Рішення

від 23.07.2018 по справі 522/842/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/842/17

Провадження № 2/522/1238/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробуд ЛТД , за участю третіх осіб: ПАТ ОСОБА_2 банк ОСОБА_3 в особі ООД ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресбудінвест , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут ЛТД до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добробут ЛТД , обслуговуючого кооператива "Житлово-будівельний кооператив "ПРЕСТИЖ VII", третя особа: ПАТ ОСОБА_2 банк ОСОБА_3 , про визнання права власності на квартиру №176 багатоквартирного жилого комплексу із паркінгом за адресою м. Одеса, Гагаринське плато, 5/2.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2017р. справа була прийнята до провадження.

10.02.2017р. Приморським районним судом м. Одеси було винесено заочне рішення про задоволення позову.

22.12.2017р. була задоволена заява ТОВ Добробуд ЛТД про перегляд заочного рішення, у результаті чого було скасоване заочне рішення та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.01.2018р. була призначена по справі судова будівельно-технічна експертиза.

У травні 2018р. справа повернулась з експертного дослідження. Позивачем була надана заява про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробуд ЛТД , за участю третіх осіб: ПАТ ОСОБА_2 банк ОСОБА_3 в особі ООД ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресбудінвест , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до заяви Позивача від 01.06.2018р., останній просив викласти позовні вимоги в наступній редакції:

-зобов'язати ТОВ Добробуд ЛТД виконати умови договору про інвестування №Г1\И-39 від 12.01.2006р. із наступними додатковими угодами укладений між ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС та ОСОБА_1 та передати ОСОБА_1 через 25 днів з дня набрання законної сили рішення суду по справі №522/842/17 за актом приймання-передачі квартиру №176, загальною площею 75,3 кв.м. , яка знаходиться на п'ятнадцятому поверсі у будинку розташованому за адресою м. Одеса, Гагарінське плато 5/1 зі стягненням з ОСОБА_1 доплати у сумі 28342, 84 грн. на користь ТОВ Добробуд ЛТД .

Позов аргументований тим, що між первісним Позивачем та ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС був укладений договір про інвестування №Г1\И-39 від 12.01.2006р., за яким ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС зобов'язалось передати у власність безумовне майнове право на квартиру з будівельним номером №121 розрахунковою площею 70,83 кв.м. розташована на 15 поверсі жилого будинку №1 багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1, а Позивач зобов'язався прийняти об'єкт інвестування і сплатити Підприємству Інвестицію. Розмір інвестиції становить 449110,40 грн. Позивач надав до суду квитанції про сплату інвестиції в повному обсязі. З рішення Апеляційного суду Одеської області по справі №22-ц/785/2445/15 від 02.11.2015р. випливає, що ТОВ Добробуд ЛТД взяв на себе зобов'язання ТОВ Інвест-Прогрес .

Від представника ТОВ Добробуд ЛТД надійшла зустрічна позовна заява, яка була прийнята судом до спільного розгляду з первісним позовом. По даній позовній заяві просили:

- визнати недійсним інвестиційний договір №Г1\И-39 від 12.01.2006р., укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПРОГРЕС .

-визнати недійсним договір іпотеки від 25.05.2006р. реєстраційний номер №Д-207, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 укладений між ОСОБА_1 та Акціонерно-поштовий пенсійним банком Аваль (правоприємником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ 14305909).

-скасувати запис про іпотеку №19371148 від 25.05.2006р. внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34197157 від 09.03.2017р. внесений державним реєстратором ОСОБА_6 Комунального підприємства Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради .

-скасувати запис про обтяження №19371139 від 25.05.2006р. внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34197157 від 09.03.2017р. внесений державним реєстратором ОСОБА_6 Комунального підприємства Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради .

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ані на час укладання вищевказаного договору інвестування, ані на момент розгляду цивільної справи, - ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС не мало майнових прав на незакінчені будівництвом квартиру будівельний № 121, оскільки майнові права на весь об'єкт будівництва виникли у ТОВ ДОБРОБУД ЛТД з моменту видачі Інспекцією ДАБК в Одеській області дозволу на виконання будівельних робіт.

Представник позивача - ОСОБА_7 у судовому засіданні первісний позов підтримав, просив суд його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Представник ТОВ Добробуд ЛТД у судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову надала суду письмовий відзив на позов, просила суд у його задоволенні відмовити. Зустрічний позов підтримала та просила суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду письмовий відзив на зустрічну позовну заяву ТОВ Добробуд ЛТД , у якій просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, з урахуванням пояснень осіб, які брали участь у справі, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що між первісним Позивачем та ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС був укладений договір про інвестування №Г1\И-39 від 12.01.2006р., за яким ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС зобов'язалось передати у власність безумовне майнове право на квартиру з будівельним номером №121 розрахунковою площею 70,83 кв.м. розташована на 15 поверсі жилого будинку №1 багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1, а Позивач зобов'язався прийняти об'єкт інвестування і сплатити Підприємству Інвестицію. Розмір Інвестиції становить 449110,40 грн. На підтвердження належного виконання своїх зобов'язань за вищевказаним інвестиційним договором перед ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС , ОСОБА_8 надав відповідні квитанції щодо сплати інвестиційних внесків саме на рахунок ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС .

Судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/1 була надана для подальшого проектування та будівництва багатоповерхового житлового комплексу виключно Відповідачу-1 ТОВ Добробуд ЛТД , який у подальшому став Забудовником вказаної земельної ділянки (Договір оренди землі від 01.12.2005р. №887 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3Е.). Відповідно до пролонгованого Дозволу на виконання будівельних робіт від 01.07.2011 року № ОД 12511011509, що виданий Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, - ТОВ Добробуд ЛТД та підрядній організації ТОВ МЕТРОНОМ , яким надано право виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Одеса, Гагарінське плато 5/1 (надалі - об'єкт будівництва). Також, Сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 01.04.2014р. серія ІУ №165140910391 виданий на ім'я саме ТОВ Добробуд ЛТД .

Розпорядженням Приморської районної адміністрації № 343 від 16.06.2014р. об'єкту багатоповерховому житловому комплексу з паркінгом за адресою: м.Одеса, Гагаринське плато 5/1 (будівельний номер) замовником якого є ТОВ Добробуд ЛТД присвоєно поштову адресу м. Одеса, Гагарінське плато 5/2.

Відповідно до Висновку експерта №003/2018 встановлено, чи є квартира №176 багатоквартирного жилого комплексу із паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/2, одним і тим самим об'єктом нерухомості зазначеним в інвестиційному договорі №Г1/И-39 від 12.01.2006р., а саме квартирою із будівельним №121, на 15-му поверсі жилого будинку №1 багатоповерхового житлового комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1, загальною площею 70,83 м2, не надається можливим, з причини того, що в процесі огляду ХV поверху багатоквартирного жилого комплексу із паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/2, квартири №176 - не виявлено. Проте в ході дослідження копій Плану ХV поверху будинку літ. А , розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1 та Плану ХV поверху будинку літ. А , розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/2, виготовленого станом на 01.09.2014р., встановлено, що квартира №176 багатоквартирного жилого комплексу із паркінгом, внаслідок розрахунку, має загальну площу 75,3 м2, що не відповідає загальній розрахунковій площі, вказаній в Договорі №Г1/И-39 про інвестування від 12 січня 2006 року.

Посилання ОСОБА_8 на рішення Апеляційного суду Одеської області по справі №22-ц/78517/445/15 від 02.11.2015р. є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, у якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до тексту зазначеного рішення та позовної заяви ТОВ Добробуд ЛТД прийняло на себе усі зобов'язання по виконанню інвестиційного договору №Г1/ЧП-70 від 25.09.2007р. за відповідною додатковою угодою за договором.

Тобто, висновки щодо переходу зобов'язань від ТОВ Інвест-Прогрес до ТОВ Добробуд ЛТД викладені в рішенні Апеляційного суду Одеської області по справі № 22-ц/785/2445/15 від 02.11.2015р. стосується виключно інвестиційного договору №Г1/ЧП-70 від 25.09.2007р. Зазначений інвестиційний договір №Г1/ЧП-70 від 25.09.2007р. не є предметом розгляду цієї справи та не має жодного відношення до інвестиційного договору №Г1/И-39 від 12.01.2006р.

Посилання ОСОБА_8 на Договір № ИД-ГП-5/1 про інвестування від 31.10.2005р. укладеного між ТОВ Інвест Прогрес та ТОВ Прогресбуд-Інвест є необгрунтовними з огляду на те, що в матеріалах справи договір відсутній, а ТОВ Добробуд ЛТД заперечувалось укладання будь-яких договорів, які б надавали третім особам право відчужувати майнові права на квартиру із будівельним №121, на 15-му поверсі жилого будинку №1 багатоповерхового житлового комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1, загальною площею 70,83 м2.

Відповідно до положень статей 2, 4 Закону України Про інвестиційну діяльність , інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. (ч. 2 ст. 5 Закону України „Про інвестиційну діяльність").

З аналізу чинного законодавства (стст.190, 656, 717 ЦК, закон Про заставу від 2.10.92 №2654-ХІІ, Закону України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати від 19.06.2003 №979-ІV, Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 №898-ІV), а також з урахуванням висновків ВС за результатами розгляду спорів з приводу майнових прав (справи №6-29429св09, 6-52295св10, 6-32594св10), вбачається, що майнові права, поряд з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами, є об'єктами цивільного обороту.

Визначення майнових прав надає лише Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001 р. № 2658-III. Згідно зі ст. 3 даного Закону майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, зокрема права, які є складовими права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 190 ЦК України майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

У постанові Судової палати в цивільних справах ВС від 30.01.2013 у справі №6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Беручи до уваги, що моментом виникнення майнових прав, а саме: суб'єктивних прав учасників правовідносин, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності, яке позивачем на спірні квартири не набуте, його вимоги про визнання його власником безумовних майнових прав не ґрунтуються на законі.

Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкту до експлуатації визначено зазначеними нормами.

У силу частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 3 ст. 509, ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 512 ЦКУ, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений, також, у інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до матеріалів справи за договором про інвестування № Г1\И-39 від 12.01.2006р., саме у ТОВ ІНВЕСТ-ПРОГРЕС виникло зобов'язання передати у власність безумовне майнове право на квартиру з будівельним номером №121, розрахунковою площею 70,83 кв.м., розташована на 15 поверсі жилого будинку №1 багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1.

Суд, також, зазначає, що ОСОБА_8 заявив вимогу передати йому за актом приймання-передачі квартиру №176, загальною площею 75,3 кв.м., яка знаходиться на п'ятнадцятому поверсі в будинку розташованому за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/1.

Як зазначалось вище адреса м. Одеса, Гагарінське плато 5/1 є будівельною адресою, на даний момент у об'єкта поштова адреса м. Одеса, Гагарінське плато 5/2. У той же час, квартира №176 не є будівельним номером, а є поштовим, будівельним номером згідно з договором про інвестування №Г1\И-39 від 12.01.2006р. є №121.

Щодо позовної вимоги позивача за первісним позовом про зобов'язання ТОВ ДОБРОБУД ЛТД виконати умови договору про інвестування № Г1/И-39 від 12.01.2006 року, укладений між ТОВ Інвест-Прогрес та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та передати останньому через 25 днів з дня набрання законної сили рішення суду за актом приймання-передачі квартиру № 176, загальною площею 75,3 кв.м., яка знаходиться на п'ятнадцятому поверсі в будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1 зі стягненням з ОСОБА_1 доплати в сумі 28342,84 грн. на користь ТОВ Добробуд ЛТД суд зазначає, що ОСОБА_1 обрав невірний спосіб захисту своїх прав, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Позивачем по справі є особа чиї права та інтереси було порушено, а Відповідачем є особа, яка саме порушила інтереси Позивача. Позовні вимоги є саме предметом позову і полягають в поновленні порушених прав Позивача. Суд вважає, що заявляти вимогу про стягнення із ОСОБА_1 28342,84 грн. на користь ТОВ Добробуд ЛТД є саме прерогативою ТОВ Добробуд ЛТД у разі такої необхідності, а не ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, щодо необхідності відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1.

Стосовно зустрічної позовної заяви ТОВ Добробуд ЛТД суд зазначає наступне.

Як було встановлене вище, ТОВ Добробуд ЛТД було єдиним Забудовником на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато 5/1, саме ТОВ Добробуд ЛТД отримало Дозвіл на виконання будівельних робіт від 01.07.2011 року № ОД 12511011509 та Сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 01.04.2014р. серія ІУ №165140910391.

Тобто, на час укладання вищевказаного договору інвестування виключно ТОВ Добробуд ЛТД мало майнові права на незакінчену будівництвом квартиру будівельний № 121, оскільки майнові права на весь об'єкт будівництва виникли саме в ТОВ ДОБРОБУД ЛТД з моменту видачі Інспекцією ДАБК в Одеській області дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до матеріалів справи виключно ТОВ Добробуд ЛТД мав право розпоряджатися в тому числі відчужувати майнові права, які є предметом розгляду данної справи.

Відповідно до ст. 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У сенсі положень статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень пунктів 1, 2, та 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Статтею 203 ЦКУ встановлені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі ст. ст. 655-658 ЦКУ, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

З огляду на той факт, що ТОВ ІНВЕСТ ПРОГРЕС не мало майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру будівельний № 121, оскільки майнові права на весь об'єкт будівництва виникли у ТОВ ДОБРОБУД ЛТД з моменту видачі Інспекцією ДАБК в Одеській області дозволу на виконання будівельних робіт.

Тобто, інвестиційний договір №Г1\И-39 від 12.01.2006р. на момент його укладання не відповідав ст.ст. 203, 655-658 ЦКУ.

Відповідно до договору іпотеки від 25.05.2006р. реєстраційний номер №Д-207, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 його предметом є майнові права на квартиру з будівельним номером №121 розрахунковою площею 70,83 кв. м., що розташована на 15 поверсі жилого будинку №1 багатоповерхового жилого комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування та підземним паркінгом за адресою Гагарінське плато 5/1. В договорі іпотеки містяться безпосередньо посилання на інвестиційний договір №Г1\И-39 від 12.01.2006р.

Відповідно до ст. 6, 11 та 12 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У сенсі положень статті 202 ЦК України, під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень пунктів 1, 2, та 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Статею 203 ЦКУ встановлені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку , іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною п'ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії договору іпотеки. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ст. 5 ЗУ Про іпотеку , який діяв на момент укладання договору, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

-нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

-нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

-нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки, також, може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому . Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

З огляду на той факт, що ОСОБА_8 підтверджував право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому саме інвестиційним договором №Г1\И-39 від 12.01.2006р., який є недійсним, то вважаємо, що існують усі підстави для визнання недійсним договору іпотеки від 25.05. 2006р. реєстраційний номер №Д-207, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, з огляду на той факт, що його предметом є майнові права, які не належали Іпотекодавцю, (а саме ОСОБА_1 Х) та не могли бути передані ним в іпотеку.

Тобто, укладений договір іпотеки не відповідає нормам законодавства, а саме ст. 203, ЦКУ, ст. 5 ЗУ Про іпотеку .

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Зазначений договір іпотеки порушує права та інтереси ТОВ Добробуд ЛТД з огляду на той факт, що лише виключно ТОВ Добробуд ЛТД було власником майнових прав усіх квартир за адресою Гагарінське плато 5/2 у м. Одесі, і будь-яке розпорядження зазначеними майновими правами та\або в подальшому квартирами оформленими на підставі цих прав порушує інтереси ТОВ Добробуд ЛТД , як власника зазначеного майна.

Згідно з ухвалою від 25 грудня 2013 року (справа № 6-37238 св 13) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив із того вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до Інформаційної довідки №125924588 від 31.05.2018р. на квартирі №176 за адресою м. Одеса, Гагарінське плато 5/2 містяться обтяження від 25.05.2006р. №19371148 та обтяження від 25.05.2006р. №19371139. Зазначені обтяження були накладені на підставі договору іпотеки від 25.05.2006р. реєстраційний номер №Д-207, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України Про іпотеку , згідно з якою взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Крім того, державна реєстрація іпотек у той час регулювалася Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410 (утратив чинність 1 січня 2013 року).

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься відповідний запис.

Пунктами 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КабМіна від 17 жовтня 2013 р. № 868, передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: зокрема рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 75 зазначеного порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У разі визнання договору іпотеки недійсним, підлягають скасуванню й записи у державному реєстрі, які були внесені на підставі недійсного договору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю Добробуд ЛТД , ув'язку з чим останній підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2 , 4 , 13 , 76-81 , 95 , 258-259 , 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Тополева, б. 10, кв. 11, РНОКПП: 23091131194) до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробуд ЛТД (Одеська обл. м. Іллічівськ, вулиця 1-го Травня, будинок 3, код ЄДРПОУ: 32146472) , за участю третіх осіб: ПАТ ОСОБА_2 банк ОСОБА_3 в особі ООД ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 72/74, код ЄДРПОУ: 14305909), Товариства з обмеженою відповідальністю Прогресбудінвест (м. Одеса, вул. Приморська, буд. 49, код ЄДРПОУ: 33812782), ОСОБА_4 (м. Одеса, Гагарінське платоАДРЕСА_1) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут ЛТД Одеська обл. м. Іллічівськ, вулиця 1-го Травня, будинок 3, код ЄДРПОУ: 32146472) до ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Тополева, б. 10, кв. 11, РНОКПП: 23091131194), Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 72/74, код ЄДРПОУ: 14305909) про визнання договорів недійсними - задовольнити.

Визнати недійсним інвестиційний договір № Г1/И-39 від 12.01.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПРОГРЕС .

Визнати недійсним договір іпотеки від 25.05.2006 року реєстраційний номер № Д-207, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерно-поштовим пенсійним банком Аваль (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ: 14305909).

Скасувати запис про іпотеку № 19371148 від 25.05.2006 року внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34197157 від 09.03.2017 року, внесений державним реєстратором ОСОБА_6 комунального підприємства Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради .

Скасувати запис про обтяження № 19371139 від 25.05.2006 року внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34197157 від 09.03.2017 року внесений державним реєстратором ОСОБА_6 комунального підприємства Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 02.08.2018 року.

Суддя: А.Ю. Бойчук