Постанова

від 07.08.2018 по справі 810/3193/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3193/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аммоліт Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аммоліт Трейд (далі - позивач, ТОВ Аммоліт Трейд ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2017 №0025671411.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги контролюючий орган вказує на те, що позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання вугілля. Зокрема, зазначає, що ТОВ Фінансові ідеї , ТОВ Солнден , ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс , ТОВ Євро-Вектор-Торг здійснювали діяльність спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому задекларований податковий кредит за рахунок проведення безтоварних господарський операцій сформований неправомірно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у період з 29.05.2017 по 02.06.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Аммоліт Трейд з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Фінансові ідеї , ТОВ Солнден за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс за період з 01.12.2016 по 31.12.2016, ТОВ Мост Коал Трейд , ТОВ Скамекс , ТОВ Євро-Вектор-Торг за період з 01.01.2017 по 31.01.2017.

Результати перевірки оформлені актом від 12.06.2017 №373/10-36-14-11/39882085 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 19-60).

Перевіркою виявлені порушення ТОВ Аммоліт Трейд вимог пункту 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на 997126,00 грн.

Висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Фінансові Ідеї , ТОВ Солнден , ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс та ТОВ Євро-Вектор-Торг , за наслідками яких позивач в охоплений перевіркою період сформував показники податкового кредиту.

На підтвердження такого висновку контролюючий орган в Акті перевірки посилається на податкову інформацію, що міститься в автоматизованій інформаційній системі Податковий блок , за даними якої контрагенти позивача не мають достатньої кількості адміністративно-господарських засобів, зокрема, основних фондів, майна, виробничих активів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів для виконання господарських зобов'язань за укладеними з позивачем договорами.

Крім того, контролюючий орган в Акті перевірки зазначає, що товар, який було поставлено позивачеві контрагентами ТОВ Фінансові Ідеї , ТОВ Солнден , ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс та ТОВ Євро-Вектор-Торг останні не купували, що свідчить про розрив ланцюга постачання та підміну товарних позицій у податкових накладних.

Викладені обставини контролюючим органом в Акті перевірки були розцінені як доказ укладення позивачем правочинів з ТОВ Фінансові Ідеї , ТОВ Солнден , ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс та ТОВ Євро-Вектор-Торг без мети настання відповідних їм правових наслідків та як свідчення участі позивача і його контрагентів у схемі для мінімізації податкових зобов'язань і отримання необґрунтованої податкової вигоди шляхом документального оформлення та відображення у податковому і бухгалтерському обліку фіктивних (безтоварних) господарських операцій.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 07.07.2017 №0025671411, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1246419,00 грн., у тому числі 997126,00 грн. за основним платежем та 249283,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Згідно пп. 14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, формування податкового кредиту та витрат, що враховують при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті.

За визначеннями цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів та послуг до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентами спірних господарських операцій.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 23 вересня 2016 року між ТОВ Аммоліт Трейд , як покупцем, та ТОВ Фінансові Ідеї , як продавцем, укладений договір поставки №37, у порядку та на умовах якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця вугільну продукцію, ціна, кількість, асортимент та строки поставки якої зазначаються у специфікаціях (т.1, а.с. 87-91).

Згідно специфікацій №1-№4 до договору поставки від 23.09.2016 №37, ТОВ Фінансові Ідеї зобов'язувалось поставити позивачеві вугілля кам'яне АМ (13-25) у кількості 67 тонн на загальну суму 174200,00 грн., вугілля кам'яне АМ у кількості 276 тонн на загальну суму 703800,00 грн., вугілля кам'яне АО у кількості 69 тонн на загальну суму 165600,00 грн., вугілля кам'яне АК у кількості 71 тонн на загальну суму 184600,00 грн. (т.1, а.с. 92-95).

На виконання умов договору поставки від 23.09.2016 №37 ТОВ Фінансові Ідеї поставило позивачеві вугілля кам'яне на загальну суму 1' 891' 300,00 грн., у тому числі ПДВ 315216,70 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000119 від 25.09.2016 на суму 174200,00 грн. (т.1, а.с. 102), №РН-0000045 від 15.10.2016 на суму 184600,00 грн. (т.1, а.с. 105), №РН-0000025 від 14.11.2016 на суму 184600,00 грн. (т.1, а.с. 108), №РН-0000040 від 14.10.2016 на суму 869400,00 грн. (т.1, а.с. 115), №РН-0000038 від 17.11.2016 на суму 478500,00 грн. (т.1, а.с. 120).

Поставка здійснювалась залізничним транспортом за замовленням позивача, що підтверджується залізничними товарно-транспортними накладними (т.1, а.с. 122-137); банківськими виписками про оплату послуг за перевезення вантажу (т.2, а.с. 57-65).

