Ухвала

від 09.08.2018 по справі 42/625-13/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.08.2018Справа № 42/625-13/236

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Курдельчука І.Д., суддів Спичака О.М., Якименка М.М., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

скаргу акціонерного товариства Укртрансгаз , м. Київ,

на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, щодо виконання Наказу Господарського суду міста Києва, виданого 31.05.2011

у справі № 42/625-13/236

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українська транспортна спілка , м. Київ,

до дочірньої компанії Укртрансгаз національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м. Київ,

про стягнення 153 165 594,09 грн.,

за участі представників:

боржник - не з'явилися;

стягувач - Василенко А.О. (довіреність від від 29.05.2018 №1-26);

ВДВС - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська транспортна спілка звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірньої компанії Укртрансгаз національної акціонерної компанії Нафтогаз України заборгованості за виконані, прийняті роботи та поставлене обладнання на виконання генерального договору підряду №3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК Укртрансгаз та додатковими угодами до нього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 зі справи № 42/625-13/236 (судді: головуючий Курдельчук І.Д.; Гавриловська І.О.; Спичак О.М.) припинено провадження в частині вимог про стягнення втрат від інфляції та 3 % річних за період з 25.09.2009 по 11.11.2009; позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 зі справи № 42/625-13/236 у позові відмовлено повністю; стягнуто на користь відповідача державне мито у сумі 12 750 грн.

31.05.2011 Господарським судом міста Києва було видано наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

05.07.2018 від акціонерного товариства Укртрансгаз (стягувач за наказом) до суду надійшла скарга № б/н на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ).

18.07.2018 у зв'язку із відпусткою судді Андреїшиної І.О. відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегіальний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Курдельчук І.Д., судді Спичак О.М., Мудрий С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 розгляд скарги було призначено на 07.08.2018.

06.08.2018 у зв'язку із відпусткою судді Мудрого С.М. відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегіальний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Курдельчук І.Д., судді Спичак О.М., Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва вказано колегією суддів прийнято до провадження скаргу а призначено її до розгляду на 09.08.2018.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У судове засідання 09.08.2018 представники учасників справи та Відділу не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили.

Слід зазначити, що про судове засідання призначене на 07.08.2018 сторони і Відділ були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверт з ухвало суду, які повернуті з адреси позивача з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Що ж до повідомлення про призначення судового засідання на 09.08.2018, то слід зазначити, що копія ухвали від 07.08.2018 була отримана стягувачем нарочно, боржнику і Відділу копію ухвали було надіслано поштою та повідомлено про дату та час проведення судового засідання телефонограмою.

Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для вирішення скарги, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі державного виконавця та представників сторін виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд зазначає таке.

Стягувач просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу щодо утримання із авансового внеску стягувача плати за користування АСВП у сумі 51 грн. та зобов'язати Відділ повернути АТ Укртрансгаз залишок безпідставно утриманої суми у розмірі 51 грн. з авансового внеску, сплачений товариством 24.01.2018 при направленні заяви про відкриття виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи скаргу стягувач зазначає, що державним виконавцем неправомірно утримано частину сплаченого стягувачем авансового внеску за заяву про відкриття виконавчого провадження, а саме - за користування автоматизованою системою виконавчого провадження у сумі 51 грн., оскільки такі витрати є витратами виконавчого провадження та повинні стягуватись з боржника у окремому виконавчому провадженні.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24.01.2018 стягувачем було перераховано Відділу авансовий внесок на суму 255 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.01.2018 № 1087.

08.02.2018 державним виконавцем Відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55749505 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 № 42/625-13/236.

08.06.2018 державним виконавцем Відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою також було повернуто авансовий внесок у сумі 204 грн.

Таким чином, державним виконавцем було повернуто частину авансового внеску.

На думку скаржника, вказані дії державного виконавця є незаконними, оскільки грошові кошти у сумі 51 грн. є витратами виконавчого провадження, що підлягають стягненню не зі стягувача, а з боржника.

Суд дійшов висновку про задоволення скарги виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами, у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 % суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Також вказаною статтею передбачений вичерпний перелік стягувачів, які звільнені від сплати авансового внеску.

Звертаючись до Відділу із заявою про відкриття виконавчого провадження скаржник сплатив авансовий внесок у сумі 255 грн. з метою забезпечення примусового виконання виконавчого документа.

Статтею 42 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України, зокрема, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5.

Пунктом 9 розділу І вказаного наказу до витрат виконавчого провадження віднесено, зокрема, плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження. Розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, визначається наказом Міністерства юстиції від 24.03.2017 № 954/5, та складає 51 грн.

Пунктом 1 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, встановлено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону України Про виконавче провадження . При цьому, пунктом 2 розділу VI Інструкції регламентується, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження.

Отже, із вказаних нормативних актів вбачається, що авансовий внесок, сплачений стягувачем платіжним дорученням від 24.01.2018 № 1087 у сумі 255 грн., до якого також входить і плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження у розмірі 51 грн., є витратами виконавчого провадження, що мають стягуватись із боржника.

Абзацами 3 та 4 частини другої розділу VI Інструкції передбачено, що у разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. При цьому, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Черговість розподілу стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум передбачена статтею 45 Закону України Про виконавче провадження , а саме - у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій, у другу чергу - компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; у третю чергу - задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми, а у четверту чергу - стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, вказаними приписами Закону не тільки віднесено плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження до витрат виконавчого провадження, які підлягають стягненню з боржника, але і передбачено процедуру стягнення таких витрат саме з боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, дії державного виконавця Відділу щодо утримання зі стягувача авансового внеску за користування автоматизованою системою виконавчого провадження у сумі 51 грн. є неправомірними, а відтак у Відділу виник обов'язок повернути стягувачеві зазначені грошові кошти.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234 , 235 та 343 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу акціонерного товариства Укртрансгаз на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва, виданого 31.05.2011 у справі № 42/625-13/236.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проца Віктора Степановича щодо утримання з авансового внеску публічного акціонерного товариства Укртрансгаз плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження у сумі 51 грн.

3. Зобов'язати Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повернути акціонерному товариству Укртрансгаз залишок авансового внеску у сумі 51 грн., сплачений при направленні заяви про відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набрала законної сили 09.08.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.Д. Курдельчук

Суддя О.М. Спичак

Суддя М.М. Якименко