Рішення

від 09.08.2018 по справі 815/2359/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2359/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Катаєвої Е.В.,

за участю: секретаря - Левчук О.В.,

представника позивача - Пахомової І.В.,

представника відповідача - Жукової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 35768002) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (далі - ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ ) з адміністративним позовом (т.1 а.с. 5-9) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.05.2018 року №0019521407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 123500,00 грн; №0019531407 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ САНДІ ТРЕЙД (ЄДРПОУ 41502616) за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року. Відповідно до висновків Акту перевірки № 939/15-32-14-07/35768002 від 02.05.2018 року, встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 98800,00 грн. за грудень 2017 року; порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПКУ, за яке нарахований штраф 510,0 грн. На підставі висновків Акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0019521407, № 0019531407 від 16.05.2018 року.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0019521407 від 16.05.2018 року згідно з Актом перевірки ґрунтується на висновку перевіряючого про недоведеність реальності здійсненої господарської операції з ТОВ САНДІ ТРЕЙД по постачанню пристрою передачі даних УП-2. На думку перевіряючого задекларована господарська операція з поставки товарів не відбувалась у дійсності, не відбувся рух активів, надані до перевірки первинні документи не опосередковуються реальним рухом активів; не надані до перевірки товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) та документи, що свідчать про якість товару.

Позивач вважає вказані висновки Акту перевірки такими, що не відповідають дійсності, оскільки в процесі перевірки надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують поставку товару та правомірність включення суми ПДВ у розмірі 98800,00 грн. до податкового кредиту, зазначені операції відображені в бухгалтерському обліку, у ЄРПН зареєстрована податкова накладна №1 від 04.12.2017 року від ТОВ САНДІ ТРЕЙД , крім товар ТОВ САНДІ ТРЕЙД оплачений, що не заперечується в Акті перевірки. Пристрої передачі даних УП-2 встановлені на об'єктах замовника - КП Теплопостачання міста Одеси , виконані роботи по монтажу цих пристроїв відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ. Проте податкова накладна №1 від 04.12.2017 року від ТОВ САНДІ ТРЕЙД зареєстрована в ЄРПН, тому ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ правомірно включив суму 98800,00 грн. до податкового кредиту. При цьому чинним законодавством не передбачено такої підстави для невизнання контролюючим органом податкового кредиту, сформованого платником податку - покупцем товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН, як неподання постачальником (контрагентом позивача) товарів/послуг до контролюючого органу податкової звітності.

Позивач зазначив, що відповідно до акту списання товарів, наданих до перевірки, ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ було списано вартість товару по спірній накладній у грудні 2017 року та віднесено цю суму до складу сум, які зменшують фінансовий результат до оподаткування за 2017 року, але Актом перевірки не встановлені порушення щодо податку на прибуток в декларації за 2017 рік на вищевказану суму, чим опосередковано підтверджено, що пристрої передачі даних УП-2 були в наявності і спірна господарська операція з їх постачання була реальною та відбулись зміни у фінансовому стані підприємства.

Позивач не погоджується з позицією перевіряючого, що відсутність ТТН на поставку пристроїв передачі даних УП-2 та документів про якість товару позивачем є підставою для позбавлення його податкового кредиту. ТТН не є документом, який підтверджує факт придбання товару, а виступає в якості підтвердження факту перевезення вантажу та не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. При цьому доставку товарів здійснювало ТОВ САНДІ ТРЕЙД , позивач взагалі не здійснював витрат по транспортуванню товару, тому для позивача товарно-транспортна накладна взагалі не є первинним бухгалтерським документом. Відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність продажу такої продукції за наявності інших належних доказів.

Щодо документів, підтверджуючих якість товару позивач вказує, що такими документами є технічні паспорти пристроїв УП-2. Так як всі пристрої передачі даних УП-2 по спірній поставці були встановлені на об'єкті КП Теплопостачання міста Одеси , що підтверджено актами приймання виконаних робіт, технічні паспорти до них були передані разом з актами. Позивач вказує, що в процесі перевірки звертався до КП Теплопостачання міста Одеси з проханням надати копії технічних паспортів, які були надані після закінчення перевірки.

Відносно податкової інформації стосовно контрагента позивача за грудень 2017 року ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ вказує, що встановлення посадовими особами ГУ ДФС різниці між товарами, що придбавалися, та товарами, що продавалися ТОВ САНДІ ТРЕЙД , не означає, що так званий "пересорт" товарної номенклатури є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій, оскільки контрагент позивача міг придбати товари в одному звітному періоді, а реалізувати в наступних звітних періодах, які не були предметом перевірки зі сторони фіскальної служби, так як об'єктом перевірки був лише грудень 2017 року, або придбати даний товар у фізичної особи-підприємця, який не є платником ПДВ.

Позивач вважає неправомірним податкове повідомлення-рішення №0019531407 від 16.05.2018 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. Пунктом 121.1 ст. 121 ПК України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу. Диспозицією вказаної статті передбачена відповідальність за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. На думку позивача документи про якість товару не є документами податкового контролю, також ТТН для ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ не є документом звітності, оскільки ТОВ не замовляло послуг по перевезенню та не включало ці послуги до своїх витрат.

Враховуючи викладене, на думку позивача податкові повідомлення-рішення №0019521407, № 0019531407 від 16.05.2018 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вирішено розгляд справи здійснити в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с. 2-4).

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 10.07.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.3 а.с 13).

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов (т.2 а.с. 199-207), в якому зазначив, що на підставі направлення №2742/14-07 від 13.04.2018 року та наказу ГУ ДФС в Одеській області №2368 від 06.04.2018 року, посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платником податків ТОВ САНДІ ТРЕЙД за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року мало взаємовідносини по придбанню пристрою передачі даних УП-2 з ТОВ САНДІ ТРЕЙД на загальну суму 592800,00 грн., в т. ч. ПДВ - 98800 грн. До перевірки не було надано товарно-транспортні накладні, тому неможливо підтвердити факт доставки товару до місця призначення, а також документи, які могли би свідчити про якість отриманого товару (сертифікати, звіти тощо). Також встановлено, що ТОВ САНДІ ТРЕЙД не надавались звіти до органів ДФС. На користь ТОВ САНДІ ТРЕЙД у період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року зареєстровано податкові накладні від постачальників на придбання: тушка курчат бройлерів, Хребти форелі морожені, Вомер цілий с/м не патраний 150-200гр, Хребти форелі морожені, Хребти форелі морожені, Вартість одного ключа ЕЦП та захищеного носія ключової інформації для його збереження при підключенні до Інтернет Клієнт-Банку. Разом з тим, у грудні 2017 року ТОВ САНДІ ТРЕЙД було реалізовано пристрій передачі даних УП-2, при цьому контрагент позивача не є імпортером реалізованого товару.

Згідно податкової інформації ГУ ДФС у Донецькій області №72/05-99-46-03 від 26.01.2018 року за період грудень 2017 року, основним видом діяльності ТОВ САНДІ ТРЕЙД є неспеціалізована оптова торгівля. Під час проведеного аналізу було встановлено, що кількість працюючих у ТОВ САНДІ ТРЕЙД складає 1 людину (директор, головний бухгалтер та засновник в одній особі); значний обсяг оформлених документально операцій з придбання та реалізації товарів/послуг з контрагентами постачальниками та покупцями; різноплановість придбаних та проданих товарів; віддаленість контрагентів один від одного, що передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, високого рівня оплати праці, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (менеджерів, комірників, бухгалтерів, працівників складу та інших); відсутність документального підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з постачальниками та покупцями за грудень 2017 року; відсутність інформації щодо наявності транспортних засобів, або залучення автотранспортних підприємств для здійснення транспортування ТМЦ від постачальника до покупця; відсутність інформації щодо наявності складських приміщень для зберігання товару; відсутність інформації щодо наявності основних засобів. На підставі вищезазначеного відсутня можливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій за грудень 2017 року з відповідними постачальниками та покупцями зазначених в податковій інформації за відповідний період.

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що ТОВ САНДІ ТРЕЙД реалізувало товари відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання, товар номенклатури реалізації на ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ не придбавався, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню у ТОВ САНДІ ТРЕЙД пристрою передачі даних УП-2.

Встановлені під час перевірки обставини свідчать про те, що ТОВ САНДІ ТРЕЙД , яке було постачальником ТОВ "ПКФ"ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" у періоді з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року, здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. На думку представника відповідача, вищезазначене підприємство не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Недоведеність реальності здійснення ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та про відсутність в дійсності операцій, які є предметом відповідного правочину, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальності господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Представник відповідача зазначив, що надані позивачем первинні документи, видані від імені контрагента та докази перерахування грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу вказані суб'єкти господарювання не виконували та об'єктивно не мали можливості виконати поставку в адресу позивача обумовленого у господарських договорах товару та надати обумовлені договором послуги. На його думку, посилання на те, що виконання укладених договорів купівлі - продажу підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт, виписками по рахунках, внутрішніми журналами-звітами, журналом реєстрації внутрішніх журналів-звітів не підтверджує реальне виконання кожного договору. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив (т.3 а.с. а.с. 219-220), в якому додатково зазначає, що доводи відповідача у відзиві фактично взяті з акту перевірки і не спростовують твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Представник позивача вказує, що документи, які підтверджують якість товару, не є документами податкового контролю. Незважаючи на це, позивачем були надані паспорти на товар разом з позовом та були надані докази того, чому паспорти не могли бути надані на момент перевірки, проте ГУ ДФС в Одеській області у відзиві взагалі не надає правову оцінку зазначеним документам, а вказує на відсутність сертифікатів на товар, який не підлягає сертифікації. Крім того, відповідач не надає правову оцінку договорам на виконання робіт з КП Теплопостачання міста Одеси , актам виконаних робіт з встановлення пристроїв передачі даних УП-2, платіжним дорученням про оплату цих робіт. Не спростовує у своєму відзиві ГУ ДФС в Одеській області і той факт, що спірні товари могли бути придбані ТОВ САНДІ ТРЕЙД у неплатника ПДВ або в іншому податковому періоді. При цьому не може бути доказом нереальності господарської операції і той факт, що ТОВ САНДІ-ТРЕЙД не надавало звітів до органів ДФС. Крім того, відповідач не пояснив, чому Актом перевірки не встановлені порушення заниження податку на прибуток в Декларації за 2017 рік на спірну суму 592800,00 грн., чим опосередковано підтверджено, що пристрої передачі даних УП-2 були в наявності і спірна господарська операція з їх постачання була реальною.

На думку представника позивача, твердження контролюючого органу про неможливість підтвердження факту придбання товарів у ТОВ САНДІ ТРЕЙД , свідчить лише про припущення контролюючого органу, не доведені належними доказами. При цьому висновки перевіряючих про наявність порушень зі сторони позивача ґрунтуються лише на податковій інформації відносно контрагента позивача щодо подання ним звітності, наявності трудових та матеріальних ресурсів. Позивач вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому на вказану інформацію, оскільки без дослідження виконання договорів контрагентом позивача, дослідженням та перевіркою самого контрагента, його первинних бухгалтерських документів, умов виконання договору, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань позивачу.

Представник відповідача надав до суду додаткові пояснення (т.3 а.с.27-28), в яких зазначив, що штрафні санкції у сумі 510 грн. нараховані позивачу відповідно до п.44.1, п.44.3 с.44, п 121.1. ст. 121 ПК за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом. Також він вказує, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. У свою чергу первинні документи складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам; є такими, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції; складені з порушенням встановленого законодавством порядку, отже, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до запитів щодо надання документів, позивачем вони не надані у повному обсязі. Крім того, ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ до перевірки надана видаткова накладна №91 від 04.12.2017 року та рахунок на оплату №04/12 від 04.12.2017 року без зазначення ПІБ посадових осіб.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ зареєстровано як юридичну особу 20.02.2008 року, номер запису: 1 556 102 0000 031249. Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області з 21.02.2008 року, номер взяття на облік: 9471. ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ здійснює діяльність за кодами КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (т.1 а.с. 48-49).

З 17.04.2018 року по 23.04.2018 року на підставі на підставі направлення №2742/14-07 від 13.04.2018 року та наказу ГУ ДФС в Одеській області №2368 від 06.04.2018 року, посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платником податків ТОВ САНДІ ТРЕЙД за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року (т. 3 а.с. 209-210).

13.02.2017 року було складено Акт перевірки (т.1а.с. 11-23), яким були встановлені порушення ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ :

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 98800,00 грн. за грудень 2017 року;

- п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України, за яке нарахований штраф 510,0 грн за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом (т. 1, а.с. 23).

На підставі Акту перевірки були прийняті податкове повідомлення-рішення від №0019521407 від 16.05.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 123500,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0019531407 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн (т.1 а.с. 24-25).

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підпунктом 44.1 ст.44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, у вказаній редакції, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 123500,00 грн. слугувало згідно з Актом перевірки не визнання відповідачем факту реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ САНДІ ТРЕЙД .

Актом перевірки встановлено, що ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ мало взаємовідносини по придбанню товару з ТОВ САНДІ ТРЕЙД за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року. Так, згідно з видатковою накладною, позивачем отримано товар від ТОВ САНДІ ТРЕЙД на загальну суму 592800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 98800,00 грн та включено суму ПДВ до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2017 року. Перевіряючий дійшов висновку, що підприємство не мало можливості здійснювати господарські операції, оформлені в грудні 2017 року, посилаючись на податкову інформацію щодо контрагента позивача - ТОВ САНДІ ТРЕЙД за грудень 2017 року, а саме на кількість працюючих; значний обсяг оформлених документально операцій з придбання та реалізації товарів/послуг з контрагентами постачальниками та покупцями; різноплановість придбаних та проданих товарів; віддаленість контрагентів один від одного, що передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, високого рівня оплати праці, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями; відсутність документального підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з постачальниками та покупцями за грудень 2017 року; відсутність інформації щодо наявності транспортних засобів, або залучення автотранспортних підприємств для здійснення транспортування ТМЦ від постачальника до покупця; відсутність інформації щодо наявності складських приміщень для зберігання товару; відсутність інформації щодо наявності основних засобів. При цьому відповідачем було встановлено, що надані позивачем первинні документи, видані від імені контрагента та докази перерахування грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу вказані суб'єкти господарювання не виконували та об'єктивно не мали можливості виконати поставку в адресу позивача обумовленого у господарських договорах товару та надати обумовлені договором послуги.

Разом з тим, судом досліджений наданий позивачем договір з ТОВ САНДІ ТРЕЙД , та первинні документи, які складені під час виконання вказаних договорів.

Так, судом встановлено, що між ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ та ТОВ САНДІ ТРЕЙД було укладено договір поставки №4 від 01.12.2017 року (т.1, а.с. 26-29), згідно умов якого ТОВ САНДІ ТРЕЙД зобов'язується передати у власність ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ пристрої передачі даних (УП-2), а позивач зобов'язується приймати у власність і оплачувати товар відповідно до умов договору. Згідно з п.2.1 зазначеного договору, ТОВ САНДІ ТРЕЙД зобов'язано передати позивачу разом з товаром всі необхідні і належним чином оформлені документи на товар, в т.ч. підтверджуючі якість Товару. Відповідно до п. 4.2. договору, поставка товару здійснюється відповідно до правил DDP ІНКОТЕРМС-2010.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано рахунок на оплату №04/12 від 04.12.2017 року (т.1, а.с. 30), платіжне доручення № 158 від 14.12.2017 року (т.1, а.с. 31), видаткова накладна № 20 від 04.12.2017 року (т.1, а.с. 32), картка рахунку 631 за грудень 2017 року (т.1, а.с. 35), оборотно-сальдова відомість рахунку 201 за грудень 2017 року (т.1, а.с. 36-38), що підтверджують здійснення оплати за вказаним договором; податкова накладна №1 від 04.12.2017 року, прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних ( т.1, а.с. 33-34); довіреність на отримання ТМЦ № 1/11 від 29.11.2017 року, договір суборенди нежилого приміщення (т.1, а.с. 40-45), що підтверджує наявність у позивача приміщень для зберігання пристроїв УП-2; акти списання товарів № 9 від 12.12.2017 року та №10 від 19.12.2017 року (т.1, а.с. 46-47), договори на виконання робіт з КП Теплопостачання міста Одеси , разом з актами приймання-передачі виконаних робіт (т.1 а.с. 113- т.2 а.с 188), які підтверджують подальше використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача; технічні паспорти пристроїв УП-2, які підтверджують якість товару (т.1 а.с. 75-112).

Таким чином, у позивача наявні первинні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ САНДІ ТРЕЙД та відповідно наявність підстав для формування податкового кредиту по вказаній господарській операції.

Аналіз змісту Акту перевірки відносно позивача по взаємовідносинам з ТОВ САНДІ ТРЕЙД , свідчить про те, що перевіряючий, не заперечуючи наявність вищевказаних первинних документів у позивача щодо формування податкового кредиту, вважає його формування неправомірним з посиланням на податкову інформацію щодо контрагента позивача, зокрема на Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ САНДІ ТРЕЙД за звітний період декларування ПДВ грудень 2017 року №72/05-99-46-03 від 26.01.2018 року (т.3 а.с. 4-8). Проте суд вважає, що податкова інформація може бути лише підставою для проведення перевірки позивача, проте ніяк не для висновків щодо порушення ним податкового законодавства, оскільки саме позивачем дотримано вимог податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених господарських операцій, суб'єкт господарювання не може відповідати за порушення, допущені його контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Позивачем надані всі документи, які свідчать про реальність придбання ним товару, а в Акті перевірки відсутні будь-які докази про причетність позивача до порушень допущених його контрагентом. Крім того, представником відповідача не спростовані твердження позивача, що його контрагент міг придбати товари в одному звітному періоді, а реалізувати в наступних звітних періодах, тому твердження в акті перевірки, що його контрагент не придбав в грудні 2017 року пристрої передачі даних УП-2, не може бути належним доказом, що ТОВ САНДІ ТРЕЙД не придбало вказані пристрої взагалі. Згідно з Актом об'єктом перевірки був лише грудень 2017 року.

