Постанова

від 07.08.2018 по справі 803/1312/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №803/1312/16

адміністративне провадження №К/9901/48568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ютрейд

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 (головуючий суддя - Костюкевич С.Ф.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді - Гудим Л.Я., Гуляк В.В.)

у справі № 803/1312/16

за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ютрейд

про зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ютрейд (далі - Товариство), в якому просила зобов'язати Товариство допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ прийнято рішення від 30.06.2016 № 86 про опис майна Товариства в податкову заставу. На виконання вимог пункту 89.3 статті 89 та пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим керуючим двічі здійснено виїзд за фактичною адресою позивача з метою здійснення опису майна в податкову заставу. Однак 05.07.2016 та 07.07.2016 бухгалтер підприємства ОСОБА_5 відмовилася надати необхідні документи для опису майна в податкову заставу, у зв'язку з чим Луцькою ОДПІ складені акти відмови платника податків від опису майна в податкову заставу.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 26.05.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, позов задовольнив: зобов'язав Товариство допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Судові рішення мотивовані тим, що за Товариством рахується податковий борг у сумі 6165238,25 грн., що підтверджує виникнення в Луцької ОДПІ права податкової застави відповідно до норм податкового законодавства. У зв'язку з цим факт недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків у податкову заставу свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Товариство звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що позивачем не підтверджено фактів візитів будь-яких працівників Луцької ОДПІ за адресою місцезнаходження офісу Товариства.

Луцька ОДПІ подала відзив на касаційну скаргу, в якому вказала на необґрунтованість доводів Товариства та просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2016 Луцькою ОДПІ прийнято рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю Ютрейд в податкову заставу.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало те, що за Товариством рахується податковий борг, загальна сума якого складає 6 165 238,25 грн., з яких податок на додану вартість - 3073095,15 грн., податок на прибуток - 3092143,10 грн., що підтверджується довідкою Луцької ОДПІ.

З метою проведення опису майна, на яке розповсюджується право податкової застави, Луцькою ОДПІ було підготовлено лист керівнику Товариства від 05.07.2016 №9553/10/03-1817-08, в якому відповідачу запропоновано надати податковому керуючому бухгалтерські документи, які підтверджують наявність активів на балансі підприємства.

Суди встановили, що для опису майна в податкову заставу посадовими особами Луцької ОДПІ Кубай А.Й. та Селезньовою О.О. двічі було здійснено вихід як за юридичною адресою, так і фактичним місцезнаходженням Товариства, однак головний бухгалтер підприємства ОСОБА_5 не надала необхідні документи для опису майна в податкову заставу, з огляду на що були складені відповідні акти від 05.07.2016 № 3/69/17 та від 07.07.2016 року №72/17 про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу та акти від 05.07.2016 № 70/17 та від 07.07.2016 № 73/17 про відмову від підпису про ознайомлення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що враховуючи наявність у Товариства податкового боргу та відмову платника податків надати документи для здійснення опису майна в податкову заставу, існують підстави для зобов'язання платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, у зв'язку з чим адміністративний позов Луцької ОДПІ слід задовольнити.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вірно застосували норми матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Пунктом 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 89.1 статті ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що право податкової застави та право податкового керуючого здійснити опис майна в податкову заставу виникає лише тоді, коли платник податків має податковий борг. При цьому факт недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків надає право контролюючому органу звернутися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Таким чином, з огляду на наявний у Товариства податковий борг та відмову платника податків надати документи для здійснення опису майна в податкову заставу, що підтверджується відповідними актами від 05.07.2016 та від 07.07.2016, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позову Луцької ОДПІ.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими та такими, що суперечить дійсним обставинам справи, доводи скаржника про непідтвердження фактів візитів працівників Луцької ОДПІ за місцезнаходженням Товариства, оскільки до матеріалів справи додані письмові докази на підтвердження вищезазначеного, зокрема акти від 05.07.2016 № 3/69/17 та від 07.07.2016 року №72/17 про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу та акти від 05.07.2016 № 70/17 та від 07.07.2016 № 73/17 про відмову від підпису про ознайомлення, при складанні яких податковий керуючий діяв відповідно до вимог статті 89 ПК України.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ютрейд залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова