ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 серпня 2018 року № 826/7847/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Паладіс-Центр доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання протиправними та скасування рішень
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Паладіс-Центр з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.10.2017, позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2017;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.06.2017 №42/17/073-5646;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.09.2017 №52/17/073-8163;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що заходи державного архітектурно-будівельного контролю, за наслідками яких прийняті оспорювані рішення, були проведені протиправно, зокрема, без встановлених законом підстав та з порушенням визначеної законом процедури.
Так, позивач зауважує, що перевірку, оформлену актом від 09.06.2017, було проведено на підставі вимоги прокуратури міста Києва, яка втратила чинність у зв'язку із спливом визначеного у ній терміну. Водночас перевірка, що проводилась у період з 07.08.2017 по 31.08.2017, була здійснена відповідачем без участі уповноваженого представника ТОВ Паладіс-Центр .
Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час перевірок ТОВ Паладіс-Центр діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Зокрема зауважив, що позапланові заходи контролю проводились на вимогу прокуратури міста Києва та відповідно до ухвали Голосіївського районного суду.
У судове засідання, призначене на 11.10.2017, учасники справи не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від представника відповідача 11.10.2017 через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Позивач про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2017 року до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контрою м. Києва від прокуратури міста Києва надійшов лист від 12.05.017 №04/2/4-1-79-17 (вхідний номер 073/3766 від 22.05.2017), у якому прокуратура міста Києва вимагала не пізніше 22.05.2017 вжити заходів державного архітектурно-будівельного контролю на предмет дотримання ТОВ Паладіс-Центр вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25.
Зі змісту вказаного листа слідує, що вимога вжити заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо ТОВ Паладіс-Центр обумовлена здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016101100000105 від 19.04.2016, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 КК України (самоправство), у рамках якого з'ясовано, що за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25 без дотримання вимог Інституту НАН України, проводяться земляні роботи.
23 травня 2017 року до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контрою м. Києва від прокуратури міста Києва надійшов аналогічний за змістом лист від 23.05.2017 №04/2/4/1-79-17 (вхідний номер 073/3814 від 23.05.2017), у якому прокуратура міста Києва вимагала не пізніше 02.06.2017 вжити заходів державного архітектурно-будівельного контролю на предмет дотримання ТОВ Паладіс-Центр вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25.
На підставі листів прокуратури міста Києва від 12.05.017 №04/2/4-1-79-17 та від 23.05.2017 №04/2/4/1-79-17 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виданий наказ від 01.06.2017 №370, яким Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено провести позапланову перевірку ТОВ Паладіс-Центр на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25.
02 червня 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва головному державному інспектору інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Євдокименку А.В. видано направлення на перевірку зі строком дії з 09.06.2017 по 15.06.2017.
Судом встановлено, що 09.06.2017 особа, зазначена у направленні від 02.06.2017, з'явилась за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25 для проведення державного архітектурно-будівельного контролю. Разом з цим, у допуску посадової особи відповідача до переведення перевірки позивач відмовив.
Недопуск посадової особи Департаменту з питань державно архітектурно-будівельного контролю м. Києва зафіксований відповідачем в акті від 09.06.2017, який також підписаний представником позивача.
09 червня 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ТОВ Паладіс-Центр зобов'язано забезпечити 23.06.2017 доступ посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю на реконструкцію нежитлової будівлі за адресою: вул. Січових Стрільців, 25, м. Київ для проведення позапланової перевірки. Цим же приписом ТОВ Паладіс-Центр зобов'язано забезпечити доступ до документів, а саме:
- наказу на призначення на посаду директора;
- довіреності для уповноваженої особи;
- документу, що посвідчує особу;
- довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;
- документів, що підтверджують право власності/користування об'єктом нерухомого майна;
- документів, що підтверджують право власності/користування земельною ділянкою;
- документів, що надають право на виконання будівельних робіт;
- проектної документації;
- містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
- договорів, укладених з проектною організацією та генеральним підрядником;
- наказів на призначення осіб, відповідальних за авторський, технічний нагляд, відповідального виконавця робіт;
- кваліфікаційних сертифікатів відповідальних осіб за здійсненням авторського, технічного нагляду;
- технічних умов на приєднання об'єкта до міських інженерних мереж;
- науково-технічного звіту, складеного за результатами інженерно-геологічних вишукувань;
- висновків і рекомендацій щодо можливості реконструкції, технічних висновків, результатів обстежень конструкцій.
Одночасно з приписом, 09.06.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розглянувши який відповідачем прийнято постанову від 22.06.2017 №42/17/073-5646, якою ТОВ Паладіс-Центр визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладений штраф у розмірі 50520,00 грн.
Судом також встановлено, що на підставі доручення (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 04.08.2017 №514 та на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі №752/629/17, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва у період з 07.08.2017 по 31.08.2017 проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25, за наслідками якої складений акт (далі - акт від 31.08.2017).
У ході перевірки, оформленої актом від 31.08.2017, встановлено, що ТОВ Паладіс-Центр здійснюються будівельні роботи з реконструкції будівлі літ. А за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25 без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 3 частини 1 статті 34, частини 1 статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .
За наслідками перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видані приписи від 31.08.2017, яким ТОВ Паладіс-Центр зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт та у строк до 01.11.2017 усунути виявлені перевіркою порушення.
Одночасно з приписом, 31.08.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розглянувши який відповідачем прийнято постанову від 07.09.2017 №52/17/073-8163, якою ТОВ Паладіс-Центр визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладений штраф у розмірі 623080,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними приписами і постановами про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 (далі також - Закон № 3038-VI).
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).
Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктом 10 Порядку №553 передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Таким чином, надходження до органу державного архітектурно-будівельного контролю вимоги правоохоронного органу про проведення перевірки є підставою для призначення і проведення позапланової перевірки.
Водночас, надаючи правову оцінку припису від 09.06.2017, що був складений за наслідками перевірки позивача, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ТОВ Паладіс-Центр зобов'язано забезпечити 23.06.2017 доступ посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю на реконструкцію нежитлової будівлі за адресою: вул. Січових Стрільців, 25, м. Київ для проведення позапланової перевірки та надати документи, необхідні для проведення перевірки.
Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з пунктом 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Таким чином, припис є формою реагування органу державного архітектурно-будівельного контролю на виявлені під час перевірки порушення, що направлений на їх усунення та/або зупинення робіт, що виконуються без документів, що дають дозвіл на виконання будівельних робіт.
Під правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності слід розуміти протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами (стаття 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ).
Отже, для з'ясування, чи має орган державного архітектурно-будівельного контролю видавати припис певного змісту, необхідно встановити, чи мала місце протиправна бездіяльність або протиправні дії особи у відносинах, що регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .
Частиною 4 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації (підпункт 4 частини 4 статті 41 № 3038-VI);
- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню (підпункт 1 частини 4 статті 41 № 3038-VI);
- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (підпункт 7 частини 4 статті 41 № 3038-VI).
Пунктом 14 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний подавати документи, що стосуються/пов'язані з перевіркою, що кореспондує праву органу державного архітектурно-будівельного контролю вимагати такі документи.
Відтак, безпідставна відмова суб'єкта містобудування у допуску до проведення перевірки або ж необґрунтована відмова у наданні документів, необхідних для проведення перевірки, становлять порушення вимог містобудівного законодавства, зокрема, частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 14 Порядку №553, що визначають права та обов'язки органу державного архітектурно-будівельного контролю та суб'єкта містобудування.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2017 за адресою вул.Січових Стрільців, 25 (вул.Артема, 25) у Шевченківському районі м.Києва прибув з направленням від 02.06.2017 №б/н головний державний інспектор інспекційного відділу №3 управлінння контролю будівництвом Євдокименко А.В. для здійснення позапланової перевірки ТОВ "Паладіс-Центр", код ЄДРПОУ 34494722 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державіних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт по вул.Січових Стрільців, 25 (вул.Артема, 25) у Шевченківському районі м.Києва.
Позапланова перевірка проводилася на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва від 23.05.2017 № 344; звернення прокуратури міста Києва від 12.05.2017 № 04/2/4/1-79-17; звернення прокуратури міста Києва від 23.05.2017 № 04/2/4/1-79-17 (вх. № 073/3766 від 22.05.2017, № 073/3814 від 23.05.2017 p.).
Як вбачається зі звернення прокуратури міста Києва від 12.05.2017 № 04/2/4/1-79-17, заходи щодо проведення архітектурно - будівельного контролю повинні бути вжитті не пізніше 22.05.2017. При цьому, дане звернення відповідачем отримано лише 22.05.2017.
З огляду на звернення прокуратури міста Києва від 23.05.2017 № 04/2/4/1-79-17 заходи щодо проведення архітектурно - будівельного контролю повинні бути вжитті не пізніше 02.06.2017.
Водночас проведені відповідачем лише 09.06.2017.
Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, наведено перелік підстав для проведення архітектурно-будівельного контролю, одним з яких є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Водночас, станом на дату проведення позапланової перевірки (09.06.2017) підстав для проведення перевірки не було, оскільки термін дії вказаних звернень правоохоронних органів, як підстав проведення перевірки сплив та такі звернення не мали жодної юридичної сили для їх виконання та не могли наділити правами, повноваженнями та/або обов'язками відповідача для здійснення такої перевірки, у зв'язку з чим, відповідачем не дотримано порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, визначеного Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Аналізуючи встановлені обставини та наявні у матеріалах докази, суд вважає, що у відповідача були правові підстави для недопуску посадових осіб відповідача для здійснення архітектурно - будівельного контролю 09.06.2017.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно документів на проведення позапланової перевірки, метою перевірки є предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт, але в приписі відповідач зазначає про реконструкцію будівель вул. Січових Стрільців, 25 (вул. Артема, 25) у Шевченківському районі м. Києва, таким чином змінюючи мету та підставу проведення перевірки та вимагає документи, які не пов'язані із здійсненням державного архітектурно - будівельного контролю.
За таких обставин, припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку постанові Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 22.06.2017 №42/17/073-5646, якою ТОВ Паладіс-Центр визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суд зазначає наступне.
Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Таким чином, пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено відповідальність за недопущення саме центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України
Пунктом 1 вказаного положення передбачено, що державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Отже, пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачена відповідальність за недопущення до перевірки посадових осіб саме Держархбудінспекції.
У даному випадку позивачем не було допущено до перевірки головного державного інспектора відділу №3 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який не є посадовою особою Держархбудінспекції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за правопорушення, склад його визначений пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .
Одночасно з цим суд зазначає, що 10.06.2017 набули чинності зміни, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 № 1817-VIII, яким пункт 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності викладено у новій редакції, а саме: Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Разом з цим суд зазначає, що не допуск позивачем посадової особи відповідача відбувся 09.06.2017, тобто до набрання чинності вказаними змінами.
Згідно положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999, № 1-рп/99 У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, відповідач протиправно застосував до позивача штраф на підставі пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у редакції, що діяла з 10.06.2017.
За таких обставин постанова Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 22.06.2017 №42/17/073-5646 є протиправною та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку приписам Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 31.08.2017 та постанові від 07.09.2017 №52/17/073-8163, якою ТОВ Паладіс-Центр визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суд зазначає наступне.
Неправомірність зазначених приписів та постанови позивач пов'язує з порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, за результатами яких їх було прийнято, з приводу чого судом встановлено таке.
