Рішення

від 30.07.2018 по справі 910/3624/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2018Справа № 910/3624/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бетон Трейд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтрайз-Груп"

про стягнення 504 149,76 грн.

за участю представників:

від позивача: Пшеничний О.В., довіреність № б/н від 27.07.18;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" (далі - ТОВ "НВФ Дніпропроект", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бетон Трейд" (далі - ТОВ "Київ Бетон Трейд", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 487 404,89 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення третьою особою - ТОВ ВК Колосс-ХХІ (правонаступник - ТОВ "Бонтрайз-Груп") умов договору поставки № 221215-9 від 22.12.2015 р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, заборгованість за яким була встановлена рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2016 р. у справі № 910/19451/16, внаслідок чого та в силу договору про переведення боргу від 24.05.2017 р. у ТОВ "Київ Бетон Трейд" утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "НВФ Дніпропроект" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 471 959,53 грн., інфляційну складову боргу у сумі 11 798,99 грн. та 3 % річних у сумі 3 646,37 грн., а всього - 487 404,89 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.05.2018 р. (суддя Любченко М.О.) за вказаним позовом відкрито провадження, суд вирішив здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні, сторонам надана можливість для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Цією ж ухвалою до розгляду була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонтрайз-Груп" (далі - ТОВ "Бонтрайз-Груп", третя особа).

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ, проведеного 12.06.2018 р., дана справа передана на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку із чим ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2018 р. справа призначена до розгляду у іншому складі суду.

До розгляду справи по суті позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 471 959,53 грн., інфляційну складову боргу у сумі 25 013,86 грн. та 3 % річних у сумі 7 176,37 грн., а всього - 504 149,76 грн. Вказана заява була подана із додержанням вимог ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у їх відсутність суду не подали, причини їх неявки судом визнані неповажними. Позиція відповідача та третьої особи щодо заявленого позову суду невідома.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2015 р. між ТОВ "НВФ Дніпропроект" (постачальник) та ТОВ ВК Колосс-ХХІ , правонаступником якого є ТОВ "Бонтрайз-Груп", (покупець) був укладений договір поставки № 221215-9, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлений у договорі термін металопродукцію у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2016 р. у справі № 910/19451/16, яке набрало законної сили, встановлено, що ТОВ ВК Колосс-ХХІ (правонаступник ТОВ "Бонтрайз-Груп") свої зобов'язання за договором № 221215-9 від 22.12.2015 р. виконало неналежним чином, повну вартість поставленого товару не сплатило, у зв'язку з чим з нього була стягнута основна заборгованість в розмірі 461 959,53 грн., пеня у сумі 62 831,40 грн., штраф у сумі 28 101,27 грн., 3 % річних у сумі 5 463,72 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 8 375,33 грн.

Також встановлено, що у подальшому, 24.05.2017 р. між ТОВ "НВФ Дніпропроект" (кредитор), ТОВ ВК Колосс-ХХІ (первісний боржник) та ТОВ "Київ Бетон Трейд" (новий боржник) був укладений договір переведення боргу (далі - договір переведення боргу). Відповідно до п. 1 цим договором регулються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із договору поставки № 221215-9 від 22.12.2015 р., укладеного між первісним боржником та кредитором.

Пунктами 1.1, 1.2 договору переведення боргу сторони погодили, що заборгованість первісного боржника перед кредитором за основним зобов'язанням підтверджується актом звірки за 2016 рік між сторонами, згідно з яким заборгованість первісного боржника перед кредитором станом на 31.12.2016 р. становить 461 959,53 грн. Також первісний боржник має заборгованість перед кредитором за судовим рішенням у справі № 910/19451/16 у якості судового збору у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з п. 2 договору переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 471 959,53 грн., що виник на підставі основного зобов'язання, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання перед кредитором в строк до 01.12.2017 р., починаючи з дати укладання цього договору.

Кредитор і первісний боржник не заперечують проти переведення боргу в розмірі, зазначеному у п. 2 цього договору, на нового боржника (п. 3 договору переведення боргу).

Новий боржник, підписуючи цей договір підтверджує, що йому була надана уся необхідна інформація та документи пов'язані із основним зобов'язанням, зокрема, рішенням у справі № 910/19451/16 (п. 5 договору переведення боргу).

Договір переведення боргу вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками (п. 7).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов зазначеного договору переведення боргу відповідач - ТОВ "Київ Бетон Трейд", як новий боржник, оплату заборгованості, що виникла за договором поставки № 221215-9 від 22.12.2015 р. та судовим рішенням у справі № 910/19451/16 не здійснив. Вказазна заборгованість у сумі 471 959,53 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували перерахування позивачу грошових коштів за договором переведення боргу, або спростовували доводи останнього, суду не надав, відтак, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 471 959,53 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 25 013,86 грн. та 3 % річних у сумі 7 176,37 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 25 013,86 грн. та 3 % річних у сумі 7 176,37 грн., тобто у заявлених позивачем сумах. При цьому, свого контррозрахунку матеріальних втрат відповідач суду не надав.

За таких обставин суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бетон Трейд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтрайз-Груп" про стягнення заборгованості у сумі 504 149,76 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Бетон Трейд" (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 172-Б, офіс 208, ідентифікаційний код 39543412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Дніпропроект" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кременчуцька, буд. 69, ідентифікаційний код 33718185) заборгованість у сумі 471 959 (чотириста сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп., інфляційне збільшення боргу у сумі 25 013 (двадцять п'ять тисяч тринадцять) грн. 86 коп., 3 % річних у сумі 7 176 (сім тисяч сто сімдесят шість) грн. 37 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 7 562 (сім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 25 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 липня 2018 року.

Повний текст рішення складений 9 серпня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.