Рішення

від 07.06.2018 по справі 925/183/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Черкаси справа № 925/183/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - адвоката ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні, а приміщенні суду в м. Черкаси розглянувши справу за позовом Черкаської міської ради до Приватного підприємства Біакс про стягнення 36985 грн. 86 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Черкаська міська рада, звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Біакс" (далі - відповідач) про стягнення 36985 грн. 86 коп. збитків у виді упущеної вигоди - ненадходження до міського бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Благовісна, 148 в м. Черкаси, площею 1806 кв. м., кадастровий номер 7110136700:04:037:0033 без належного оформлення права користування нею та відповідної плати за період з 01.08.2014 по 12.08.2015 року.

Ухвалою суду від 03.03.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/183/18, справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, зобов'язано позивача надати усі документи в обґрунтування позовних вимог та оригінали цих документів для огляду в судовому засіданні, а відповідача - письмовий відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову у разі їх наявності.

Відповідач в особі свого представника подав 26.03.2018 року відзив на позовну заяву (вх. № 8475/18, а.с. 25-27), у якому заперечував проти позову повністю з мотивів відсутності в його діях ознак спірного правопорушення, а саме:

на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ним із Черкаською міською радою, позивач набув у власність нежитлові приміщення загальною площею 546,8 м 2 , які розташовані на земельній ділянці комунальної власності за адресою: вул. Благовісна, 148. В договорі міститься застереження про питання землекористування, які відповідач, як покупець нерухомого майна, мав вирішити з міською радою після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, але площа земельної ділянки, необхідної для його обслуговування, не визначена;

рішенням Черкаської міської ради від 10.06.2010 року № 5-795 надано приватному підприємству Біакс земельну ділянку по вул. Благовісній, 148, площею 1806 кв. м. в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під нежитлові приміщення, договір оренди цієї земельної ділянки сторонами не укладався, підприємство не мало на меті використовувати під нежитлові приміщення земельну ділянку площею 1806 кв. м. та було позбавлено можливості використовувати всю земельну ділянку через встановлення йому обмежень міською радою;

підтвердження цих обставин було встановлено господарським судом Черкаської області у його рішенні від 02.07.2012 року у справі № 13/1385, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 і Вищого господарського суду України від 05.02.2013 року, яким відмовлено Черкаській міській раді у задоволенні позову до приватного підприємства Біакс про стягнення збитків за період самовільного землекористування цією ж земельною ділянкою з 05.09.2007 по 31.12.2009 року;

по договору купівлі-продажу від 13.08.2015 року відповідачем проведено відчуження належних йому нежитлових приміщень, розташованих на земельній ділянці по вул. Благовісній, 148 на користь третьої особи;

розрахунок розміру спірних збитків і складений на його основі акт про визначення збитків власнику землі від 13.09.2017 року № 30-2017, затверджений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.11.2017 року № 1193 суперечать вимогам Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, розрахунок розміру збитків проведено неправильно.

Позивач в особі свого представника 02.05.2018 року подав заперечення на відзив і письмове правове обґрунтування розрахунку збитків (вх. № 12339/18, а.с. 42-43, 45-46), у яких спростовував доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, і наполягав на задоволенні позову із зазначених у ньому підстав.

В засіданнях суду позивач в особі свого представника позов, з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві і його письмових запереченнях на відзив, підтримала і просила задовольнити повністю, відповідач в особі свого представника позов не визнала і просила суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, її поясненнях в засіданнях суду.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову з таких підстав.

10.06.2010 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 5-795 Про надання приватному підприємству Біакс земельної ділянки в оренду по вул. Благовісній, 148 , у якому вирішила, зокрема, затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж та складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку приватному підприємству Біакс по вул. Благовісній, 148 (п. 1.), надати приватному підприємству Біакс земельну ділянку по вул. Благовісній, 148, площею 1806 кв. м. в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під нежитлові приміщення, які використовуються під консультативно-оздоровчий центр за рахунок земель Черкаської міської ради, за основним цільовим призначенням земельну ділянку віднести до земель житлової та громадської забудови, за функціональним використанням - до категорії земель комерційного використання (п. 2.).

Відповідно до п.п. 3.1. зазначеного рішення, приватне підприємство Біакс зобов'язано укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати прийняття рішення.

ОСОБА_3 витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Благовісна, 148 в м. Черкаси, площею 1806 кв. м., кадастровий номер 7110136700:04:037:0033 від 14.07.2017 року № 352/0/25-17 вбачається, що її нормативна грошова оцінка становить 3280599 грн. (а. с. 17).