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Зазначений висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові по справі №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 року.

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає неспроможним формування висновків Акту перевірки про порушення податкового законодавства позивачем з посиланням лише на податкову інформацію щодо контрагентів позивача. Податкова інформація може бути лише підставою для проведення перевірки позивача, проте ніяк не для висновків щодо порушення ним податкового законодавства, оскільки саме позивачем дотримано вимог податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Навіть наявність акту перевірки відносно контрагента та зазначені в ньому обставини про порушення податкового законодавства контрагентом може бути підставою для застосування негативних наслідків для перевіряємого платника податків лише за умови прийняття податкового повідомлення-рішення відносно вказаного контрагента. В інших випадках такі дані заборонено застосовувати, що прямо зазначено у п.86.7 ст.86 ПКУ.

Таким чином, лише наявність доказів зібраних в установленому законодавством порядку щодо причетності до порушень податкового законодавства контрагентом платника податків, такий платник податків може нести відповідальність за таки порушення.

Саме така позиція зазначена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України . У п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені в обґрунтування заперечень проти задоволення позову, що у видатковій накладній №91 від 04.12.2017 року та рахунку на оплату №04/12 від 04.12.2017 року відсутнє зазначення ПІБ посадових осіб ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ та ТОВ САНДІ ТРЕЙД , оскільки вказані первинні документи посвідчені підписами та печатками вказаних підприємств, а вказані недоліки первинної документації, а саме відсутність прізвищ та ініціалів підписантів за наявності інших обов'язкових реквізитів не може бути самостійною та достатньою підставою для визнання нереальності господарських операцій при наявності інших належних доказів здійснення господарської операції.

Суд дійшов висновку, що позивач, дотримуючись правил податкового законодавства, правомірно сформував податковий кредит за рахунок господарської операції, яка здійснена відповідно до умов договору з ТОВ САНДІ ТРЕЙД , що підтверджується первинними (фактична поставка товару, його оплата, подальше використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності).

Суд вважає, що висновки Акту перевірки щодо наявності ознак нереальності здійснення операцій у господарській діяльності контрагента позивача ТОВ САНДІ ТРЕЙД , які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача, а тому таки висновки не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по господарській операції з його контрагентом.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0019521407 від 16.05.2018 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також суд вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0019531407 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.

Штрафні санкції у сумі 510,00 грн. нараховані підприємству відповідно до п.44.1, п.44.3 с.44, п 121.1. ст. 121 ПК України за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі змістом Акту перевірки, позивачем під час проведення перевірки були надані відповідні первинні документи, проте до перевірки не було надано товарно-транспортні накладні та документи що свідчать про якість товару, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача не спростував твердження позивача, що пристрої УП-2 не підлягають сертифікації, а документами, підтверджуючими якість товару є технічні паспорти пристроїв УП-2. Судом встановлено, що пристрої передачі даних УП-2 були встановлені на об'єкті КП Теплопостачання міста Одеси , що підтверджено актами приймання виконаних робіт, технічні паспорти до них були передані разом з актами. Під час проведення перевірки позивач звернувся до КП Теплопостачання міста Одеси із листом №11 від 20.04.2018 року, в якому просив надати копії технічних паспортів, які були надані після закінчення перевірки та додані до позову.

Також представником відповідача не спростовано твердження позивача, що ТТН на поставку пристроїв передачі даних УП-2 не є документом, який підтверджує факт придбання товару, а виступає в якості підтвердження факту перевезення вантажу та не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. При цьому судом встановлено, що поставка товару здійснювалась на умовах DDP ІНКОТЕРМС-2010. Зі змісту вказаних умов поставки вбачається, що всі витрати по транспортуванню товару повністю покладались на ТОВ САНДІ ТРЕЙД , відповідно для позивача ТТН взагалі не є первинним бухгалтерським документом в розумінні ст. 44 ПК України та не повинна зберігатися.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжним дорученням №259 від 16.05.2018 року (т.1 а.с. 10), позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 1860,15 грн.

Враховуючи викладене, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з ГУ ДФС в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 1860,15 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 35768002) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 16.05.2018 року №0019521407, №0019531407.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 35768002) судовий збір у розмірі 1860,15 грн. (тисяча вісімсот шістдесят гривень 15 коп.).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.