Рішення

від 07.08.2018 по справі 654/2414/18

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/2414/18

Провадження № 2/654/965/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2018 м. Гола Пристань Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіФранцішка Ю. В., секретаряКозенко В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області цивільну справу №654/2414/18 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Збур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання права на пай, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вони працювали в радгоспі Приморський , були членами цього радгоспу, правонаступником якого стало у 1994 році КСП Приморське , в якому позивачі продовжували працювати. 21.05.1996 КСП Приморське було передано Державний акт на право колективної власності на землю, на той час позивачі ще були членами КСП Приморське , працювали в даному господарстві, однак до списку осіб, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, з визначенням частки паю кожному з числа осіб, які мають право на пай члена колгоспу їх не було включено. Відповідно до Виписки з протоколу №2 зборів вповноважених пайовиків КСП Приморське від 26.02.2000, позивачів було включено до числа пайовиків та було надано право на пай, який потрібно виділити з резервного фонду, але по теперішній час вказаний протокол не було виконано, у зв'язку з чим вони звертаються до суду та просить поновити строк позовної давності для звернення до суду, визнати за ними право на пай та зобов'язати Голопристанську РДА виділити позивачам земельні частки (паї) в натурі із земель резервного фонду.

В судове засідання сторони не з'явилися, від представника позивача за довіреністю - ОСОБА_8 до суду надійшла письмова заява, в якій представник просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

Представник відповідача - Збур'ївської сільської ради в судове засідання не з'явився, надавши клопотання, згідно якого Збур'ївська сільська рада просить розглянути дану справу без її участі щодо поданого позову не заперечує.

Представник відповідача Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання представника про неможливість забезпечення явки уповноваженого представника Голопристанської РДА; письмового відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 23.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.

Статтею 14 Конституції України та ст. 1 Земельного Кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав.

Відповідно до Указу Президента України прийнятого 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям - право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) мають лише члени сільськогосподарських підприємств та пенсіонери, які згідно з статутом підприємства залишились членами цього сільськогосподарського підприємства на час отримання підприємством Державного акту на право колективної власності на землю.

Затвердження розміру земельної частки (паю), видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводиться відповідною державною адміністрацією.

Зі змісту наведеного вбачається, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві й була його членом.

Однією з підстав набуття права на земельну частку (пай) у КСП є членство особи у такому підприємстві.

Відповідно до ст. 2 Закони України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частин (паїв) , п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, Указом Президента України Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрною сектора економіки від 03.12.1999 р., сертифікат на право на земельну частку (пай) є документом, що встановлює право, на земельну частку (пай) до отримання державного акту.

Виходячи зі змісту ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України та вищевказаного Указу Президента України особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, долучених до Державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами норм земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, до списку не може позбавити її права на земельну частку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали в радгоспі Приморський , були членами цього радгоспу, правонаступником якого стало у 1994 році КСП Приморське , в якому позивачі продовжували працювати, що підтверджується наданими до суду копіями трудових книжок (а. с. 14-24).

21.05.1996 КСП Приморське було передано Державний акт на право колективної власності на землю. На той час позивачі ще були членами КСП Приморське працювали в даному господарстві, однак до списку осіб, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, з визначенням частки паю кожному з числа осіб, які мають право на пай, члена колгоспу їх не було включено.

Відповідно до Виписки з протоколу №2 зборів вповноважених пайовиків КСП Приморське від 26.02.2000, позивачів було включено до числа пайовиків та було надано право на пай, який потрібно виділити з резервного фонду (а. с. 25), але по теперішній час вказаний протокол не було виконано, а саме - господарство було ліквідовано.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Земельного кодексу України, суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства, в тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Ст. 5 ЗК України передбачено, що розпорядження земельними ділянками, які перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. Кожен член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства в разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою та сьомою ст. 6 ЗК України.

Розмір земельної частки (паю) відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 р., обчислюють комісії, створені на підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймає районна державна адміністрація.

Внесеним до списку (він додається до державного акта на право колективної власності на землю) особам видаються сертифікати на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та проводиться їх реєстрація районною державною адміністрацією.

В абзаці 3 п. 24 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004, №7, була висловлена думка, за якою вимоги щодо земельних часток (паїв) можуть задовольнятися за рахунок земель резервного фонду на підставі положень п. 7 Указу Президента від 08.08.1995 №720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , яким встановлено, що резервний фонд використовується для передачі у приватну власність земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме: визнання за позивачами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н. право на пай та зобов'язання відповідача виділити позивачам земельні частки (паї) в натурі із земель резервного фонду.

Вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат по справі позивачами не заявлялися.

Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 5, 6, 25, 152 Земельного кодексу України, п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст. ст. 5, 10, 13, 76, 81, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити.

Поновити строки позовної давності для звернення до суду для захистуособистих майнових прав.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н. право на пай.

Зобов'язати Голопристанську районну державну адміністраціюХерсонської області виділити земельні частки (паї) в натурі із земель резервного фонду: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у деньйого проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з вручення йому повного рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю. В. Францішко