Як вбачається з акта перевірки від 31.08.2017, підставою для проведення перевірки слугувала ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі №752/629/17, якою у рамках кримінального провадження №42016101111111105 від 19.04.2016 було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві та надано дозвіл на проведення позапланової перевірки відповідності підготовчих та будівельних робіт, реконструкції, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам під час провадження містобудівної діяльності щодо об'єкту будівництва на вул. Січових Стрільців, 25 в м. Києва.
Проведення перевірки доручено працівникам Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
Статтею 129 1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з статтею 21 Кримінального процесуального кодексу, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Таким чином, надходження до відповідача ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2017 у справі №752/629/17, у якій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва доручено провести державний архітектурно-будівельний контроль, є достатньою підставою для його проведення.
Щодо посилань позивача на процедурні порушення, допущені під час перевірки, що відбулась у період з 07.08.2017 по 31.08.2017, суд зазначає наступне.
У пункті 13 Порядку №553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (пункт 18 Порядку).
Пунктами 16, 18, 19 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тими самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2017 відповідачем вже видавалося направлення на проведення позапланової перевірки на об'єкту за адресою: вул. Січові Стрільці, 25, який належить на праві власності товариству. Підставою вказаній перевірці слугували наказ Департаменту від 04.08.2017 №514 та ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 31.07.2017 у справі №752/6291/17 про призначення позапланової перевірки. Строк дії направлення з 07.08.2017 до 18.08.2017, відтак вказану перевірку можна вважати повторним проведенням позапланових заходів, що заборонено вимогами статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Крім того, як вбачається з зазначеної ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 31.07.2017 у справі №752/6291/17, судом надано дозвіл на проведення перевірки, а не призначено позапланову перевірку, як зазначає відповідач.
Слід також зазначити про те, що в посвідченні (направленні) повинно бути вказано інформацію про здійснення попереднього заходу (пункт 2 Закону України Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності ), чого вказано в направленні від 30.08.2017 не було, відтак відсутні підстави стверджувати про продовження попередньої перевірки.
Частиною першою статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
З наведених норм законодавства вбачається, що визначальним для встановлення наявності обов'язку особи при виконанні певних робіт отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт є те, чи належать такі роботи до поняття будівельних робіт чи будівництва .
Водночас відповідачем, у порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу України не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, а саме, що позивачем виконуються будівельні роботи з реконструкції будівлі літер "А" без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а саме: частково виконані роботи монтажу нової вентиляційної системи: змонтовано вентиляційне обладнання; у трьох поверховій частині будівлі демонтовано частину конструкцій перекриття цокольного, першого та другого поверхів та в утвореному просторі побудовано залізобетонні сходи; у трьох поверховій частині будівлі виконані роботи з розширення будівлі шляхом добудови із сторони вул. Січових Стрільців залізобетонних колон та перекриттів до першого та другого поверхів; виконуються роботи із будівництва надбудови на покрівлі п'ятиповерхової частини будівлі.
Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з приписом частин першої-другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У пункті 1 Постанови №2 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ Вищий адміністративний суд України, роз'яснюючи положення статті 2 даного кодексу, зокрема, вказує: …З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам… .
Наведене вище дозволяє дійти висновку про те, що викладені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи припускає бездіяльність. На суд, у свою чергу, з урахуванням змісту позовних вимог покладено обов'язок проведення перевірки акта індивідуальної дії (у даному випадку, рішення відповідача) на предмет його протиправності.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Відповідачем у справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинення дій при прийнятті оспорюваного рішення.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, сплачені згідно квитанції №1600 від 15.06.2017, №986 від 03.07.2017, №984 від 03.07.2017, №1145 від 28.09.2017 підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Паладіс-Центр задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2017.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.06.2017 №42/17/073-5646.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.09.2017 №52/17/073-8163.
Відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Паладіс-Центр за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Паладіс-Центр (код ЄДРПОУ 34494722, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 25).
Відповідач: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921, адреса: 01001, Київ, вул.Хрещатик, 32).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2018 |
Оприлюднено | 10.08.2018 |
Номер документу | 75775169 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аблов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні