Рішення

від 09.08.2018 по справі 825/2351/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2351/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д'якова В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Старт А-Р про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Старт А-Р (далі - ТОВ Старт А-Р ), в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ Старт А-Р податковий борг у сумі 33280,54 грн.: по податку на додану вартість - у сумі 32,84 грн. на р/р 31110029700002, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/14060100, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592; по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 33247,70 грн. на р/р 31119105700002, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/21081000, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, з відкритих рахунків у банках: № 26002051416339 в Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк м. Чернігів, МФО 353586; № 260026395339400 та № 26052000079561 в АТ УкрСибБанк , МФО 351005; № 37512000255215 в Казначействі України, МФО 899998;

- накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ Старт А-Р , що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 33280,54 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідач станом на 07.06.2018 має податковий борг у розмірі 33280,54 грн. Передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Станом на дату подання позову сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення у судовому порядку податкового боргу з рахунків відповідача у банках. Також зазначено, що у ТОВ Старт А-Р відсутнє нерухоме майно, транспортні засоби, техніка, які можуть бути джерелом погашення податкового боргу, а тому наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення податкового боргу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Д'якова В.І. від 22.06.2018 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу, відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.

Копію вищевказаної ухвали суду відповідач отримав 25.06.2018, однак правом на подання відзиву не скористався.

За таких обставин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ Старт А-Р (код ЄДРПОУ - 39868390) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.06.2018 (а.с.7-8).

У період з 07.06.2017 по 13.06.2017 ГУ ДФС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Старт А-Р з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 14.07.2015 по 31.03.2017, якою встановлено порушення відповідачем статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) та Постанов Правління Національного банку України від 03.06.2015 № 354, від 03.09.2015 № 581, від 04.12.2015 № 863, від 03.03.2016 № 140, від 07.06.2016 № 342, щодо прострочення термінів надходження валютної виручки по експортним контрактам: від 14.07.2015 № STI-07-2015; від 23.09.2015 № ZUM-09-15; від 11.08.2015 № AR-08-15; від 15.09.2015 № S-09-15; від 11.01.2016 № AVEN-01-16 (акт перевірки від 20.06.2017 № 322/14/39868390) (а.с.15-19).

22.06.2017 відповідачем отримано примірник акту (а.с.20).

На підставі акту перевірки від 20.06.2017 № 322/14/39868390 ГУ ДФС у Чернігівській області 07.07.2017 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 70247,70 грн. (а.с.14).

Станом на 07.06.2018 відповідач має податковий борг на загальну суму 33280,54 грн., з них: пеня по податку на додану вартість у розмірі 32,84 грн., яка нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 33247,70 грн., яка донарахована за актом перевірки від 20.06.2017 № 322/14/39868390, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків - ТОВ Старт А-Р ; обхідним листком на 07.06.2018; наявними у матеріалах справи (а.с.11-13).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою погашення податкового боргу, податковим органом направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (АДРЕСА_1, 14000), податкову вимогу форми Ю від 02.11.2017 № 2446-17, яка повернулась на адресу відправника з довідкою оператора поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с.10).

Також, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ Старт А-Р відсутні відомості про зареєстровані права власності на нерухоме майно (а.с.23).

Згідно з листом Територіального сервісного центру № 7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області від 16.05.2018 № 31/25/13-1602 за ТОВ Старт А-Р станом на 15.05.2018 транспортні засоби не зареєстровані (а.с.24).

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 16.05.2018 № 01-13-24/3352 за ТОВ Старт А-Р техніка не зареєстрована (а.с.21-22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у відповідності до підпунктів 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, згідно з пунктом 56.11. статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4. статті 129 ПК України).

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (АДРЕСА_1, 14000), податкову вимогу форми Ю від 02.11.2017 № 2446-17 (а.с.10).

Вищевказана вимога відповідачем не отримана та повернута відповідним відділенням поштового зв'язку до податкового органу (причина повернення - за закінченням терміну зберігання ).

Разом з тим, у відповідності до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Оскільки податкова вимога від 02.11.2017 № 2446-17 була направлена за адресою місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1, то вищевказана вимога вважається врученою останньому належним чином.

При цьому, передбачені ПК України заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу.

Також, на час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів оскарження податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги або погашення податкового боргу, за визначеними податковими зобов'язаннями, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з рахунків ТОВ Старт А-Р в установах банку податкового боргу у сумі 33280,54 грн. і задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернігівській області в цій частині.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Старт А-Р , що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 33280,54 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 ПК України).

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до пункту 89.5 статті 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2. статті 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно з пунктом 94.2. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Аналогічні норми містить і Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (далі - Порядок № 632), відповідно до частини 1 розділу II якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

З вказаних норм законодавства вбачається, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Відповідно до частин 1,2 розділу IV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

При цьому згідно з частиною 3 розділу VII Порядку № 632 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту позивачем не доведені, доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків суду не надано.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2. статті 94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом.

При цьому суд не заперечує того факту, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 ПК України.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 (справа № К/9901/465/18 2а/0570/3824/11).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Старт А-Р , що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 33280,54 грн. і задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернігівській області в цій частині.

За таких обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183) - задовольнити частково.

Стягнути з відкритих рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Старт А-Р (АДРЕСА_1, 14000, код ЄДРПОУ - 39868390) у банках: № 26002051416339 в Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк м. Чернігів, МФО 353586; № 260026395339400 та № 26052000079561 в АТ УкрСибБанк , МФО 351005; № 37512000255215 в Казначействі України, МФО 899998 податковий борг у сумі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. 54 коп.: по податку на додану вартість - у сумі 32 (тридцять дві) грн. 84 коп. на р/р 31110029700002, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/14060100, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592; по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - у сумі 33247 (тридцять три тисячі двісті сорок сім) грн. 70 коп. на р/р 31119105700002, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/21081000, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення суду складено 09 серпня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков