Рішення

від 10.10.2018 по справі 629/3983/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3983/18

Провадження № 2/629/1456/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ МАК-АВТОПЛЮС про розірвання договору про надання послуг та повернення сплачених грошових коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача в якому просить розірвати договір №800018 від 30.05.2018 року, стягнути з відповідача кошти в сумі 21000 грн., неустойку (пеню) в сумі 404,755 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн. та судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на те, що 30.05.2018 року між ним та ТОВ МАК-АВТОПЛЮС було укладено договір №800018 про надання послуг, а саме пошуку виконавцем належного транспортного засобу і інформування замовника про продавців такого транспортного засобу, про ринок продажу транспортного засобу в Україні, який задовольняє потреби замовника, про умови і види правочинів, згідно з якими можливе отримання ним транспортного засобу, надання пропозицій замовнику щодо отримання транспортного засобу (інформаційно-консультаційні послуги), представництво виконавцем інтересів заявника при укладанні договорів щодо отримання транспортного засобу у продавця, в тому числі аналіз і оцінки ризиків в межах переданих повноважень, укладення договору щодо отримання транспортного засобу у відповідного покупця, тощо. 30.05.2018 року ним було сплачено передоплату за інформаційно-консультаційні послуги, які мали бути виконані виконавцем на розрахунковий рахунок №26004024924801, МФО 300346, банк отримувача ПАТ Альфа-банк , у сумі 21000 грн., з розрахунку 10% від вартості транспортного засобу ВАЗ (LADA) Largеus CROSS 1,6, зазначеного у додатку 2 до договору. Однак в подальшому останній не отримав від виконавця належного виконання умов договору. На неодноразові звернення до менеджерів компанії, останні до теперішнього часу жодної інформації про автомобіль не надали. 13.06.2018 року він звернувся до адміністрації товариства з письмовою заявою про розірвання вищевказаного договору, однак до теперішнього часу ніякої відповіді не отримав. В зв'язку з чим останній був змушений звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах з урахуванням уточнень наполягає, з наведених у позові підстав, в разі неявки в судове засідання відповідача, просив винести заочне рішення.

Представник відповідача ТОВ МАК-АВТОПЛЮС у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або відзив на позов не надавав.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

30.05.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ МАК-АВТОПЛЮС було укладено договір №800018 про надання послуг, а саме пошуку виконавцем належного транспортного засобу і інформування замовника про продавців такого транспортного засобу, про ринок продажу транспортного засобу в Україні, який задовольняє потреби замовника, про умови і види правочинів, згідно з якими можливе отримання ним транспортного засобу, надання пропозицій замовнику щодо отримання транспортного засобу (інформаційно-консультаційні послуги), представництво виконавцем інтересів заявника при укладанні договорів щодо отримання транспортного засобу у продавця, в тому числі аналіз і оцінки ризиків в межах переданих повноважень, укладення договору щодо отримання транспортного засобу у відповідного покупця, представництво інтересів заявника у відносинах з третіми особами, а тому числі і державними органами, з питань виконання умов укладених договорів замовника з отримання транспортних засобів, в тому числі надання юридичної допомоги, складання відповідних заяв, представництво в судах та органах виконавчої служби України у разі порушення умов договорів. Назва транспортного засобу, ціна його придбання вказуються у додатках№1,2. Згідно п.3.3 р.3 договору, інформаційно-консультативна послуга (п.1.1. р.1 договору) надається у формі аналітичного висновку протягом 15 календарних днів з моменту укладання договору та додатку №1 до договору. Послуга вважається наданою з дати отримання аналітичного висновку замовником безпосередньо у виконавця або з дати здачі виконавцем аналітичного висновку на пошту чи передачі заявнику іншими відповідними засобами зв'язку та/або підписання акту надання послуг, вартість послуги складає 10% від суми, вказаної у додатку №1 до договору. Згідноп.6.1 р.6 договору винагорода за інформаційно-консультативні послуги виплачується замовником протягом 1 банківського дня після підписання сторонами договору на умовах стовідсоткової передоплати шляхом банківського переказу на рахунок виконавця. Згідно п.5.1 р.5 договору, замовник при підписанні акту приймання-передачі транспортного засобу зобов'язаний оглянути його в місці поставки протягом 3 днів з моменту повідомлення його про адресу місця поставки. В акті приймання-передачі транспортного засобу зазначаються його індивідуальні ознаки, а також зазначаються відомості про продавця (а.с.9-10).

30.05.2018 року ОСОБА_1 було сплачено передоплату за інформаційно-консультаційні послуги, які мали бути виконані виконавцем на розрахунковий рахунок №26004024924801, МФО 300346, банк отримувача ПАТ Альфа-банк , у сумі 21000 грн., з розрахунку 10% від вартості транспортного засобу ВАЗ (LADA) Largеus CROSS 1,6, зазначеного у додатку 2 до договору (а.с.11,12).

Однак в подальшому останній не отримав від виконавця належного виконання умов договору. На неодноразові звернення до менеджерів компанії, останні до теперішнього часу жодної інформації про автомобіль не надали.

Згідно п.9.4 р.9 Договору, замовник має право відмовитися від договору в односторонньому порядку про що письмово повідомляє виконавця шляхом направлення рекомендованою поштою на адресу виконавця відповідного листа з чітким волевиявленням щодо відмови від договору та зазначенням власних банківських реквізитів. Винагорода за надані послуги не підлягає поверненню. Кошти за ненадані послуги виконавець повертає протягом 15 банківських днів відповідно до додаткової укладається на підставі отриманої від замовника заяви про відмову від договору та повернення коштів із зазначенням власних банківських реквізитів п.9.5 р.9 договору.

05.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору №800018 від 30.05.2018 року та повернення сплачених грошових коштів, яка відповідачем була отримана 13.06.2018 року, проте залишена поза увагою (а.с.13,14,15,16).

Згідно п.7.4 р.7 договору, за порушення строків виконання зобов'язання виконавець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення від суми невиконаного зобов'язання за кожен день такого прострочення. Сплата стороною неустойки (штрафу, пені) не звільняє її від виконання зобов'язання в натурі п.7.5 р.7 Договору (а.с.11,12).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Частинами 1,4,5,8 статті 10 Закону перебачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків. Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК України).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь 21000 грн. сплачених у виконання укладеного договору та наявності підстав для їх задоволення, оскільки відповідачем порушено право позивача на своєчасне повернення йому грошових коштів за ненадані послуги після розірвання договору, що передбачено договором та вимогами Закону України Про захист прав споживачів .

Разом з тим, період прострочених днів за несвоєчасне виконання зобов'язань починається з 15.06.2018 року по 25.07.2018 року (з дати, до якої мала бути надана послуга виконавцем), облікова ставка НБУ на 25.05.2018 року складає 17,00%, на 13.07.2018 року - 17,50%, кількість прострочених днів складає 41 день.

Таким чином, відповідач має сплатити на користь позивача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 404,75 грн.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України, встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн., то судом не встановлені підстави її стягнення, оскільки доказів на її спричинення позивачем до суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення позивачем та відповідачем наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, у порядку ч.3 ст.12 ЦПК України було роз'яснено права та обов'язки, положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, позивач та відповідач попереджалися про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і відповідне право на забезпечення доказів.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.12,13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Частиною 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,23,77,78,141,263-265,268,273,280-284,354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ МАК-АВТОПЛЮС про розірвання договору про надання послуг та повернення сплачених грошових коштів - задовольнити частково.

Розірвати договір №800018 від 30.05.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю МАК-АВТОПЛЮС , ЄДРПОУ 41892569, в особі директора ОСОБА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАК-АВТОПЛЮС , ЄДРПОУ 41892569, юридична адреса: м.Київ, вул.Євгена Коновальця,31, офіс 714, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/4, кошти у розмірі 21000 (двадцять одну тисячу) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАК-АВТОПЛЮС на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в сумі 404 (чотириста чотири) гривні 75 копійок.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАК-АВТОПЛЮС судовий збір в дохід держави в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

Відповідач: ТОВ МАК-АВТОПЛЮС , юридична адреса: м.Київ, вул.Євгена Коновальця,31, офіс 714, ЄДРПОУ 41892569.

Суддя О.А.Ткаченко