Рішення

від 07.08.2018 по справі 346/4036/15-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4036/15-ц

Провадження № 2/346/10/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:

головуючого-судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря - Васильчук Я.В.,

прокурора - Семенюка Р.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом заступника Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Нижньовербізької сільської ради ОТГ, Печеніжинської селищної ради ОТГ, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про визнання недійсними і скасування рішення, державних актів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування реєстраційних записів про право власності, повернення земельної ділянки та позов третьої особи - фермерського господарства "Делсо" до Нижньовербізької сільської ради ОТГ, Печеніжинської селищної ради ОТГ, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про скасування права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Коломийська місцева прокуратура звернулась до суду з даним позовом в інтересах держави, який мотивує тим, що в ході розгляду Коломийською міжрайонною прокуратурою звернень Сопівської сільської ради від 27.05.2014 та 02.04.2015 встановлено, що рішенням № 549-14/2008 від 04.02.2008 Про надання дозволу на розробку технічної документації жителю с. Великий Ключів ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, які знаходяться в АДРЕСА_1 площею 0.35 га. та по АДРЕСА_2 площею 0.95 га., в межах населеного пункту. В подальшому, рішенням Нижньовербізької сільської ради № 573- 15/2008 від 27 березня 2008 року ОСОБА_5 затверджено технічну документацію на вищевказані земельні ділянки та передано їх у приватну власність. На підставі даного рішення Нижньовербізької сільської ради ОСОБА_5 16.09.2008 виготовив державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4.

29.09.2008 шляхом укладення договору купівлі - продажу, ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку площею 0.45 га ОСОБА_6, яка 27.07.2010 виготовила державний акт на право приватної власності серії НОМЕР_5.

У подальшому, на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документів про розподіл державного акту, ОСОБА_6 здійснила розподіл земельної ділянки площею 0.45 га. на дві: площею 0.3652 га кадастровий номер НОМЕР_6 та 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7 того ж самого цільового призначення, що й попередня земельна ділянка.

За результатами розподілу ОСОБА_6 видано державний акт на право приватної власності серії НОМЕР_8 та державний акт на право приватної власності серії НОМЕР_8.

Відповідно до експертного висновку вартість земельної ділянки становить 100 230 грн.

В той же час, вивченням матеріалів, які стали підставою видачі ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, встановлено, що державний акт видано з порушенням вимог чинного земельного законодавства. Також, незаконним є перехід права на земельну ділянку до ОСОБА_6

Зокрема, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, а також передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

В статті 122 кодексу зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 83 кодексу чітко регламентує визначення земель комунальної власності тієї чи іншої громади. Зокрема, згідно частини другої даної статті у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, орган місцевого самоврядування наділений правом розпоряджатися земельними ділянками територіальної громади, які знаходяться на території місцезнаходження даної громади.

В той же час, Коломийською міжрайонною прокуратурою в ході вивчення картографічних матеріалів сіл Сопова та Нижнього Вербіжа, яке здійснювалось, в тому числі, на підставі висновків державних проектних організацій, встановлено, що земельна ділянка, яка передана Нижньовербізькою сільською радою у власність ОСОБА_5, знаходиться на території с. Сопів.

Зокрема, розташування спірної земельної ділянки визначено проектом формування території і встановлення меж Нижньовербізької сільської ради і населеного пункту с. Нижній Вербіж та проектом формування території і встановлення меж Сопівської сільської ради і населеного пункту с. Сопів, розробником яких є ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою . Проекти погоджено начальником Коломийського районного відділу земельних ресурсів, начальником Державної інспекції екологічної безпеки, головним архітектором району, головним санітарним лікарем району, інженером ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , головою спілки селян ім. Довбуша, а також головами та представниками Коломийської міської, Печеніжинської селищної, Нижньовербізкьої, Спаської, Мишинської, Верхньовербізької, Сопівської, Княждвірської сільських рад.

Розроблення та погодження зазначених вище проектів формування території і встановлення меж населених пунктів в повній мірі відповідають вимогам норм чинного на момент їх розробки Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 101 ЗК землеустрій, на момент розробки проектів, здійснювався державними землевпорядними організаціями (в даному випадку ДП Івано-Франківський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою , а згідно з пунктом 6 частини 1 ст. 9 Земельного кодексу України, сільські, селищні та міські ради наділялись правом погодження проектів землеустрою.

Вивченням вищеобумовлених проектів встановлено, що земельна ділянка площею 0.45 га передана у власність ОСОБА_5 перебуває за межами території Нижньовербізької сільської ради, яка на картографічних матеріалах території Нижньовербізької сільської ради відображена поворотними точками 18,19,20. В той же час, вона розташована в межах частини периметру поворотних точок межі Сопівської сільської ради за номером 12,13,14.

Вищеобумовлене розташування спірної земельної ділянки в повній мірі знайшло своє відображення у висновку виконавця та розробника проектів формування меж території вищевказаних сільських рад - ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою .

Зокрема, згідно листа ДП Івано-Франківський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою за № 686/1-21 від 16.09.2014 шляхом співставлення координат обмінного файлу земельної ділянки ОСОБА_7 та наявних в розпорядженні державного інституту картографічних матеріалів, останнім встановлено, що місцезнаходження вищевказаної земельної ділянки - с. Сопів Коломийського району.

Факт знаходження вищевказаної земельної ділянки на території Сопівської сільської ради також підтверджено актом відновлення та встановлення меж земельної ділянки, складеного приватною проектною фірмою ТзОВ Геоземкадсервіс . Крім вказаного, про факт знаходження земельної ділянки на території с. Сопів свідчить акт виносу меж частини території с. Сопів від 04.02.2009 року.

Поряд з цим, 01.04.2015 року комісією в складі голови та членів земельної комісії Сопівської сільської ради, спеціаліста - землевпорядника Сопівської сільської ради за участю головного спеціаліста - юрисконсульта управління Держземагентства у Коломийському районі, проведено огляд земельної ділянки Сопївської сільської ради в межах контура 582 проекту формування меж території вказаного органу місцевого самоврядування.

За результатами огляду встановлено, що між селами Сопів та Нижній Вербіж по контуру 582 є межові знаки (металеві стовпчики), які відповідають акту виносу частини межі Сопівської сільської ради в натуру від 04.02.2009 року, складеному працівниками ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою . Межа між селами Сопів та Нижній Вербіж відповідає описовій частині акту польового обстеження і погодження меж сільських населених пунктів Сопова та Нижнього Вербіжа від 22 жовтня 1997 року. Відповідно до оглянутої межі сіл Сопів та Нижній Вербіж передана у власність земельна ділянка площею 0.45 га. кадастровий № НОМЕР_9 знаходиться в адміністративних межах с.Сопів Сопівської сільської ради.

Беручи до уваги, що земельна ділянка площею 0.45 га. знаходиться в межах Сопівської сільської ради, право розпорядження даною землею належить територіальній громаді с. Сопів, інтереси якої представляла Сопівська сільська рада Коломийського району.

В той же час, Нижньовербізька сільська рада, прийнявши рішення № 573" 15/2008 від 27 березня 2008 року про затвердження технічної документацію та передачі у власність земельної ділянки площею 0.45 га, вийшла за межі своїх повноважень.

Відповідно до 153 ЗК України - власник не може, бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.

Право власності територіальних громад на земельні ділянки комунальної власності підтверджується ст. 83 Земельного кодексу України відповідно до положень якої землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В той же час, відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Стаття 373 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на землю гарантується Конституцією України, а згідно зі ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене лише за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні право витребувати своє майно від особи яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

В той же час статтею 330 ЦК України передбачено, що у випадку коли майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього лише за умови, якщо відповідно до ст. 388 Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. З свого Листа Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28 січня 2013 року за № 24-150/0/4-13 роз'яснив, що крім речових, існують також зобов'язальні способи захисту права власності. До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння, позови про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, і позови про визнання права власності. Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

Беручи до уваги наведені норми, наявні достатні підстави для заявления до добросовісного набувача земельної ділянки площею 0.45 га. віндикаційного позову.

Як вже вище зазначалось, земельна ділянка у власність ОСОБА_6 передана з порушенням вимог чинного земельного закнодавства, а саме була відчужена особою, яка не мала право її відчуження -ОСОБА_5

Пунктом 3 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витербувати майно у добросовісного набувача за умови, що майно вибуло з володіння власника не з волі власника іншим шляхом.

В ході вивчення матеріалів передачі Нижньовербізькою сільською радою земельної ділянки у власність ОСОБА_5, фактів погодження такої передачі зі сторони законного власники землі, тобто територіальної громади в особі депутатів Сопівської сільської ради, надано не було.

Беручи до уваги наведене, вбачається право звернутись із позовом до добросовісного набувача земельної ділянки ОСОБА_6 (якій земельна ділянка передана відповідно до договору купівлі - продажу ) про повернення із її незаконного володіння та розпорядження земельної ділянки, шляхом скасування державних актів серії НОМЕР_4. серії НОМЕР_8, а також договору купівлі продажу земельної ділянки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Окремо необхідно зазначити, що після поділу придбаної ОСОБА_6, за договором купівлі - продажу земельної ділянки площею 0.45 га. остання здійснила її поділ на дві: площею 0.3652 га кадастровий номер НОМЕР_6 та 0.8480 га. кадастровий номер НОМЕР_7.

Видані на дані земельні ділянки державні акти підписані головою Сопівської сільської ради. Однак, наявність вказаного підпису голови сільської ради в даному випадку не можна розглядати як згоду власника земельної ділянки на передачу з ряду причин.

Зокрема, в першу чергу вищенаведені державні акти видавались за результатами розподілу земельної ділянки, яка вже перебувала у власності добросовісного набувача.

Також, відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у приватну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Всупереч вищевказаних нормативних положень підпису головою Сопівської сільської ради державних актів ОСОБА_6 не передувало прийняття відповідних рішень про передачу у власність земельної ділянки.

Таким чином, в даному випадку голова органу місцевого самоврядування не вправі одноосібно представляти інтереси громади, а волевиявлення громади в особі депутатів Сопівської сільської ради не було.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, а також те, що належна громаді с. Сопів земельна ділянка площею 0.45 га. вибула з її володіння без її відома, вона підлягає витребуванню у добросовісного набувача - ОСОБА_6 та поверненню до земель запасу органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 388 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначені факти стали відомі Коломийській міжрайонній прокуратурі в ході розгляду звернення голови Сопівської сільської ради у 2014 році.

А тому, на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України, позивач просить суд визнати поважними причини пропущення строків позовної давності, та поновити строк з метою звернення до суду для захисту інтересів держави. Органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даному випадку являється Сопівська сільська рада, яка повинна була вжити належних заходів до повернення територіальній громаді спірних земельних ділянок.

Однак, Сопівською сільською радою належних заходів не вжито, що дало підстави для звернення Коломийської міжрайонної прокуратури до суду з позовною заявою. Крім того, відповідно до Закону України Про судовий збір , органи місцевого самоврядування не входять до числа органів, які відповідно до ст. 5 вказаного Закону звільняються від сплати судового збору.

Враховуючи те, що Сопівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, фінансування якого здійснюються з місцевого бюджету, яким не передбачені витрати органів місцевого самоврядування на сплату судового збору у їхній діяльності, наслідком чого є не здійснення цим органом своїх повноважень, а тому вбачається необхідність у здійсненні прокуратурою представницької функції з метою захисту порушених інтересів держави. Вказаний факт підтверджується також листом Сопівської сільської ради про відсутність позовної діяльності, направленої повернення земельної ділянки до земель запасу органу місцевого самоврядування, що є неналежним виконанням органом місцевого самоврядування своїх обов'язків.

Крім вказаного, відповідно до п.14 ч.4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні голова представляє територіальну громаду, виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності , громадянами, а також у міжнародних відповідно до законодавства.

Беручи до уваги вказані норми законодавства, факт підписання головою Сопівської сільської ради , як представника органу місцевого самоврядування, державних актів на земельні ділянки площею 0,3652 га кадастровий номер НОМЕР_6 та 0.8480 га , кадастровий номер НОМЕР_7 унеможливлює звернення Сопівської сільської ради до суду з позовною заявою і в свою чергу є підставою для звернення до суду в інтересах держави (в данному випадку територіальної громади с. Сопів) з відповідною позовною заявою Коломийської міжрайонної прокуратури.

Також позивач, звертає увагу, на те, що відповідно до абзацу 5 п.5 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначаютиь зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

На підставі даних висновків Конституційного суду, враховуючи факт підпису головою Сопівської сільської ради державних акті на право власності на земельні ділянки ОСОБА_6, Сопівська сільська рада не зверталась до суду із відповідним позовом.

Беручи до уваги наведене, Коломийською міжрайонною прокуратурою встановлено достатніх підстав для звернення до суду із позовом.

Враховуючи, що однією з позовних вимог Коломийської міжрайонної прокуратури є повернення незаконно переданої у приватну власність земельної ділянки до земель запасу Сопівської сільської ради, відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру Коломийською міжрайонною прокуратурою 07.08.2015 року направлено листа голові Сопівської сільської ради про вжиття прокуратурою заходів представницького характеру.

В поданих заявах про уточнення позовних вимог прокурор вказує, що з метою уточнення правового статусу земельних ділянок щодо яких відповідачам незаконно видано державні акти на право приватної власності Коломийською місцевою прокуратурою отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційних довідок з держаного реєстру прав на нерухоме майно за № 107071053 земельна ділянка кадастровим номером НОМЕР_10 площею 0.0848 га., згідно договору купівлі - продажу № 192, укладеного 29.03.2016, належить на даний час на праві приватної власності ОСОБА_1, жительці АДРЕСА_3.

Також відповідно до інформаційної довідки № 107070876 земельна ділянка кадастровим номером НОМЕР_11 площею 0.3652 га, згідно договору купівлі - продажу № 194, укладеного 29.03.2016 року на даний час також належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Посилається на ч. 3 ст. 388 ЦК України та п.6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-1386/0/4-12 від 27.09.2012 Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність і спадкування , де зазначено, що захист права особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд України.

Враховуючи, що однією із позовних вимог в первинному позові по справі № 346/4036/15-ц є вимога про повернення земельної ділянки площею 0.45 га. кадастровий № НОМЕР_9 (яка на даний час розподілена на дві земельні ділянки площею 0.3652 га кадастровий номер НОМЕР_6 та 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7, які в свою чергу на даний час передані у власність ОСОБА_1), вважали за доцільне збільшити розмір позовних вимог в частині скасування реєстраційного запису про право власності та визнання недійсним правочину на підставі якого земельні ділянки передані у власність.

Враховуючи, що на даний час земельні ділянки право на які оспорюються перебувають у власності ОСОБА_1 виникла необхідність залучення вказаної особи в якості співвідповідача.

Тому, просять визнати недійсним та скасувати рішення Нижньовербізької сільської ради № 573-15/2008 від 27 березня 2008 року про затвердження технічної документацію та передачі у власність земельної ділянки площею 0.45 га. Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданий 16.09.2008 року Нижньовербізькою сільською радою Коломийського району ОСОБА_5 Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки, укладений 29.09.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, виданий 27.07.2010 року Нижньовербізькою сільською радою Коломийського району ОСОБА_6 Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_12, виданий 26.12.2012 Сопівською сільською радою Коломийського району ОСОБА_6 Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13, виданий 26.12.2012 Сопівською сільською радою Коломийського району ОСОБА_6 Визнати недійним договір купівлі продажу земельної ділянки № 194 від 29.03.2016 р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 Скасувати реєстраційний запис про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 за номером 892277526232 на земельну ділянку, площею 0.3652 кадастровий номер НОМЕР_6. Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0.3652 га кадастровий номер НОМЕР_6 до земель запасу Печеніжинської територіальної громади. Визнати недійним договір купівлі продажу земельної ділянки № 192 від 29.03.2016 р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 Скасувати реєстраційний запис про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7 за номером 892267126232. Зобовязати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею площею 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7 до земель запасу Печеніжиснької територіальної громади.

Третя особа - фермерське господарство Делсо звернулось до суду із позовом, який мотивує тим, що 21.04.2004 року Сопівською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області було прийнято рішення за №436-12/2004, у відповідності до котрого фермерському господарству Делсо , яке заявляє самостійні вимоги на предмет спору як третя особа було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться в межах населенного пункту села Сопів, Коломийського району, а саме за адресою АДРЕСА_4, для ведення фермерського господарства для обслуговування існуючих будівель (ковбасний цех та цех по переробці деревини) загальною площею 2,6882 га.

В подальшому, на замовлення третьої особи, приватним науково-виробничим підприємством Укрспецтехнологія було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фермерському господарству Делсо , який було затверджено 28 січня 2008 року Коломийським районним відділом земельних ресурсів.

13.06.2008 року Сопівською сільською радою було прийнято рішення №973-19/2008 у відповідності до котрого затверджено проект землеустрою та передано третій особ в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 2,6882 га, терміном на 10 років для ведення фермерського господарства, для обслуговування існуючих будівель та уповноважено сільського голову Сопівської сільської ради підписати від імені Сопівської сільської ради з третьою особою відповідний договір оренди.

На виконання даного рішення Сопіською сільською радою, як орендодавцем та третьою особою, як орендарем в 2008 році було підписано договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки, яка передається в оренду. Починаючи з 2008 р і до цього часу третя особа постійно користується більшою частиною вказаної вище земельної ділянки, котра знаходиться в АДРЕСА_4 для здійснення своєї діяльності у відповідності до статуту.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст зокрема належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України закріплено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень… .

Таким чином, тільки відповідна Рада, як орган управління, чиї управлінські повноваження розповсюджуються на певну територію вправі розпоряджатись та надавати в кристування та /або власність майно, що є комунальною власністю, власністю територіальних громад, що розташоване в межах таких територій (населених пунктів).

Фермерське господарство Делсо була створено 21.01.2004 року фізичними особами, в тому числі ОСОБА_11, яка володіла земельною ділянкою у розмірі 0,99 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 20 вересня 1999 року за НОМЕР_14 на праві постійного користування та земельною ділянкою у розмірі 0,7355 га на підставі договору оренди земельної ділянки, що був зареєстрований в Сопівській сільській раді за №8, на праві оренди, котрі знаходяться в АДРЕСА_4.

У відповідності до п. 2.1 Статуту третьої особи її основним видом діяльності є господарська діяльність спрямована на виробництво сільськогосподарської продукції з використанням земельної ділянки, наданої для цих цілей… .

Положеннями ч. 1 ст. 31 ЗК України визначено правовий режим земель фермерського гоподарства, зокрема норма закону чітко зазначає, що фермерське господарство може володіти землею, котра: належить йому, як юридичній особі, на підставі права власності; належить громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності, використовується фермерським господарсвом на умовах оренди.

Для приведення діяльності третьої соби відповідно до норм діючого законодавства України, враховуюючи потреби у розширенні виробничих потужностей та враховуючи положення ст. 31 ЗК України, було прийнято рішення про отримання в користування додаткових, межуючих із землями третьої соби, котрі знаходяться в АДРЕСА_4, земельних ділянок із подальшим приєднанням таких межуючих ділянок до ділянок зайнятих виробничими потужностями третьої особи та формування нової єдиної земельної ділянки із вказаною адресою.

За результатом звернення третьої особи до Сопівської сільської ради із проханням про надання в користування суміжних із територією третьою особи земельних ділянок та формування нової ділянки, сільська рада відповідно до своїх повноважень прийняла рішення №436-12/2004 та №973-19/2008 та надала тертій особі в користування на правах оренди земельну ділянку розміром 2,6882 га, в тому числі за рахунок земельних ділянок, що належали співвласникові враховуючи його згоду.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 116 ЗК України третя особа набула право користування земельною ділянкою розміром 2,6882 га із земель комунальної власності в межах села Сопів, що підтверджується актом виносу частини межі Сопівської сільської ради в натурі від 04 лютого 2009 року та викопіровкою з проекту формування території і встановлення меж Сопівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області для обслуговування існуючих будівель третьої особи , а саме ковбасного цеху, цеху по переробці деревини.

З метою реалізації набутого третьою особою права користування земельною ділянкою та покладення на неї, як землекористувача відповідних обов'язків між Сопівською сільською радою та третьою особою, в силу прийнятого рішення №973-19/2008. Відповідно до положень статей 83,116,122 ЗК України, було укладено цивільно-правовий договір оренди.

У зв'язку із тривалістю процедури формування нової земельної ділянки розміром 2,6882 га, винесення меж в натурі та реєстрації Договору, третя особа не розміщувала свої виробничі потужності на всій території 2,6882 га, переданої їй в користування земельної ділянки, а саме на тій частині цієї ділянки розміром 0,5342 га, право користування, а згодом права власності на котру незаконно була оформлено спочатку на гр. ОСОБА_5, а потім на гр. ОСОБА_6

Відповідачі ж при цьому не вчиняли жодних дій та не здійснювали будь-якої діяльності на незаконно отриманій у користування та згодом новосформованих на її основі та отриманих у власність нових земельних ділянках, які б свідчили про передачу вказаної земельної ділянки чи її частини їм у власність та/або користування, а тому про свої порушені права, як землекористувача, третя особа дізналася тільки тоді, коли заступником Коломийського міжрайонного прокурора до Коломийського міськрайонного суду в інтересах держави було подано відповідний позов, котрий не враховує та відповідно не захищає права третьої особи, як належного землекористувача, з огляду на зміст вимог поданої ним позовної заяви.

Саме тоді третьою особою було виявлено, що частина переданої їй в користування на праві оренди земельної ділянки за рішенням Нижньовербізької сільської ради Івано-Франківської області Коломийського району від 11.09.2007 року (11 сесія п ятого скликання) (надалі Рішення №1 Нижньовербізької сільської ради), а саме у розмірі 1,169 га є частиною переданої ОСОБА_5, на підставі рішення №1 Нижньовербівзької сільської Ради, у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,8767 га.

На підставі вказаного вище рішення громадянин ОСОБА_5 виготовив державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку, порушивши тим самим право третьої особи, як належного землекористувача.

В 2008 році гр. ОСОБА_5 здійснив продаж вказаної земельної ділянки rp. ОСОБА_6, яка в подальшому здійснила розподіл зазначеної земельної ділянки на дві окремі, за гальними площами 0,1518 га під кадастровим номером НОМЕР_15 та 0,7077 га під кадастровим номером НОМЕР_16 відповідно (частина земельної ділянки у розмірі 0,0172 га в процесі розподілу землі була вилучена) та виготовила державні акти про право власності на них за номерами: НОМЕР_17 та НОМЕР_18.

Звертають увагу суду на той факт, що новоутвореним земельним ділянкам було присвоєно кадатрові номери.

Третьою особою також було виявлено, що інша частина раніше наданої третій особі в користування на праві оренди земельної ділянки, за рішенням Нижньовербізької сільської ради від 27 березня 2008 року №573-15/2008 (надалі рішення №2 Нижньовербізької сільської ради), а саме у розмірі 0,3652 га, є частиною переданої гр. ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки.

На підставі вказаного вище Рішення №2 громадянин ОСОБА_5 виготовив державний акт на право приватної власності на земельну ділянку раніше надану у користування третій особі чим порушив право третьої особи як належного землекористувача.

В подальшому, гр. ОСОБА_5 вказану земельну ділянку площею 0,45 га продав тій же гр. ОСОБА_6, яка також здійснила розподіл земельної ділянки на дві окремі загальними площами 0,3652 га під кадастровим номером НОМЕР_11 та 0,0848 га під кадастровим номером НОМЕР_10 відповідно, та виготовила державні акти про право власності на них за номерами: НОМЕР_19 та НОМЕР_20.

Зазначені незаконні рішення Нижньовербівської сільської ради та дії голови сільської ради призвели до порушення прав третьої особи, як землекористувача земельної ділянки загальною площею 2, 6882 га.

Незаконність дій сільського голови Нижньовербізької сільської ради, крім зазначеного. підтве рджується також фактом надання гр. ОСОБА_5 так званої довідки вд 18.02.2008 року за №212 про те, що останній дійсно користується до 1991 року , зокрема земельною ділянкою розміром 0,45 га, частина якої, у розмірі 0,3652 га входить до земельної ділянки, право на користування котрою було надано третій особі.

Слід відзначити, що розуміючи негативні наслідки своїх рішень, Нижньовербізька сільська рада в подальшому своїм рішенням від 25 листопада 2009 року за №1015-24/2009 анулювала попереднє рішення про видачу гр. ОСОБА_5 державного акту на право власності на земельну ділянку від 16.09.2008 року, серія НОМЕР_21 та скасувала державну реєстрацію вказаного акту на земельну ділянку загальною площею 0,45 га. Проте вказана земельна ділянка вже була відчужена гр. ОСОБА_5 гр. ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, поділена останньою в подальшому на дві окремі земельні ділянки та відповідно присвоєно кадастрові номери як новим земельним ділянкам .

Виходячи із зазначеного вище, земельні ділянки розміром 0,45 га та 0,8767 га були передані у приватну власність спочатку гр. ОСОБА_5 з наступним відчуженням ним вказаних земельних ділянок громадянці ОСОБА_6 з порушенням норм чинного законодавства , оскільки у відповідності до ст. 116 ЗК України не було пра вової підстави для передачі вказаних земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_5, а саме рішення відповідної сільської ради на території якої знаходяться вказані земельні ділянки,тобто Сопівської сільської ради.

У відповідності до п.14 ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова : …представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з держаними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства .

Статтею 1 вказаного вище Закону визначено, що: територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр , інтереси яких представляє сільська рада, що складається із депутатів, які у відповідності до ч.1. ст.45 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .... обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування... .

У відповідності до п.34 ч.1 ст. 26 Закону Украї ни Про місцеве самоврядування в Україні

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: … вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин , тобто на підставі п.1 (а) ч.1 ст. 32 вказаного Закону : … підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо … надання під забудову та для інших потреб земель , що перебувають у власності територіальних громад .

