Рішення

від 07.08.2018 по справі 826/18031/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2018 року № 826/18031/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув у порядку письмового провадження справу

за позовомАудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. доГоловного управління Державної фіскальної служби в місті Києві провизнання протиправними дій, скасування наказу, податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 р. № 0006161402 В С Т А Н О В И В :

Аудиторська компанія-товариство з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м.Києві від 22.09.2016 р. № 5996 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. .

2. Визнати неправомірними дії з призначення перевірки, проведення перевірки та оформлення її результатів актом ГУ ДФС у м.Києві від 07.10.2016 р. № 415/26-15-14-02-04/30674014 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. (код 30674018) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Адерагруп (код 38707838) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 .

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 26.10.2016 р. № 0006161402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 25 500,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.11.2016 р. суддею Огурцовим О.П. відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.11.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо проведення перевірки та винесення на її підставі незаконного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в запереченнях на позов.

В судовому засіданні 30.03.2018 р. суд за клопотанням сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Адерагруп за період з 01.02.2015 по 28.02.2015.

Перевіркою встановлено порушення АК-ТОВ УПК-Аудит ЛТД. :

1. пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело да заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 15300,00 грн.;

2. п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2015 року в сумі 17000,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 07.10.2016 р. № 415/26-15-14-02-04/30674018 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2016 р. № 0006161402, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 25 500,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 17000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8500,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, Головним управлінням ДФС у м.Києві надано відповідь від 21.10.2016 р. № 22636/10/26-15-14-02-04, якою висновки акту перевірки залишено без змін.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) працівники податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В силу приписів п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивача призначено на підставі пп. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку, зокрема, із виявленням недостовірних даних у поданих документах.

Таким чином посилання позивача на протиправність призначення перевірки у зв'язку із тим, що ним було надано пояснення на запит відповідача (вх. 08.09.2016), які останнім не було враховано, суд не приймає до уваги. Окрім того, суд враховує, що фактичний допуск відповідача до перевірки відбувся, а тому оскаржуваний наказ як разовий акт індивідуальної дії вичерпав свою дію.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м.Києві від 22.09.2016 р. № 5996 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. , а відтак у суду відсутні підстави для визнання дій з призначення перевірки, проведення перевірки та оформлення її результатів актом ГУ ДФС у м.Києві від 07.10.2016 р. № 415/26-15-14-02-04/30674014 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. (код 30674018) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Адерагруп (код 38707838) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 протиправними.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 26.10.2016 р. № 0006161402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 25 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Адерагруп за період з 01.02.2015 р. по 28.02.2015 р.

Так, між ТОВ Адерагруп (далі - виконавець) та АК ТОВ УПК-Аудит Лтд. (далі - замовник) укладено договір № 019-14 про надання консультаційних послуг від 19.05.2014 р. згідно умов якого виконавець зобов'язується надавати інформаційні консультаційні послуги з нагальних питань щодо змін загального, столичного, регіонального законодавства; огляд законопроектів та коментарі; питань ведення фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності; іншу довідкову інформацію, а замовник зобов'язується своєчасно їх приймати.

Консультації та інформаційне обслуговування здійснюється виконавцем також за такими напрямками:

- надання усних або письмових рекомендацій по вдосконаленню процесу підготовки та ведення бізнесу;

- контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню процесу підготовки та ведення бізнесу;

- консультування з питань комерційної діяльності й керування;

- надання консультацій й порад, як в письмовій формі так і в усній формі з питань тактики та стратегії розвитку підприємств українською або російською мовою (за бажанням замовника);

Відповідно до п. 1.3 договору замовник самостійно визначає перелік, обсяг інформаційних консультаційних послуг, а виконавець надає обрані замовником інформаційні консультативні послуги згідно умов та переліку, що встановлюється додатковою угодою та/або актом наданих послуг.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду видаткову накладну № 34 від 05.02.2015 р., податкову накладну від 05.02.2015 р. № 3, картку рахунку, платіжне доручення № 5927 від 05.02.2015 р.

Необхідність залучення контрагента обумовлена тим, що постійні зміни законодавства та значна кількість клієнтів, які отримують послуги від позивача, вимагають залучення інших підприємств. На підтвердження викладеного позивачем надано реєстр договорів та актів виконаних робіт по клієнтам позивача за лютий 2015 року, доповідну записку генеральному директору АК ТОВ УПК-Аудит ЛТД. та штатний розпис позивача.

Відповідна консультація, надана ТОВ Адерагруп згідно акту від 05.02.2015 р. № 34 була реалізована позивачем ТОВ Аутстаффінг Бізнес Груп , що підтверджується договором від 30.12.2014 р. № 15-2749 та актом приймання-передачі послуг від 27.02.2015 р. № 02-2749 зі звітом виконавця.

Таким чином, послуги отримані від контрагента були використані у господарській діяльності позивача у відповідності до його статутної діяльності.

Слід звернути увагу на те, що правовідносини між АК ТОВ УПК-Аудит ЛТД. та ТОВ Адерагруп за договором від 19.05.2014 р. № 019-14 (з 01.12.2014 р. по 31.01.2015 р.) вже були предметом податкової перевірки та судового розгляду.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. по справі № 826/11252/16 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.11.2016 р. в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м.Києві від 26.04.2016 р. № 0004981404, № 0004991404.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/11252/16 скасовано в частині відмови в позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 26.04.2016 № 0004981404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 223 125,00 грн. (в тому числі 178 500,00 грн. за основним платежем, 44 625,00 грн. за штрафними санкціями), а також № 0004991404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160 650,00 грн.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 826/11252/16 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 26.04.2016 № 0004981404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 223 125,00 грн. (в тому числі 178 500,00 грн. за основним платежем, 44 625,00 грн. за штрафними санкціями), а також № 0004991404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160 650,00 грн.

В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/11252/16 - залишено без змін.

Висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій зроблені з огляду на те, що допитаний директор ТОВ Адерагруп ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 32015100040000019, внесеного до ЄДР 20.02.2015 р., повідомив про свою непричетність до реєстрації та діяльності підприємства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.05.2017 р. Миколаївському окружному адміністративному суду доручено допитати в якості свідка в адміністративній справі № 826/18031/16 ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 р. по справі № 826/18031/16 судове доручення повернуто у зв'язку із неможливістю його виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, процесуальна норма вказує на обов'язковість використання вироку постановленого в кримінальній справі та межі такої обов'язковості. В порушення наведених норм суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд справи та вирішив спір без врахування обов'язкових обставин, при цьому висновки суду першої інстанції стосовно оцінки вироку не погодив та не спростував.

Оскільки матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за фактом фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків, суд вважає, що факт взаємовідносин з недобросовісним платником податків не може бути підставою для накладення відповідальності на добросовісного контрагента.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України визначають, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, суд вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети.

Разом з тим, такого, що набрав законної сили, вироку суду по кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ Адерагруп , відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, надано не було.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що навіть встановлення факту взаємовідносин контрагента позивача з фіктивними суб'єктами господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності позивача, оскільки приписи, чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту та валових витрат від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі "Булвес проти Болгарії" (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив: " 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1".

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постанові від 11.12.2007 року у справі № 21-1376во06, де зазначив, що "у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Адерагруп не відобразила господарські операції з позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року в сумі 102000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 26.10.2016 р. № 0006161402 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позову підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 3, код ЄДРПОУ 30674018) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 26.10.2016 р. № 0006161402.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Аудиторської компанії - товариства з обмеженою відповідальністю УПК-АУДИТ ЛТД. (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 3, код ЄДРПОУ 30674018) судові витрати в сумі 1378,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко