Ухвала

від 07.08.2018 по справі 913/376/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07 серпня 2018 року Справа № 913/376/18

Провадження №34/913/376/18

Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Трейдінг б/н від 01.08.2018 про забезпечення позову у справі №913/376/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Трейдінг , м. Київ

до Фермерського господарства Св. Георгий , с. Царівка, Троїцький р-н Луганської області

про стягнення 4 123 710 грн. 67 коп.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

07.08.2018 ТОВ ОСОБА_1 Трейдинг звернувся до господарського суду Луганської області із заявою б/н від 01.08.2018, про забезпечення позову, в якій заявник просить:

1. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ФГ Св. Георгий укладати договору та/або угоди про продаж або відчуження урожаю, та заборони продажу урожаю такими договорами до вирішення справи по суті.

В обгрунтування вказаної заяви ТОВ ОСОБА_1 Трейдинг зазначає, що ФГ Св. Георгий порушує вимоги законодавства при ухиленні від виконання обовязків за Договором поставки №15/3 від 06.03.2017. Таким чином, позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ФГ Св. Георгий , може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Фермерське господарство Св. Георгий здійснює обробку землі сільськогосподарського призначення на території сільської ради Розписіївки та села Царівка Троїцького району. Оскільки у відповідача відсутнє у власності майно, то після реалізації продукції, урожаю та отримання грошових коштів відповідачем рішення суду може бути не виконане.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд враховує наступне.

Статтею ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 2 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України серед визначених заходів забезпечення позову передбачає такий захід, як заборона відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Господарським судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності ФГ Св. Георгий є Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 03.12 Прісноводне рибальство; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Тобто, такий захід забезпечення позову, як заборона укладати договори про продаж урожаю та заборона його відчуження не просто поставить під загрозу подальше здійснення відповідачем своєї господарської діяльності, а повністю її заблокує, що суперечитиме вищевказаним нормам законодавства.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, заявник має обґрунтувати належними доказами наявність підстав для забезпечення позову.

В той же час, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, з якими приписи ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, подана позивачем заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить документального обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

За викладених обставин господарський суд не встановив наявності підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Трейдінг б/н від 01.08.2018 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 10.08.2018 та може бути оскаржена в порядку а строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.В. Іванов