Постанова

від 08.08.2018 по справі 826/23663/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/23663/15 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Бабенка К.А., Мельничука В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскар Україна" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування пені,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іскар Україна" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування пені.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року позов задоволено.

Скасовано пеню, нараховану Товариству з обмеженою відповідальністю "Іскар Україна" з 12.03.2014 по 26.05.2014 по податковій декларації з податку на прибуток підприємства №9091135292 від 03.03.2014 у розмірі 25 938, 33 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що в рішенні суду першої інстанції не належним чином застосовані норми матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,

позивачу нараховано пеню з податку на прибуток у сумі 25 938,33 грн.

В обґрунтування правомірності нарахування пені контролюючий орган посилається на те, що актом камеральної перевірки від 14.10.2014 року №595/26-54-15-02-08 встановлено порушення платником податків строків погашення самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Згідно акту перевірки, ТОВ Іскар Україна несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 1 092 738, 91 грн. по податковій декларації за 2013 рік, граничним терміном сплати вказано 11.03.2014, датою сплати зазначено 27.05.2014.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 30.10.2014 №017001502, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, за порушення ТОВ "Іскар Україна" граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, код платежу 11020300, у розмірі 1 092 738,91 грн., всього на 77 днів, нарахувало підприємству штраф в сумі 218 547,78 грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Іскар Україна" оскаржило його в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2015 у справі №826/4345/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30.10.2014 №0017001502.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції враховуючи судове рішення у справі №826/4346/15, що набрало законної сили, дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 54.1. статті 54 ПКУ вказано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу а) підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

У пункті 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, необхідною умовою для нарахування пені є наявність порушення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Так, на думку контролюючого органу позивачем порушені строки сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку за 2013 рік в сумі 1 092 738, 91 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, затримка сплати складає 77 днів., що встановлено актом, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2015 у справі №826/4345/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015, вказане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Згідно вищезазначеного судового рішення податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ Іскар Україна строків сплати узгодженого грошового зобов'язання, а саме було встановлені наступні факти: З наявних матеріалах справи доказів (а саме: податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ "Іскар Україна за звітний (податковий) період 2013 рік (звітної, від 03.03.2014 року) та (уточнюючої від 27.05.2014 року), копій виписок ПАТ "ІНГ Банк Україна" (МФО 300539) по особовому рахунку ТОВ "Іскар Україна" № 26008003068000 за 17.01.2013 року, 15.02.2013 року, 06.03.2013 року, 04.04.2013 року, 23.05.2013 року, 27.06.2013 року, 19.07.2013 року, 14.08.2013 року, 06.09.2013 року, 30,.09.2013 року, 08.10.2013 року, 30.10.2013 року, 15.11.2013 року, 29.11.2013 року та 11.03.2014 року, та реєстрів клієнтських платежів цього банку з вибіркою по платежам, витягу з облікової картки платника податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, - позивача за 2014 рік) судом вбачається, що позивач визначив у попередньо поданій Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний рік), що підлягав сплаті у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у розмірі 1 093 278,91 грн., а тому зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

Суми авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік (код платежу 11023300 "Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів") були сплачені підприємством до державного бюджету 17.01.2013 року, 15.02.2013 року, 06.03.2013 року, 04.04.2013 року, 23.05.2013 року, 27.06.2013 року, 19.07.2013 року, 14.08.2013 року, 06.09.2013 року, 30.09.2013 року, 08.10.2013 року, 30.10.2013 року, 15.11.2013 року, 29.11.2013 року (всього на загальну суму 1 093 278 грн.). Додатково ТОВ "Іскар Україна" сплатило 11.03.2014 року до бюджету податок на прибуток за 2013 рік в сумі 70 375 грн.

В обліковій картці платника податку на прибуток підприємств (код платежу 11020300) було проведено сплату платежів лише на суму 70 375 грн. Водночас, контролюючим органом під час судового розгляду даної справи, в порушення норми ч. 2 ст. 71 КАС України, не було спростовано жодними документальними доказами (в тому числі витягом з облікової картки платника авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" - ТОВ "Іскар Україна" за 2013 рік) факти сплати позивачем та надходження до державного бюджету сум авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 093 278 грн.

Згідно статті 255 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 5.2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 №953 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за №1350/18645, пеня нарахована на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження також підлягає скасуванню, а якщо така пеня була сплачена, вона підлягає зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 Кодексу.

За таких обставин, оскільки позивачем не порушені строки сплати узгодженого грошового зобов'язання, контролюючим органом неправомірно нараховано пеню.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування та висновки суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч вказаному, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність нарахування пені по податковій декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 р. - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 08.08.2018)

Суддя доповідач: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: К.А. Бабенко

Суддя: В.П. Мельничук