Постанова

від 08.08.2018 по справі 813/1690/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №813/1690/17

адміністративне провадження №К/9901/52931/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (суддя Грень Н.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року (судді: Гулид Р.М. (головуючий), Кузьмич С.М., Сапіга В.П.) у справі №813/1690/17 за позовом Дочірнього підприємства "Електроніка" акціонерного товариства "Електроніка" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство "Електроніка" акціонерного товариства "Електроніка" (далі - позивач, Підприємство) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.03.2017:

-№0003871411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, за податковими зобов'язаннями на 565 278,76 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 141 319,69 грн;

-№0003901411, яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) із ввезених на територію України товарів, за податковими зобов'язаннями на 113 055,74 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 28 263,93 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки Підприємством не було допущено порушень вимог Закону України Про митний тариф України , статті 278, ч. 4 ст. 280 Митного кодексу України від 13.03.2012 та вимоги п. 187.8 ст.187, п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що викладені в акті перевірки Підприємства від 10.03.2017 №241/14-11/32461695 висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм Закону України Про митний тариф України , Митного та Податкового кодексів України є необґрунтованими та не підтверджуються зібраними у справі належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №241/14-11/32461695 від 10.03.2017, оформленого за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ДП ЕЛЕКТРОНІКА АТ ЕЛЕКТРОНІКА дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митних деклараціях за період з 20.02.2014 по 16.11.2016 під час якої було виявлено порушення позивачем вимог Закону України Про митний тариф України , статті 278, ч. 4 ст. 280 Митного кодексу України та п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження і завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з імпортованих товарів на 117 355,60 грн та на 1 839,83 грн відповідно, та податкових зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на 586 778,06 грн та на 9 199,12 грн відповідно.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що під час митного оформлення імпортованого товару в електронних митних деклараціях позивачем не вірно визначено код УКТ ЗЕД. На думку відповідача, ввезений товар згідно УКТ ЗЕД слід класифікувати за кодом 38418991000 (конденсатори холодильних установок), оскільки теплообмінники торгової марки "Karyer", Туреччина, серія "ELK" є конденсаторами промислових холодильних установок, розраховані на роботу з холодоагентами. Такий висновок контролюючий орган обґрунтовує наявністю відповідної інформації в мережі Інтернет.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що протягом 2014-2016 років позивач здійснював поставку товару - теплообмінник від постачальника фірми ElectronikaS.A. (Polska, 81-212, Gdynia) та оформив 13 митних декларацій в режимі ІМ 40, за кодом згідно УКТ ЗЕД 8419500000. Ввезений товар пройшов митне оформлення та випущений в вільний обіг. Зауваження щодо правильності визначення коду згідно УКТ ЗЕД від митних органів були відсутні, рішення про визначення митної вартості за іншим кодом згідно УКТ ЗЕД позивачу не надходили.

Серія теплообмінного обладнання ELK розроблена для застосування у секторі комерційних і промислових інсталяцій, виготовлена для позивача на індивідуальне замовлення на заводі виробника в Туреччині. Широкий модельний ряд, що складається з 13 моделей теплообмінників різних типорозмірів, задовольняє потреби у теплообмінному обладнанні у широкому спектрі застосування. Теплообмінники не мають жодних електричних підєднань, вентиляторів чи будь-якого іншого обладнання, яке було б інстальоване на корпус теплообмінника. Ламельний блок теплообмінника складається з мідних труб і ребер, що виготовляються з гофрованих алюмінієвих пластин, для збільшення коефіцієнту теплопередачі. Всі теплообмінники випробовуються повітрям під високим тиском. Теплообмінники призначені для монтажу в системи з використанням газів і рідин під високим тиском.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у необґрунтованому віднесенні імпортованого товару за кодом УКТ ЗЕД 8419500000, оскільки такий товар згідно інформації з мережі Інтернет відноситься до товарів, що мають класифікуватись за іншим кодом УКТ ЗЕД. Також контролюючий орган вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неповідомлення контролюючого органу про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, відповідач був позбавлений можливості права на судовий захист та дослідження належним чином його доводів, що призвело до не встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Підприємство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність збільшення позивачу грошових зобов'язань з ввізного мита та з податку на додану вартість з огляду на недоведеність контролюючим органом фактів порушення позивачем норм податкового законодавства, просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року - залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 67.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

11.2. Частина 2 статті 67.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

11.3. Частина 1 статті 69.

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

11.4. Частина 2 статті 69.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

11.5. Частина 1 статті 257.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

11.5. Частина 1 статті 278.

Датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

11.6. Частина 4 стаття 280.

Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 187.8 статті 187.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

12.2. Пункт 190.1 статті 190.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

13. Закон України Про Митний тариф України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Стаття 1.

Цим Законом встановлюється Митний тариф України (групи 01-72;групи 73-97).

Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

14. Наказ ДФС України від 09.06.2015 №401 Про затвердження Пояснень до УКТ ЗЕД .

До коду 8419500000 входять: машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним або не електричним нагріванням (за винятком печей,камер та іншого обладнання товарної позиції 8514) для обробки матеріалів шляхом зміни температури, наприклад, нагріванням, варінням, випарюванням, конденсацією або охолодженням, крім машин або обладнання, призначеного для використання у побуті. До цієї товарної позиції не включаються: побутові печі, каміни, плити, пристрої для фракційної перегонки, парові котли, водяні котли, холодильне обладнання та теплові насоси товарної позиції №8418 , мікрохвильові печі, електрообладнання обігрівання ґрунту тощо.

До коду товару №8418991000 входять випаровувачі та конденсатори, крім тих, що використовуються у побутових холодильниках.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

13. При вирішенні спорів даної категорії справ, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, про порушення платником податків норм податкового, митного законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

16. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що позивачем допущено порушення вимог Закону України Про митний тариф України , статті 278, ч. 4 ст. 280 Митного кодексу України від 13.03.2012 та вимоги п. 187.8 ст.187, п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України.

Посилання контролюючого органу не безпідставність віднесення позивачем імпортованого товару до відповідного коду УКТ ЗЕД, оскільки такий товар згідно інформації з мережі Інтернет відноситься до товарів, що мають класифікуватись за іншим кодом УКТ ЗЕД, суди попередніх інстанцій правильно не взяли до уваги, оскільки інформація, що наявна в мережі Інтернет не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

17. Щодо посилання контролюючого орану на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неповідомлення контролюючого органу про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, відповідач був позбавлений можливості права на судовий захист та дослідження належним чином його доводів, що призвело до не встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції справа була розглянута в судовому засіданні за участю представника відповідача, а отже останній не був позбавлений права та можливості подавати докази, наводити пояснення, доводи, які, на його думку, мали значення для правильного вирішення спору.

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

20. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач здійснив декларування (визначив код УКТ ЗЕД) імпортованих товарів у відповідності до вимог митного законодавства, натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що Підприємством при декларуванні невірно визначено код УКТ ЗЕД, що вплинуло на суму митних платежів, що мають бути сплачені до бюджету.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року у справі № 813/1690/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду