Постанова

від 07.08.2018 по справі 686/711/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/711/17

Провадження № 22-ц/792/746/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

за участю учасників справи: представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2018 року (суддя Стефанишин С.Л.) у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що 21 березня 2008 року ОСОБА_6 та АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк уклали кредитний договір №11318274000, відповідно до умов якого позичальник отримала в кредит кошти в сумі 97000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день укладення договору 489850 грн., на строк до 20 грудня 2027 року, зі сплатою 11,9% річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки №80377, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку Банку належну їй 3-х кімнатну АДРЕСА_1.

12 грудня 2011 року Банк відповідно до договору факторингу №1 та договору про відступлення прав за іпотечним договорами відступив ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ свої права та вимоги до ОСОБА_6 за зобов'язаннями по кредитному договору №11318274000 та іпотечним договором від 21 березня 2008 року.

В порушення умов кредитного договору, а також вимог законодавства ОСОБА_6 свої зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 14 грудня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 3555012 грн. 96 коп., яка складається з: -заборгованості за кредитом у сумі 96559 доларів 78 центів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14 грудня 2016 року еквівалентно 2521061 грн. 92 коп.; -заборгованості за процентами у сумі 39601долар 60 центів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14 грудня 2016 року еквівалентно 1033951грн. 05 коп.

У зв'язку з цим позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11318274000 від 21 березня 2008 року, яка складає 3555012 грн. 96 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу на користь третьої особи, за ціною 291384 грн., визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки, стягнути з ОСОБА_5 на користь ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ судові витрати в сумі 4370 грн. 76 коп.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року позов задоволено.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року за заявою ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення таке рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Стягнуто з ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ на користь ОСОБА_5 судові витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вважає, що в рішенні неправильно застосовано норми матеріального права, а саме неправильно тлумачено положення ст. ст. 5, 17, 23, 36, 38 ЗУ Про іпотеку , не застосовано норми закону, що підлягали застосуванню, неповно з'ясовано обставини справи, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Посилається на те, що судом першої інстанції встановлено наявність основного зобов'язання за кредитним договором, між тим, не наведено підстав для припинення зобов'язань, що випливають з іпотечного договору, тобто фактично відсутні підстави для відмови в реалізації законного права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки за дійсним зобов'язанням.

Також апелянт не погоджується з висновком суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому ст. 38 ЗУ Про іпотеку , є виключно позасудовим, відтак, позовні вимоги не можуть бути задоволені в судовому порядку. Всупереч цього товариство зазначає, що норма ст. 36 зазначеного вище закону лише визначає можливість укладання окремого договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог останнього у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак, аж ніяк не забороняє іпотекодержателю застосовувати визначений договором спосіб задоволення його вимог за наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно ч. 2 ст. 36 ЗУ Про іпотеку визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає йому застосовувати інші, встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. На думку апелянта задоволення вимог іпотекодержателя шляхом процедури продажу відповідно до ст. 38 ЗУ Про іпотеку не є позасудовим інструментом врегулювання спору, а може бути прямо передбаченим у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Іпотекою, відповідно до ст. 1 ЗУ Про іпотеку , визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права та обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель, згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про іпотеку , має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як вбачається з кредитного договору, строк повернення кредиту встановлено не пізніше 20 грудня 2027 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України );

В разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека, відповідно до ст. 23 ЗУ Про іпотеку , є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У ч. 1 ст. 36 Закону України Про іпотеку зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону .

Іпотека, відповідно до ст. 17 Закону України Про Іпотеку , припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Іпотекодержатель, згідно з підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. договору іпотеки, має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту є позасудовим і реалізовується шляхом надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому місцевий суд послався на ч. ч. 1, 3 ст. 36, ст. 38 ЗУ Про іпотеку , а також на п. 5.2.2 іпотечного договору від 21 березня 2008 року, яким передбачено, що отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку , є позасудовим врегулюванням.

Однак, з таким висновком Апеляційний суд Хмельницької області не погоджується.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 21 березня 2008 року ОСОБА_6 та АКІБ УкрСиббанк (правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк ) уклали кредитний договір №11318274000, відповідно до умов якого вона отримала в кредит кошти в сумі 97000,00 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день укладення договору 489850,00 грн., на строк до 20 грудня 2027 року, зі сплатою 11,9% річних за користування кредитними коштами (т. 1 а. с. 11-15).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором того ж дня між банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки №80377, відповідно до умов якого позичальник передала в іпотеку банку 3-х кімнатну АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 17-18).

12 грудня 2011 року ПАТ УкрСиббанк відступив ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ відповідно до договору факторингу №1 та договору про відступлення прав за іпотечним договорами свої права та вимоги до ОСОБА_6 за зобов'язаннями по кредитному договору №11318274000 від 21 березня 2008 та іпотечним договором від 21 березня 2008 року. Договір зареєстровано в реєстрі за №5207-5208 (т.1 а. с. 57 - 67).

Вартість АДРЕСА_1, відповідно до висновку незалежної оцінки об'єкта, складає 291384 грн. (т.1 а. с.25-56).

Також, судом установлено, що відповідно до розрахунку є заборгованість ОСОБА_6 перед ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ за договором про надання кредиту. Крім того, ОСОБА_6 продовжує не виконувати взяті на себе зобов'язання за спірним договором про надання споживчого кредиту.

21 серпня 2012 року ОСОБА_6 отримала дублікат договору купівлі-продажу від 21 березня 2008 року, АДРЕСА_1 (т.1 а. с 183-186).

30 серпня 2012 року заступник начальника відділу примусового стягнення ПУСБ ДСБ АТ УкрСиббанк Левицький В.В. подав приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. заяву про зняття заборони відчуження нерухомого майна, а саме АДРЕСА_1, належної ОСОБА_6 в зв'язку із реалізацією предмета іпотеки та припинення дії договору іпотеки від 21 березня 20108 року (т.1 а. с. 204-210).

30 серпня 2012 року приватний нотаріус Оксанюк О.А. провела державну реєстрацію вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек щодо АДРЕСА_1, належної позичальнику (т.1 а.с. 205-206).

30 серпня 2012 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уклали договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новіковою Л.В., реєстр. №6868 (т. 1 а. с. 140).

18 вересня 2014 року ОСОБА_13 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Дембицькою І.М., реєстр. № 1136 (т. 1 а. с. 169-170).

Відповідно до статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин апеляційним судом встановлено, що існує заборгованість по кредитному договорі, відповідач доказів про належне припинення договору іпотеки до суду не надав.

Висновок суду, що обраний позивачем спосіб захисту є відповідно до іпотечного договору позасудовим і реалізовується шляхом надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу є необґрунтований і суперечить законодавству.

Посилання суду, що на час реєстрації договорів купівлі-продажу спірної квартири відомості щодо обтяження АДРЕСА_1, в Державному реєстрі іпотек відсутні, не можуть бути підставою для відмови в задоволені позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення позову.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, змінює розподіл судових витрат.

ТзОВ КЕЙ-КОЛЕКТ сплачено судовий збір при подачі позовної заяви у розмірі 4370 грн. 76 коп., апеляційної скарги - 6556 грн. 14 коп., тому з ОСОБА_5, на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ слід стягнути 10926 грн. 90 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Хмельницької області

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11318274000 від 21 березня 2008 року, яка складає 136 161,38 доларів США, що еквівалентно 3555012,96 гривень, а саме: заборгованість по основній сумі кредиту - 9755,78 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.12.2016 року складає - 2521061,92 грн., заборгованість за процентами 39601,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.12.2016 року складає 1033951,05 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на АДРЕСА_1 загальною площею 56,0 кв. м, що перебуває у власності ОСОБА_5 шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, за початковою ціною 291384 гривень, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, вул. АДРЕСА_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ судовий збір в розмірі 10926 грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 9 серпня 2018 року.

Судді: /підписи/ А.В. Купельський

Т.В. Спірідонова

Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області А.В. Купельський

Головуючий у першій інстанції - Стефанишин С.Л. Категорія: 27

Доповідач - Купельський А.В.