Рішення

від 06.08.2018 по справі 910/3138/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2018Справа № 910/3138/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Василенка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач Сервіс 2007"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

про стягнення 1 106 600,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Володарський В.Л., ордер серія КВ № 394440; ОСОБА_2, керівник;

від відповідача: Марунько Л.О., довіреність № 1982/18 від 14.12.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпостач Сервіс 2007" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення 1 106 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №89560а6зда від 12.08.2016 із виплати страхового відшкодування позивачу (страхувальнику) у розмірі 1 100 000,00 грн. у зв'язку із настанням страхового випадку - викраденням застрахованого автомобіля Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого страхового відшкодування, нараховану за 60 робочих днів прострочення, яка складає суму 6 600,00 грн.

Також, позивач у своєму позові вказує, що ним понесено судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 16 599,00 грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. та витрат на доставку кореспонденції у розмірі 300,00 грн., а тому за орієнтовними розрахунками ТОВ "Промпостач Сервіс 2007" станом на момент звернення з даним позовом до суду судові витрати становлять суму у загальному розмірі 31 899,00 грн., яку позивач просить стягнути з ПАТ "СК "АХА Страхування".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2018 відкрито провадження у справі №910/3138/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.04.2018.

05.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, за змістом якого вбачається, що ПАТ "СК "АХА Страхування" заперечує проти позовних вимог ТОВ "Промпостач Сервіс 2007", оскільки позивачем порушено умови Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №89560а6зда від 12.08.2016 в частині надання страховику неправдивої інформації (щодо свідоцтва про реєстрацію автомобіля) та обставин настання події. Крім того, відповідач вказує, що обов'язок прийняття рішення щодо заявленого випадку для ПАТ "СК "АХА Страхування" станом на час розгляду справи №910/3138/18 не настав, оскільки документ, який дає підстави для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування (довідка Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області №4957/17 від 13.03.2018, згідно якої свідоцтво про реєстрацію спірного транспортного засобу є речовим доказом у кримінальному провадженні) була отримана відповідачем 29.03.2018, і з цієї дати почався відлік строку для прийняття рішення за заявленим позивачем випадком. Також, відповідач вказує, що на виконання п. 29.6 Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №89560а6зда від 12.08.2016 ним за встановленою формою було підготовлено та підписано Абандон, який разом із заявою на виплату страхового відшкодування було направлено на адресу позивача, та після отримання від останнього підписаних цих документів, відповідачем у встановлені строки буде врегульовано спірний страховий випадок.

В судовому засіданні 05.04.2018 представником позивача надано суду клопотання про відкладення підготовчого засідання мотивоване необхідністю надання сторонам часу для досягнення згоди з приводу умов можливої мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивача задоволено та відкладено підготовче засідання на 08.05.2018.

03.05.2018 через відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, яке мотивоване зайнятістю представника позивача у іншому судовому засіданні.

04.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд призначити процедуру врегулювання спору у даній справі за участю судді. Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідачем запропоновано підписати договір за встановленою формою (абандон), який в свою чергу містить ряд умов, які є несприятливими стосовно позивача, а також не містять пропозицій щодо вирішення питання про пеню та судові витрати.

В підготовчому засіданні 08.05.2018 представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання позивача про призначення процедури врегулювання спору у даній справі за участю судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач Сервіс 2007", підтриману Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", про врегулювання спору за участю судді задоволено; призначено проведення процедури врегулювання спору у справі №910/3138/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач Сервіс 2007" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення 1 106 600,00 грн. за участю судді; призначено спільну нараду сторін та судді по справі №910/3138/18 на 17.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 поновлено провадження у справі; припинено врегулювання спору за участю судді у справі № 910/3138/17 та передано справу №910/3138/18 на автоматизований розподіл для визначення іншого складу господарського суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення врегулювання спору за участю судді з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018 визначено суддю Грєхову О.А.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 прийнято справу № 910/3138/18 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2018.

У судове засідання представники позивачів з'явились та подали відповідь на відзив, представник відповідача з'явився та подав відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що станом на 16.07.2018 від позивача підписаного абандону та інших документів, відповідачем отримано не було.

У судовому засіданні 16.07.2018 судом оголошено перерву до 06.08.2018.

25.07.2018 представником позивача подано відповідь на доповнення до відзиву.

25.07.2018 представником відповідача подано заперечення на відповідь позивача на відзив.

У судове засідання 06.08.2018 представники сторін з'явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.08.2018, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 6 статті 183 ГПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Учасники справи у підготовчому засіданні 06.08.2018 надали письмову згоду на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 06.08.2018, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 06.08.2018 судом розпочато розгляд справи по суті.

Представники позивача в судовому засіданні 06.08.2018 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.08.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2016 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування (далі - страховик, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промпостач сервіс 2007 (далі - страхувальник, позивач) укладено Договір Добровільного страхування наземного транспорту Все включено № 89560а6зда (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача),що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (далі - ТЗ) та іншим майном, а саме автомобіль марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4, 2012 року виписку.

Згідно з п. 10.1 Договору франшиза за страховим випадком викрадення становить 0 грн.

За умовами п. 11 Договору страхова сума становить 1 100 000 грн.

Пунктом 16 Договору визначено, що норматив знецінення ТЗ за період страхування (період дії Договору) (використовується для визначення суми страхового відшкодування за ризиком викрадення та при повній загибелі ТЗ становить 10%).

Строк дії Договору з 15.08.2016 по 14.08.2017 (п. 19 Договору).

Розділом 24 Договору зокрема визначено, що сума знецінення - для потреб визначення суми страхового відшкодування у випадках викрадення та повної загибелі ТЗ, сума знецінення розраховується за формулою: (СС х Нзн х К)/365=ЗН, де Зн - сума знецінення, СС - страхова сума, Нзн - норматив знецінення, розмір якого визначається відповідно до розділу 16 Договору, К - період від дати укладення Договору (оформлення електронної версії Сертифікату) до дати настання страхової події (кількість днів).

Пунктом 25.2.1 Договору визначено, що до страхових випадків відноситься викрадення.

У відповідності до п. 26.2.4 Договору страхувальник зобов'язаний не зберігати та не залишати без нагляду основні та додаткові ключі до замку запалювання, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню та пристрою дистанційного управління системою запобігання викраденню, документи, що надають право на управління застрахованим ТЗ (втому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля) у автомобілях та інших ТЗ (в тому числі в застрахованому ТЗ), в місцях та приміщеннях, де можливий неконтрольований доступ сторонніх осіб.

Пунктом 27.1 Договору визначено, що в разі настання передбаченої у п. 25.2 Договору події страхувальник зобов'язаний, зокрема:

- негайно повідомити про настання події відповідні компетентні органи, а також викликати їх на місце події;

- протягом трьох робочих днів з моменту настання події сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку (далі - повідомлення про подію - п. 28.1.1 Договору). У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник повинен довести це документально;

- у випадку викрадення ТЗ в день подання страховику письмового повідомлення про подію, передати представнику страховика основний та додатковий комплекти ключів до замку запалювання ТЗ, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню, пристрої дистанційного управління системою для запобігання викраденню, а також документи, які надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля), або довідку про їх вилучення органами МВС.

Відповідно до п. 28.1.2.3 Договору у разі настання події за ризиком викрадення , для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику таку інформацію та/або документи:

- довідка чи інший документ відповідних компетентних органів, що підтверджує початок кримінального провадження за заявою страхувальник про викрадення (незаконне заволодіння) ТЗ та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (обов'язково повинні бути вказані прізвище, ім'я та по батькові власника (користувача) ТЗ, державний номер, номери номерних агрегатів, дата та місце, обставини та час викрадення, стаття Кримінального кодексу України, за ознаками якої почато кримінальне провадження;

- з метою прийняття рішення про виплату страхового відшкодування за ризиком Викрадення страхових може звернутися до страхувальника (вигодонабувача) із запитом на надання інших документів щодо стану кримінального провадження, копії заяв до правоохоронних органів, довідки, постанови, повідомлення, протоколи, експертизи та інші документи щодо кримінального провадження за заявою про викрадення за страхового ТЗ).

Пунктами 29.1 - 29.3 Договору обумовлено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком. Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 28 Договору. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією. Страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з моменту отримання повідомлення про подію, письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформацію згідно з розділом 28 Договору. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до п. 29.4 та п. 29.15 Договору.

Згідно з п. 29.4 Договору виплата за ризиком викрадення здійснюється лише за умови початку кримінального провадження згідно з чинним законодавством та внесення відомостей про незаконне заволодіння ТЗ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, але не раніше ніж через два місяці після отримання необхідних документів та/або інформації згідно з розділом 28 Договору.

У разі настання страхової події за ризиком викрадення страхове відшкодування вплачується в розмірі страхової суми, встановленої на відповідний період дії Договору, за вирахуванням суми знецінення ТЗ за відповідний період дії Договору (розділ 16 та 24 Договору) та встановленої згідно з розділом 10 Договору франшизи (п. 29.5 Договору).

Відповідно до п. 29.6 Договору обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування за ризиком викрадення є попереднє укладення між страховиком та страхувальником (за наявності у страхувальника відповідних повноважень) або власником ТЗ угоди, відповідно до якої страхувальник (власник ТЗ) зобов'язується у разі, якщо викрадений ТЗ буде пізніше знайдено, передати права власності на нього страховику або його представнику (оформити абандон за формою, встановленою страховиком).

У відповідності до п. 30.5 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, зокрема якщо:

- страхувальник (його представник) не виконав обов'язків, передбачених мовами Договору, окрім п. 27.1.11 Договору;

- страхувальник не надав у разі викрадення ТЗ основний та додатковий комплекти ключів до замку завалювання ТЗ, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню та пристрою дистанційного управління системою для запобігання викраденню та/або документи, що надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності) тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля) (за виключенням викрадення ТЗ шляхом грабежу та/або розбою) або не має можливості їх надати у зв'язку з тим, що вони знаходились у викраденому ТЗ та, відповідно, були викрадені разом з ТЗ.

11.08.2017 застрахований автомобіль, що був припаркований за адресою: Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Сонячна, 9 було викрадено невідомими особами.

12.08.2017 за вказаним фактом СВ Києво-Святошинським ВП ГУНП в Київській області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12017110200004957.

11.08.2017 позивач повідомив відповідача про незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом.

15.08.2017 позивач звернувся до ПрАТ СК АХА Страхування із заявою про настання зазначеного вище страхового випадку - викрадення автомобіля марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_3.

Відповідач, Листом № 0123/12ЦВ від 12.09.2017, повідомив позивача, з посиланням на п. 30.5.6 та 30.5.16 Договору, про відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

За переконанням позивача, така відмова відповідача у здійсненні страхового відшкодування позивачу не ґрунтується на законі та Договорі страхування, а є лише намаганням ухилитись від виконання взятих на себе Договором страхування зобов'язань, в зв'язку з чим, позивач був вимушений звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Згідно з частиною 2 ст. 8 та частиною 2 ст. 9 Закону України Про страхування страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2017 застрахований автомобіль, що був припаркований за адресою: Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Сонячна, 9 було викрадено невідомими особами.

12.08.2017 за вказаним фактом СВ Києво-Святошинським ВП ГУНП в Київській області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12017110200004957.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Пунктом 27.1 Договору визначено, що в разі настання передбаченої у п. 25.2 Договору події страхувальник зобов'язаний, зокрема:

- негайно повідомити про настання події відповідні компетентні органи, а також викликати їх на місце події;

- протягом трьох робочих днів з моменту настання події сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку (далі - повідомлення про подію - п. 28.1.1 Договору). У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник повинен довести це документально;

- у випадку викрадення ТЗ в день подання страховику письмового повідомлення про подію, передати представнику страховика основний та додатковий комплекти ключів до замку запалювання ТЗ, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню, пристрої дистанційного управління системою для запобігання викраденню, а також документи, які надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля), або довідку про їх вилучення органами МВС.

Відповідно до п. 28.1.2.3 Договору у разі настання події за ризиком викрадення , для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику таку інформацію та/або документи:

- довідка чи інший документ відповідних компетентних органів, що підтверджує початок кримінального провадження за заявою страхувальника про викрадення (незаконне заволодіння) ТЗ та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (обов'язково повинні бути вказані прізвище, ім'я та по батькові власника (користувача) ТЗ, державний номер, номери номерних агрегатів, дата та місце, обставини та час викрадення, стаття Кримінального кодексу України, за ознаками якої почато кримінальне провадження;

- з метою прийняття рішення про виплату страхового відшкодування за ризиком Викрадення страховий може звернутися до страхувальника (вигодонабувача) із запитом на надання інших документів щодо стану кримінального провадження, копії заяв до правоохоронних органів, довідки, постанови, повідомлення, протоколи, експертизи та інші документи щодо кримінального провадження за заявою про викрадення за страхового ТЗ).

11.08.2017 позивач повідомив відповідача про незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом.

15.08.2017 позивач звернувся до ПрАТ СК АХА Страхування із заявою про настання зазначеного вище страхового випадку - викрадення автомобіля марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_3.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України Про страхування встановлено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідач, Листом № 0123/12ЦВ від 12.09.2017, повідомив позивача, з посиланням на п. 30.5.6 та 30.5.16 Договору, про відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

У Листі № 0123/12ЦВ від 12.09.2017, відповідач мотивуючи відмову у виплаті страхового відшкодування, зазначив, що свідоцтво про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, позивачем не передано ні до співробітників поліції, ні до АТ СК АХА Страхування , оскільки було залишено у салоні застрахованого автомобіля, що свідчить про невиконання умов Договору.

У відповідності до п. 30.5.6 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник (його представник) не виконав обов'язків, передбачених мовами Договору, окрім п. 27.1.11 Договору.

В свою чергу, пунктом 30.5.16 Договору визначено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не надав у разі викрадення ТЗ основний та додатковий комплекти ключів до замку завалювання ТЗ, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню та пристрою дистанційного управління системою для запобігання викраденню та/або документи, що надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності) тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля) (за виключенням викрадення ТЗ шляхом грабежу та/або розбою) або не має можливості їх надати у зв'язку з тим, що вони знаходились у викраденому ТЗ та, відповідно, були викрадені разом з ТЗ.

У відповідності до п. 26.2.4 Договору страхувальник зобов'язаний не зберігати та не залишати без нагляду основні та додаткові ключі до замку запалювання, ключі механічного пристрою для запобігання викраденню та пристрою дистанційного управління системою запобігання викраденню, документи, що надають право на управління застрахованим ТЗ (втому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля) у автомобілях та інших ТЗ (в тому числі в застрахованому ТЗ), в місцях та приміщеннях, де можливий неконтрольований доступ сторонніх осіб.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна довідка СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області № 13/304 від 11.10.2017, у якій зазначено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане на автомобіль марки Фольксваген д.н.з НОМЕР_2 зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Також, в матеріалах справи наявна Довідка СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області № 4957/18 від 13.03.2018, у якій зазначено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане на автомобіль марки Фольксваген д.н.з НОМЕР_2 зберігається в матеріалах кримінального провадження та є речовим доказом.

Відтак, оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане на автомобіль марки Фольксваген д.н.з НОМЕР_2 зберігається в матеріалах кримінального провадження та є речовим доказом, у позивача відсутня можливість надати свідоцтво безпосередньо відповідачу.

Водночас, означені довідки, були отримані позивачем після відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування.

