Рішення

від 20.07.2018 по справі 447/1120/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/651/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

20.07.2018 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №447/1120/18

за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Новороздільський політехнічний коледж про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_2

Інтереси відповідача представляла Турчин Н.В. та директор Дидишин І.С.

Процесуальні дії у справі.

Провадження у справі відкрито 14.05.2018 року на підставі позову ОСОБА_1, підготовче засідання призначено на 11.06.2018 року. Позивач просить суд поновити його на посаді майстра виробничого навчання по водінню Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Свій позов мотивує тим, що він з березня 2013 року і до 28 квітня 2018 року займав посаду майстра виробничого навчання по водінню Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж". Однак, 24 квітня 2018 року було видано наказ в.о. директора Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" №39/к про звільнення його з 28 квітня 2018 року по п.1 ст. 40 КЗпП України та про виплату йому компенсації та вихідної допомоги. Звільнення проводилось у зв'язку з призупиненням діяльності структурного підрозділу "Курси водіїв категорії "В", "С1", як такого, що не відповідає правовим нормам та нормативним документам. Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений не був. Жодним з рішень профкому Первинної профспілкової організації НРПК не було надано згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1, що є порушенням ч.1 ст. 43 КЗпП України та ч.3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності.

05.06.2018 року відповідач Державний вищий навчальний заклад "Новороздільський політехнічний коледж" подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, та покликається на таке. Звільненню ОСОБА_1 передувало призупинення діяльності структурного підрозділу "Курси водіїв категорії "В" і "С" згідно наказу №2 від 11.01.2018 року, так як від 01.09.2017 року в Стрийському регіональному сервісному центрі 4645 не зареєстровано групи водіїв спеціальності "Автомобільний транспорт" і відсутній предмет роботи для майстрів виробничого навчання. Також позивача було повідомлено проскорочення майстра виробничого навчання по водінню транспортних засобів та запропоновано 0,5 окладу механіка при умові наявності цієї посади в штатному розкладі. Профкомом згоди на звільнення ОСОБА_1 надано не було, оскільки посада майстра виробничого навчання по водінню транспортних засобів не скорочувалась, а тимчасово призупинялась. Також зазначили, що на час звільнення позивача з роботи у штатному розписі коледжу не було інших вакансій, крім тої, яку йому запропонували.

Згідно із додатковими поясненнями ОСОБА_1 від 03.07.2018 року, він проти відзиву відповідача від 05.06.2018 року заперечив, оскільки відповідач жодним чином не спростовує його доводів, наведених у позовній заяві. Зокрема, відповідачем не обгрунтовано звільнення ОСОБА_1 без згоди профспілкового органу. Жодне з рішень виборного органу профспілки, якими відмовлено у наданні згоди на звільнення позиивача не було оскаржене та скасоване у встановленому законом порядку. Також відповідачем не наведено жодних доказів порівняння кваліфікації та продуктивності праці всіх працівників для вирішення питання про переважне право на залишення на роботі.

10.07.2018 року відповідачем Державним вищим навчальним закладом "Новороздільський політехнічний коледж" подано заперечення на додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що з врахуванням рекомендації Профкому коледжу від 19.04.2018 року дирекцією коледжу була запропонована вакантна посада робітника з комплексного обслуговування та ремонту будівель та споруд в об'ємі посадового окладу з 02.05.2018 року, на яку він не дав згоди. А посилання позивача, що при звільненні не були враховані переваги, передбачені ст. 42 КЗпП України є безпредметними, оскільки скорочувались обидві посади майстрів виробничого навчання,які займали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Щодо розміру середнього заробітку, то позивачем не враховано, що в розрахунок не можуть бути включені одноразові виплати.

Ухвалою від 03.07.2018 року підготовче засідання по справі закрито, а справу призначено до судового розгляду на 13.07.2018 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили такі задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" Турчин Н.В. проти задоволення позову заперечила, вважає такий безпідставним, оскільки звільнення ОСОБА_1 було проведено згідно чинного законодавства.

Директор Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" Дидишин І.С. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, додатково пояснив, що однією із підстав звільнення було невиконання позивачем ОСОБА_1 своїх обов'язків.

Суд встановив:

ОСОБА_1 з березня 2013 року і до 28 квітня 2018 року займав посаду майстра виробничого навчання по водінню у Державному вищому навчальному закладі "Новороздільський політехнічний коледж". Однак, 24 квітня 2018 року було видано наказ в.о. директора Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" №39/к про звільнення його з 28 квітня 2018 року по п.1 ст. 40 КЗпП України та виплату йому компенсації та вихідної допомоги. Звільнення проводилось у зв'язку з призупиненням діяльності структурного підрозділу "Курси водіїв категорії "В", "С1", як такого, що не відповідає правовим нормам та нормативним документам(а.с.10). а також зобов'язано відправити у письмовій формі повідомлення майстрам з практичного водіння ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про звільнення згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений не був, а також з відповідним повідомленням про звільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що є порушенням ч.3 ст. 32 КЗпП України, яка передбачає обов'язкове повідомлення працівника про такі зміни не пізніше ніж за два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 11), на вищевказаному наказі про звільнення відсутній підпис ОСОБА_1 Також відповідачем в якості спростування вказаної обставини не надано будь - яких актів про відмову від підписання такого наказу чи відповідного повідомлення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації скорочення чисельності або штату працівників.

Жодним з рішень профкому Первинної профспілкової організації НРПК не було надано згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1, що є порушенням ч.1 ст. 43 КЗпП України та ч.3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

ОСОБА_1 був звільнений за п.1ч.1 ст. 40 КЗпП України, а тому відповідачу при звільненні необхідно було застосовувати ст. 42 КЗпП України. Яка визначає за якими принципами обирається особа, яка має бути звільнена за скороченням штату. Зокрема, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається зокрема, але не виключно: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2017 році закінчив Івано-Франківський національний університет нафти і газу та отримав диплом магістра. Також позивач є батьком двох малолітніх дітей та утримує свою сім'ю самостійно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка працює на посаді старшого інспектора по кадрах ДВНЗ "Новороздільський політехнічний коледж показала суду, що листи позивачу стосовно його звільнення надсилали, однак при цьому опису вкладеного не було.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що нездачі екзаменів були пов'язані із поведінкою майстра ОСОБА_1, зокрема, у зв'язку із відсутністю паливно мастильних матеріалів.

Правова оцінка.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про дотримання відповідачем вимог ст. 42 КЗпП України щодо наявності у позивача переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною 2 ст. 42 КЗпП України передбачено категорії працівників, перевага в залишенні на роботі яким надається при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про його поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці", за правилами, передбаченими "Порядком обчисленнясередньої заробітної плати", затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Відповідно до Порядку, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із виплат за останні два календарних місяця роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Нарахування виплат за час вимушеного прогулу, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані, протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період. (п.8 Порядку).

Відповідно до наведених у довідках відповідача відомостей середньомісячна заробітна плата позивача за два місяці, що передували звільненню, становила 4508,68 грн. А тому, розмір відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 11 271,70 грн.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Новороздільський політехнічний коледж про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді майстра виробничого навчання по водінню, Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж".

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 271 (одинадцять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 70 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць в розмірі 4508 (чотири тисячі п'ятсот вісім) грн. 68 коп., допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" в користь держави судовий збір по справі в розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач: Державний вищий навчальний заклад "Новороздільський політехнічний коледж", місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 8, м. Новий Розділ, Львівська область, код ЄДРПОУ 00208798.

Суддя Павлів В. Р.