Постанова

від 07.08.2007 по справі 13/342-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2007 р.                                                           Справа № 13/342-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

за позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,

до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації,  

про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно –прибудову до магазину промислових товарів, площею 240 м2, по вул. Миру, 43 у м. Херсоні, та зобов’язання відповідача провести державну реєстрацію цього права,

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_2 (представника за дорученням),

відповідача –не з’явився,

в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях статей  328 та 392 ЦК України, відповідно до яких, на думку позивача, він є власником спірного майна.

За змістом відзиву на позов позовні вимоги ним не визнаються та він просить суд розглянути справу без участі його представника.

Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв’язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України. З цього приводу слід зазначити, що в даному випадку Херсонське державне бюро технічної інвентаризації виконує функції суб’єкта владних повноважень, котрі пов’язані з проведення дій по державній реєстрації права власності.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 18 вересня 2000 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради на підставі власного рішення № 386 позивачу  видано свідоцтво про право власності на магазин, загальною площею 500,3 м2, котрий розташований по вул. Миру, 43 у м. Херсоні.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В свою чергу слід зазначити, що за змістом статті 202 того ж Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Таким чином позивач набув право власності на вказане майно.

З метою реконструкції придбаного майна та будівництва прибудови до магазину позивач звернувся до виконавчого комітету Херсонської міської ради з відповідним клопотанням про надання дозволу на проведення відповідних робіт. Розпорядженням Херсонського міського голови № 814 від 26 березня 2006 року позивачу надано дозвіл на проектування та будівництво прибудови до магазину промислових товарів.

В подальшому позивачем на земельній ділянці, відведення якої попередньо узгоджено з Управлінням житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради, (а.с. 7), збудовано прибудову, загальною площею 240 м2, яка відповідає технічним вимогам та готова до експлуатації за своїм цільовим призначенням.

Положеннями статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Разом з тим, за змістом положень статті 376 того ж Кодексу будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання її у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. В той же час за частиною 5 цієї ж статті на вимогу  власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З метою державної реєстрації збудованої будівлі позивач звернувся до відповідача, проте останнім його заява залишена без реагування.

Згідно до пункту 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 державну  реєстрацію  прав  власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у   межах  визначених  адміністративно-територіальних  одиниць.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що самовільне будівництво  здійснене безпосередньо самим власником майна,  а також відсутність спору щодо користування земельною ділянкою, на якій його споруджено, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі  зазначених правових норм і керуючись статтями 157, 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,

постановив:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати за суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно –прибудову до магазину промислових товарів, площею 240 м2, по вул. Миру, 43 у м. Херсоні.

3.          Зобов’язати Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 на нерухоме майно – прибудову до магазину промислових товарів, площею 240 м2, по вул. Миру, 43 у м. Херсоні.

4.          Роз’яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                        

                Дата підпису постанови –10 серпня 2007 року                                 

Суддя                                                                                                     М.К. Закурін