Ухвала

від 08.08.2018 по справі 916/3178/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

08 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3178/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, м. Хмельницький

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 року, м. Одеса, суддя Найфлейш В.Д., повний текст складено 05.07.2018 року

у справі № 916/3178/17

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, м.Хмельницький

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укрхліббуд", м. Одеса

про стягнення 9 559 грн. 98 коп.

06.08.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, м. Хмельницький на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 року у справі № 916/3178/17.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам ОСОБА_2 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) рішення або ухвала, що оскаржується;

5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Згідно приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на час звернення скаржника з цією апеляційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційних скарг на рішення суду встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1 600 гривень.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржником не надано доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 року у справі № 916/3178/17, тоді як за приписами Закону України «Про судовий збір» за апеляційний перегляд рішення підлягає сплаті судовий збір у сумі 2400 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі скаржник просив суд звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги через відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, оскільки відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, непередбачені цим Законом.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Пільги щодо сплати судового збору, а саме звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір". На заявника станом на момент подання апеляційної скарги приписи статті 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюються.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, у зазначеній статті наведено вичерпний перелік умов, за яких суд має право звільнити від сплату судового збору. Скаржник зазначеним вище критеріям не відповідає, що виключає правову можливість задоволення його клопотання.

Посилання скаржника у клопотанні про звільнення від сплати судового збору на те, що відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, непередбачені цим Законом, в зв'язку з чим кошти на оплату судового збору у скаржника відсутні, не підпадає під умови передбачені законодавством для звільнення від сплати судового збору.

Водночас доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_3 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Судова колегія підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "ОСОБА_4 проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

З урахуванням вказаного та оскільки, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то саме лише посилання на відсутність коштів призначених для сплати судового збору за подання касаційної скарги, не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, скаржник, всупереч вимог частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, не додав належних доказів відправлення апеляційної скарги з додатками ОСОБА_1 акціонерному товариству "Укрхліббуд", м. Одеса, оскільки до апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, м. Хмельницький додано лише фіскальний чек про відправлення рекомендованого відправлення на адресу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укрхліббуд", м. Одеса, проте з цього фіскального чеку не вбачається, що саме було направлено позивачем відповідачу, оскільки опису вкладення до апеляційної скарги не додано, і в самому фіскальному чеку немає жодного зазначення, що направлено апеляційну скаргу.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, м. Хмельницький на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 року у справі № 916/3178/17 на 9 аркушах - залишити без руху.

2. Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, м.Хмельницький усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору у розмірі 2400 грн. 00 коп., надати опис вкладення на підтвердження направлення апеляційної скарги з додатками ОСОБА_1 акціонерному товариству "Укрхліббуд", м.Одеса протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, м. Хмельницький, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_4