Постанова

від 27.11.2018 по справі 825/2351/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2351/18 Суддя (судді) першої інстанції: Д'яков В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт А-Р" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось до суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт А-Р" про стягнення з ТОВ Старт А-Р податкового боргу у сумі 33 280,54 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Старт А-Р , що знаходяться на відкритих рахунках у банках на суму 33 280,54 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 даний позов задоволено частково.

Стягнуто з відкритих рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Старт А-Р (вул. Щорса, 4-Б, кв. 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39868390) у банках: № 26002051416339 в Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк м. Чернігів, МФО 353586; № 260026395339400 та № 26052000079561 в АТ УкрСибБанк , МФО 351005; № 37512000255215 в Казначействі України, МФО 899998 податковий борг у сумі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. 54 коп.: по податку на додану вартість - у сумі 32 (тридцять дві) грн. 84 коп. на р/р 31110029700002, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/14060100, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592; по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - у сумі 33247 (тридцять три тисячі двісті сорок сім) грн. 70 коп. на р/р 31119105700002, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/21081000, код 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, заявник - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ Старт А-Р , що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у відповідача існує податковий борг, не сплачений у добровільному порядку, що дає підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку в судовому порядку.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Старт А-Р (код ЄДРПОУ - 39868390) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07 червня 2018 року.

ГУ ДФС у Чернігівській області 07 липня 2017 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002181400, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 70 247,70 грн. (а.с.14).

Станом на 07 червня 2018 року відповідач має податковий борг на загальну суму 33 280,54 грн., з них: пеня по податку на додану вартість у розмірі 32,84 грн., яка нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 33 247,70 грн., яка донарахована за актом перевірки від 20 червня 2017 року № 322/14/39868390, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків - ТОВ Старт А-Р ; обхідним листком на 07 червня 2018 року.

З метою погашення податкового боргу, позивачем направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Щорса, 4-Б, кв. 40, м. Чернігів, 14000), податкову вимогу форми Ю від 02 листопада 2017 року № 2446-17, яка повернулась на адресу відправника з довідкою оператора поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с.10).

Не зважаючи на вжиті податковим органом заходи, податковий борг Товариством сплачений не був, що обумовило звернення із цим позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Разом з тим, наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, оскільки адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позову, то перегляд даного рішення здійснюється апеляційним судом тільки щодо правомірності відмови суду в накладенні арешту на кошти та інші цінності ТОВ Старт А-Р , що знаходяться на відкритих рахунках у банках на суму 33 280,54 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки у відповідача наявний узгоджений податковий борг, відповідна податкова вимога від 02 листопада 2017 року № 2446-17 була належним чином направлена за адресою місцезнаходження відповідача - вул. Щорса, 4-Б, кв. 40, м. Чернігів та з незалежних від фіскального органу не отримана платником податків, то вищевказана вимога вважається врученою останньому належним чином. При цьому, відповідачем борг погашено не було.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з рахунків ТОВ Старт А-Р в установах банку податкового боргу у сумі 33 280,54 грн. і задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернігівській області в цій частині, з чим податковий орган цілком погоджується.

Разом з тим, згідно із пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до пункту 89.5 статті 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2. статті 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно з пунктом 94.2. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

З вказаних норм законодавства вбачається, що адміністративний арешт застосовується лише за наявності однієї із наведених обставин.

За п. 94.4 статті 94 ПК арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв'язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, колегія суддів приходить до висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

На підтвердження відсутності майна відповідача, контролюючим органом надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ Старт А-Р відсутні відомості про зареєстровані права власності на нерухоме майно (а.с.23).

Згідно з листом Територіального сервісного центру № 7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області від 16 травня 2018 року № 31/25/13-1602 за ТОВ Старт А-Р станом на 15 травня 2018 року транспортні засоби не зареєстровані (а.с.24).

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 16 травня 2018 року № 01-13-24/3352 за ТОВ Старт А-Р техніка не зареєстрована (а.с.21-22).

Відповідно до ч.1 статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ч.1 статті 179 Цивільного кодексу України). Речі у свою чергу поділяються на рухомі та нерухомі (стаття 181 Цивільного кодексу України).

У даному випадку позивачем не доведено відсутність іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, нерухомого майна та транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо), а тому наведені вище докази не можуть слугувати безумовним підтвердженням відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Зокрема, матеріали справи не містять відомостей, наприклад, щодо виходу позивача на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.