ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
07 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/17611/17
Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Н.А. Час і місце ухвалення: 27.03.2018р., м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №147/1015-01/11-7503 від 18.08.2017р., якою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на неї штраф в сумі 60624 грн.; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовувала тим, що спірну постанову винесено відповідачем з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.18 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , оскільки ФОП ОСОБА_2 не була присутня а ні під час проведення перевірки, а ні під час складання за її результатами акту, припису, протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позивач зазначала, що їй не забезпечено права на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є безумовною підставою для скасування прийнятого інспектором рішення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 27.03.2018р. позов задоволено.
Скасовано винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 постанову №147/1015-01/11-7503 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.08.2017р. відносно ФОП ОСОБА_2 Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , відносно ФОП ОСОБА_2 закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 27.03.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_2
В своїй скарзі апелянт зазначає, що перевірку проведено у присутності позивача, якій вручено акт перевірки, протокол та припис, а також повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Всі зазначені документи отримано особисто ФОП ОСОБА_4, про що свідчить її особистий підпис у відповідних графах матеріалів перевірки.
Також, апелянт посилається на те, що спірною постановою Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області притягнув позивача не до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, а до відповідальності за порушення, передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . А відтак, даний спір підсудний не місцевому загальному суду, як адміністративному, а підлягає розгляду окружним адміністративним судом відповідно до ст.ст. 19, 20 КАС України.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.08.2017р. по 11.08.2017р. посадовими особами Департаменту ДАБІ в Одеській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва складу за адресою: 2-й км Піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка, Татарбунарського району Одеської області.
Перевіркою встановлено, що на території Тузлівської сільської ради, за межами населеного пункту с. Лебедівка, за вказаною адресою, розташована земельна ділянка державної власності загальною площею 0,5688 га, яка надана в довгострокове (25 років), платне користування ФОП ОСОБА_5. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування обловнопропускних каналів та причалу з рибоприймальним пунктом. ОСОБА_5 здав в суборенду частку вищевказаної земельної ділянки площею 0,2000 га ФОП ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_2 самовільно, без повідомлення, що надає право на виконання будівельних робіт, здійснила нове будівництво нежитлової будівлі складу (безкаркасного металевого ангару), улаштувавши монолітний залізобетонний фундамент з подальшим монтажем безкаркасного арочного перекриття з метало профілю, та здійснює експлуатацію даного об'єкту без прийняття до експлуатації у встановленому законом порядку. Вказаними діями ФОП ОСОБА_2 порушила п.1 ч.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.5, п.13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р., п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №905 від 11.08.2017р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.08.2017р. щодо виконання ФОП ОСОБА_2 будівельно-монтажних робіт з нового будівництва складу без отримання будь-якого документу дозвільного характеру та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.08.2017р. щодо здійснення ФОП ОСОБА_2 експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію.
У вказаних протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11 год. 30 хв. 18.08.2017р. у приміщенні Департаменту ДАБІ в Одеській області.
До того ж, Департаментом винесено припис про усунення ФОП ОСОБА_2 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.08.2017 р., яким вимагалося усунути порушення містобудівного законодавства України до 10.10.2017р. або провести земельну ділянку у початковий стан.
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 18.08.2017р. Департаментом ДАБІ в Одеській області прийнято постанову №147/1015-01/11-7503, якою ФОП ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на неї штраф в сумі 60624 грн.
Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови, ФОП ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про її скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Департаментом ДАБІ в Одеській області не спростовано доводи позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим притягнення ФОП ОСОБА_2 до відповідальності за ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути визнано обґрунтованим.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті порушено правила предметної юрисдикції, встановлені статтею 20 КАС України, з огляду на наступне.
Предметна підсудність адміністративних справ на момент звернення ФОП ОСОБА_2 з даним позовом до суду регулювалась статтею 18 КАС України, в редакції Закону від 03 серпня 2017 року, пункт 2 частини 1 якої передбачав, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічна норма закріплена і в оновленому КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року.
Так, п.1 ч.1 ст.20 цієї редакції КАС України передбачає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У розумінні частини першої статті 1 вказаного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Натомість, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення , адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Тобто, відносини позивача з відповідачем виникли з приводу притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення норм, передбачених Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а не до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП .
За змістом статті 2 вказаного Кодексу законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
У Рішенні від 30 травня 2001 року №7-рп/2001 у справі про відповідальність юридичних осіб Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на те, що за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення суб'єктами адміністративної відповідальності є фізичні особи, у частині третій статті 2 цього Кодексу під словосполученням законодавством, ще не включеним до Кодексу слід розуміти закони, що встановлюють відповідальність фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень, які ще не включені в установленому порядку до зазначеного Кодексу.
Аналіз вказаних правових норм та фактичних обставин справи дає суду апеляційної інстанції підстави стверджувати, що оскільки Департаментом ДАБІ в Одеській області притягнуто до відповідальності фізичну особу-підприємця за Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , тому спірні правовідносини не можуть належать до категорії справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з огляду на суб'єктний склад та характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному, як адміністративному.
Відповідно до ч.1 ст.318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Враховуючи, що суд першої інстанції порушив правила предметної юрисдикції, визначені статтею 20 КАС України, колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.318 КАС України, скасовує рішення суду першої інстанції та направляє справу на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Департаменту ДАБІ в Одеській області на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 березня 2018 року відстрочено апелянту сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, тому з Департаменту ДАБІ в Одеській області належить стягнути судовий збір у розмірі 2400 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.5 ч.1 ст.315, ст.ст. 318, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 березня 2018 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови направити на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37471912) на користь Державної судової адміністрації України (рахунок №31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 серпня 2018 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2018 |
Оприлюднено | 09.08.2018 |
Номер документу | 75756196 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Ступакова І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні