Постанова

від 22.02.2021 по справі 346/4036/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 346/4036/15-ц

провадження № 61-15296св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - заступник Коломийського міжрайонного прокурора, в інтересах держави,

відповідачі: Нижньовербізька сільська рада об`єднаної територіальної громади, Печеніжинська селищна рада об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - Фермерське господарство Делсо ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі судді Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року заступник Коломийського міжрайонного прокурора, в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Нижньовербізької сільської ради об`єднаної територіальної громади (далі - Нижньовербізька сільська рада ОТГ), Печеніжинської селищної ради об`єднаної територіальної громади (далі - Печеніжинська селищна рада ОТГ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Фермерське господарство Делсо (далі -ФГ Делсо ), про визнання недійсними і скасування рішення, державних актів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування реєстраційних записів про право власності, повернення земельної ділянки.

У травні 2016 року ФГ Делсо звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Коломийської місцевої прокуратури, в інтересах держави, Нижньовербізької сільської ради, Сопівської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування права власності.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 02 червня 2016 року ФГ Делсо залучено до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 21 червня 2016 року позов ФГ Делсо до Коломийської місцевої прокуратури, в інтересах держави, Нижньовербівської сільської ради, Сопівської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності об`єднано в одне провадження з первісним позовом Коломийської міжрайонної прокуратури, в інтересах держави, до Нижньовербізької сільської ради, Сопівської сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ФГ Делсо , про скасування рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення земель до органу місцевого самоврядування.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 27 листопада 2017 року Нижньовербізьку сільську раду та Сопівську сільську раду замінено на: Нижньовербізьку сільську раду об`єднаної територіальної громади та Печеніжинську селищну раду об`єднаної територіальної громади.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2018 року , з урахуванням ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2019 року про виправлення описки, позов Коломийського міжрайонного прокурора, в інтересах держави, до Нижньовербізької сільської ради об`єднаної територіальної громади, Печеніжинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Фермерське господарство Делсо , про визнання недійсними і скасування рішення, державних актів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування реєстраційних записів про право власності, повернення земельної ділянки та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ФГ Делсо до Нижньовербізької сільської ради ОТГ, Печеніжинської селищної ради ОТГ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування права власності задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення Нижньовербізької сільської ради від 17 березня 2008 року № 573-15/2008 про затвердження технічної документації та передачі у власність 0,45 га.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 160080, виданий ОСОБА_1

16 вересня 2008 року Нижньовербізькою сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 29 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 912040, виданий ОСОБА_2 27 липня 2010 року Нижньовербізькою сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 709806, виданий ОСОБА_2 26 грудня 2012 року Сопівською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 709807, виданий ОСОБА_2 26 грудня 2012 року Сопівською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 березня 2016 року № 194, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Скасовано реєстраційний запис про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за № 892277526232, площею 0,3652 га, кадастровий номер № 26232869016:01:005:0055.

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,6352 га, кадастровий номер № 26232869016:01:005:0055 до земель запасу Печеніжинської об`єднаної територіальної громади.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 березня 2016 року № 192, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Скасовано реєстраційний запис про право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,8480 га, кадастровий номер № 26232869016:01:005:0054 за № 892267126232.

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,8480 га, кадастровий номер № 26232869016:01:005:0054 до земель запасу Печеніжинської об`єднаної територіальної громади.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2018 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано термін протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

У заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 не навів суду причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, які можна було б визнати поважними, та не подав доказів того, що він не був повідомлений про розгляд справи.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи районним судом у судовому засіданні, призначеному на 02 липня 2018 року, однак, розгляд справи за його клопотанням було відкладено на 07 серпня 2018 року для можливості скористатися послугами адвоката, про розгляд справи 07 серпня 2018 року він був повідомлений під розписку (том 3, а. с. 110, 125).

Апеляційний суд взяв до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він був присутній в судовому засіданні 07 серпня 2018 року та подав заяву про відкладення розгляду справи, призначену на 07 серпня 2018 року.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи 07 серпня 2018 року.

При цьому копію рішення суду від 07 серпня 2018 року було надіслано ОСОБА_1 за вказаною ним адресою проживання на АДРЕСА_1 (том 3, а. с. 144).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року скасувати та передати справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2020 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд до апеляційного суду, оскільки висновки апеляційного суду суперечать вимогам закону.

Зазначає, що в суді йому було вручено повістку про призначення справи до судового розгляду на 07 серпня 2018 року на 15 год 30 хв.

07 серпня 2018 року о 14 год 57 хв ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою та відсутністю його адвоката.

Вказує, що судове засідання було розпочато 07 серпня 2018 року о 14 год 10 хв, тоді як у його повістці зазначено на 15 год 30 хв, отже, він не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Посилається на те, що апеляційним судом не надано оцінки тому факту, що його було повідомлено про розгляд справи 07 серпня 2018 року на 15 год 30 хв. Також проігноровано той факт, що 07 серпня 2018 року він звертався за медичною допомогою.

Звертає увагу на те, що 08 серпня 2020 року він звернувся до суду, щоб дізнатися, коли буде слухатися справа, а дізнався про наявність судового рішення у справі. У цей же день він подав заяву на отримання копії рішення суду, яке отримав 13 серпня 2020 року.

З огляду на зазначене, вважає, що строки на апеляційне оскарження рішення районного суду ним пропущено з поважних причин.

Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_1 зазначає те, що апеляційний суд незаконно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не врахувавши доводів поважності причин пропуску строку. Звертає увагу на те, що він не був належно повідомлений про час розгляду справи в суді першої інстанції відповідно до вимог статті 223 ЦПК України. Вважає, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки доводам, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом установлено, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2018 року було відмовлено у зв`язку з неповажністю причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Така процесуальна дія суду передбачена статтею 358 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам апеляційної скарги щодо підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд обґрунтовано визнав причини пропуску строку апеляційного оскарження неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження, врахувавши, що доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не відповідають дійсним обставинам та спростовуються наявними матеріалами справи, а також практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення судами принципу юридичної визначеності.

Колегія суддів вважає, що наявна у матеріалах справи розписка про одержання повістки про виклик до суду на ім`я ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року, у якій зазначено, що судовий розгляд справи відбудеться 07 серпня 2018 року о 13 год 30 хв підтверджує обізнаність ОСОБА_1 про призначене судове засідання 07 серпня 2019 року саме на 13 год 30 хв. Отже, доводи заявника з посиланням на наявність у нього повістки із зазначенням призначеної дати судового засідання на 07 серпня 2019 року на 15 год 30 хв не заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основоположних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року, Перетяка та Шереметьев проти України від 21 грудня

2010 року).

Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані, а посилання касаційної скарги на те, що заявник отримав належно завірену копію оскаржуваного судового рішення лише 13 серпня 2020 року не спростовує той факт, що про його існування йому було відомо значно раніше та, у разі належної реалізації своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, він мав можливість подати апеляційну скаргу у строк, визначений цивільним процесуальним законодавством.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд перевірив наявність випадків, за яких можливе відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, поданою зі спливом одного року з дня складення повного тексту судового рішення, та не встановив таких підстав.

Отже, доводи про незаконність оскаржуваної ухвали не заслуговують на увагу, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність його судового рішення не впливають, оскільки судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.

Колегія суддів вважає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України), а вказані ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, враховуючи його обізнаність про дату та час судового засідання, не свідчать про існування об`єктивних перешкод для звернення з апеляційною скаргою у передбачені законом строки, тому не можуть бути визнані поважними.

Посилання касаційної скарги на положення статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції не спростовує висновків апеляційного суду та необхідності дотримання вимог ЦПК України, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини щодо забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, а також положенням статті 6 Конвенції, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність його судового рішення не впливають.

З огляду на зазначене, висновки апеляційного суду відповідають нормам процесуального права, а оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, скасуванню не підлягає.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк