Постанова

від 20.09.2017 по справі 804/1757/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 р. Справа № 804/1757/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбуд до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбуд до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2016р. №0000611400, №0000621400 та №0000631400.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Сантехбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України при взаємовідносинах із ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012р. по 30.09.2016р., за результатами якої, складено акт №2205/04-65-14-00/33324212 від 14.11.2016р., на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції із ТОВ Інтервенто підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності позивача та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Спірні повідомлення-рішення прийняті не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованими, прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

Від відповідача надійшло заперечення, в яких зазначено, що господарські взаємовідносини позивача із ТОВ Інтервенто не направлені на реальне настання правових наслідків, надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) позивачу, адже сам факт наявності у позивача податкової/видаткової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій. Позивачем не доведено, що господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом мали, реальний зміст, а первинні документи надані до перевірки свідчать про їх формальне складання без наявності мети повно та всебічно фіксувати здійснювану господарську операцію. Також відповідач зазначає, що ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2017р. за результатом розгляду кримінального провадження №32014040340000031 встановлено, що ОСОБА_5, на якого зареєстроване підприємство ТОВ Інтервенто не мав на меті здійснення передбаченої статутом підприємницької діяльності. Відповідач, вважає дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в ОСОБА_2 перевірки №2205/04-65-14-00/33324212 від 14.11.2016р. відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та доповненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на подані до суду заперечення.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 01.11.2016р. по 07.11.2016р. на підставі наказу від 28.10.2016 року №560 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Сантехбуд та па виконання отриманої ухвали слідчого судді Жовтневою районного суду м.Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 року в рамках кримінального провадження №32016040650000035, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст,20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст,78 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України при взаємовідносинах із ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012р. по 30.09.2016р., за результатами якої складено акт №2205/04-65-14-00/33324212 від 14.11.2016р.

Відповідно до висновків вказаного ОСОБА_2, перевіркою встановлено:

1. порушення Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ Сантехбуд , а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ Сантехбуд операцій з придбання послуг по ланцюгу постачання від ТОВ Інтервенто за період: лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2013р., січень 2014р.

2. порушення п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 617054грн.

3. порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 622816грн.

На підставі вказаного ОСОБА_2 перевірки, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.12.2016р.:

- №0000611400 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додатну вартість за податковими зобов'язаннями на 304 259,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 76 064,75 грн.;

- №0000621400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства у розмірі 617 054,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 144 038,5грн.;

- №0000631400 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 227 222,00грн.

Судом встановлено, що ТОВ Сантехбуд (Замовник) у перевірясмому періоді укладено з ТОВ Інтервенто (Підрядник) Договори підряду: №09/04-2 від 09.04.2013; №27/02-1 від 27.02.2013; №15/08-1 від 15.08.2013; №3004-2 від 30.04.2013: №02/04-1 від 02.04.2013; №10/06-3 від 10.06.2013; №14/06-2 від 14.06.2013; №17/01-1 від 17.01.2013; №17/01-2 від 17.01.2013; №13/02-1 від 13.02.2013; №01/10-1 від 01.10.2013; №19/08-1 від 19.08.2013; №1405-2 від 14.05.2013 на виконання монтажних робіт на загальну суму 3 917 869,54грн., в тому числі податок на додану вартість 652978,24грн. Суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідних періодів та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені у безготівковій формі, станом на 28.02.2014 року кредиторська заборгованість - 941050,52грн.

Вказані Договори підряду на виконання монтажних робіт, ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт, ОСОБА_2 приймання передачі матеріалів, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, Податкові накладні підписані від Підрядника, директором ТОВ Інтервенто - ОСОБА_5

Разом з тим, підставою перевірки позивача була ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська №201/14111/16-к від 07.10.2016р., якою зобов'язано ГУ ДФС у Дніпропетровській області провести позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ Сантехбуд (код ЄДРПОУ 33324212) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України при взаємовідносинах із ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809) за період з 01.07.2012 по теперішній час, на предмет встановлення реальності настання правових наслідків від проведених (задекларованих) фінансово - господарських операцій, а також визначення розміру завданих державі збитків за результатами декларування зазначених взаємовідносин, з урахуванням відомостей, ново виявлених обставин встановлених в ході досудового розслідування кримінального провадження.

