Постанова

від 08.08.2018 по справі 233/5567/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 233/5567/17 Номер провадження 22-ц/775/1068/2018

Головуючий у 1 інстанції Каліуш О.В

Суддя доповідач Тимченко О.О.

Категорія 20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

суддів: Агєєв О.В., Жданова В.С.,

за участю секретаря судового засідання : Ситнік Д.Л.

учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу № 233/5567/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Першої Макіївської державної нотаріальної контори, третя особа - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2018 року (суддя Каліуш О.В) ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повний текст складено 03 травня 2018 року ,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 Після його смерті залишись спадщина у вигляді житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 який належав йому на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою Макіївською державною нотаріальною конторою, 18 липня 1996 року, за реєстрованим № 1-1055 та зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки Донецької області в реєстрову книгу № 151 за реєстрованим № 29649, реєстраційний номер 4716701. Після поховання чоловіка, її рідна сестра ОСОБА_4 запропонувала їй допомогу в оформленні документів для прийняття спадщини. Не маючи правової освіти та досвіду в отриманні документів на нерухоме майно, а також враховуючи тяжкий психологічний та фізичний стан після смерті чоловіка вона погодилась на таку допомогу. У лютому 2007 року, після спливу шести місяців, сестра зателефонувала їй та сказала, що домовилась з нотаріусом про зустріч для оформлення відповідних документів. На зустрічі у нотаріуса вона була під дією заспокійливих препаратів. Повністю довіряючи рідній сестрі, у нотаріуса вона ставила свій підпис там де казали нотаріус та сестра. В результаті державним нотаріусом Першої макіївської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.02.2007 року, на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1. 07 лютого 2007 року КП БТІ м. Макіївки на підставі вказаного свідоцтва за нею було зареєстровано право власності на вищезазначений житловий будинок, на підтвердження чого вона отримала Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13486174 від 07.02.2007 року.

Як їй пояснила сестра, після отримання вказаних документів вона стала повноправною та єдиною власницею цього житлового будинку. З того часу, оригінали вказаних документів знаходяться у неї, жодних правочинів із цим будинком вона не вчиняла та правовстановлюючі документи на нього третім особам не передавала. Проте, 01.07.2014 року сестра звернулась до неї із проханням підписати документ (розписка від 01.07.2014 року), в якому вона свідчить про те, що незаконним шляхом вона заволоділа її будинком та отримала кошти під його заставу, та зобов'язується вжити всіх належних заходів щодо повернення їй будинку, а у разі її смерті покладає такий обов'язок на свою дочку ОСОБА_2. Вона не має юридичної освіти, у зв'язку з чим не повністю розуміла, яким чином перестала бути власницею свого будинку, адже відповідні документи на право власності на нього з моменту їх вдачі знаходились у неї та нікому не передавались. Проте, перебуваючи в тяжкому моральному стані у зв'язку з тим, що дізналась про тяжку хворобу сестри та повністю довіряючи їй, нею не було перевірено наявність інших власників на цей будинок. Після смерті сестри, ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, вона дізналась, що її будинок було відчужено на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1-586 від 16.02.2007 року, посвідченого у Першій макіївській державній нотаріальній конторі. Проте, жодних договорів купівлі-продажу щодо житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться в м. Макіївка Донецької області с. Ново-Калиново, по вул. Ватутіна буд. 7/2 вона не підписувала. По теперішній час вона проживає у вказаному житловому будинку утримує його та сплачує витрати за комунальні послуги, оскільки цей будинок є єдиним її житлом. З метою з'ясування наявності зареєстрованих власників на спірний будинок вона отримала довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 102190226 від 01.11.2017, відповідно до якої їй стало відомо, що на теперішній час наявний запис про право власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1-586 від 16.02.2007 року, посвідчений Першою Макіївською державною нотаріальною конторою, а також записів про наявність обтяжень на її будинку у зв'язку з тим, що його ОСОБА_4 було двічі передано в іпотеку. До того ж, жодних записів щодо прийняття у спадщину вказаного будинку після смерті ОСОБА_4 Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно не містить. З чого можливо дійти висновку, що на даний час її дочка, ОСОБА_2 не вчиняла та не має на меті вчинення жодних дій щодо повернення їй права власності на її будинок, як визначено розпискою від 01.07.2014 року, яку дала її мати. У зв'язку з чим, єдиним способом захисту її права власності на цей будинок є визнання недійсним документу, на підставі якого було відчужено, а оскільки після смерті її сестри єдиною спадкоємицею залишилась її дочка та з урахуванням її обов'язку, зазначеному у розписці від 01.07.2014 року. Крім того, на момент укладення оспорюваного правочину її дочка ОСОБА_4., 1990 року народження, була неповнолітньою. А тому, згідно із положеннями ст. 17 Закону України Про охорону дитинства для відчуження будинку мав бути наявний дозвіл Органу опіки та піклування. Проте, оспорюваний правочин був укладений без дозволу Органу опіки та піклування. Просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться в місті Макіївка Донецької області с. Ново-Калиново, по вул. Ватутіна б.7/2 , № 1-586 від 16.02.2007 року, посвідчений Першою Макіївською державною нотаріальною конторою. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Першої Макіївської державної нотаріальної контори, третя особа ПАТ Дельта Банк про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

