Рішення

від 01.08.2018 по справі 914/707/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018р. Справа №914/707/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.І. Матвіїва за участю секретаря судового засідання Д.С. Зубкович розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригал» , м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Терра-Захід» , м. Львів,

предмет позову: стягнення 617 364,05 грн.,

підстава позову: порушення зобов'язань за договором про надання послуг від 05.04.2016 року та договором №8/16 від 12.05.2016року,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності від 30.05.2018 року,

відповідача : не з'явися.

ПРОЦЕС

18.04.2018 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригал» до Приватного підприємства «Терра-Захід» про стягнення 617 364,05 грн., з яких 474 246,68 грн. основний борг, 10 213,00 грн. - 3% річних, 95 719,73 грн. - пеня, 37 185,32 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 23.04.2018 року позовну заяву залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тригал» строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб надання суду доказів надіслання відповідачу претензії №13-ю/л від 24.11.2016 року, первинних доказів здійснення відповідачем оплати в сумі 110 935,48 грн., належних доказів надіслання позовної заяви з додатками відповідачу - оригінал опису вкладення або належним чином засвідчену копію.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2018 року.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана позивачем 11.05.2018 року та 14.05.2018 року; конверт, адресований відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві, яка співпадає з зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79017, Львівська обл., місто Львів, вулиця Водогінна, будинок 2, повернувся на адресу суду з відміткою «неповна адреса» .

У судовому засіданні 06.06.2018 року за участю представника позивача відкладено підготовче засідання на 20.06.2018 року.

Конверт з ухвалою викликом на 20.06.2018 року, адресований відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою «неповна адреса» .

У судовому засіданні 20.06.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 04.07.2018 року.

Конверт з ухвалою про призначення справи до розгляду по суті на 04.07.2018 року, адресований відповідачу, також повернувся на адресу суду з відміткою «неповна адреса» .

У судове засідання 04.07.2018 року сторони явки представників не забезпечили. Розгляд справи відкладено на 01.08.2018 року.

У судовому засіданні 01.08.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач явки представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, заяв, клопотань не подавав. Конверт з ухвалою про відкладення розгляду на 01.08.2018 року, адресований відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд зазначає, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час місце розгляду справи за адресою, вказаною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві - 79017, Львівська обл., місто Львів, вулиця Водогінна, будинок 2. Проте, конверти, адресовані відповідачу, поверталися на адресу суду з відміткою «неповна адреса» . Судом також перевірено отримання відповідачем позовної заяви за ідентифікатором 7905703119326, з якого на сайті Укрпошти http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku вбачається відмітка пошти 18.04.2018 року про повернення за зворотною адресою: неповна адреса . Інших адрес чи відомостей про місцезнаходження Приватного підприємства «Терра-Захід» суду не повідомлено.

Верховним судом у постанові від 03.03.2018 року у справі №911/1163/17 вказано, що не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не перешкоджала місцевому господарському суду розглянути справу відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України у наведеній редакції за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду першої інстанції . Суд звертає увагу, що суть положень ст.75 ГПК України в попередній редакції та ч.9 ст.165 ГПК України в чинній редакції є тотожними - у разі ненадання відповідачем відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, суд вважає, що ним вжито всі дії, спрямовані на повідомлення відповідача про розгляд даної справи, що дає можливість вирішити спір по суті за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 01.08.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, на переконання позивача, грошових зобов'язань по договорах надання послуг від 05.04.2016 року та від 12.05.2016 року. Позивач зазначає, що ним надано послуги відповідно до умов вказаних договорів, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, однак, відповідачем обов'язок по оплаті виконано частково, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 474 246,68 грн. За прострочення виконання зобов'язань по договору позивачем нараховано також пеню, 3% річних та інфляційні втрати на загальну суму 143 118,05 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тригал» (надалі по тексту рішення - позивача, згідно з договором - виконавець) і Приватне підприємство «Терра-Захід» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) уклали договір надання послуг, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги бульдозером Komatsu D 355A (надалі - техніка) на об'єкті замовника в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору. Визначаючи умови оплати наданих послуг, сторони визначили, що вартість послуг за договором включає вартість однієї години роботи, що складає 750,00 грн., компенсацію заправленого палива в бульдозер, вартість перевезення - становить 35 000,00 грн. та оплачується згідно з виставленим рахунком (п.2.1). Згідно з п.2.2 оплата за виконані послуги проводиться протягом п'яти робочих днів від дати представлення акту виконаних робіт.

Відповідно до п.7.2 договору строк дії договору закінчується 31.12.2016 року.

Згідно з актом здачі-прийняття робіт від 26.05.2016 року, підписаним представниками замовника та виконавця, виконавцем надано замовнику послуги перевезення загальною вартістю 134 579,68 грн.

Докази оплати вартості наданих послуг у матеріалах справи відсутні.

12.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тригал» і Приватне підприємство «Терра-Захід» уклали договір надання послуг №8/16, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги екскаватором Doosan Solar 340LC-V (ДНЗ 20538DC) надалі - техніка на об'єкті замовника в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору. Згідно з п.2.1 вартість послуг за договором включає вартість однієї години роботи, що складає 525,00 грн., вартість перевезення - становить 10 000,00 грн. та оплачується згідно з виставленим рахунком, відшкодування вартості оренди екскаватора в розмірі 85 000,00 грн. в місяць. Згідно з п.2.2 оплата за виконані послуги проводиться протягом п'яти робочих днів від дати представлення акту виконаних робіт.

Позивачем складено рахунки-фактури до оплати за транспортні послуги та оренду екскаватора: № СФ-0000004 від 18.01.2017 року на суму 4 000,00 грн., № СФ-0000008 від 31.01.2017 року на суму 51 935,48 грн., № СФ-0000026 від 28.02.2017 року на суму 55 417,00 грн., № СФ-0000057 від 31.03.2017 року на суму 70 000,00 грн., № СФ-0000194 від 30.04.2017 року на суму 70 000,00 грн., № СФ-0000275 від 31.05.2017 року на суму 70 000,00 грн., № СФ-0000340 від 30.06.2017 року на суму 70 000,00 грн., № СФ-0000385 від 17.07.2017 року на суму 4 000,00 грн.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт №07-0000020 від 26.05.2016 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 55 250,00 грн., № ОУ-0000002 від 18.01.2017 року виконавцем надано замовнику послуги по рахунку № СФ-0000004 від 18.01.2017 року на суму 4 000,00 грн., № ОУ-0000003 від 31.01.2017 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 51 935,48 грн., № ОУ-0000006 від 28.02.2017 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 55 417,00 грн., № ОУ-0000015 від 31.03.2017 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 70 000,00 грн., № ОУ-0000040 від 30.04.2017 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 70 000,00 грн., № ОУ-0000111 від 31.05.2017 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 70 000,00 грн., № ОУ-0000177 від 30.06.2017 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 70 000,00 грн., № ОУ-0000206 від 17.07.2017 року виконавцем надано замовнику послуги на суму 4 000,00 грн.

З виписок по рахунку та платіжних доручень, долучених позивачем до матеріалів справи, вбачається, що відповідачем здійснювалась часткова оплата наданих позивачем послуг, а саме:

03.02.2017 року оплачено за оренду екскаватора згідно з рах.№0000008 від 31.01.2017 року 29 400,00 грн.,

02.03.2018 року оплачено за оренду екскаватора згідно з рах.№0000008 від 31.01.2017 року 8 000,00 грн.,

14.03.2017 року оплачено за оренду екскаватора згідно з рах.№0000026 від 28.02.2017 року 10 000,00 грн.,

04.04.2017 року оплачено за оренду екскаватора згідно з рах.№0000026 від 28.02.2017 року 15 000,00 грн.,

06.07.2017 року оплачено за оренду екскаватора згідно з рах.№0000008 від 28.02.2017 року 30 000,00 грн.,

17.02.2017 року оплачено за оренду екскаватора згідно з рах.№0000008 від 31.01.2017 року 14 535,48 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договори про надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.903 ЦК України).

На виконання умов договору від 05.04.2016 року підтверджено належне виконання виконавцем надання послуг і прийняття їх замовником. Одночасно відсутні докази оплати таких послуг, у зв'язку з чим вимога про стягнення 134 579,68 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.5.3 договору від 05.04.2016 року у разі прострочення сплати послуг виконавця більше, ніж на 5 днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Так, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи узгоджені сторонами договору умови нарахування пені, суд зазначає, що сторонами не визначено іншого періоду нарахування пені, ніж той, що встановлений законом, - шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку позивача, нарахування пені ним здійснено за період з 17.07.2017 року по 05.04.2018 року на загальну суму заборгованості по двох договорах, що не відповідає вимогам закону, оскільки момент прострочення по кожному акту наданих послуг є іншим, а відповідно, і період нарахування пені по кожному акту є іншим.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що за прострочення оплати акта від 26.05.2016 року пеня могла нараховуватись протягом шести місяців, починаючи з 01.06.2016 року, тобто по 01.12.2016 року. Однак, позивачем не обрано вказаного періоду, тому пеня на суму 134 579,68 грн. за період, визначений позивачем - 17.07.2017 року-05.04.2018 року - не стягується.

