Ухвала

від 09.08.2018 по справі 629/3983/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3983/18

Провадження № 2-з/629/9/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Фалькової І.М., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

25.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача в якому просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, стягнути з відповідача кошти в сумі 21000 грн., неустойку (пеню) в сумі 404,755 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі.

06.08.2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій прохає накласти арешт на розрахунковий рахунок №26004024924801, МФО 300346, банк отримувача ПАТ Альфа-банк , отримувач ТОВ МАК-Автоплюс , ЄДРПОУ 41892569, юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця,31, офіс 714, посилаючись на те, що в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області на розгляді перебуває його позовна заява до ТОВ МАК-Автоплюс про розірвання договору про надання послуг та відшкодування коштів. 30.05.2018 року між ним та ТОВ МАК-Автоплюс був укладений договір №800018 про надання послуг, а саме пошуку виконавцем належного транспортного засобу і інформування замовника про продавців такого транспортного засобу, про ринок продажу транспортного засобу в Україні, який задовольняє потреби замовника, про умови і види правочинів, згідно з якими можливе отримання ним транспортного засобу, надання пропозицій замовнику щодо отримання транспортного засобу (інформаційно-консультаційні послуги), представництво виконавцем інтересів заявника при укладанні договорів щодо отримання транспортного засобу у продавця, в тому числі аналіз і оцінки ризиків в межах переданих повноважень, укладення договору щодо отримання транспортного засобу у відповідного покупця, тощо. 30.05.2018 року ним було сплачено передоплату за інформаційно-консультаційні послуги, які мали бути виконані виконавцем на розрахунковий рахунок №26004024924801, МФО 300346, банк отримувача ПАТ Альфа-банк , у сумі 21000 грн., з розрахунку 10% від вартості транспортного засобу ВАЗ (LADA) Largеus CROSS 1,6, зазначеного у додатку 2 до договору. Однак в подальшому останній не отримав від виконавця належного виконання умов договору. На неодноразові звернення до менеджерів компанії, останні до теперішнього часу жодної інформації про автомобіль не надали. 13.06.2018 року він звернувся до адміністрації товариства з письмовою заявою про розірвання вищевказаного договору, однак до теперішнього часу ніякої відповіді не отримав. В зв'язку з тим, що дії відповідача свідчать про ухилення вирішити виниклий спір у добровільному порядку, заявлені вимоги передбачають звернення стягнення на грошові кошти (майно) відповідача, останній просить накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву та перевіривши матеріали справи, вважаю, що подана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частинами 1 і 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза відчуження або знищення вказаного майна, що у свою чергу призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Керуючись ст.ст.150-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Ткаченко О.А.