При цьому, суд також враховує, що означені довідки були долучені позивачем до позовної заяви та відповідно про наявність останніх, відповідач був обізнаний.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою, яка зареєстрована відповідачем за вхідним № 10231/12 від 30.11.2017, у якій просив переглянути рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і виплатити страхове відшкодування, в обґрунтування якої зазначив, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було виявлено позивачем у гаражі та передано до СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.

Частина 4 ст. 25 Закону України Про страхування визначає, що у разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Підприємства, установи та організації зобов'язані надсилати відповіді страховикам на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею

Однак, будь-яких доказів на підтвердження звернення відповідача до поліції з метою отримання такої інформації, матеріали справи не містять.

З аналізу змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України Про страхування вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному окремому випадку.

Проте, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу саме по собі не перешкоджає страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком та відповідно не ставить в залежність, як факт настання страхового випадку, так і його розмір, від наявності або відсутності у страховика свідоцтва на транспортний засіб.

Водночас, у системному зв'язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

Однак, умови Договору не містять строку, обумовленого сторонами, для надання додаткових документів для отримання страхового відшкодування.

Відтак, отримавши означені довідки СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, у відповідача відпали підстави, обумовлені пунктами 30.5.6 та 30.5.16 Договору, для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

При цьому, суд враховує, що закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

Пунктами 29.1 - 29.3 Договору обумовлено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком. Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 28 Договору. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією. Страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з моменту отримання повідомлення про подію, письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів та/або інформацію згідно з розділом 28 Договору. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до п. 29.4 та п. 29.15 Договору.

При цьому, з моменту отримання заяви позивача по теперішній час, відповідач відшкодування не здійснив.

Про наявність правових підстав для виплати страхового відшкодування також свідчить Лист відповідача вих. № 3191/18ЦВ від 04.04.2018 до якого, відповідачем долучено заяву щодо напрямку виплати страхового відшкодування та підписаний з боку відповідача Договір про передачу права власності (абандон).

Відповідно до п. 29.6 Договору обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування за ризиком викрадення є попереднє укладення між страховиком та страхувальником (за наявності у страхувальника відповідних повноважень) або власником ТЗ угоди, відповідно до якої страхувальник (власник ТЗ) зобов'язується у разі, якщо викрадений ТЗ буде пізніше знайдено, передати права власності на нього страховику або його представнику (оформити абандон за формою, встановленою страховиком).

Однак, позивач відмовляючи у підписанні наданого відповідачем проекту договору, обґрунтовано посилається на вкрай несправедливі для позивача деякі пункти договору, зазначаючи, що це стосується дій позивача у разі знайдення транспортного засобу (п. 2.8 Договору), оскільки транспортний засіб може бути знайдений у регіоні, де сама присутність представника позивача є небезпечною (наприклад Чеченська Республіка РФ, або інші зони конфліктів, зокрема невизнані території), а відтак Договір не повинен містити пунктів, які обумовлюють необхідність особистого виїзду у таких випадках представника позивача.

Також, позивач зазначає, що є неприйнятними пп. 3.4.2, 3.4.3 Договору, які фактично перекладають на позивача фінансовий ризик у випадку, якщо особами, які викрали транспортний засіб, буде змінено його ідентифікаційні номери (зобов'язуючи його повернути страхове відшкодування у такому випадку), в зв'язку з чим, позивач зазначає, що такий підхід є дискримінаційним щодо позивача, оскільки нікого контролю за діями можливих викрадачів немає, а відтак такий підхід суперечить принципу правової визначеності.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що між сторонами також виник спір щодо умов Договору (абандону).

Проте, зміст Договору (абандону) не є предметом дослідження та розгляду у даній справі.

Однак, суд відзначає, що перехід права власності на транспортний засіб можливий лише за умови отримання страхового відшкодування позивачем, при цьому, в подальшому, сторони можуть передати спір щодо укладення Договору (абандону) на вирішення до суду, у разі не досягнення згоди щодо його змісту.

Втім, визначений позивачем розмір страхового відшкодування в розмірі 1 100 000 грн. не відповідає умовам Договору, з огляду на наступне.

У разі настання страхової події за ризиком викрадення страхове відшкодування вплачується в розмірі страхової суми, встановленої на відповідний період дії Договору, за вирахуванням суми знецінення ТЗ за відповідний період дії Договору (розділ 16 та 24 Договору) та встановленої згідно з розділом 10 Договору франшизи (п. 29.5 Договору).

Пунктом 16 Договору визначено, що норматив знецінення ТЗ за період страхування (період дії Договору) (використовується для визначення суми страхового відшкодування за ризиком викрадення та при повній загибелі ТЗ становить 10%).

Строк дії Договору з 15.08.2016 по 14.08.2017 (п. 19 Договору).

Розділом 24 Договору зокрема визначено, що сума знецінення - для потреб визначення суми страхового відшкодування у випадках викрадення та повної загибелі ТЗ, сума знецінення розраховується за формулою: (СС х Нзн х К)/365=ЗН, де Зн - сума знецінення, СС - страхова сума, Нзн - норматив знецінення, розмір якого визначається відповідно до розділу 16 Договору, К - період від дати укладення Договору (оформлення електронної версії Сертифікату) до дати настання страхової події (кількість днів).

Відтак, з означених умов вбачається, що належний до сплати позивачу розмір страхового відшкодування становить 990 904,11 грн., виходячи із наступного: 1 100 000 грн. - (1 100 000 х 0,10 х 362)/365.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу страхове відшкодування в розмірі 990 904,11 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 600 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до п. 33.1 Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 20 Закону України Про страхування передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно з п. 29.4 Договору виплата за ризиком викрадення здійснюється лише за умови початку кримінального провадження згідно з чинним законодавством та внесення відомостей про незаконне заволодіння ТЗ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, але не раніше ніж через два місяці після отримання необхідних документів та/або інформації згідно з розділом 28 Договору.

Відтак, пунктом 29.4 Договору сторонами обумовлено, що виплата за ризиком викрадення здійснюється не раніше ніж через два місяці , а не не пізніше ніж через два місяці , як помилково зазначає позивач.

При цьому, доказів надання відповідачу довідок СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області до моменту подання позовної заяви, матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи п. 29.4 Договору, у даному випадку відсутні підстави для застосування такого виду відповідальності, як пеня.

Судом також враховується, що матеріали справи не містять фактичного розрахунку пені з періодами її нарахування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, у якому він просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн., а також витрати на кореспонденцію у розмірі 300 грн.

В підтвердження понесених витрат, відповідачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 2 від 14.03.2018, Договір про надання правової допомоги № 4/02 від 19.02.2018, ордер серія КВ № 394440Ю свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та Витяг з реєстру адвокатів України.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти розміру витрат на правову допомогу, зазначає, що жодного документу який би підтвердив необхідність понесення таких затрат, їх розрахунок, детальний опис робіт та наданих послуг, матеріали справи не містять.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано належні докази надання правової допомоги адвокатом Володарським В.Л., який діяв на підставі вищезазначеного договору і ордеру, зокрема приймав участь у судових засіданнях.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, пунктом 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з огляду на надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, враховуючи заперечення позивача, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, витрати понесені відповідачем на правничу допомогу покладаються обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В свою чергу, витрати на поштову кореспонденцію у розмірі 300 грн., задоволенню не підлягаю, у зв'язку з відсутністю їх розрахунку та відповідно доказів на підтвердження їх понесення у заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхуванян (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код: 20474912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостач Сервіс 2007 (04053, м. Київ, Киянівський провулок, будинок 3-7, офіс 111; ідентифікаційний код: 35647148) страхове відшкодування в розмірі 990 904 (дев'ятсот дев'яносто тисяч дев'ятсот чотири) грн. 11 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 939 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 10 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.08.2018

Суддя О.А. Грєхова