Матеріалами справи (актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджено також надання позивачем відповідачу послуг на виконання умов договору від 12.06.2016 року на загальну суму 450 602,48 грн., які оплачені відповідачем частково. Докази здійснення оплати у строки, визначені п.2.2 договору, відсутні. Суд не вправі виходити за межі суми боргу, яку позивачем заявлено до стягнення, тому враховуючи відсутність доказів оплати відповідачем всієї вартості наданих позивачем послуг, вимога про стягнення 339 667,00 грн. також підлягає задоволенню.

Договором про надання послуг №8/16 від 12.05.2016 року (п.5.3) сторони погодили, що у разі прострочення сплати послуг виконавця більше, ніж на 5 днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Враховуючи наведені вище порядок і підстави нарахування пені, суд зазначає, що позивачем не дотримано таких вимог при визначенні періодів нарахування пені щодо кожного акта наданих послуг. Здійснюючи перерахунок заявленої до стягнення пені в межах періодів, визначених позивачем, суд зазначає, що по акту здачі-прийняття робіт №07-0000020 від 26.05.2016 року на суму 55 250,00 грн. відсутні підстави нарахування пені, оскільки така могла нараховуватись за період прострочення 01.06.2016-01.12.2016 року;

по акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 від 18.01.2017 року пеня нараховується за період 17.07.2017-24.07.2017 року на суму 4 000,00 грн. і становить 21,92 грн.;

по акту № ОУ-0000003 від 31.01.2017 року на суму 51 935,48 грн. відсутні підстави стягнення пені, оскільки така могла нараховуватись за період 07.02.2017-07.08.17 року, однак, станом на 17.07.2017 року вартість наданих послуг була оплачена повністю згідно з платіжними дорученнями та банківськими виписками від 02.03.2017р., 03.02.2017р., 17.02.2017 р.;

по акту № ОУ-0000006 від 28.02.2017 року на суму 55 417,00 грн. період можливого нарахування пені з моменту виникнення прострочення становив 07.03.2017-07.09.2017 року, однак, станом на 17.07.2017 року з урахуванням часткових оплат, заборгованість становила 417,00 грн., на яку нараховується пеня за період 17.07.2017-07.09.2017 року і становить 15,14 грн.;

по акту № ОУ-0000015 від 31.03.2017 року на суму 70 000,00 грн. строк оплати настав 05.04.2017 року, тому пеня стягується за період 17.07.2017-06.10.2017 року і становить 3 931,51 грн.;

по акту № ОУ-0000040 від 30.04.2017 року на суму 70 000,00 грн. строк оплати настав 05.05.2017 року, тому пеня стягується за період 17.07.2017-06.11.2017 року і становить 5 460,00 грн.;

по акту № ОУ-0000111 від 31.05.2017 року на суму 70 000,00 грн. строк оплати настав 05.06.2017 року, тому пеня стягується за період 17.07.2017-06.12.2017 року і становить 7 013,42 грн.;

по акту № ОУ-0000177 від 30.06.2017 року на суму 70 000,00 грн. строк оплати настав 05.07.2017 року, тому пеня стягується за період 17.07.2017-06.01.2018 року і становить 8 706,85 грн.;

по акту № ОУ-0000206 від 17.07.2017 року на суму 4 000,00 грн. строк оплати настав 24.07.2017 року, тому пеня стягується за період 25.07.2017-25.02.2018 року і становить 644,71 грн.

Відтак, за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості наданих позивачем послуг стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 25 793,55 грн., а не 95 719,73 грн., як просив позивач. Відповідно, вимога про стягнення пені в розмірі 69 926,18 грн. не підлягає задоволенню.

Крім стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань, позивач також заявив до стягнення 3 % річних в сумі 10 213,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 37 185,32 грн. Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що період нарахування вказаних сум, на відміну від пені, не обмежений шістьма місяцями чи іншим строком, тому заявлена до стягнення сума 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи позивача, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість заявлених позовних вимог, підтвердженість їх матеріалами справи та неспростованість їх іншою стороною спору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Терра-Захід» (79017, Львівська обл., місто Львів, вулиця Водогінна, будинок 2, код ЄДР 30582448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригал» (81083, Львівська обл., Яворівський район, село Зелів, код ЄДР 13809016) 474 246,68 грн. основного боргу, 25 793,55 грн. пені, 10 213,00 грн. 3 % річних, 37 185,32 грн. інфляційних втрат і 8 214,04 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні вимоги про стягнення 69 926,18 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.08.2018 року.

Суддя Матвіїв Р.І.