Ухвала

від 27.07.2018 по справі 805/3239/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2018 року

Київ

справа №805/3239/17-а

касаційне провадження №К/9901/53823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №805/3239/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кальміус Арена" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кальміус Арена" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 14.11.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Скасував податкове-повідомлення рішення №0000181202 від 07.06.2017 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10589526грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 2647382грн.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2017 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 залишив без змін.

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося у червні 2018 року до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з такого.

Як вбачається з оскарженої ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (повний текст виготовлено 19.12.2017), вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення.

Згідно частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку, з урахуванням вихідних днів, був день із датою 10.01.2018.

Касаційну скаргу податковим органом подано 18.06.2018, тобто з пропуском встановленого частиною другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного скарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах строку встановленого процесуального закону.

Так, ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 (К/9901/53823/17) Головному управлінню ДФС у Донецькій області повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Податковий орган звернувся вдруге з касаційною скаргою та вказав, що не мав можливості сплатити судовий збір по справі №805/3239/17-а, оскільки було зупинено проведення платежів за платіжними дорученнями, що підтверджується листами Головного управління ДФС у Донецькій області, тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту б частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.20117) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги відповідачем додано документ про сплату судового збору платіжне доручення від 10.07.2018 №1087 на суму 344884,52грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - вересень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801 ).

У відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - вересень 2017 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги майнового характеру про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2017 №0000181202, №0000191202, загальна сума за якими складає 13237418грн.

Судові рішення податковим органом оскаржуються в частині задоволених позовних вимог в загальній сумі 13236908грн.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову, виходячи з цієї ціни позову складає 13236908грн. х 1,5% = 198553,62грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 198553,62грн. х 200% = 397107,24грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ";101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд".

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №805/3239/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кальміус Арена" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

Р.Ф.Ханова