Рішення

від 31.05.2007 по справі 7/188-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 травня 2007 р.           Справа 7/188-06

Господарський

суд Вінницької області у складі:    судді     Н. В. Мінєєвої,   при  

секретарі  судового засідання   Юрчак Л.С.

за

участю представників сторін:

Позивача -не з»явився

            Відповідача -ОСОБА_1 -дов. НОМЕР_1.

           Розглянувши  в приміщенні суду справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Декорт ЛТД» м. Вінниця  до Суб»єкта  підприємницької діяльності -фізичної

особи  ОСОБА_2 м. Вінниця  про стягнення 73583 грн. 22 коп.

В С Т А Н О В

И В :

        Подано позов про стягнення 73583 грн.

22 коп., у т.р. 57887 грн. 68  коп.  основного боргу, 12966 грн. 84 коп.

інфляційних нарахувань, 2728,70 грн. річних в зв»язку з невиконанням

відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу  від 10. 01. 2001 року.

         Позов мотивовано тим, що  на виконання укладеного між сторонами

договору  купівлі-продажу  від 10. 01. 2001 року  СПД ОСОБА_2 

відповідно до видаткових накладних (реєстр відповідних видаткових

накладних наведений у додатку № 1 до позовної заяви) одержав  продукції від ТОВ «Декорт ЛТД»на загальну

суму  149455,49 грн.  Згідно акту звірки  складеного за період  з  01.

05. 2004 року по  12. 08. 2004 року  заборгованість відповідача станом на 12. 08.

2004 року складала  64787,68 грн.  Станом на 

01. 05. 2004 року  за СПД ФО

ОСОБА_2  уже рахувалась  заборгованість перед  ТОВ «Декорт ЛТД»в сумі  71642,81 грн. 

На виконання умов договору СПД ОСОБА_2 

частково провів розрахунки з позивачем на загальну суму  156310, 62 грн.  Залишок непогашеної  заборгованості становив 64787,68 грн.  Після складання зазначеного акту звірки  взаєморозрахунків СПД ОСОБА_2  в рахунок погашення заборгованості частково

провів розрахунок  з ТОВ «Декорт ЛТД»на

суму 6900 грн. Отже станом на  21.09.2004

року  заборгованість  СПД ОСОБА_2 перед позивачем  складає 

57887, 68 грн. Станом на  18. 04.

2006 року зазначена заборгованість відповідачем не була погашена, що спонукало

позивача на звернення з даним позовом до суду.

        Відповідач проти позову заперечує по

мотивах, викладених як у відзиві на позов 

від  19. 09. 2006 року (вх.

канцелярії суду НОМЕР_2), так і доповненні до відзиву на позовну заяву від 28.

11. 2006 року (вх. канцелярії суму 

НОМЕР_3), при цьому  посилається

на  те, що  позовні вимоги є необґрунтованими з наступних

причин.  В підтвердження правовідносин

сторін за договором від 10. 01. 2001 року 

позивач надав накладні та банківські виписки. Причому в жодній із

накладних та банківських виписок відсутнє посилання  саме на договір від 10.01.2001 року, а в

призначенні платежу в банківських виписках вказаний договір  від 01.01.2002р. та 01.01.2003р.  Подана сторонами заява  про те, що інших договорів, крім договору від

10.01.2001 року, між сторонами не укладалось, не відповідає дійсності. 01. 01.

2003 р між сторонами було укладено договір, за змістом  аналогічний договору від  10.01.2001р. Враховуючи те, що усі платежі

після 01.10.2003 р проходили  відповідно

до умов вказаного договору  2003 року,

залишилась неоплачена  продукція,

поставлена в 2002 році.  В період  з 29.01.2002 р по 01.01.2003р. було

поставлено продукції  на суму  96473,26 грн., з якої оплачено  на суму 

51150,50 грн., тому заборгованість за цей період складає 45322,76

грн.  Таким чином, існуюча станом на

01.01.2003р. заборгованість  в сумі  45322,76 грн. оплачена відповідачем не була,

тому на суму 45322,76 грн. пройшов строк позовної давності. Позивач не  надав доказів того, що оплата за товар після

2003 року здійснювалась саме  за

договором  від 10.01.2001р а не договору

від 01. 01. 2003 року, в той час  як в

платіжних дорученнях є посилання на договір від 01.01.2002р та 01.01.2003

року.  Враховуючи те, що

правовідносини  сторін в 2001 та 2002

році регулював договір від  10. 01.

2001р, а в 2003 та 2004 р -договір від 01. 01. 2003 р позивач позбавляється

можливості  стверджувати те, що оплата в

усі періоди спрямовувалась на виконання договору від 10. 01. 2001 року.  Починаючи з 13. 01. 2003 р по 20. 09. 2004 р

на виконання умов договору  від 01.01.

2003 р було поставлено продукції на суму 757930,71 грн., з якої оплачено  на суму 

745365,80 грн. Заборгованість за даним 

договором  становить  12564, 94 грн.  При цьому відповідач  просить суд застосувати  строк позовної давності для примусового

стягнення з СПД ОСОБА_2 заборгованості за договором від 10. 01. 2001 року  в сумі 45322,76 грн.  В задоволенні позовних вимог про стягнення

45322,76 грн. та штрафних санкцій, нарахованих на цю суму , відмовити.

           В зв»язку з неявкою в судове

засідання  представників сторін, не

виконанням ними  в повному обсязі вимог

ухвал суду, не наданням усіх витребуваних судом документів, неодноразовою

хворобою судді Н.В. Мінєєвої та перебуванням останньої у відпустці,  необхідністю 

у витребуванні додаткових письмових доказів та у проведенні обопільного

розгорнутого акту звірки взаєморозрахунків сторін  а також 

з метою належного повідомлення учасників судового процесу  про день і час розгляду справи в суді, з

урахуванням клопотань сторін, розгляд справи неодноразово відкладався останній

раз на  14. 03. 2007 року.

         В зв»язку з перебуванням  судді Н.В. Мінєєвої  з 01. 03. 2007 року по 13. 04. 2007 року на

лікарняному  слухання  даної справи, відкладеної  ухвалою суду від 08. 02. 2007 року  на 14. 03. 2007 року не відбулося, а тому

ухвалою  суду від  26. 04. 2007 року розгляд справи було

призначено  на 31. 05. 2007 року.

           Позивач в судове засідання 31. 05.

2007 року не з»явився, не виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду  від 26. 04. 2007 року, не надав усіх

витребуваних судом документів.  Про день

і час розгляду справи в суді був належним чином повідомлений, що стверджується

відмітками  канцелярії суду за вих..

НОМЕР_4  про направлення сторонам ухвали

суду від  26. 04. 2007 року  про призначення розгляду справи на 31. 05.

2007 року рекомендованими листами. 

Конверт з зазначеною ухвалою суду з відміткою поштового відділення

зв»язку про невручення його 

позивачу  на адресу суду не

повернувся.  Оскільки ухвала суду від 26.

04. 2007 року була направлена позивачу за його юридичною адресою, що

стверджується довідкою  к ЄДРПОУ

НОМЕР_5  суд вважає, що вжив всі  залежні від нього заходи для  повідомлення належним чином  останнього  

про час і місце розгляду судової справи за його  участю та реалізації ним права судового

захисту своїх прав та інтересів.

           За таких обставин справа розглянута

за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

           За письмовим клопотанням сторін

справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового

процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України та за межами термінів,

передбачених ст. 69 ГПК України.

            Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення відповідача,  судом

встановлено, що  позов був заявлений  ТОВ «Декорт ЛТД»про стягнення з Суб»єкта

підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_2  73583,22 грн. 

з посиланням на невиконання 

відповідачем  умов укладеного між

сторонами  договору купівлі-продажу  від 10. 01. 2001 року.

           Відповідно до п. 1.1 укладеного між

сторонами договору  купівлі-продажу  від 

10. 01. 2001 року 

«Постачальник»(ТОВ «Декорт ЛТД»- позивач)  зобов»язався продати, а «Покупець»(Приватний

підприємець ОСОБА_2 -відповідач) 

прийняти та оплатити продукцію  в

асортименті, згідно накладної 

«Постачальника».

           Пунктом  2.1 договору сторони обумовили, що  відвантаження продукції проводиться  на підставі попередньої оплати,  після зарахування  коштів на розрахунковий  рахунок «Постачальника». У разі  відвантаження продукції  без попередньої оплати, тобто безоплатно,

«Покупець»зобов»язується у термін трьох календарних днів повністю оплатити таку

продукцію. У випадку  порушення  3-х денного терміну  «Покупець»сплачує пеню у розмірі 0,6% за кожен

день  прострочки від суми, не

перерахованої у строк.

           Перехід права власності  на товар відбувається після відвантаження

товару зі складу «Постачальника»(п. 4.1 договору).  Договір може бути  розірваним по ініціативі любої із сторін при

письмовому повідомленні, але тільки 

після виконання  повних

взаєморозрахунків  між сторонами. (п. 5.2

договору).

