Рішення

від 13.08.2018 по справі 909/501/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/501/18 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А.,

секретар судового засідання Кучма І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз",

вул. Незалежності, 48,м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспоставка"

вул.Анрі Барбюса, 5-Б, оф.11,м.Київ,03150

про стягнення штрафних санкцій в сумі 105 426 грн 13 к.

За участю :

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 22 від 03.01.18) - представник ;

Від відповідача: не з"явились;

Встановив:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСПОСТАВКА" про стягнення штрафних санкцій в сумі 105 426 грн 13 к.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Рух справи відображено у попередніх ухвалах.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору закупівлі №1608000165 від 04.08.2016, не виконав взяті на себе зобов'язання по договору, а саме не здійснив поставку товару на загальну суму 232925,16 грн в строки передбачені договором.

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано пеню та штраф.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак надіслав суду відзив на позов №19/07 від 19.07.20018 в якому вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими, просить суд в позові відмовити. Зокрема , у своєму відзиві відповідач заперечив факт отримання підприємством від позивача рознарядки на поставку товару , а тому у нього не виникло зобов"язань з його поставки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд виходить з наступного.

04.08.2016, між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнеспоставка" (надалі-постачальник) укладено договір закупівлі №1608000165, згідно умов якого постачальник протягом терміну дії цього договору зобов'язався поставити, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, визначених даним Договором. (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.2. Договору, загальна сума Договору становить 630600,90грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, постачальник зобов'язався поставити товар (насоси), який є новим, не був в експлуатації, належить йому на праві власності, не знаходиться під заставою чи арештом, з моменту підписання договору протягом одного року, але в строки не пізніше 30-ти календарних днів з моменту отримання рознарядки від позивача.

Місце поставки: м. Тисмениця, вул. Галицька, 91, Івано-Франківська область, центральний склад філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" (п.4.3 Договору).

На виконання умов Договору, відповідач здійснив позивачу часткову поставку товару на загальну суму 397 675,74 грн., що підтверджується :

-Видатковою накладною № 163 від 14.11.16 р. на суму 22 653,84 грн;

-Видатковою накладною № 179 від 25.11.16 р. на суму 5 446,92 грн;

-Видатковою накладною № 190 від 02.12.16 р. на суму 19 062,90 грн;

-Видатковою накладною № 194 від 06.12.16 р. на суму 174 962,64 грн;

-Видатковою накладною № 146 від 31.05.17 р. на суму 175 549,44 грн.

Отже, сума невиконаного відповідачем зобов'язання по поставці з врахуванням здійсненої поставки, становить 232 925,16 грн. (сума недопоставленого товару).

На виконання п.4.1 Договору, позивач направив на адресу відповідача розрядку № 3553/13-03 від 21.06.2017 року про здійснення поставки недопоставленого товару на суму 232 925,16 грн., яку останній отримав 27.06.2017 , що підтверджується повідомленням про вручення, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Однак, відповідач всупереч умовам договору в строк до 27.07.2017, товар не постав, а вказану розкладку залишив поза увагою.

Пунктами п.7.3, п.7.4 Договору передбачено, що за порушення термінів поставки, передбачених даним Договором, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми договору за кожний день прострочки та штраф в розмірі 10% від вартості не поставленого в строк товару.

На підставі наведених договірних умов відповідачу нарахована пеня в розмірі 82133,61грн та штраф у розмірі 23292,52 грн. за прострочення поставки товару.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором закупівлі №1608000165 від 04.08.2016 , склала 105426,13грн.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою за захистом свого порушеного права та стягнення штрафних санкцій в судовому порядку на підставі судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV, зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог частини 1статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ІV, зі змінами та доповненнями (далі -ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Отже, за порушення зобов'язань у сфері господарювання учасники господарських відносин учасники несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським та Цивільним кодексом України, іншими законами та договором.

В порушення умов Договору, відповідач здійснив позивачу часткову поставку товару на загальну суму 397 675,74 грн, що підтверджується :

-Видатковою накладною № 163 від 14.11.16 р. на суму 22 653,84 грн;

-Видатковою накладною № 179 від 25.11.16 р. на суму 5 446,92 грн;

-Видатковою накладною № 190 від 02.12.16 р. на суму 19 062,90 грн;

-Видатковою накладною № 194 від 06.12.16 р. на суму 174 962,64 грн;

-Видатковою накладною № 146 від 31.05.17 р. на суму 175 549,44 грн.

Отже, сума невиконаного відповідачем зобов'язання по поставці з врахуванням здійсненої поставки, становить 232 925,16 грн. (сума недопоставленого товару).

На виконання п.4.1 Договору, позивач направив на адресу відповідача розрядку № 3553/13-03 від 21.06.2017 року про здійснення поставки недопоставленого товару на суму 232 925,16 грн., яку останній отримав 27.06.2017 , що підтверджується повідомленням про вручення, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Однак, відповідач всупереч умовам договору в строк до 27.07.2017, товар не постав, а вказану розкладку залишив поза увагою.

Пунктами п.7.3, п.7.4 Договору передбачено, що за порушення термінів поставки, передбачених даним Договором, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми договору за кожний день прострочки та штраф в розмірі 10% від вартості не поставленого в строк товару.

На підставі наведених договірних умов позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 82133,61грн та штраф у розмірі 23292,52 грн. за прострочення поставки товару. Суд здійснивши перевірку нарахування штрафних санкцій прийшов до висновку про обгрунтованість їх нарахування та таких, що підлягає задоволенню.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором закупівлі №1608000165 від 04.08.2016 , склала 105426,13грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

В своєму відзиві відповідач не надав суду належних та допустимих доказів факту відсутності чи перебування "Гончарова" з підприємством у трудових відносинах, а тому заперечення відповідача не спростовують доводів позивача та не можуть бути підставою для відмови у позові.

З аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями ст. 11, 549, 61, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСПОСТАВКА" про стягнення штрафних санкцій в сумі 105 426,13 грн.

Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСПОСТАВКА" (вул. Анрі Барбюса, 5-Б, оф.11, м. Київ, код ЄДРПОУ 39448398) на користь позивача, Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (вул. Незалежності, 48, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 00153133) - штрафні санкції в сумі 105426,13грн, з яких: пеня в розмірі 82133,61грн та штраф у розмірі 23292,52 грн, а також 1762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ст.241 ГПК України).

Повне рішення складено 14.08.2018

Суддя Шкіндер П.А.