Таким чином, підпис головою Сопівської сільської ради на державних актах за НОМЕР_12, НОМЕР_20, НОМЕР_17, НОМЕР_18, які видавалися гр. ОСОБА_6 на вже розділені земельні ділянки, є незаконною дією, оскільки підпис та видача акту про право власності на земельні ділянки без відповідного рішення ради суперечить ст. 116 ЗК України, ст.26, 42, 45 3акону України Про місцеве самоврядування в Україні оскільки голова органу місцевого самоврядування (тобто сільський голова) не вправі одноосібно представляти інтереси громади, а волевиявлення громади в особі депутатів Сопівської сільської ради стосовно передачі вказаних земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_5 або гр. ОСОБА_6 не було.

Враховуючи зазначене, державні акти, які видавалися гр. ОСОБА_5 на земельну ділянку розміром 0,45 га за номером НОМЕР_21 та на земельну ділннку розміром 0,8767 га, а також державні акти, які видавалися гр. ОСОБА_6 за ном.ерами: НОМЕР_12, НОМЕР_20 , НОМЕР_17, НОМЕР_18, підлягають анулюванню як такі, що видавалися з порушенням норм чинного законодавства, а державна реєстрація права власності на земельні ділянки за вказаними вище державними актами підлягає скасуванню.

Відповідно до положень етапі 79 1ЗК України формування земельних ділянок полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, що набула чинності 01.01.2013 року у відповідності до Закону України №3613-VI.

Частинами 2, 3, 4 статті 79-1 ЗК України встановлено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Частиною 10 статті 79-1 ЗК України встановлено, що держана реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок ділянок у Державному земельному кадастрі.

З урахуванням зазначеного наголошують, що при задоволенні вимог сформованих у поданій в інтересах держави заступником прокурора Коломийської міжрайонної прокуратури позовної заяви не відбувається автоматичного поновлення правового режиму земельної ділянки розміром 2,6882 га, що існувала на момент прийняття вищезазначених незаконних рішень, та відповідно їх повернення у комунальну власність з огляду на нові кадастрові номери новоутворених ділянок та їх реєстрацію в Державному земельному кадастрі.

Таким чином, третя особа, котрій надано право користування земельною ділянкою розміром 2,6882 га, не зможе реалізувати своє законне пpaвo та здійснити державну реєстрацію переданої їй в користування на праві оренди вказаної земельної ділянни у Державному земельному кадастрі з наступним присвоєнням такій ділянці надастрового номеру, а також здійснити реєстрацію права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ітаким чином завершити процес формування земельної ділянки, з огляду на факт розділення ділянки з різними кадастровими номерами та цільовим призначенням.

3 метою захисту порушеного права третьої особи, як землекористувача, крім визнанння недійсними та анулювання державних актів, в Державному земельному кадастрі має 6ути скасована державна реєстрація вказаних вищеземельних ділянок та скасовані їх кадастрові номери.

У відповідності до ч.6. ст.16 Закону України Про Державний земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки… .

Таким чином, виходячи із зазначеного вище, для реалізації третьою особою отриманоrо за повноважними та законними рішеннями Сопівської сільської ради права користування земельною ділянкою та, відповідно, завершення процесу формування земельної ділянки розміром 2,6882 га, реєстрації договору між третьою особою та Сопівською сільською радою та набуття ним чинності, в Державному земельному кадастрі має бути скасована державна реєстрація наступних земельних ділянок та їх кадастрових номерів: земельна ділянка загальним розміром 0,45 га - кадастровий номер: НОМЕР_22; земельна ділянка загальним розміром 0,8767 га- кадастровий номер: НОМЕР_23; земельна ділянка загальним розміром 0, 1518 га - кадастровий номер НОМЕР_15; земельна ділянка загальним розміром 0.7077 га - кадастровий номер НОМЕР_16; земельна ділянка загальним розміром 0,3652 га - кадастровий номер НОМЕР_11; земельна ділянка загаль ним розміром 0,0848 га - кадастровий номер НОМЕР_10.

Згідно статті 330 ЦК України: Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права.

добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього .

В силу п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), таке майно підлягає поверненню власнику. Поверненню підлягає саме земельна ділянка у первісному вигляді.

В даному випадку, волевиявлення, тобто відповідного рішення Сопівської сільської ради не було, а тому гр. ОСОБА_5 не мав права виготовляти державні акти про право власності на земельні ділянки та права відчужувати земельні ділянки загальними площами 0,45 га та 0,8767 га, оскільки у нього не було правових підстав для оформлення державних актів про право власності на вказані земельні ділянки, а саме: законного рішення Сопівської сільської ради. ( в межах території якої знаходяться вказані земельні ділянки) про передачу зазначених земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_5

Враховуючи той факт, що позов було подано заступником Коломийського міжрайонного npокypopa в інтересах держави, то відповідно кінцевим результатом в даній ситуації, в силу ст. 152 ЗК України, яка встановлює способи захисту прав на земельні ділянки, та у відповідносrі до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю , навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків має бути відновлення порушеного права третьої особи на користування земельною ділянкою на праві оренди та державна реєстрація новосформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера за третьою особою та реєстрація права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, тобто у ромірі 2,6882 га; визнання угод, тобто усіх договорів купівлі-продажу, які укладалися між гр. ОСОБА_5та гр. ОСОБА_6, недійсними, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади в даному випадку тільки рішення №1 Нижньовербізької сільської ради, оскільки своє рішення № 2 Нижньовербівська сільська рада в частині передачі у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,45 га скасувала; визнання недійсними та анулювання усіх виданих ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 державних актів; витребування земельних ділянок у добросовісного набувача, тобто у гр. ОСОБА_6; поновлення комунальної форми власності на земельну ділянку та подальша передача її законному землекористувачеві , тобто третій особі, як орендарю за відповідним договором .

З урахуванням зазначеного, третя особа звертає увагу суду на ту обставину, що скасування тільки актів на нові ділянки не тягне автоматичного скасування реєстрації нових ділянок та їх кадастрових номерів та відповідно до відновлення порушеного права третьої особи на користування відповідною земельною ділянкою, враховуючи положення ч.3, 4, 10 ст. 79 1ЗК України та ч.6. ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр. Має бути усунено порушення права третьої особи, закріпленого ст. 95 ЗК України, як землекористувача земельної ділянки загальною площею 2, 6882 га, з огляду на той факт, що третя особа на законних підставах у відповідності до вимог чинного законодавства, за рішенням Сопівської сільської ради, в межах території, якої знаходиться зазначена земельна ділянка , отримала земельну ділянку в користування на правах оренди терміном на 10 років.

Відповідно до ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право постійного користування та право оренди земельноі ділянки за договором має бути зареєстровано третьою особою в Державному реєстрі речових прав на нерух оме майно.

Станом на поточну дату третя особа не може реалізувати отримане право користування та зареєструвати відповідне речове право оренди земельної ділянки у вказаному реєстрі, оскільки незаконні дії сільського голови та рішення Нижньовербізької сільської ради, призвели де незаконної передачі вказаних земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_5 з наступним відчуженням останнім їх на користь гр. ОСОБА_6, яка здійснивши поділ цих двох ділянок на чотири окремі земельні ділянки змінила і їх цільове призначення .

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) закріплено право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї стапі грунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (ст. 13).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або ма йнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою, яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або земелкористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) відшкодування заподіяних збитків; е) застосування інших, передбачених законом, способів .

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року N 7 Про практику застосування судами земельного законодавуства при розгляді цивільних справ Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України , статей 26, 30, 87 - 90, 97, 100, 102,118, 123, 128, 14З - 146, 149, 151, 15З - 158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державни.х актів про право власності на право постійного користування земельними ділянками .

Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки..

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Такої ж думки притримується і Верховний Суд України (Постанова ВСУ (судова палата у цивільних справах) від 20.04.2016 року за №6-2824цс15 Про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою .

Виходячи із зазначеного, рішення №1 Нижньовербізької сільської ради, а також незаконно видані гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 державні акти про право власності на вказані вище земельні ділянки мають бути визнані недійсними, а також скасовані . рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за вказаними вище державними актами. Земельні ділянки мають бути витребувані з чужого незаконного володіння, поновлено правовий режим комунальної власності на первісну земельну ділянку та передано належному землекористувачу за вказаним вище договором, тобто третій особі.

У відповідності до п.9. ч.1. ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав, зокрема є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно .

Для реєстрації відповідного речового права за третьою особою, у відповідності до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , має бути скасовано попереднє рішення про державну реєстрацію права власності та скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, третя особа просить скасувати записи про право власності на земельні ділянки площею 0,3652га. за кадастровим номером НОМЕР_11 та площею 0,0848га. кадастровий номер НОМЕР_10.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача - Печеніжинської селищної ради ОТГ в судовому засіданні позовні вимоги прокурора та третьої особи визнала. Пояснила, що Сопівській сільській раді, правонаступником якої є Печеніжинська селищна рада ОТГ не було відомо про передачу спірної земельної ділянка площею 0,45 га ОСОБА_5 допоки до сільської ради не звернувся представник третьої особи для реєстрації договору оренди в 2009р. Після цього, було викликано працівників ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , які зробили винос меж села в натурі і підтвердили, що спірна земельна ділянка знаходиться на територія с. Сопів, що повністю відповідає контурам проекту формування території та встановлення меж Сопівської сільської ради від 1997р.

Представник відповідача - Нижньовербізької сільської ради ОТГ в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час місце судового розгляду, але звернувся до суду із заявою в якій просить справу розглядати в його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в судове засідання жодного разу не з'явилися, хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання в якому прийняте рішення не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, поважних причин його неявки не встановлено, неодноразово допускав неявки в судові засідання. Згідно раніше поданих заперечень позовні вимоги не визнав та вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. Про передачу спірної земельної ділянки йому в приватну власність Сопівській сільській раді було відомо ще в 2008 році, що ствердила в судовому засіданні 09.02.2016 року представник Сопівської сільської ради ОСОБА_2 Причому це було відомо не тільки голові сільської ради, але й депутатам і виконавчому комітету. Проте, до 2015 року не порушувалося питання про визнання його та ОСОБА_6 державних актів про право власності на земельну ділянку недійсними.

Тільки в 2015 році Сопівська сільська рада, з метою створити можливість надати спірну земельну ділянку в оренду іншій особі - підприємцю ОСОБА_14, з допомогою Коломийської міжрайонної прокуратури знайшла спосіб обійти закон та, нібито, звернулася з листом в прокуратуру.

Вважає, що земельна ділянка передана йому у приватну власність на підставі його заяви у відповідності до вимог закону, а тому підстави для визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю відсутні.

Він неодноразово на прохання сільської ради та різних установ с. Н Вербіж надавав допомогу школі, дошкільному навчальному закладу, будинку культури, церквам та територіальній громаді с. Нижній Вербіж, що стверджується листами-зверненнями, подяками та накладною, які він додав до матеріалів справи.

Дана земельна ділянка належала до земель запасу Нижньовербізької сільської ради і сільська рада мала право за його заявою передати її йому в приватну власність. Ця обставина стверджується картою, копію якої він надав до заперечення.

Надання йому земельної ділянки було погоджено із Коломийським районним відділом архітектури і містобудування та управлінням земельних ресурсів у Коломийському районі. Земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, про що свідчать довідка управління земельних ресурсів у Коломийському районі. В довідці зазначено, що ділянка розташована на території Нижньовербізької сільської ради. Він та ОСОБА_6. понесли витрати на оформлення технічних документацій, договору купівлі-продажу та держаних актів. Він провів осушення ділянки, шляхом монтування дренажу на глибину 1 метр, на що витратив 10 000 гривень. У випадку визнання держаних актів недійсними вони змушені будуть ставити питання про відшкодування винними їм шкоди.

Крім того, відповідно до вимог ст. 176 ЗК України межі адміністартивно-територіальних одиниць посвідчуються державним актом України. Позивачем на обгрунтування своїх вимог та підтвердження порушення прав територіальної громади села Сопова не подано державного акту с. Сопів Коломийського району. Оскільки він набув право власності на земельну ділянку на підставі державного акту, то відповідно до вимог ст. 319 ЦК УКраїни, як законний власник, мав прав розпорядитися нею на власний розсуд, що і зробив, відчуживши ОСОБА_6 Твердження позивача, що ділянка відчужена особою, яка не мала права на її відчуження не грунтується на законі. А тому просить у позові відмовити.

Представник третьої соби в судовому засіданні позовні вимоги позову третьої особи, з урахуванням уточнень, підтримав, просить скасувати записи про право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 0,3652га. за кадастровим номером НОМЕР_11 та площею 0,0848га. кадастровий номер НОМЕР_10. Позовні вимоги прокурора визнав.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні та дослідивши зібрані докази, вважає, що позовні вимоги прокурора та третьої особи підставні та підлягають до задоволення, з таких мотивів.

Відповідно до листа сільського голови Сопівської сільської ради від 06.08.2015 року №169/02.2-15/05 під час переоформлення ОСОБА_6 правостановчої документації земельні ділянки площею 0.3652 га кадастровий номер НОМЕР_24 та 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7 Сопівській сільській раді стало відомо про те, що під час набуття права на дану земельну ділянку допущено порушення вимог чинного земельного законодавства. У зв'язку з чим просять відповідно до закону України Про прокуратуру вжити заходів представницького характеру та повернути незаконно передані у приватну власність земель ділянки до земель запасу органу місцевого самоврядування.

Листом Коломийської міжрайонної прокуратури від 07.08.2015 року №77-1433 вих - 15 повідомлено голову Сопівської сільської ради про те, що готується до пред'явлення в Коломийський міськрайонний суд позовна заява в інтересах держави про визнання недійсними і скасування рішення, державних актів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, повернення земельної ділянки.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_21 ОСОБА_15 , який проживає в АДРЕСА_5 належала земельна ділянка розташована в урочищі Царина в с. Нижній Вербіж Коломийського району, Івано-Франківської області для ведення особистого селянського господарства, площею 0,45 га.

Відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_25 виданого 27.07.2010р., серії НОМЕР_19, НОМЕР_26 виданих 29.12.2012р. ОСОБА_6 була власником земельних ділянок площами відповідно 0,4500 га, 0,3652 га, 0,0848 га, на підставі договору купівлі - продажу частини земельної ділянки від 29.09.2008р. № 3129.

На замовлення ОСОБА_5 в 2008р. виданий технічний звіт щодо проведення земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_6, який виготовлений на підставі рішення Нижньовербізької сільської ради від 04.02.2008р. про надання дозволу на виготовлення технічної документації, зокрема на земельну ділянку в урочищі Царина в с. Нижній Вербіж площею 0,45 га, та погоджений відповідними органами.

Згідно довідки Нижньовербізької сільської ради від 01.02.2008р. ОСОБА_5 дійсно користується земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства в ур. Царина загальною площею 0,45 га,по АДРЕСА_1 загальною площею 0,35 га та по АДРЕСА_2 загальною площею 0,95 га до 1991р.

Згідно довідки від 03.03.2008 року №239 відділ архітектури та містобудування Коломийської РДА не заперечує про надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,7500 га, яка знаходиться в с. Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області.

Згідно довідки від 28.02.2008р. № 06-06-3/433 управління земельних ресурсів у Коломийському районі погодило матеріали технічного звіту ОСОБА_5 щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею - 1,75 га в тому числі ділянка №1-0,3500 га (сінокіс), ділянка №2-0,4500 га (сінокіс), ділянка №3-0,9500 га (сінокіс). Вказано, що ділянка знаходитьтся в с. Нижній Вербіж Коломийського району. Обмеження на використання земельної ділянки відсутні. Вищевказаним земельним ділянкам присвоєні кадастрові номера: ділянка №1 пл. 0,9500 га - НОМЕР_27, ділянка №2 пл. 0,4500 га- НОМЕР_28, ділянка №3 пл. 0,3500 га - НОМЕР_29.

Рішенням Нижньовербізької сільської ради від 17.03.2008р. № 573-15/2008 затверджено технічну документацію по виготовленню Державного акту на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_5 на загальну площу 1,75 га в с. Н.Вербіж та передано у вланість ОСОБА_5 1,785 га для ведення особистого селянського господарства, в т.ч. ділянка 2 -сінокіс 0,45 га.

На замовлення ОСОБА_6 в 2009р. було вироблено технічний звіт щодо проведення земельно-кадастрової інвентаризації земельних ділянок по переоформленню державних актів для ведення особистого селянського господарства в с. Нижній Вербіж Коломийського району, Івано-Франківської області, кадастрові номери НОМЕР_23, НОМЕР_22 та в 2012р. технічну документацію із землеустрою щодо складання документів по розподілу державного акту, що посвідчують право на землю для ведення особистого селянського господарства в с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області.

Листом ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 16.09.2014р. Коломийській міжрайонній прокуратурі надано викопіровки з проекту формування територій і встановлення меж с. Сопів і с. Нижній Ваербіж і повідомлено , що земельна ділянка ОСОБА_6 знаходиться в межах населенного пункту с. Сопів Сопівської сільської ради Коломийського району, на підтвердження чого додано ці викопіровки, схему розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_6, акти польового обстеження і погодження меж сільських населених пунктів від 22 жовтня 1997 року.

Відповідно до висновку наданого ТзОВ Буковина-Експперт ринкова вартість об'єкта оцінки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (загальною площею 0,4500 га) становить 100 240 грн. (без врахування ПДВ).

Згідно акту відновлення та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_6 від 02.04.2015 року проведено відновлення на місцевості меж земельної ділянки, яка знаходиться в с. Сопів, площею 0,45 га.

Згідно акту земельної комісії Сопівської сільської ради від 01.04.2015 року встановлено, що контур 582 земельної ділянки межує з землями Нижньовербізької сільської ради із східної та південної сторони. Комісія встановила, що між селами Сопів та Нижній Вербіж по контуру 582 є межові знаки (металеві стовпчики), які відповідають акту виносу частини межі Сопівської сільської ради в натурі від 04.02.2009 року складеному працівниками ДП Івано-Франківський інститут землеустрою . Межа між селами Сопів та Нижній Вербіж відповідає описовій частині акту польового обстеження і погодження меж сільських населених пунктів Сопова та Нижнього Вербіжа від 22 жовтня 1997 року. В ході комісійного огляду працівниками ТзОВ Геоземкадсервіс проведено відновлення на місцевості меж земельної ділянки площею 0.45 га кадастровий номер НОМЕР_9. За результатами відновлення проектною організацією по периметру земельної ділянки встановлено межові знаки в кількості - 7 штук. Земельна ділянка вкрита трав'яною рослинністю, ознаки сільськогосподарської обробки земельної ділянки відсутні. Відповідно до оглянутої межі сіл Сопів та Нижній Вербіж земельна ділянка кад. НОМЕР_30 знаходиться в адміністративних межах с. Сопів Сопівської сільської ради.

Судом оглянуто оригінал проекту формування території та встановлення меж Сопівської сільської ради народних депутатів села Сопів Коломийського району Івано-Франківської області за 1997 р. згідно, якого підтверджено відповідність контурів меж території с. Сопів складеним актам обстеження, що підтверджує факт місцезнаходження спірної земельної ділянки площею 0,45 га, яка була надана ОСОБА_5 в межах території с. Сопів.

Рішенням Сопівської сільської ради від 21. 04.2004 року №436-12/2004 року надано дозвіл фермерському господарству Делсо на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерсього господарства, для обслуговування існуючих будівель, загальною площею 2,6982 га.

Рішенням Сопівської сільської ради від 13.06.2008 року №973-19/2008 року затверджено проект землеустрою та передано фермерському господарству Делсо земельну ділянку в оренду.

Згідно акту від 04.02.2009р. виносено частину межі Сопівської сільської ради в натуру згідно проекту формування території і встановлення меж сільської ради і населенного пункту, межові знаки в кількості 5 штук показані. Місцерозташування межових знаків показані на схемі, яка прикладена до акту.

Рішенням Нижньовербізької сільської ради від 25 листопада 2009 року №1015-24/2009 року було внесено зміни до п. 1 рішення сільської ради від 04.02.2008 року №573-15/2008 Про затведження технічної документації зі складанням державного акта на право власності на землю зі зменшенням площі на 0,45 га і повідомлено ОСОБА_5 про вилучення даної земельної ділянки, скасовано державну реєстрацію державного акту на право власності НОМЕР_4.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань фермерське господарство Делсо зареєстровано 21.01.2004р.

Відповідно до незареєстрованого договору оренди землі між Сопівською сільською радою та фермерським господарством Делсо та акту прийому - передачі земельної ділянки, яка передається в оренду, передано в оренду 2,6882 га для ведення фермерського господарства (обслуговування існуючих будівель, ковбасний цех, цех по переробці деревини) в АДРЕСА_4.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 0.3652 га кадастровий номер НОМЕР_6 (номер запису про право власності 892277526232) та на земельну ділянку площею 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7 (номер запису про право власності 892267126232) зареєстровано за ОСОБА_1 Підставою виникнення права власності зазначено договори купівлі продажу №194 та 192 від 29.03.2016 р., які укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст зокрема належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України закріплено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В ст. 78 ЗК України зазначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України яке набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Правові підстави набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності визначено частиною першою статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на момент видачі спірних державних актів про право власності на землю). Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності до п.34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради підлягають вирішенню відповідно до закону питання регулювання земельних відносин .

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема, лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Дії Нижньовербізької сільської ради щодо надання ОСОБА_5 спірної земельної ділянки 0,45 га, яка в подальшому була відчужена та розподілена, відбувались фактично поза волею Сопівської сільської ради та її територіальної громади.

В ст. 393 ч.1 Цивільного кодексу України зазначено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 21 ЦК України та ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Згідно ст. 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Статтею 174 ч.2 ЗК України передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності суд, вважає доведеним факт місцезнаходження спірної земельної ділянки площею 0,45 га, яка була надана ОСОБА_5, з подальшим відчуженням ОСОБА_6 та ОСОБА_1, на території колишньої Сопівської сільської ради правонасутпником якої є Печеніжинська сільська рада ОТГ, що підтверджується вищевказаними листом ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 16.09.2014р. та доданими викопіровками з проекту формування територій і встановлення меж с. Сопів і с. Нижній Вербіж, схемою розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_6, актами польового обстеження і погодження меж сільських населених пунктів від 22 жовтня 1997 року; актом відновлення та встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_6 від 02.04.2015 року; актом земельної комісії Сопівської сільської ради від 01.04.2015 року; оглянутим судом оригіналом проекту формування території та встановлення меж Сопівської сільської ради народних депутатів села Сопів Коломийського району Івано-Франківської області за 1997 р. Дана обставина підтверджується також фактами видачі 26.12.2012р. оспорюваних державних актів ОСОБА_6 серії НОМЕР_31 та серії НОМЕР_32 Сопівською сільською радою.

Надані відповідачем ОСОБА_5 не завірені копії кадастрового плану та викопіювання суд не може вважати належними доказами відповідно до ст. 95 ч.2 ЦПК України. Також, суд вважає, що посилання відповідача ОСОБА_5 на видані в процесі погодження технічної документації спірної земельної ділянки вищевказані довідки Нижньовербізької сільської радою, управління земельних ресурсів у Коломийському районі та відділу архітектури і містобудування Коломийської РДА, не спростовують вищевказаних доказів місцезнаходження цієї земельної ділянки в с. Сопів, фактичних обставин справи і висновків суду.

Згідно ст. 202 ч.1 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 203 ч.1-3 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким, чином, суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка була надана, а подальшому відчужена всупереч вищевказаним вимогам закону, поза компетенцією колишньої Нижньовербізької сільскої ради та без правових підстав, поза волею територіальної громади с. Сопів, яку на даний час представляє Печеніжинська селищна рада ОТГ.

А тому порушене право територіальної громади, яка вправі розпоряджатись своєю землею на власний розсуд, підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог.

У суду не має підстав для застосування строків позовної давності у даній справі, оскільки відповідачами заяв про застосування строків позовної давності не подавалось ( ч.3 ст. 267 ЦК України).

На підставі викладеного та ст. 16 ЦК України та керуючись ст. 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги прокурора та третьої особи задовольнити. Визнати недійсним та скасувати рішення Нижньовербізької сільської ради від 17.03.2008р. № 573-15/2008 про затвердження технічної документації та передачі у власність 0,45 га.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_21, виданий 16.09.2008 Нижньовербізькою сільською радою Коломийського району ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 29.09.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_2).

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_25, виданий 27.07.2010р. Нижньовербізькою сільською радою Коломийського району ОСОБА_6

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної вланост на земельну ділянку серії НОМЕР_31, виданий 26.12.2012 Сопівською сільською радою Коломийського району ОСОБА_6

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_32, виданий 26.12.2012 Сопівською сільською радою Коломийського району ОСОБА_6

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №194 від 29.03.2016 р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3).

Скасувати реєстраційний запис про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 за номером 892277526232 на земельну ділянку, площею 0.3652 га кадастровий номер НОМЕР_6.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0.6352 га кадастровий номер НОМЕР_6 до земель запасу Печеніжинської об'єднаної територіальної громади.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №192 від 29.03.2016 р. укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Скасувати реєстраційний запис про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7 за номером 892267126232.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0.8480 га кадастровий номер НОМЕР_7 до земель запасу Печеніжинської об'єднаної територіальної громади.

Стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 8810 грн. в рівних частках (Одержувач: Коломийське УК/м. Коломия/22030101 Код отримувача ( ЄДРПОУ) 37904227 Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО ГУДКСУ) 899998 Рахунок: 31217206009016 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір ДСА України 050).

Стягнути з відповідачів в користь фермерського господарства "Делсо" (с. Сопів, вул. Покутська, 2 Коломийського району, ідентифікаційний код 32630461) 1102 грн. 40 коп. сплаченого судового збору в рівних частках.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з часу складення повного рішення, через Коломийський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 10 серпня 2018 року.

Суддя Потятинник Ю. Р.