            Згідно п.п.  5.4, 5.5 договору   договір 

вступає в силу з моменту підписання, строк дії договору необмежений.

            В процесі розгляду справи було

з»ясовано, що між  сторонами також  було укладено договір  купівлі -продажу від  01. 01. 2003 року, згідно п. 1.1 якого  «Постачальник»(позивач) зобов»язався продати,

а «Покупець»(відповідач)  прийняти та

оплатити продукцію в асортименті, згідно накладної  «Постачальника».

           Відвантаження продукції

проводиться  на підставі попередньої

оплати,  після зарахування  коштів на розрахунковий  рахунок «Постачальника». У разі  відвантаження продукції  без попередньої оплати, тобто безоплатно,

«Покупець»зобов»язується у термін трьох календарних днів повністю оплатити таку

продукцію. У випадку  порушення  3-х денного терміну  «Покупець»сплачує пеню у розмірі 0,6% за

кожен день  прострочки від суми, не

перерахованої у строк.  (п. 2.1 договору

від  01. 01. 2003 року).

             Перехід права власності  на товар відбувається після відвантаження

товару зі складу «Постачальника»(п. 4.1 договору). 

             Згідно п.п.  5.4, 5.5 договору   договір 

вступає в силу з моменту підписання, строк дії договору необмежений.

              Відповідно до п. 4

Прикінцевих  та перехідних положень ЦК

України Цивільний кодекс  України

застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним

чинності.  Щодо цивільних відносин, які

виникли до набрання чинності  Цивільним

кодексом України, положення  цього

Кодексу застосовуються  до тих прав і

обов'язків, що виникли або продовжують існувати 

після набрання ним чинності.

            Оскільки правовідносини між

сторонами продовжують існувати, суд керується нормами  Цивільного кодексу України (2003 року). 

               Відповідно до  ст. 11 ч. 2 ЦК України підставами виникнення

цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами

було укладено договори:  договір

купівлі-продажу б/н від 10.01.2001р. та договір купівлі-продажу б/н від

01.01.2003р. Аналіз зазначених договорів дає підстави вважати, що за своїм

змістом вони є тотожними в частині істотних умов.

Такими істотними умовами є предмет

договору, який визначено п.1.1. кожного договору, згідно яким постачальник

зобов”язується продати, а покупець прийняти до оплати продукцію в асортименті,

згідно накладної постачальника;  порядок та

умови проведення розрахунків (п. 2.1 договорів); перехід права власності (п. 4.

1 договорів), строк дії договорів (п. 5.5 договорів). .

Згідно ст. 509 ЦК України

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким  чином, позивач згідно умов укладених

договорів прийняв на себе зобов'язання поставити певну продукцію, а  відповідач - прийняв зобов'язання прийняти і

оплатити поставлену продукцію.

Оплата поставленої продукції

здійснювалася відповідачем шляхом безготівкових перерахувань, про що свідчать

витяги з особового рахунку позивача.

Зважаючи на те, що оплата

здійснювалася з застосуванням  платіжних

доручень, сторони є учасниками безготівкових розрахунків в розумінні Інструкції

про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої

Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., зареєстрованої в

Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за НОМЕР_6..

Згідно п. 3.8. зазначеної Інструкції реквізит „Призначення платежу”

платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію

про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів

отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог

законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті

платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення

цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за

зовнішніми ознаками.

             Надані позивачем витяги з його

особового рахунку щодо зарахування коштів, отриманих від відповідача, в графі

„призначення платежу” містять посилання на договір б/н від 01.01.02р.

          Таким чином, підставою для

перерахування коштів платником -відповідачем у справі визначений договір б/н

від 01.01.02р.

          Натомість сторонами не надано доказів

щодо укладення між ними договору без номеру від 01.01.2002р., що дає суду

підстави стверджувати, що такий договір не був укладеним взагалі.

           Зважаючи на відсутність правової

підстави для перерахування грошових коштів, суд вважає, що на наявні між

сторонам правовідносини щодо перерахування відповідачем та отримання позивачем

грошей поширюються норми гл. 83 книги п'ятої підрозділу 2 ЦК України, тобто

отримані кошти є майном, набутим без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 139 ч. 5. ГК

України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній

та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів

з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

             Твердження позивача та відповідача

щодо перерахування коштів в межах укладених договорів та здійснених поставок

судом оцінюються критично, виходячи із принципу належності та допустимості

доказів, оскільки надані платіжні документи не дають змоги ідентифікувати

оплату саме за поставлену продукцію за договорами купівлі-продажу б/н від

10.01.2001р. та 01.01.2003р.

              Згідно ст. 256 ЦК України позовна

давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про

захист свого цивільного права або інтересу.

              Згідно ст. 257 ЦК України

загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

               Як у відзиві на позов, так і

доповненні до відзиву на позовну заяву 

(вх. канцелярії суду  за НОМЕР_2

та НОМЕР_3) відповідач просить 

застосувати строк позовної давності. 

Дана заява підлягає задоволенню, як така, що ґрунтується на нормах

законодавства, а крім того позивачем не порушувалося перед судом питання щодо

поновлення строку позовної давності.

               Позовні вимоги обґрунтовуються

укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 10. 01. 2001 року ,

умовами якого визначено, що у разі відвантаження продукції без попередньої

оплати, тобто безоплатно, покупець зобов'язується у термін трьох календарних

днів повністю оплатити таку продукцію.

              З матеріалів справи  вбачається, 

що загальна сума  поставки

товарно-матеріальних цінностей 

відповідачу  за період з

10.01.2001 року ( з дати укладання договору, а фактично, ураховуючи першу

видаткову накладну - з 29.01.2002 року) по 01.05.2004 року за укладеними

договорами без номера від 01.01.2001р. та без номера від 01.01.2003р. складає

704948 грн. 48 коп. Сплачено СПД ОСОБА_2 633305 грн. 67 коп. Сума

заборгованості станом на 01.05.2004 року складала 71642 грн. 81 коп. За період

з 01.05.2004 року по 11.08.2004 року СПД ОСОБА_2 було одержано від ТОВ «Декорт

ЛТД»товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 149455, 49 грн. , а

сплачено 156310,62 грн. Після складання акту звірки від 12.08.2004 року

відповідачем в рахунок погашення заборгованості було ще сплачено 6900 грн.

Отже, СПД ОСОБА_2 за період з 10.01.2001року по 12.08.2004року одержав від

позивача товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 854403,97 грн. а

розрахувався на загальну суму 796516,29 грн. Сума боргу станом на

21.09.2004року складає 57887,68 грн.

             Разом з цим, кошти,

перераховані  відповідачем  платіжними дорученнями із посиланням в графі

„Призначення платежу” на договір б/н від 01.01.02р. не можуть бути сприйнятими

як виконання зобов'язань по оплаті в межах укладених договорів з підстав,

викладених вище.

             Поряд з цим оплата в сумі 8900

грн., здійснена відповідачем платіжними дорученням НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 є

належним і допустимим доказом виконання відповідачем зобов'язань по оплаті,

оскільки правовою підставою для такої оплати визначений договір б/н від

01.01.03р.

         Однак, досліджені в судовому засіданні

платіжні документи за період дії договорів, дають суду підстави вважати, що

оплата за договором без номера від 01.01.2001р. не здійснювалась, оскільки в

наданих позивачем витягах з банку відсутні посилання на зазначений

договір. 

Втім, позивачем заявлений позов з

посиланням тільки на договір без номера від 01.01.2001р. Позовними вимогами не

охоплюються зобов'язання сторін за договором без номера від 01.01.2003р.,

стосовно цього відсутнє клопотання заінтересованої сторони, що унеможливлює

застосування судом наданого ст. 83 п. 2) ГПК України права виходити за межі

позовних вимог. Натомість, це не позбавляє позивача  права звернутися до суду з позовом з інших

підстав.

За таких підстав, ураховуючи межі

заявлених вимог з посиланням тільки на договір без номера від 01.01.2001р.,

позов задоволенню не підлягає.

Витрати зі сплати державного мита

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  відповідно до вимог ст. 49 ГПК України  підлягають покладенню на  позивача.

Керуючись

ст. ст. 11, 16, 256, 257, 509, 525, 526,  

655 ЦК України,  ст.ст. 4-3, 33,

44, 49, 75, 82, 84, 85, 115 ГПК України;                                                                                                                                                                                           

В И Р І Ш И В

:

В

позові відмовити.

                   Суддя                                                            

Н.В. Мінєєва.

В

зв”язку з хворобою судді Н.В. Мінєєвої повний текст рішення суду

           оформлено і підписано відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України  26. 06. 2007

року.

Суддя                                             Мінєєва

Н.В.