м.Одесі використовується ТОВ Брістоль-Красная тільки для надання в оренду.

Актом перевірки від 18.10.2017р. №617/15-32-14-05/37350005 підтверджено нарахування та сплату податкових зобов'язань з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ Л.А.Р.К. з урахуванням бази оподаткування, визначеної умовами договорів від 17.03.2011р. та від 17.03.2014р.

Однак, за висновками ГУ ДФС в Одеській області, ТОВ Брістоль-Красная занижено базу оподаткування від операцій з постачання послуг по оренді внаслідок заниження звичайної ціни орендної плати за нежилу будівлю. Зокрема, в даній справі база для нарахування позивачу спірними рішеннями ПДВ була визначена податковим органом з урахуванням сум орендної плати, які за договором суборенди підлягали сплаті суборендатором - ТОВ МБ Україна на адресу суб'єкта господарювання - орендаря ТОВ Л.А.Р.К. .

Апелянт зазначає, що згідно даних АІС Архів електронної звітності ДФС України ТОВ Л.А.Р.К. надає в суборенду приміщення ТОВ МБ Україна за адресою: м.Одеса, вул. Пушкінська, 15, площею 21 кв.м., з розрахунку вартості оренди 496,03 грн. за 1 кв.м. без ПДВ (сума ПДВ 99,21 грн.). У зв'язку з цим, в акті перевірки відповідач дійшов висновку, що звичайна ціна орендної плати будівлі за вказаною адресою загальною площею 11774,2 кв.м. складає 496,03 грн. за 1 кв.м., а не 31,85 грн. за 1 кв.м.

При проведенні перевірки на предмет обґрунтованості визначення бази оподаткування податком на додану вартість з'ясуванню, передусім, підлягають джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах, визначення ринкових цін, виходячи з даних цих джерел та обов'язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції.

Відповідно до п.п. 14.1.80, 14.1.131 п.14.1 ст.14 ПК України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки; однорідні (подібні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Апелянтом не заперечується, що для встановлення відповідності ціни оренди (договірної ціни) ринковій ціні суборенди перевіркою використані дані, отримані при аналізі діяльності іншого підприємства, а саме, відомості АІС Архів електронної звітності ДФС України, інформація якої не є публічною, офіційно не оприлюднюється та не може бути відома третім особам.

При цьому, в акті перевірки відсутні посилання на документальні підтвердження фактів сплати ТОВ МБ Україна конкретних сум на адресу суб'єкта господарювання - орендаря ТОВ Л.А.Р.К. . Під час проведення перевірки ГУ ДФС в Одеській області не досліджувався відповідний договір суборенди, тобто, податковий орган не досліджував суттєві умови договору суборенди, динаміку можливої зміни розміру суборендної плати тощо.

На думку колегії суддів, це свідчить про відсутність належного документального підтвердження висновків акту перевірки про розмір заниженої позивачем бази оподаткування податком на додану вартість.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ГУ ДФС в Одеській області не наводить інших джерел про ціни на ідентичні (однорідні) товари у співставних умовах.

В акті перевірки лише зазначено, що приміщення, надані ТОВ Брістоль-Красная в оренду ТОВ Л.А.Р.К. , а також приміщення надані ТОВ Л.А.Р.К. в суборенду ТОВ МБ Україна , мають ідентичні ознаки комерційної нерухомості: знаходяться в історичному центрі, на одній вулиці, будівлі належать до пам'ятників архітектури, придатність для комерційної експлуатації та інші ідентичні ознаки будівель.

Як слідує зі змісту акту перевірки предметом суборенди є окреме індивідуально - визначене приміщення площею 21 кв.м. за адресою: м.Одеса, вул. Пушкінська, 15. Однак, в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження місця розташування відповідного приміщення, яким чином воно використовується, тоді як учасниками справи не заперечується, що у Готелі Брістоль , є як номерний фонд, конференцхоли, ресторан, так і приміщення загального користування, а також приміщення, які можуть бути використанні в іншій комерційній діяльності. Орендна плата за відповідні приміщення може суттєво відрізнятися.

При передачі в оренду нерухомого майна слід враховувати належність будівель та споруд до однакових класифікаційних типів, з урахуванням їх функціонального призначення, виходячи із Державних класифікаторів, а також їх площу, місцезнаходження, фізичний стан, а також те, чи здійснювалось поліпшення такого об`єкта.

Відповідач не доводить, що ціни третьої особи визначені з урахуванням ринкових цін, яку кількість та походження джерел повинні використати та проаналізувати сторони договору суборенди, стороною якого не є позивач перед визначенням цін, з яких визначається база оподаткування, який допустимий діапазон розбіжностей в цінах у передачу в оренду, суборенду приміщень того чи іншого призначення, що склались на ринку.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, врахуванню підлягає також і часовий період укладення відповідних договорів (оренди і суборенди), так як ринок оренди нерухомості 2014 року відрізняється від ринку оренди нерухомості 2016 року.

В акті перевірки від 18.10.2017р. №617/15-32-14-05/37350005 та в апеляційній скарзі відсутні відомості щодо дати укладення договору суборенди між ТОВ Л.А.Р.К. та ТОВ МБ Україна , що, на думку колегії суддів, у спірних правовідносинах має суттєве значення.

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України чітко встановлено, що якщо не доведено зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору.

Дослідивши матеріали справи та зміст акту перевірки, колегія суддів вважає, що ГУ ДФС в Одеській області не доведено, що співставленні ним об'єкти оренди та суборенди відносяться до ідентичних або однорідних товарів, при порівнянні яких можна визначити звичайну ціна на відповідні послуги.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Федорченко та Лозенко проти України йдеться про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

Наведені в акті перевірки аргументи та посилання на відомості АІС Архів електронної звітності ДФС України щодо поверхневого аналізу однієї операції, вчиненої іншим суб'єктом господарювання на користь третьої особи відносно частини приміщень, наданих позивачем в оренду, без отримання відповідних документів, без проведення зустрічної перевірки, без з'ясування дати набрання чинності та/або зміни чи припинення суборендних правовідносин, не є належною підставою донарахування відповідачем ПДВ та, відповідно, коригування від'ємного значення ПДВ.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу про заниження позивачем об'єкту оподаткування податком додану вартість не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому винесені на підставі таких висновків акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення №00424711405 від 16.11.2017р. та №0042461405 від 17.11.2017р. не можуть вважатися правомірними.

Відтак, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а лише відтворюють зміст відзиву на позовну заяву, якому судом надано належну правову оцінку.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року відстрочено апелянту сплату судового збору в сумі 324 815,94 грн. до ухвалення судового рішення.

Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, тому з Головного управління ДФС в Одеській області належить стягнути судовий збір у розмірі 324 815,94 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державної судової адміністрації України (рахунок №31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 324 815,94 (триста двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять гривень 94 копійок) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 серпня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук