Рішення

від 28.12.2018 по справі 522/17611/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 522/17611/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 року, адміністративну справу №522/17611/17, за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, про скасування постанови №147/1015-01/11-7504 від 18.08.2017 року, яка видана головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Терзі В.П. - направлено на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

05 вересня 2018 року вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу справ між суддями, передана для розгляду судді Балан Я.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зазначила, що постанову №147/1015-01/11-7503 від 18.08.2017 року винесено відповідачем з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , оскільки ФОП ОСОБА_1, не була присутня під час проведення, та під час складання за її результатами акту, припису, протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позивач зазначила, що їй не забезпечено права на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є безумовною підставою для скасування прийнятого інспектором рішення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав, та відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов, без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.

Між тим, у відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У судове засідання, призначене на 18 грудня 2018 року, о 12 годині 00 хвилин, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

18 грудня 2018 року, на електрону адресу Одеського окружного адміністративного суду, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності (вх. №ЕП/7456/18 від 18.12.2018 року).

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, та клопотання представника позивача, розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.

Пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 20 лютого 2015 року між ОСОБА_4(Орендар) та ОСОБА_1(Суборендар) було укладено договір суборенди частини земельної ділянки №1 (а.с. 19-21).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. цього договору суборенди, Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування частину земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території АДРЕСА_2 згідно з планом поділу земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Згідно з п. 3.1. цього договору, цей договір укладений на строк дії основного договору оренди землі (до 27 червня 2032 року).

Крім того, 20 лютого 2015 року між ОСОБА_4 (Орендар) та ОСОБА_1 (Суборендар) було підписано акт приймання-передачі об'єкта суборенди за договором суборенди частини земельної ділянки №1 від 20.02.2015 року (а.с. 22).

Відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №533 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), на підставі направлення для проведення позапланового заходу №905 від 23.06.2017 року (а.с.71) та наказу ДАБІ України №976 від 08.09.2015 року, звернення Прокуратури Одеської області №05/1-1435 вих.17 від 16.06.2017 року (а.с.72), посадовими особами Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Терзі Віктором Петровичем та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Сергєєвим Олександром Євгенійовичем - проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті з будівництва складу за адресою: АДРЕСА_2 (фото фіксація а.с.75-78).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції було складено Акт №905. Згідно опису виявлених порушень, позивачем порушено: п.1 ч.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; п. 5, п.13 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою КМУ №466 від 13.04.2011 року, п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою КМУ №461.

11 серпня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Терзі В.П., було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.08.2017 року, відповідно до якого за результатами перевірки, враховуючи надані документи, встановлено, що на земельній ділянці наданої для рибогосподарських потреб за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснюється експлуатація закінченого будівництвом об'єкта не прийнятого в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 (а.с. 7-10).

11 серпня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Терзі В.П., було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути у 60-ти денний термін до 10 жовтня 2017 року порушення містобудівного законодавства України, яке полягає у самочинному будівництві нежитлової будівлі складу на земельній ділянці з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 (а.с. 11-13).

18 серпня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Терзі В.П., було винесено постанову № 147/1015-01/11-7504 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОСОБА_1 визнано виною у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на неї штраф у розмірі 60 624,00 грн. (а.с. 5-6).

Постанова №148/1015-01/11-7504 від 18.08.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності була надіслана позивачу поштою та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного у матеріалах справи, примірник зазначеної постанови отримано позивачем - 18.09.2017 року (а.с.104-107).

Вважаючи, що постанова про накладення штрафу №148/1015-01/11-7504 від 18.08.2017 року винесена протиправно, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.3, 4 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок).

Згідно п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п.17 Порядку№553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 року, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Судом встановлено, що головними інспекторами відповідача 11.08.2018 року складено акт та у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями, відповідачем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №147/1015-01/11-7503 від 18.08.2017 року.

У матеріалах справи наявна копія акту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №905, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.08.2017 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.08.2017 року, які засвідчені у встановленому законодавством порядку та на яких наявний особистий підпис позивача ОСОБА_1, таким чином, твердження позивача про те, що вона не була присутня ні під час проведення перевірки, ні під час складання акту, припису, протоколу та постанови про адміністративне правопорушення працівниками Департаменту ДАБІ в Одеській області - не знаходять свого підтвердження.

Суд наголошує, що суб'єкт містобудування, який вважає протиправними дії службових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції до початку проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється органами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного суду від 10.05.2018 у справі №806/2127/16 (адміністративне провадження №К/9901/35465/18) та від 08.08.2018 у справі №П/811/1680/17 (адміністративне провадження №К/9901/11219/18).

Суд підкреслює, що позивачем, як підставу позову не було зазначено відсутність порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а підставою для скасування постанови про накладення штрафу зазначено відсутність забезпечення права на правову допомогу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування постанови №147/1015-01/11-7503 від 18.08.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, прийнятої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі з боку державних органів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65026, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 37471912), про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №147/1015-01/11-7503 від 18.08.2017 року; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.