За фактом розрахунків за поставлений товар, позивач отримав від ТОВ Фінансові Ідеї податкові накладні на загальну суму 1' 891' 300,00 грн., у тому числі ПДВ 315216,70 грн., а саме: №41 від 28.11.2016 на суму 174200,00 грн., у т.ч. ПДВ 29033,33 грн., №43 від 28.11.2016 на суму 351900,00 грн.. у т. ч. ПДВ 58650,00 грн., №42 від 28.11.2016 на суму 351900,00 грн., у т.ч. ПДВ 58650,00 грн., №44 від 28.11.2016 на суму 165600,00 грн., у т.ч. ПДВ 27600,00 грн., №45 від 28.11.2016 на суму 184600,00 грн., у т.ч. ПДВ 30766,67 грн., №47 від 28.11.2016 на суму 168000,00 грн., у т.ч. ПДВ 28000,00 грн., №48 від 28.11.2016 на суму 310500,00 грн., у т.ч. ПДВ 51750,00 грн., №46 від 28.11.2016 на суму 184600,00 грн., у т.ч. ПДВ 30766,67 грн. (т.1, а.с. 100, 103, 106, 109, 111, 113, 116, 118).

23 вересня 2016 року між ТОВ Аммоліт Трейд , як покупцем, та ТОВ Солнден , як продавцем, укладений договір поставки №2309-2, у порядку та на умовах якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця вугільну продукцію, ціна, кількість, асортимент та строки поставки якої зазначаються у специфікаціях (т.1, а.с. 138-142).

Згідно специфікації №1 до договору поставки від 23.09.2016 №2309-2, ТОВ Солнден зобов'язувалось поставити позивачеві вугілля кам'яне АКО (25-100) у кількості 332 тонн на загальну суму 959480,00 грн. (т.1, 144).

На виконання умов договору поставки від 23.09.2016 №2309-2 ТОВ Солнден поставило позивачеві вугілля кам'яне на загальну суму 959479,98 грн., у тому числі ПДВ 159913,33 грн., що підтверджується видатковими накладними №0211-1 від 02.11.2016 на суму 381480,00 грн., №0311-1 від 03.11.2016 на суму 381480,00 грн. (т.1, а.с. 149, 152).

Поставка здійснювалась залізничним транспортом за замовленням позивача, що підтверджується залізничними товарно-транспортними накладними (т.1, а.с. 154-158); банківськими виписками про оплату послуг за перевезення вантажу (т.2, а.с. 57-65).

За фактом розрахунків за поставлений товар, позивач отримав від ТОВ Солнден податкові накладні на загальну суму 959479,98 грн., у тому числі ПДВ 159913,33 грн., а саме: №15 від 22.11.2016 на суму 381480,00 грн., у т.ч. ПДВ 63580,00 грн.; №16 від 22.11.2016 на суму 381480,00 грн., у т.ч. ПДВ 63580,00 грн.; №17 від 22.11.2016 на суму 196520,00 грн., у т.ч. ПДВ 32753,33 грн. (т.1, а.с. 145, 147, 150).

29 листопада 2016 року між ТОВ Аммоліт Трейд , як покупцем, та ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс , як продавцем, укладений договір поставки №17, у порядку та на умовах якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця вугільну продукцію, ціна, кількість, асортимент та строки поставки якої зазначаються у специфікаціях (т.1, а.с. 159-163).

Згідно специфікацій №1-№2 до договору поставки від 29.11.2016 №17, ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс зобов'язувалось поставити позивачеві вугілля кам'яне АС (6-13) у кількості 345 тонн на загальну суму 741750,00 грн. (т.1, 164).

На виконання умов договору поставки від 29.11.2016 №17, ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс поставило позивачеві вугілля кам'яне на загальну суму 1534187,52 грн., у тому числі ПДВ 255697,92 грн., що підтверджується видатковими накладними №3/12-1 від 03.12.2016 на суму 734977,50 грн., №20/12-1 від 20.12.2016 на суму 162590,00 грн., №6/12-2 від 16.12.2016 на суму 636620,00 грн. (т.1, а.с. 167, 171, 174).

Поставка здійснювалась залізничним транспортом за замовленням позивача, що підтверджується залізничними товарно-транспортними накладними (т.1, а.с. 178-180, т.2, а.с. 20-24); банківськими виписками про оплату послуг за перевезення вантажу (т.2, а.с. 57-65).

За фактом розрахунків за поставлений товар, позивач отримав від ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс податкові накладні на загальну суму 1534187,52 грн., у тому числі ПДВ 255697,92 грн., а саме, №3 від 22.12.2016 на суму 141577,50 грн., у т.ч. ПДВ 23596,25 грн., №4 від 22.12.2016 на суму 318310,00 грн., у т.ч. ПДВ 53051,67 грн., №5 від 22.12.2016 на суму 318310,00 грн., у т.ч. ПДВ 53051,67 грн., №6 від 22.12.2016 на суму 162590,00 грн., у т.ч. ПДВ 27098,33 грн., №2 від 14.12.2016 на суму 296700,00 грн., у т.ч. ПДВ 49450,00 грн., №1 від 14.12.2016 на суму 296700,00 грн., у т.ч. ПДВ 49450,00 грн. (т.1, а.с. 166, 168, 169, 170, 172, 173).

01 грудня 2016 року між ТОВ Аммоліт Трейд , як покупцем, та ТОВ Євро-Вектор-Торг , як продавцем, укладений договір поставки №17, у порядку та на умовах якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця вугільну продукцію, ціна, кількість, асортимент та строки поставки якої зазначаються у специфікаціях (т.1, а.с. 181-186).

Згідно специфікацій №1-5 до договору поставки від 01.12.2016 №4, ТОВ Євро-Вектор-Торг зобов'язувалось поставити позивачеві вугілля кам'яне АКО (25-100) у кількості 278 тонн на загальну суму 717240,00 грн., вугілля кам'яне АМ (6-13) у кількості 140 тонн на загальну суму 364000,00 грн., вугілля кам'яне АКО (25-100) у кількості 67 тонн на загальну суму 193965,00 грн., вугілля кам'яне АКО (25-100) у кількості 70 тонн на загальну суму 163800,00 грн., вугілля кам'яне АК (50-100) у кількості 70 тонн на загальну суму 173600,00 грн., вугілля кам'яне АКО (25-100) у кількості 208 тонн на загальну суму 532480,00 грн., (т.1, 189, 195, 206, 215, 217).

На виконання умов договору поставки від 01.12.2016 №4, ТОВ Євро-Вектор-Торг поставило позивачеві вугілля кам'яне на загальну суму 1597785,00 грн., у тому числі ПДВ 266297,50 грн., що підтверджується видатковими накладними РН-0000010 від 30.12.2016 на суму 349180,00 грн., РН-0000008 від 18.12.2016 на суму 361200,00 грн., РН-0000007 від 18.12.2016 на суму 356040,00 грн., РН-0000001 від 01.12.2016 на суму 193965,00 грн., РН-0000004 від 12.12.2016 на суму 163800,00 грн., РН-0000003 від 08.12.2016 на суму 173600,00 грн., РН-0000002 від 03.01.2017 на суму 532480,00 грн. (т.1, а.с. 193, 198, 201, 204, 213, 216 ).

Поставка здійснювалась залізничним транспортом за замовленням позивача, що підтверджується залізничними товарно-транспортними накладними (т.1, а.с. 219-226); банківськими виписками про оплату послуг за перевезення вантажу (т.2, а.с. 57-65).

За фактом розрахунків за поставлений товар, позивач отримав від ТОВ Євро-Вектор-Торг податкові накладні на загальну суму 1597785,00 грн., у тому числі ПДВ 266297,50 грн., а саме: №2 від 31.01.2017 на суму 173600,00 грн., у т.ч. ПДВ 28933,33 грн., №3 від 31.01.2017 на суму 193965,00 грн., у т.ч. ПДВ 32327,50 грн., №1 від 31.01.2017 на суму 163800,00 грн., у т.ч. ПДВ 27300,00 грн., № 4 від 31.01.2017 на суму 349180,00 грн., у т.ч. ПДВ 58196,67 грн., №6 від 31.01.2017 на суму 361200,00 грн., у т.ч. ПДВ 60200,00 грн., №5 від 31.01.2017 на суму 356040,00 грн., у т.ч. ПДВ 59340,00 грн. (т.1, а.с. 191, 196, 199, 202, 207, 211).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, придбане позивачем у ТОВ Фінансові Ідеї , ТОВ Солнден , ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс та ТОВ Євро-Вектор-Торг кам'яне вугілля поставлялось безпосередньо до контрагентів позивача - ТОВ Миколаїв-Вугілля , ТОВ Сігма Агрокомпані , ТОВ Скамекс , ПАТ Укрграфіт , ТОВ Електросталь , ТОВ Дніпро-Фішер , ПАТ Укрграфіт , ТОВ Скамекс , ТОВ Мост Бізнес Трейд , ТОВ Миколаїв-Вугілля , що підтверджується договорами поставки, видатковими накладними, актами приймання-передачі товару, банківськими виписками про оплату товару (т.2, а.с. 86-212).

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий кредит та витрати за результатом здійснених господарських операцій з ТОВ Фінансові Ідеї , ТОВ Солнден , ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс та ТОВ Євро-Вектор-Торг , були сформовані позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства.

Висновки відповідача про безтоварність розглядуваних фінансово-господарських операцій позивача та ТОВ Фінансові Ідеї , ТОВ Солнден , ТОВ Імпорт-Еліт-Альянс і ТОВ Євро-Вектор-Торг , що ґрунтуються на податковій інформації, отриманій з власних інформаційних джерел, вірно відхилені судом першої інстанції, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В той же час, судом першої інстанції, з дослідженого Акта перевірки встановлено, що посадові особи контролюючого органу обставин фактичної поставки товарів не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Враховуючи те, що викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, є необґрунтованим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 07.07.2017 №0025671411 та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 12 березня 2018 року та не можуть бути підставами для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 08.08.2018 року.