Також у вказаній ухвалі суду зазначено, що в ході подальшого розслідування кримінального провадження з метою встановлення всіх обставин, було встановлено та допитано у якості свідка директора та засновника ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який засвідчив, що не має ніякого відношення до реєстрації та фінансово-господарської підприємства ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), а також ніколи не виконував адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, не здійснював ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємстві ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), а лише здійснив реєстрацію вищевказаного підприємства та відкриття розрахункових рахунків у банківських установах за грошову винагороду.

Згідно ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська №202/4801/16-к від 29.07.2017р., ОСОБА_1, діючи в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відносно яких зареєстроване кримінальне провадження та погодившись на їх пропозицію стати засновником і директором ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), не маючи наміру здійснювати передбачену статутом підприємницьку діяльність, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що створення ним вказаного підприємства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті такої діяльності може бути заподіяна шкода державним інтересам, 04.05.2012 року зареєстрував ТОВ Інтервенто .

Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

Згідно п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У відповідності до ст. 134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтею 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України..

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу..

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.2 ст.9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» .

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.4, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи рішення по суті спору суд виходив з наступного.

Як було встановлено судом, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Інтервенто .

Так, ТОВ Сантехбуд (Замовник) у укладено з ТОВ Інтервенто (Підрядник) Договори підряду: №09/04-2 від 09.04.2013; №27/02-1 від 27.02.2013; №15/08-1 від 15.08.2013; №3004-2 від 30.04.2013: №02/04-1 від 02.04.2013; №10/06-3 від 10.06.2013; №14/06-2 від 14.06.2013; №17/01-1 від 17.01.2013; №17/01-2 від 17.01.2013; №13/02-1 від 13.02.2013; №01/10-1 від 01.10.2013; №19/08-1 від 19.08.2013; №1405-2 від 14.05.2013 на виконання монтажних робіт на загальну суму 3 917 869,54грн., в тому числі податок на додану вартість 652978,24грн. Суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідних періодів та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені у безготівковій формі, станом на 28.02.2014 року кредиторська заборгованість - 941050,52грн.

Вказані Договори підряду на виконання монтажних робіт, ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт, ОСОБА_2 приймання передачі матеріалів, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, Податкові накладні підписані від Підрядника, директором ТОВ Інтервенто - ОСОБА_5

За результатами перевірки позивача, відповідно до висновків ОСОБА_2 №2205/04-65-14-00/33324212 від 14.11.2016р., встановлено: 1.порушення Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ Сантехбуд , а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ Сантехбуд операцій з придбання послуг по ланцюгу постачання від ТОВ Інтервенто за період: лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2013р., січень 2014р.; 2. порушення п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 617054грн.; 3.порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 622816грн.

В обґрунтування висновків щодо неправомірності формування позивачем податкового обліку відповідач посилається на матеріали кримінального провадження за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності контрагента позивача - ТОВ Інтервенто з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, під час якого допитано як свідка директора ТОВ Інтервенто ОСОБА_5, який вказав, що ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності і реєстрації даного підприємства ТОВ Інтервенто не мав, ніколи не укладав та не підписував будь-яких договорів, угод, та правоустановчих документів.

Таким чином, у ході кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, засновник і директор Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтервенто» ОСОБА_5, від імені якого підписані видані цим товариством позивачу первинні документи, заперечив свою участь у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервенто» , а отже, й у підписанні будь-яких первинних документів.

Так, згідно ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська №202/4801/16-к від 29.07.2017р., ОСОБА_1, діючи в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відносно яких зареєстроване кримінальне провадження та погодившись на їх пропозицію стати засновником і директором ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), не маючи наміру здійснювати передбачену статутом підприємницьку діяльність, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що створення ним вказаного підприємства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті такої діяльності може бути заподіяна шкода державним інтересам, 04.05.2012 року зареєстрував ТОВ Інтервенто .

Вказаною ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29.07.2016 року ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, у зв'язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих підстав.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 01.12.2015р. по справі № 21-3788а15, постанові від 12.01.2016р. по справі № 21-3706а15, прийшла до наступних правових висновків, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 року (справа № 21-421а11) від 12.04.2016р. (справа № 21-3270а15) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Зазначені обставини, дають підстави вважати, що первинні документи, які стали підставою для формування Товариство з обмеженою відповідальністю Сантехбуд податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів/послуг, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання (Лист ВАСУ від 02.06.2011 за №742/11/13-11).

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті №2205/04-65-14-00/33324212 від 14.11.2016р.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.158-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбуд до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1