17.07.2017 року позивач направив відповідачу лист № 2682-01-25, у якому повідомив про необхідність терміново оформити право користування відповідачем земельними ділянками, у тому числі по вул. Благовісній,148 та зазначив, зокрема, що рішенням Черкаської міської ради від 16.12.2016 № 2-1515 Про міський бюджет на 2017 рік встановлено, що у разі використання юридичними та фізичними особами земель міста з порушенням вимог статті 206 Земельного кодексу України, землекористувачі відшкодовують власнику землі (міській раді) заподіяні збитки згідно з статтями 152, 156 та 157 Земельного кодексу України в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 Про Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам . Сума збитків (неодержаного доходу) визначаються у договорі про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за згодою сторін, у зв'язку з чим міська рада запропонувала відповідачу з'явитися для укладення відповідного договору та попередила, що у разі не вчинення дій, направлених на усунення порушення земельного законодавства, вона буде змушена направити матеріали про порушення Комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси (а. с. 19).

10.08., 22.08., 01.09.2017 року відповідач направив позивачу листи № 3047-01-25, № 3240-01-25, № 3406-01-25 відповідно із повідомленням про дату, час та місце засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси із пропозицією прийняти участь в цьому засіданні (а. с. 18, 20, 21).

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.11.2017 року № 1193 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 13.09.2017 № 30-2017 (а. с. 13) затверджено ОСОБА_3 про визначення збитків власнику землі від 13.09.2017 року № 30-2017, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси. Підставою для визначення і відшкодування збитків є неодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташоване майно за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 148, без документів, що посвідчують право на землю. У п. 2 цього рішення боржнику встановлено термін не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення відшкодувати визначені збитки.

ОСОБА_3 про визначення збитків власнику землі від 13.09.2017 року № 30-2017 (а. с. 14-15) і Розрахунку збитків за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Благовісна, 148 (а.с. 12) вбачається, що комісією позивача з урахуванням встановлених обставин і заперечень представника відповідача визначено збитки у виді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Благовісній, 148 за період з 01.08.2014 по 12.08.2015 року у сумі 69531 грн. 72 коп., що з урахуванням слати відповідачем земельного податку становить (69531,72 - 32545,86) 36985 грн. 86 коп.

Листом № 2541/18-08 від 21.12.2017 року Департамент фінансової політики Черкаської міської ради надав інформацію про те, що відповідачем рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.11.2017 року № 1193 не виконано, сума збитків міському бюджету не відшкодована.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.07.2012 року у справі № 13/1385, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 і Вищого господарського суду України від 05.02.2013 року, повністю відмовлено Черкаській міській раді у задоволенні позову до приватного підприємства Біакс про стягнення збитків за період самовільного землекористування цією ж земельною ділянкою з 05.09.2007 по 31.12.2009 року. При постановленні зазначених судових рішень у справі № 13/1385, що розглядалась за участі тих же сторін і прокурора, господарськими судами враховані доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов, що розглядається у цій справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення такого ж виду збитків, що і у справі № 13/1385, але за інший період.

Спірні правовідносини сторін виникли із обставин завдання позивачу майнової (матеріальної) шкоди внаслідок тимчасового самовільного зайняття і використання відповідачем земельної ділянки, що належить до комунальної власності міста, без оформлення правовстановлюючих документів на неї і без плати за користування.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (ст. 11 ч. 2 п. 3 ЦК), заподіяння шкоди суб'єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 13 Конституції України, частинами 4, 5 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з ч. 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України, набувач нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Земельним кодексом України також встановлено, що:

власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152);

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків (п. ґ ч. 3 ст. 152);

відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 2 ст. 157).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (із наступними змінами) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам . Зазначеним Порядком встановлено, що:

п. 1. - власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок;

п. 2. - розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії;

п. 3. відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Пунктом 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин господарським судам роз'яснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України . Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не доведено наявність в діях позивача усіх ознак спірного правопорушення, зокрема протиправності поведінки відповідача і його вини у завданні спірних збитків, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин використання земельної ділянки без належного оформлення права користування нею та в ухиленні від сплати орендної плати, листування із відповідачем, яке міститься у матеріалах справи, відбувалося після припинення права власності відповідача на нерухоме майно, яке знаходиться на відповідній земельній ділянці за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна,148, у акті про визначення збитків власнику землі від 13.09.2017 року № 30-2017, на який позивач посилається як на підставу стягнення спірних збитків, підтверджується сплата відповідачем земельного податку за користування зазначеною земельною ділянкою, рішеннями господарських судів у справі № 13/1385 встановлена неправомірність заявленої вимоги про стягнення збитків у виді втраченої вигоди (неодержаного прибутку) в розмірі орендної плати за період фактичного користування відповідачем саме земельною ділянкою по вул. Благовісна, 148 в м. Черкаси, площею 1806 кв. м. і ці обставини не підлягають повторному доказуванню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, наявних судових рішень щодо встановлених обставин, які мають значення для вирішення цієї справи, та наведених норм законодавства суд надає перевагу доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, а позов із зазначених у ньому підстав визнає необґрунтованим і в його задоволенні відмовляє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1762 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 10.08.2018 року.

Суддя В.М. Грачов