Рішення

від 24.07.2018 по справі 826/247/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2018 року № 826/247/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Клініка доктора Василевича" (03049, м. Київ, вул. О. Шовкуненка, 3) доВиконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання протиправними дій щодо демонтажу рекламного засобу ,

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство Клініка доктора Василевича (надалі - позивач) з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати дії протиправними виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу рекламного засобу ПП Клініка доктора Василевича за дозволом №32369-13 від 12 квітня 2013 року у відповідності до наказу №375 від 10 липня 2017 року.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що до повноважень відповідача входить контроль за додержанням вимог Правил благоустрою м. Києва та здійснення демонтажу конструкцій, але не прийняття рішення про демонтаж конструкцій. Крім того, як стверджує позивач, відповідач не має права здійснювати демонтаж конструкції в іншому порядку, ніж на виконання рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів, а відтак дії відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 11 січня 2018 року прийнято рішення здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв'язку з надходженням від позивача клопотання про допит свідків, судом призначено розгляд справи в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Також, у встановлений судом строк відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Враховуючи клопотання представника позивача, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації №536 від 12 квітня 2013 року Приватне підприємство Клініка доктора Василевича отримало дозвіл №32369-13 на розміщення рекламного засобу на будинку (споруді) розміром 9,600 на 0,500 загальною площею 4,80 кв.м., що розташований за адресою: 03049, м. Київ, вул. О. Шовкуненка, 3, квартал 603.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначений дозвіл містить конструктивне рішення рекламного засобі та ситуаційну схему розташування рекламного засобу та був погоджений КП Дирекція Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації як власником місця розташування рекламного засобу, спеціально уповноваженим органом з містобудування та архітектури, а також керівником робочого органу та позивачем як власником рекламного засобу.

Також, договором на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва №897/13 від 13 лютого 2013 року та копіями платіжних доручень підтверджується внесення позивачем плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу.

Як вбачається з акту обстеження №016902-16 від 28 грудня 2016 року, за результатами обстеження території району Солом'янський міста Києва, зокрема, вул. Шовкуненка, 3, виявлено розміщення спеціальної тимчасової/стаціонарної конструкції типу - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, що, розміщена з порушенням вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (із змінами і доповненнями), Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 29 грудня 2008 року №1051/1051 (із змінами і доповненнями), Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253 (із змінами і доповненнями), та/або Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26 січня 2012 року №20/7357, а саме рекламний засіб не відповідає конструктивному рішенню (п. 17.2 Д ).

28 грудня 2016 року на адресу направлено вимогу №016902-16, в якій зазначено, що рекламний засіб, що належить позивачу, не відповідає конструктивному рішенню (п.172.9 Д ), у зв'язку з чим необхідно здійснити демонтаж конструкції. При цьому, у вимозі зазначено про необхідність усунення порушень до 08 січня 2017 року, про що повідомити Департамент містобудування та архітектури в письмовій формі з фотофіксацією усунених зауважень.

06 січня 2017 року Приватним підприємством Клініка доктора Василевича подала до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації заяву №1 про визнання незаконним вручення вимоги №016902-16 від 28 грудня 2016 року.

Крім того, 08 січня 2017 року позивач подав до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації повідомлення №2, в якому стверджує про зловживання громадянськими правами гр. ОСОБА_2 з метою тиску на директора Приватного підприємства Клініка доктора Василевича як на сторону у шести кримінальних провадженнях та як на позивача у цивільному процесі, з метою уникнення відповідальності за вчинені нею злочини.

Листом №196-2215/КР від 05 травня 2017 року КП Київреклама виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомила Приватне підприємство Клініка доктора Василевича про те, що відповідно до пункту 34 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 та пункту 13.7 Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253 освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожньої руху, а також освітлювати квартири житлових будинків.

Також, вказаним листом ПП Клініка доктора Василевича запропоновано вжити вичерпних заходів щодо недопущення освітлення житлових квартир, будівників від рекламного засобу та надати інформацію КП Київреклама щодо того, які заходи вжито стосовно даного питання.

За результатом розгляду вказаного листа Приватне підприємство Клініка доктора Василевича надіслано на адресу в.о. директора КП Київреклама повідомлення №13 від 11 травня 2017 року, згідно якого 5 фонарів, які згідно отриманого дозволу мали б освітлювати рекламний засіб через відсутність комунального освітлення провулку Богданівського (зі сторони клініки), на початку січня місяця 2017 року було повернуто фонарі до землі, яку вони і освітлюють на даний час, про що відповідними листами і фотографіями 06 січня 2017 року проінформовано відповідача.

Відповідно до матеріалів справи, 29 серпня 2017 року працівниками КП Київреклама виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) демонтовано рекламну вивіску №32369-13, розташовану по вул. Олексія Шовкуненка, 3 в м. Києві.

05 жовтня 2017 року позивач звернувся із заявою до директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання завірених копій документів, які надавали право на проведення 29 серпня 2017 року демонтажу рекламної конструкції №32369-13 по вул. Олексія Шовкуненка, 3 в м. Києві.

Листом №055-16757 від 01 листопада 2017 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслав директору позивача копії документів, на підставі яких було здійснено демонтаж рекламного засобу Приватного підприємства Клініка доктора Василевича за адресою: вул. Шовкуненка, 3, а саме - наказу Департаменту містобудування та архітектури від 10 липня 2017 року №375 та акту про демонтаж рекламного засобу з фотофіксацією до та після проведення демонтажних робіт, а також копію вимоги від 11 квітня 2017 року №007160-17.

Незгода позивача із діями щодо демонтажу рекламного засобу, що належить Приватному підприємству Клініка доктора Василевича зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України Про рекламу .

Відповідно до абзаців шостого та восьмого статті 1 Закону України Про рекламу зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Згідно частини першої статті 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі по тексту - Типові правила).

Відповідно до пункту 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Пунктом 9 Типових правил передбачено, що для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

Відповідно до пункту 20 Типових правил виконавчий орган ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

Дозвіл або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Згідно пункту 24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Отже, для розміщення рекламного засобу розповсюджувач реклами повинен отримати дозвіл та виконати розміщення зовнішньої реклами відповідно до умов отриманого дозволу та у певному місці, передбаченому дозволом.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої статті 16 Закону України Про благоустрій населених пунктів на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Пунктом 1.3 розділу І Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253 (далі по тексту - Порядок №37/6253), встановлено, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу; після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у продовженні терміну дії дозволу або його скасування.

Відповідно до пункту 45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Пунктом 46 Типових правил встановлено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 49 Типових правил демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території.

Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.4 розділу ІІ Порядку №37/6253 КП Київреклама : укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - договір на право тимчасового користування місцем); за дорученням робочого органу здійснює в межах своїх повноважень перевірку за дотриманням вимог цього Порядку, огляд та обстеження РЗ на предмет відповідності їх місця розташування та типу схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку, вимагає усунення виявлених порушень та організовує або проводить власними силами демонтаж РЗ відповідно до цього Порядку; здійснює обстеження місць розміщення РЗ відповідно до виданих у встановленому порядку дозволів та надає дозвільному органу матеріали щодо порушників цього Порядку.

Згідно пункту 17.1 розділу ІІ Порядку №37/6253 демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва.

Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов'язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Підпунктом д пункту 17.2 розділу ІІ Порядку №37/6253 встановлено, що демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку у разі невідповідності технічних характеристик РЗ та/або місця їх встановлення виданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 17.3 розділу ІІ Порядку №37/6253 демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

За правилами пункту 17.4 розділу ІІ Порядку №37/6253 у вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за- власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а , б , г , д , ж , з пункту 17.2 цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу.

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Розповсюджувач реклами зобов'язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ІІ Порядку №37/6253 якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП Київреклама , здійснюється демонтаж РЗ.

Пунктами 17.6 та 17.7 розділу ІІ Порядку №37/6253 встановлено, що у разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП Київреклама для забезпечення його виконання.

Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП Київреклама на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 18.3 розділу ІІ Порядку №37/6253 у разі порушення вимог цього Порядку уповноважені посадові особи дозвільного органу та/або КП Київреклама (у межах повноважень) звертаються до розповсюджувача реклами з вимогою про усунення порушень у визначений термін.

У разі невиконання вимоги про усунення порушень та залежно від правопорушення уповноважені відповідно до пункту 2 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи дозвільного органу складають протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення за виявленими порушеннями та/або вживають інші заходи, передбачені законодавством та цим Порядком.

За аналізу вищезазначених норм законодавства у сфері розміщення рекламних засобів Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що у разі виявлення невідповідності технічних характеристик РЗ та/або місця їх встановлення виданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами дозвільний орган має зафіксувати таке порушення у відповідному акті та направити розповсюджувачу реклами вимогу про усунення порушень; у свою чергу наказ про демонтаж рекламного засобу може бути прийнятий лише у випадку якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2016 року на адресу позивача надіслано вимогу №016902-16, в якій зазначено, що рекламний засіб не відповідає конструктивному рішенню. При цьому, у вказаній вимозі не вказано в чому саме полягає невідповідність рекламного засобу конструктивному рішенню.

Крім того, 11 квітня 2017 року складено аналогічну за змістом вимогу №007160-17 щодо необхідності здійснення демонтажу конструкції - рекламної вивіски на будинку (будівлі), споруді, що належить позивачу.

В той же час, матеріали справи не містять доказів надіслання вказаної вимоги та акту обстеження №007160-17 від 11 квітня 2017 року на адресу позивача.

Також, матеріали справи містять докази надіслання позивачем Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно відповідності РЗ конструктивному рішенню, а саме щодо демонтажу додаткового ліхтаря зі штанги рекламного засобу, яким освітлювалось подвір'я перед входом в ПП Клініка доктора Василевича та повернення п'яти освітлювальних елементів в напрямку землі.

Крім того, вказані обставини підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Наведене свідчить, що зі сторони позивача відсутні порушення вимог чинного законодавства в сфері реклами та, як наслідок, у відповідача були відсутні підстави щодо здійснення демонтажу рекламного засобу Приватного підприємства Клініка доктора Василевича за дозволом №32369-13 від 12 квітня 2013 року на підставі наказу №375 від 10 липня 2017 року, оскільки такі дії не відповідають нормам Порядку №37/6253.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства Клініка доктора Василевича підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Клініка доктора Василевича задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу рекламного засобу ПП Клініка доктора Василевича за дозволом №32369-13 від 12 квітня 2013 року у відповідності до наказу №375 від 10 липня 2017 року.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства Клініка доктора Василевича (код ЄДРПОУ 32657111) понесені ним судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 00022527).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук