Рішення

від 06.08.2018 по справі 923/451/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 року Справа № 923/451/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі судового засідання Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Олешківської районної державної адміністрації, Херсонської області

позивача-2: Солонцівської сільської ради, Олешківського району Херсонської області

до відповідача: Фермерського господарства "Апіс", м. Олешки Херсонської області

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

за участю: прокурора відділу прокуратури Херсонської області Наумової Т.О. (посвідчення № 045185 від 14.12.2016р.),

представників сторін:

від позивача-1: не з'явився,

від позивача-2: не з'явився,

від відповідача: не з'явився

Керівник Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою в інтересах держави в особі позивача-1 Олешківської районної державної адміністрації, позивача-2 Солонцівської сільської ради до відповідача Фермерського господарства "Апіс", м.Олешки Херсонської області про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 20,8028 гектарів.

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем Фермерським господарством "Апіс" умов укладеного з Олешківською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 20,8028 га від 04.09.2006р. в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 29.05.2018р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.05.2018р. призначено підготовче засідання на 26.06.2018р.

25.06.2018р. позивач-2 Солонцівська сільська рада Олешківського району Херсонської області подав письмову позицію щодо позовної заяви, просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Ухвалою від 26.06.2018р. підготовче засідання відкладено на 12.07.2018р.

03.07.2018р. позивачем-1 Олешківською районною державною адміністрацією Херсонської області подана заява, в якій останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника.

Ухвалою від 12.07.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів до 26.08.2018р., підготовче засідання відкладено на 26.07.2018р.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив.

Повідомлення про вручення відповідачу ухвали господарського суду від 26.06.2018р., направленої відповідачеві за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час проведення підготовчого засідання до матеріалів справи не повернуто, відповідно до довідки з офіційного веб-сайту Укрпошти адресату Фермерському господарству "Апіс" не вручено.

Ухвала господарського суду від 12.07.2018р. направлена відповідачеві рекомендованою кореспонденцією, що підтверджено витягом з реєстру відправки рекомендованої кореспонденції канцелярії Господарського суду Херсонської області за 16.07.2018р.

Як слідує з довідки з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення, рекомендоване відправлення, направлене на адресу відповідача, не вручене під час доставки, причини: інші причини.

Враховуючи систематичне невручення відповідачеві ухвал господарського суду, судом в ухвалі від 12.07.2018р. було постановлено про повідомлення відповідача про дату, час і місце наступного засідання шляхом оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Господарського суду Херсонської області.

16.07.2018р. господарським судом було здійснено оприлюднення повідомлення про виклик Фермерського господарства "Апіс" в судове засідання по справі №923/451/18 на 26.07.2018р. в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті судової влади України.

За приписами ч.4 ст.122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на те, що судом було остаточно з'ясовано предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд ухвалою від 26.07.2018р. закрив підготовче провадження по справі, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 06.08.2018р.

В судове засідання прокурор з'явився.

Позивачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу ухвали суду та оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України повідомлення про виклик.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, направлено ухвалу суду за всіма відомими суду адресами, в тому числі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також шляхом оприлюднення відповідних повідомлень на веб-сайті судової влади України.

У зв'язку з ненаданням відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Прокурор підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 06.08.2018р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч.3 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справи за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

За приписами частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку, як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено несплатою відповідачем орендної плати за договором оренди, що є порушенням інтересів держави, оскільки впливає на ненадходження значних коштів до місцевого бюджету та перешкоджає їх подальшому використанню для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Також прокурор зазначив, дана позовна заява подана в інтересах Солонцівської сільської ради, а також Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, яка виступає стороною даного договору оренди земельної ділянки та на момент його укладення була розпорядником земель сільськогосподарського призначення Цюрупинського (Олешківського) району Херсонської області.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, є Солонцівська сільська рада та Олешківська районна державна адміністрація, які, незважаючи на виникнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки ще з 20.01.2017р., не вжили заходів щодо її стягнення або розірвання договору в судовому порядку, що свідчить про неналежне виконання вказаним органом місцевого самоврядування та державної влади своїх повноважень.

З огляду на викладене вище, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Цюрупинською (Олешківською) районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Апіс", вилучити із користування відповідача спірну земельну ділянку та передати її до земель комунальної власності - Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області шляхом підписання акту прийому-передавання.

Позивачі Солонцівська сільська рада та Олешківська районна державна адміністрація позовні вимоги прокурора вважають обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач своєї позиції щодо заявленого прокурором позову не висловив, відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 04.09.2006р. між Цюрупинською (Олешківською) районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Апіс" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 20,8028 га, у тому числі землі сільськогосподарського призначення (господарський двір) - 2,8061 га, ліси та інші лісовкриті землі (чагарники) -1,4971 га, болото - 9,9875 га, піски - 4,353 га, ставок - 2,1568 га на підставі розпорядження Цюрупинської РДА №403 від 04.07.2006р.

Договір зареєстровано у Цюрупинському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис в розділі Книги 4АА001994 від 08.09.2006р. за №040672900001.

На час укладення договору вказана земельна ділянка знаходилася в адміністративних межах сільської ради, але за межами населеного пункту села Солонці Ліві.

Рішенням Солонцівської сільської ради від 04.08.2011р. розроблений та затверджений генеральний план села Солонці Ліві. У 2014 році сільською радою розроблений проект землеустрою щодо зміни адміністративно - територіальних меж села Солонці Ліві.

15.12.2015р. рішенням Цюрупинської районної ради за №29 (а.с. 22) встановлені та затверджені межі села Солонці Ліві загальною площею 253,38га, в які повністю увійшли орендовані землі фермерського господарства "Апіс". Отже, вищезазначена земельна ділянка увійшла в межі населеного пункту села Солонці Ліві, тобто, до компетенції Солонцівської сільської ради.

Згідно п. 8 договору оренди землі від 04.09.2006р. договір оренди укладено строком на 49 років.

Відповідно до п.п.9, 10 договору оренди земельної ділянки, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі земельного податку на перші три роки використання земельної ділянки, що у грошовій формі становить 162,67 грн. кожного року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земель.

Пунктом 11 зазначеного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у вигляді передплати на рахунок №33218812600295 УДК у Херсонській області, МФО 852010, код платежу 13050200, одержувач Цюрупинський район, Солонцівська сільська рада. Орендна плата вноситься щомісячно у грошовій формі в сумі 13,56 грн. на місяць не пізніше 30 числа поточного місяця.

За актом про передачу та прийом земельної ділянки (а.с.19) земельна ділянка передана орендареві.

Як слідує з матеріалів справи, а саме листа Головного Управління ДФС у Херсонській області № 3146/9/21-22-12-05-09 від 02.04.2018 (а.с. 27-28), Фермерським господарством "Апіс" задекларовано податкові зобов'язання по орендній платі за вказану земельну ділянку в розмірі 254,18 грн. на 2015 рік та в розмірі 6120,37 грн. на 2016 рік. Задекларовані суми підприємством до бюджету погашені 20.01.2017р.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено заниження ФГ "Апіс" податкових зобов'язань з орендної плати по вказаній земельній ділянці у 2015 році на загальну суму 7389,53 грн., застосовано штрафні санкції на суму недоплати у розмірі 1847,38 грн. Станом на 02.04.2018р. донараховані суми підприємством не сплачені.

На 2017 та 2018 рік податкові декларації по вказаній земельній ділянці підприємством не подавались, у зв'язку з чим орендна плата не нараховувалася та не сплачувалася.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст. 96 цього Кодексу, землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі", умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотними умовами договору.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про:

- розірвання договору оренди землі, укладеного 04.09.2006р. між Цюрупинською (Олешківською) районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Апіс";

- вилучення у Фермерського господарства "Апіс" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 20,8028 га та повернення її до земель комунальної власності Солонцівській сільській раді Олешківського району Херсонської області.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема, шляхом розірвання договору.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відносини з оренди земельної ділянки регулюються, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

За приписами статті 1 вказаного Закону орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

За приписами статті 31 названого Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормований статтею 32 Закону України "Про оренду землі", а саме, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі", основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вже зазначалось, в пункті 11 договору орендна плата вноситься щомісячно в грошовій формі не пізніше 30 числа поточного місяця.

Приписами ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Розділу XIII Податкового кодексу України.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Згідно п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вже зазначалось, прокурором надано лист Головного Управління ДФС у Херсонській області № 3146/9/21-22-12-05-09 від 02.04.2018 (а.с. 27-28), відповідно до якого на 2017-2018 роки податкові декларації Фермерським господарством "Апіс" по спірній земельній ділянці не подавались, орендна плата не сплачувалась.

Суд зазначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За умовами п.28 договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ст. 652 ЦК України).

Таким чином, законодавством передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у випадках, встановлених договором. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом "д" ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.36 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Згідно п.37 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі заборгованості по орендній платі більш як за 3 місяці, а також якщо орендна плата не переглянута через 3 роки з моменту реєстрації даного договору.

Умова про внесення орендної плати, передбачена п.п. 9-11 договору оренди, належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для відповідача згідно зі ст. 629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору.

Відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів є доведеним належним чином, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.21 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Законодавство у сфері орендних відносин також пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. Так відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Отже, позовні вимоги керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судові витрати (3524,00 грн. судового збору, сплаченого прокурором за подання даної позовної заяви), в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача Фермерське господарство "Апіс".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 04.09.2006р. між Цюрупинською (Олешківською) районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04059823 Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 24) та Фермерським господарством "Апіс" (код ЄДРПОУ 24959144, Херсонська область, м. Олешки, вул. Пушкіна, 2, корп. Б), загальною площею 20,8028 га, зареєстрований у Цюрупинському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Центру ДКЗ в книзі реєстрації договорів оренди № 4АА001994 від 08.09.2006р. за № 040672900001.

3. Вилучити у Фермерського господарства "Апіс" (код ЄДРПОУ 24959144, Херсонська область, м. Олешки, вул. Пушкіна, 2, корп. Б) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 20,8028 га загальною вартістю 162672,74 грн., яка розташована на території Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області, та передати до земель комунальної власності - Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04402385, 75109 Херсонська область, Олешківський район, с.Солонці, вул.Зарічна, 45) шляхом підписання акту прийому-передавання.

4. Стягнути з Фермерського господарства "Апіс" (код ЄДРПОУ 24959144, Херсонська область, м. Олешки, вул. Пушкіна, 2, корп. Б) на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120, 73000 м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, р/рахунок 35210003002291, Державна казначейська служба України, МФО 820172) - 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено

і підписано 10.08.2018р.

Суддя М.Б. Сулімовська