З зазначеним рішення суду не погодилась позивач, подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, суд першої інстанції в своєму рішенні вважає встановленою обставину, що оспорюваний правочин не відчуження будинку відповідав її волі, а також обставину отримання нею повного розрахунку за цим договором, проте вказані обставини неможливо визнати встановленими, оскільки у мотивувальній частині рішення не наведено обґрунтувань за яких обставин суд дійшов такого висновку, тобто судом не надано оцінки її доводам, а також не вказано підстав, за яких суд враховує вказані доводи. Суд не надав оцінки той обставини, що вона не підписувала жодного договору купівлі продажу, що оригінали правовстановлюючих документів перебували у неї. Судом не було призначено жодної експертизи, для встановлення належності підписів на оспорюваному правочині. Також суд не надав належної оцінки той обставини, що грошові кошті за спірним договором, що спірний правочин вчинений в супереч інтересам її неповнолітньої доньки та жодним чином не відповідав її внутрішній волі, оскільки будинок є її єдиним житлом, а також єдиним об'єктом нерухомості, який може бути переданий у спадщину її дітям. Також суд безпідставно не прийняв до уваги письмові докази, а саме письмові пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Рішення суду ґрунтується на власному переконанні та припущеннях.

Третьою особою ПАТ Дельта Банк подано письмовий відзив на апеляційну скаргу а якій останній вваж є рішення суду законним та обґрунтованим.

Позивачка в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду .

Представник Першої Макіївської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник ПАТ Дельта Банк в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, що не з'явились, оскільки відповідно до вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п.1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку від 16 лютого 2007 року, згідно із яким ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_4 прийняла житловий будинок з відповідними побутовими спорудами, який знаходиться за адресою: Україна, Донецька область, м. Макіївка, с. Ново-Калиново, вул. Ватутіна, буд. 7/2 ( т.1 а.с.195). Договір посвідчений 16 лютого 2007 року державним нотаріусом Першої Макіївської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І., зареєстрований у реєстрі за № 1-586 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007 року за № 1919646 (т. 1 а.с.196). Згідно із заявою від 16 лютого 2007 року, яка посвідчена державним нотаріусом Першої Макіївської нотаріальної контори Макаровою Н.І. за реєстровим № 1-602, ОСОБА_1, розуміючи значення своїх дій та без-будь-якого примусу, підтвердила, що ОСОБА_4 здійснила повний розрахунок за договором купівлі-продажу, посвідченим Першою Макіївської державною нотаріальною конторою 16.02.2007 року № 1-586. Розрахунок здійснювався за місцем її проживання. При цьому нею отримано 666600 грн. Будь-яких матеріальних претензій, які б стосувалися розрахунків за проданий житловий будинок у АДРЕСА_1, вона до ОСОБА_4 не має (т.1 а.с.197). Жилий будинок АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 30ДС/018/302/2007-ИВ від 16.02.2007 року, укладеним між ВАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_4, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором№ 30ДС/018/К02/2007-ИВ від 16 лютого 2007 року, укладеним між ВАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_4, та містить заборону відчуження (т.2 а.с.100-104). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, на підтвердження чого матеріали справи містять копію свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (т.1 а.с.113). Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_2 (т.1 а.с.108-109), якій, зокрема, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що накладено арешти на вищевказане нерухоме майно до зняття арештів (т. 1 а.с. 218-219).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір купівлі-продажу спірного житлового будинку укладений між позивачем та ОСОБА_4 при повному усвідомленні позивачем значення своїх дій, розумінні всіх обставин, які мають істотне значення, був направлений на реальне настання наслідків його укладення. Позивачем не доведено тих обставин на які вона посилається у позові, а тому позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійним задоволенню не підлягають.

Такий висновок суду є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з вимогами частини 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. (ч.1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч.5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Отже, виходячи з контексту вищезазначених норм закону, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1,6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Проте позивачкою не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог.

В обґрунтування своїх позовних вимог вона посилається на те, що оспорюваний правочин не відповідав її волі, грошей вона за спірний будок не отримувала, проте зазначені обставини спростовуюся матеріалами справи та появленнями свідка нотаріуса Макарова Н.І, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Також позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір купівлі-продажу будинку нею не підписувався, суд першої інстанції надав цій обставини належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не назначив та не провів жодної експертизи є необґрунтованими, оскільки вимогами ч.1 ч.7 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказування, а також інших випадках , передбачених цим Кодексом.

Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи позивачкою в суду першої інстанції не заявлялось, крім того Апеляційним судом Донецької ї області їй було роз'яснено право на проведення почеркознавчої експертизи, проте від проведення експертизи вона відмовилась.

Також позивачкою не надано суду доказів на підтвердження того, що в момент укладання договору вона перебувала у тяжкому психологічному стані та не усвідомлювала значення своїх дій, судом першої інстанції цім обставинам надано вірну оцінку, доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Також вірним є висновок суду першої інстанції, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що договір купівлі-продажу нею був нею вчинено під впливом обману , суд першої інстанції у встановленому законом порядку дослідив всі надані нею докази та надав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки письмовим поясненням свідків, оскільки суд першої інстанції у своєму рішення оцінив зазначені докази, та обґрунтовано не прийняв їх до уваги.

Фактично всі доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

На підставі вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України.

Згідно ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.

За вказаних обставин доводи позивача про неналежну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачкою не надано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Вимогами ч.1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: О.В. Агєєв

В.С.Жданова

Повний текс судового рішення складено 08 серпня 2018 року.

Головуючий: