Рішення

від 08.08.2018 по справі 910/5423/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.08.2018Справа №  910/5423/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді  Блажівської О.Є, при секретарі судового засідання Хмельовському В.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/5423/18 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ” до                 Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА ГРУП” про                стягнення 51 749,95 грн, - Представники учасників справи: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ”, 2 травня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА ГРУП”, про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СИГМА ГРУП” 26 жовтня 2015 року був укладений договір поставки №11 (далі – Договір), предметом якого є постачання кондитерських виробів. Як зазначає позивач, за період з 26.10.2015 по 23.04.2018 останнім здійснено поставку товару на суму 322 341,63 грн, а відповідачем було неналежно виконано умови Договору в частині повної оплати вартості поставленого товару, в наслідок чого, станом на 27.04.2018 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34 405,04 грн, у зв'язку з чим позивач також нараховує до стягнення з відповідача: пеню в розмірі 8 072,49 грн, 5 160,76 грн – штрафу, 3        258,79 грн – інфляції та 852,87 грн – 3% річних. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали. 18.05.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ” надійшли докази усунення недоліків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 20.06.2018. У судове засідання, призначене на 20.06.2018 року, з'явився представник позивача та надав додаткові документи по справі. Представник відповідача не з'явилися, заяв по суті справи у встановлений судом строк не подав. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 розгляд справи було відкладено на 11.07.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 повідомлено сторін про те, що у зв'язку з викликом судді Блажівської О.Є. для проходження співбесіди за результатами дослідження досьє у межах кваліфікаційного оцінювання, розгляд даної справи, призначений на 11.07.2018 не відбудеться, наступне засідання у справі призначено на    12.07.18.   У судове засідання, призначене на 12.07.2018 року, представники сторін не з'явилися. Повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 до суду не надійшли, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що сторони повідомлені про час і місце проведення даного судового засідання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 судове засідання було відкладено до 18.07.2018. Судове засідання, призначене на 18.07.2018, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці. Ухвалою суду від 18.07.2018 судове засідання призначене на 08.08.2018. 20.07.2018 року від позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача. Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні 08.08.2018, про причини неявки останнього в судове засідання суд не повідомив. При цьому, з приводу повідомлення вказаного учасника судового процесу про розгляд справи суд зазначає наступне. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу. Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, було скеровано ухвалу про виклик у судове засідання від 18.07.2018 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно приписів частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частина 3 стаття 202 ГПК України). З огляду на наведені приписи Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача та його представників про причини їхньої неявки в судове засідання 08.08.2018, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача. Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. За приписами частини 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва – ВСТАНОВИВ: 26.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИГМА ГРУП» був укладений договір поставки №11 (далі – договір). За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором . Предметом поставки – товаром – за цим договором є кондитерські вироби (пункт 1.2 договору). Згідно пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах ЧСРТ склад покупця (згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2010). Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявки покупця, що оформляється відповідно до розділу 3 даного договору (пункт 2.2 договору ). Згідно пункту 4.2 договору постачальник в строк, що не перевищує 2-х робочих днів від дати отримання заявки покупця на поставку відповідної партії товару розглядає направлену заявку та погоджується на поставку (часткову або повну) партії товару або відмовляється від поставки товару в залежності від наявності у постачальника. Приймання товару по кількості і якості здійснюється представником покупця згідно накладної. Покупець, одночасно із передачею йому відповідної партії товару зобов'язується надати постачальнику чи уповноваженій особі підписану товарну (видаткову) накладну на отримання відповідної партії товару. Покупець, в свою чергу зобов'язується протягом трьох банківських днів з моменту отримання такої накладної підписати її та повернути постачальнику (пункту 4.9 договору). Згідно пункту 5.4. договору розрахунок за товар здійснюється покупцем у розмірі 100% від суми поставленого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Так, на виконання умов укладеного правочину протягом 26.10.2015 – 23.04.2018 позивач поставив, а покупець прийняв товару на загальну суму 322  341,63 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними складеними та підписаними представниками обох сторін, а також актом звірки взаєморозрахунків. Судом встановлено, що оплата поставленого товару здійснена Покупцем частково внаслідок чого у нього утворилась сума заборгованості в розмірі 34 405,04 грн. Часткова оплата поставленого товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень. Так, неоплаченим залишається товар, поставлений згідно видаткових накладних: №2632 від 30.04.2017, №2809 від 07.05.2017, №3133 від 21.05.2017, №3285 від 28.05.2017, №3549 від 11.06.2017, №3699 від 18.06.2017 та №4228 від 16.07.2017. 29.03.2018 позивач звернувся до покупця із претензією, в якій вимагав сплатити суми боргу в розмірі 34  405,04 грн. Оскільки вказана претензія залишена відповідачем без виконання позивач звернувся із даним позовом до суду. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір – є договором поставки. Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 34 405,04 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного внесення оплати, позивач також просить суд стягнути з відповідача 8  072,49 грн пені та 5  160,76 грн штрафу. Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України). Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності. Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань. Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку прострочки оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, а також штраф у розмірі 1% від суми яка не була оплачена своєчасно, за кожен календарний день такої прострочки. Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну поставки продукції пені та штрафу від суми несвоєчасно поставленого/непоставленого товару, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до статті 193 ГК України господарські санкції, зокрема, пені, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими. Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України в постановах від 28.02.2011 у справі №23/225 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011. Беручи до уваги викладені вище норми чинного законодавства та положення укладеного договору, суд здійснив перерахунок заявленої штрафної санкції та дійшов висновку про те, що заявлений позивачем розмір пені та штрафу є вірним та підлягає стягненню з відповідача в розмірі 8  072,49 грн пені та 5  160,76 грн штрафу. Крім того, позивач на підставі статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 852,87 грн три проценти річних та інфляційні втрати в розмірі 3  258,79 грн. За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення суми трьох процентів річних та інфляційних втрат є вірними та обґрунтованими, а тому підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі. Згідно з положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги задоволенню. За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на відповідача. Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА ГРУП” (03680, м.Київ, вул. Якутська, 8, оф.13, код ЄДРПОУ 39943252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ” (81144, Львівська обл., Пустомитівський район, с.Чишки, вул. Л. Українки, 53, код ЄДРПОУ 39275260) заборгованість у розмірі 34  405 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ять) грн 04 коп,  пеню у розмірі 8  072 (вісім тисяч сімдесят дві) грн 49 коп, штраф у розмірі 5  160 (п'ять тисяч сто шістдесят) грн 76 коп, 3% річних у розмірі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн 87 коп, інфляційні втрати у розмірі 3  258 (три тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн 79 коп. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА ГРУП” (03680, м.Київ, вул. Якутська, 8, оф.13, код ЄДРПОУ 39943252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ” (81144, Львівська обл., Пустомитівський район, с.Чишки, вул. Л. Українки, 53, код ЄДРПОУ 39275260) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом    17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Дата складання повного тексту рішення: 13.08.2018 Суддя                                                                                                              О.Є. Блажівська