Рішення

від 09.10.2018 по справі 913/376/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 жовтня 2018 року Справа № 913/376/18

Провадження №34/913/376/18

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.,

при секретареві судового засідання Медуниці Р.І.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Трейдінг» , м. Київ

до Фермерського господарства «Св. Георгий» , с. Царівка, Троїцький р-н Луганської області

про стягнення 4 123 710 грн. 67 коп.

У судовому засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю б/н від 01.07.2018;

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Трейдінг» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Св. Георгий» про стягнення заборгованості за Договором поставки №15/3 від 06.03.2017 в розмірі 4 123 710 грн. 67 коп., з яких 2 914 065 грн. 36 коп. - сума основної заборгованості, 659 282 грн. 97 коп. - пеня, 183 099 грн. 06 коп. - інфляційні втрати, 63 263 грн. 28 коп. - 3% річних, 304 000 грн. 00 коп. - частина процентів за користування кредитом.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 07.08.2018 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою від 07.08.2018 Господарський суд Луганської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 04.09.2018 об 15 год. 10 хв.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву б/н від 01.08.2018 про забезпечення позову.

Ухвалою від 07.08.2018 №913/376/18 господарський суд відмовив позивачу в задоволенні вказаної заяви.

Ухвалою від 04.09.2018 відкладено підготовче засідання на 18.09.2018.

17.09.2018 від позивача на адресу суду надійшли пояснення по справі від 13.09.2018, які суд оглянув та долучив до справи.

Ухвалою від 18.09.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив судову справу до розгляду по суті.

09.10.2018 від представника на адресу суду надійшло клопотання про відшкодування судових витрат від 09.10.2018 з доданням посадочних документів. Суд вказані документи оглянув та долучив до справи.

Представник позивача надав усні пояснення щодо суті позовних вимог. Позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надав. При цьому про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, оскільки ухвали Господарського суду Луганської області направлялись на адресу відповідача: 92140, Луганська область, Троїцький район, с. Царівка, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак повернуті до господарського суду з відміткою За закінченням встановленого строку зберігання .

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 09.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

06.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Украгропротект (постачальник) та Фермерським господарством Св. Георгий (покупець, відповідач) укладено Договір поставки №15/3.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар.

Сторони домовились, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначаються сторонами в окремих специфікаціях до цього Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна товару визначається у специфікаціях.

Загальна вартість товару, що поставляється по цьому Договору, визначається на підставі всіх специфікацій до цього Договору, складених протягом терміну його дії (п. 3.2. Договору).

Ціна товару виражається в національній валюті України - гривні (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору якщо сторони не погодять інших строків оплати, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно з п. 5.1. Договору якщо сторони не погодять іншого, постачальник поставляє Товар по цьому Договору на умовах EXW - склад постачальника за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 20.

Відповідно до п. 5.3. Договору датою поставки є дата передачі товару покупцю.

За порушення умов цього Договору сторони несуть взаємну цивільно-правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим Договором. Порушенням зобов'язань є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання умов, визначених змістом зобов'язань Договором та/або законодавством (п. 9.1. Договору).

У випадку порушення однією із сторін строків виконання грошових зобов'язань по цьому Договору на строк понад 10 календарних днів, сторона, яка допустила порушення, зобов'язана сплатити іншій сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, нараховану на суму порушеного зобов'язання за кожний день порушення (п. 9.3. Договору).

Пунктом 9.4 Договору сторони передбачили, що якщо товар проданий постачальником покупцю в кредит, то в разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 36% річних, нарахованих на ціну товару, строк оплати якого порушено, за кожний день порушення.

Згідно з п. 9.5 Договору строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки, тощо) за Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін нараховується на весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов'язання. Сторони домовились встановили до всіх вимог по цьому Договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій тощо, строк позовної давності в 5 років.

Відповідно до п. 12.1. Договору останній набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2017, а в частині невиконаних зобов'язань, які виникли протягом дії Договору - до повного їх виконання сторонами.

Сторонами Договору підписано специфікації про поставку товару №574 від 06.03.2017 на суму 2 005 597 грн. 20 коп., №576 від 06.03.2017 на суму 705 938 грн. 40 коп., №2610 від 15.05.2017 на суму 40 227 грн. 84 коп., №3452 від 02.06.2017 на суму 24 125 грн. 28 коп., №4271 від 27.06.2017 на суму 141 176 грн. 64 коп.

На виконання умов Договору ТОВ Украгропротект здійснило поставку товару відповідачу на суму 2 917 065 грн. 36 коп., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №703 від 13.03.2017 на суму 934 717 грн. 20 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 703 від 13.03.2017;

- видаткова накладна №707 від 13.03.2017 на суму 425 994 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 704 від 13.03.2017;

- видаткова накладна №858 від 16.03.2017 на суму 68 249 грн. 52 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 858 від 16.03.2017;

- видаткова накладна №2318 від 26.04.2017 на суму 1 070 880 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 2318 від 26.04.2017;

- видаткова накладна №3254 від 15.05.2017 на суму 211 694 грн. 88 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 3254 від 15.05.2017;

- видаткова накладна №3285 від 15.05.2017 на суму 40 227 грн. 84 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 328 від 15.05.2017;

- видаткова накладна №4296 від 06.06.2017 на суму 24 125 грн. 28 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 4296 від 06.06.2017;

- видаткова накладна №5105 від 27.06.2017 на суму 141 176 грн. 64 коп., товарно-транспортна накладна №РТ 5105 від 27.06.2017.

До того ж, між ТОВ Украгропротект та ФГ Св. Георгий складено акт звірки взаємних розрахунків за період листопад 2016 по липень 2017 на суму 2 917 065 грн. 36 коп. Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

17.10.2017 ТОВ Украгропротект звернулось до відповідача з вимогою №17-10/17 про сплату заборгованості за Договором поставки №15/3 від 06.03.2017 в розмірі 2 917 065 грн. 36 коп.

17.10.2017 ФГ Св. Георгій надіслало ТОВ Украгропротект гарантійний лист, в якому суму заборгованості за Договором №15/3 від 06.03.2017 в розмірі 2 917 065 грн. 36 коп. підтвердило та зобов'язалося погасили наяву заборгованість до 25.10.2017.

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково на суму 3000 грн. 00 коп., що підтверджено випискою по рахунку №26008537636 (а.с. 44-46).

Таким чином, станом на день розгляду справи розмір заборгованості відповідача становить 2 914 065 грн. 36 коп.

16.05.2018 між ТОВ Украгропротект (первісний кредитор) та ТОВ ОСОБА_1 Трейдинг (новий кредитор) укладено договір №160518/3 про відступлення права вимоги.

Відповідно до умов п. 1 вказаного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за Договором поставки №15/3 від 06.03.2017, укладеного між первісним кредитором та ФГ Св. Герогий . Згідно даного Договору первісний кредитор відступив новому кредитору вимогу виконати основне зобов'язання щодо сплати заборгованості в розмірі 2 914 065 грн. 36 коп., вимогу по сплати пені в розмірі 556 466 грн. 73 коп. за порушення боржником строку виконання основного зобов'язання за період з 15.10.2017 по 07.05.2018, вимогу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 589 200 грн. 06 коп. згідно договору поставки за період з 15.10.2017 по 07.05.2018, вимогу до боржника виконати всі та будь-які зобов'язання боржника, що виникли та виникнуть з Договору поставки чи у зв'язку з його виконанням та/або з розглядом спорів по ньому, в тому числі, у зв'язку з розглядом судових справ.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без застережень та зауважень.

16.05.2018 ТОВ Украгропротект направило ФГ Св. Герогий повідомлення №160518 щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

Судом встановлено, що форма Договору цесії та його зміст відповідають вимогам ст.ст. 513, 514 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, ТОВ ОСОБА_1 Трейдинг є належним кредитором у зобов'язанні, що виникли з Договору поставки №15/3 від 06.03.2017.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 710 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, пунктом 4.3. Договору сторони визначили, що якщо сторони не погодять інших строків оплати, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у специфікаціях №574 від 06.03.2017, №576 від 06.03.2017, №2610 від 15.05.2017, №3452 від 02.06.2017, №4271 від 27.06.2017 встановлений строк оплати товару до 15.10.2017.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору ТОВ Украгропротект здійснив поставку товару на суму 2 917 065 грн. 36 коп. Відповідач, в свою чергу зобов'язання щодо поставки товару та виконання робіт в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 2 914 065 грн. 36 коп., що сторонами не заперечується.

За таких обставин суд приходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 914 065 грн. 36 коп. є законною, обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користуванням товарним кредитом у розмірі 36 % річних в сумі 304 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так у п. 9.4 Договору сторони передбачили, що якщо товар проданий постачальником покупцю в кредит, то в разі порушення покупцем строку оплати товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 36% річних, нарахованих на ціну товару, строк оплати якого порушено, за кожний день порушення.

Вказана сума відсотків за користування кредитом була нарахована ТОВ Украгропротект за період з 15.10.2017 по 07.05.2018 та відступлена останнім ТОВ ОСОБА_1 Трейдінг за Договором про відступлення права вимоги №160518/3 від 16.05.2018.

Суд звертає увагу, що період нарахування 36% за користування товарним кредитом з 15.10.2017 по 07.05.2018 не є вірним, оскільки ТОВ Украгропротект помилково включено до періоду нарахування дату граничної оплати поставленого товару - 15.10.2017.

Суд здійснив власний розрахунок відсотків за користування кредитом за період з 16.10.2017 по 07.05.2018, враховуючи часткову оплату поставленого товару в розмірі 3000 грн. 00 коп., яка здійснена 22.02.2018. Згідно обґрунтованого розрахунку суду належна до стягнення сума 36% річних за користуванням товарним кредитом складає 586 707 грн. 62 коп.

Оскільки позивач заявляє до стягнення лише частину зазначеної суми в розмірі 304 000 грн. 00 коп., та яка є меншою, ніж за розрахунком суду, то вимога позивача про стягнення частини процентів за користування кредитом в розмірі 304 000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені за період з 16.10.2017 по 06.07.2018 в розмірі 659 282 грн. 97 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, законодавець передбачив можливість зміни сторонами договору строку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання.

У п. 9.5 Договору сторони передбачили, строк нарахування штрафних санкцій (пені, неустойки, тощо) за Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України чи іншими нормами нормативно-правових актів і за згодою сторін нараховується на весь період порушення до моменту повного виконання відповідного зобов'язання. Сторони домовились встановили до всіх вимог по цьому Договору, в тому числі до вимог про стягнення неустойки, санкцій тощо, строк позовної давності в 5 років.

Отже, період нарахування пені з 16.10.2017 по 06.07.2018 є обгунтованим.

Разом з тим, суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2018 відповідачем була здійснена часткова оплата товару в розмірі 3000 грн. 00 коп. Позивач здійснив розрахунок пені за період з 16.10.2018 по 22.02.2018 на суму 2 917 065 грн. 36 коп., та з 23.02.2018 по 06.07.2018 - на суму 2 914 065 грн. 36 коп.

Таким чином, сторона не має право нараховувати пеню з урахуванням дня, в який здійснено оплату, оскільки сума заборгованості на цей день є меншою. Натомість, позивачем не враховано зазначене при здійсненні розрахунку пені.

Суд здійснив власний розрахунок пені за період з 16.10.2017 по 21.02.2018 на суму 2 917 065 грн. 36 коп., згідно якого належна до стягнення сума - 294 104 грн. 12 коп., та за період з 22.02.2018 по 06.07.2018 на суму 2 914 065 грн. 36 коп., згідно якого належна до стягнення сума - 365 176 грн. 30 коп.

Отже, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 659 280 грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору, у відповідності до норм Цивільного кодексу України позивачем було нараховано 3% річних за період з 16.10.2017 по 06.07.2018 в розмірі 63 263 грн. 28 коп. та інфляційні втрати за період з листопада 2017 по червень 2018 в розмірі 183 099 грн. 06 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2018 відповідачем була здійснена часткова оплата товару в розмірі 3000 грн. 00 коп. Позивач здійснив розрахунок за період з 16.10.2018 по 22.02.2018 на суму 2 917 065 грн. 36 коп., та з 23.02.2018 по 06.07.2018 - на суму 2 914 065 грн. 36 коп.

Таким чином, сторона не має право нараховувати 3% річних з урахуванням дня, в який здійснено оплату, оскільки сума заборгованості на цей день є меншою. Натомість, позивачем не враховано зазначене при здійсненні розрахунку 3% річних.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних за період з 16.10.2017 по 21.02.2018 на суму 2 917 065 грн. 36 коп., згідно якого належна до стягнення сума - 30 928 грн. 88 коп., та за період з 22.02.2018 по 06.07.2018 на суму 2 914 065 грн. 36 коп., згідно якого належна до стягнення сума - 32 334 грн. 15 коп.

Отже, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 63 263 грн. 03 коп.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних втрат за загальний період з листопада 2017 по червень 2018 в розмірі 183 099 грн. 06 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат позивача, суд встановив, що позивачем помилково включено до періоду нарахування інфляційних втрат місяць часткової оплати.

Тому суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого належна до стягнення сума інфляційних втрат становить 155 901 грн. 74 коп., що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за неналежне виконання умов Договору поставки №15/3 від 06.03.2017 в сумі 4 096 510 грн. 55 коп ., з яких 2 914 065 грн. 36 коп. - сума основної заборгованості за договором, 304 000 грн. 00 коп. - частина процентів за користування товарним кредитом, 659 280 грн. 42 коп. - пеня, 63 263 грн. 03 коп. - 3% річних , 155 901 грн. 74 коп. - інфляційні втрати за неналежне виконання умов Договору.

В решті вимог позивачу слід відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на відрядження представника позивача до м. Харкова в розмірі 2 244, 38 грн.

При цьому суд зазначає, що, ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, понесені стороною витрати, які повязані з розглядом справи підлягають доказуванню, як і інші обставини справи.

В якості доказів понесених витрат на відрядження позивач надав суду посадочні докумети №000B3EA6-3AD7-DD86-0001 на суму 414, 20 грн., №000B3EA6-9ВD7-Е27С-0001 на суму 348,72 грн., №000B3EAЕ-AD76-2С30-0001 на суму 414,20 грн., №000B3EAЕ-0ЕЕ6-2FEB-0001 на суму 414,20 грн., №000B3EС9-4ЕD3-FBС5-0001 на суму 382,16 грн., №000B3EС9-7В93- FDАF-0001 на суму 270,90 грн.

Дослідивши вказані документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою належними та достатніми доказами суму судових витрат у розмірі 2 244, 38 грн.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги частково, витрати, понесенні позивачем із розглядом справи відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 229,58 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 61 448 грн. 74 коп. Решта судового збору покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Трейдінг» до Фермерського господарства «Св. Георгий» задовольнити частково.

2 . Стягнути з Фермерського господарства «Св. Георгий» (92140, Луганська обл., Троїцький р-н, с. Царівка, ід. код. ЄДР 37981144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Трейдінг» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 148, ід. код ЄДР 40814482) заборгованість в сумі 4 096 510 грн. 55 коп. , з яких 2 914 065 грн. 36 коп. - основний борг, 304 000 грн. 00 коп. - частина процентів за користування товарним кредитом, 659 280 грн. 42 коп. - пеня, 63 263 грн. 03 коп. - 3% річних , 155 901 грн. 74 коп. - інфляційні втрати, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 2 229 грн. 58 коп . та витрати по сплаті судового збору в розмірі 61 448грн. 74 коп.

3 . В решті позову відмовити.

4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.10.2018.

Cуддя А.В. Іванов