Рішення

від 26.07.2018 по справі 810/3236/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року № 810/3236/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю: представника позивача - Панкратова В.С., представника відповідача - Крившука Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилам спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Славбудтранс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

ПП Славбудтрасн звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДФС України та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.12.2017 комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 16.11.2017, оформленої приватним підприємством Славбудтранс на суму 356220,00 грн. (з ПДВ) та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 16.11.2017, оформлену приватним підприємством Славбудтранс на суму 356220,00 грн. (з ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних і вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку приватним підприємством Славбудтранс , а саме 07.12.2017.

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.12.2017 комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 20.11.2017, оформленої приватним підприємством Славбудтранс на суму 40400,00 грн. (з ПДВ) та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 20.11.2017, оформлену приватним підприємством Славбудтранс на суму 40400,00 грн. (з ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних і вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку приватним підприємством Славбудтранс , а саме 07.12.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Позивач стверджує, що на вимогу відповідача після зупинення реєстрації податкової накладної, ним були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 13 червня 2017 р. №567 (далі - наказ № 567). Проте, документи не були взяті відповідачем до уваги та прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН .

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем при поданні податкових накладних не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавав додаткові письмові пояснення. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував. Просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство Славбудтранс (код ЄДРПОУ 35511460) зареєстровано і здійснює господарську діяльність з березня 2008 р. Одним із видів діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Підприємство спеціалізується на виготовленні будівель мобільних (інвентарних) контейнерного та збірно-розбірного типу (УКТ ЗЕД: 9406). Продукція сертифікована.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору № 14 від 04.08.2017 поставки конструкції збірної металевої Модульна конструкція , яка складається з блок-модулів розміром 6x2,5м (у кількості 6 одиниць) надійшла сума передплати у розмірі 1424880,00 грн. з ПДВ. Згідно з умовами договору № 22 від 18.09.2017 поставки збірних конструкцій КПП-вежа розміром 1,5x1,5м (у кількості 2 одиниці) надійшла сума передплати у розмірі 161600,00 грн. з ПДВ. Платежі надходили від одного покупця - ТОВ Українські системи Солар (код ЄДРПОУ 37826652). На виконання п. 187.1. ст. 187 ПК України позивачем були оформлені податкові накладні № 5 від 10.08.2017 та № 3 від 21.09.2017 відповідно. Вказані накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень.

По факту отримання від покупця остаточних платежів по договору № 14 від 04.08.2017 у розмірі 356220,00 грн. з ПДВ та по договору № 22 від 18.09.2017 у розмірі 40400,00 грн. з ПДВ позивач в порядку п. 187.1. ст. 187 ПК України оформив податкові накладні № 6 від 16.11.2017 та № 7 від 20.11.2017 відповідно, реєстрація яких на даний час безпідставно зупинена. При цьому поставка товару вже здійснена, тобто проведена реальна операція.

Для здійснення своєї діяльності з виготовлення товарів позивач купує комплектуючі та матеріали, необхідні для їх виготовлення (вироби металопрокату, деревину, утеплювач, металопластикові вікна, двері, кабельну продукцію, кріпильні засоби та інше). Таким чином вхідні на підприємство товари мають інші коди УКТ ЗЕД ніж вихідні. Отже обсяги постачання позивачем будівель мобільних (інвентарних) контейнерного та збірно-розбірного типу будуть перевищувати обсяги придбання позивачем таких товарів, оскільки ці товари позивачем не придбаються взагалі, так як позивач не являється посередником з перепродажу збірних будівельних конструкцій, а являється виробником таких товарів.

Позивач направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 16.11.2017 (на загальну суму з ПДВ 356220,00 грн.) та № 7 від 20.11.2017 (на загальну суму з ПДВ 40400,00 грн.).

07.12.2017 засобом електронного зв'язку на адресу позивача надійшли квитанції №9259159101 та №9259166596, з яких позивачу стало відомо, що реєстрацію податкових накладних № 6 від 16.11.2017 та № 7 від 20.11.2017 було зупинено. Підставою для зупинення реєстрації контролюючий орган визначив наступне: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 9406 .

Отримавши відомості про зупинення реєстрації податкових накладних позивач, керуючись пп. 201.16.1-201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спору) та в порядку встановленому п. 4 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних негайно надіслав письмові пояснення № 3 від 12.12.2017 (стосовно податкової накладної № 6 від 16,11.2017) та письмові пояснення № 4 від 12.12.2017 (стосовно податкової накладної № 7 від 20.11.2017). До пояснень були додані копії документів згідно Вичерпному переліку, затвердженому Наказом № 567 від 13.06.2017 Міністерства фінансів України. Надані документи за кількістю та змістом цілком достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.12.2017 на адресу позивача надійшли рішення від 27.12.2017 комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Рішення не містять номерів, не містять відомостей про зміст прийнятого рішення. Однак враховуючи те, що податкові накладні до цього часу рахуються незареєстрованими, позивач вважає, що отримані від відповідача повідомлення є прийнятими рішеннями про відмову в реєстрації.

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29 березня 2017 р. №190 (далі - Постанова №190), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядком роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 566 (далі - наказ № 566), Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії або наказ № 567).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як вбачається з п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Відповідно до вимог п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2017 Комісія ДФС України прийняла рішення від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкових накладних № 6 від 16.11.2017 та № 7 від 20.11.2017.

Однак, рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних № 6 від 16.11.2017 та № 7 від 20.11.2017 не містить інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення. Крім того, рішення від 27.12.2017 не містить номеру.

У відзиві представник відповідача зазначив причину відмови в реєстрації вказаних податкових накладних - не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

В рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що в свою чергу позбавляє позивача реальної можливості усунути недоліки поданих на розгляд комісії документів та/або надати додаткові документи.

В той же час позивачем зі свого боку було надано на розгляд комісії достатній обсяг документів, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Судом встановлено, що факт постачання товару, щодо якого складено податкові накладні № 6 від 16.11.2017 та № 7 від 20.11.2017, підтверджується наступними документами:

- Копія договору № 14 від 04.08.2017, додатку № 1, додатку №2;

- Копія договору № 22 від 18.09.2017;

- Копії виписок по рахунку;

- Картки рахунків;

- Видаткові накладні;

- Копії актів здачі-прийняття товару;

- Податкові накладні.

Копії документів, що підтверджують реальність господарських операцій наявні в матеріалах справи.

Як вже зазначалось, 07.12.2017 засобом електронного зв'язку на адресу позивача надійшли квитанції № 9259159101 та № 9259166596, з яких позивачу стало відомо, що реєстрацію податкових накладних № 6 від 16.11.2017 та № 7 від 20.11.2017 було зупинено. Підставою для зупинення реєстрації контролюючий орган визначив наступне: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 9406 .

Як вбачається зі змісту квитанції, відповідачем було сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 1 критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом № 567.

Проте, контролюючим органом порушено норми п.п.201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції № 1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється відповідачем за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Отже, відповідач був зобов'язаний у квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567.

Визначення у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі № 567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Так, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених норм свідчить можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, зі змісту квитанції вбачається, що відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Отже, у квитанції № 1 відповідачем не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567 (п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Стосовно формулювання відповідачем у квитанції вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто наказу № 567), слід зазначити, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, наказ № 567 містить у собі п. 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 р. здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить п. 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

Разом з тим, вичерпний перелік документів наказу № 567 взагалі не містить пункту 4.

Таким чином, враховуючи позицію відповідача щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно було чітко зазначати, що п.4 віднесено до Критеріїв оцінки ризиків наказу № 567.

Відповідно до вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" п.п. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з вимогами п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику .

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 ПК України.

Як вбачається з абз. 1 Постанови №190, комісія відповідача приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п.п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПУ України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами абз. 2 Постанови №190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.п. 201.16 п.201 ст. 201 цього Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

В оскаржуваних рішеннях взагалі не зазначено причини відмови у реєстрації податкових накладних.

У квитанціях від 07.12.2017 № 9259159101 та № 925916596 підставою для зупинення реєстрації контролюючий орган визначив наступне: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 9406. Пропонуємо надати пояснення та\або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН\РК в ЄДРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та\або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу .

Така підстава для відмови в реєстрації податкових накладних за своєю суттю є складною, оскільки містить у своєму складі два можливі критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрів України містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави для відмови. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній Комісія ДФС України повинна встановити конкретну обставину із двох наведених, або ж зазначити про існування двох підстав без використання сполучника "або".

Суд зазначає, що під недостатністю наданих платником податків документів для прийняття комісією відповідача рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених Переліком № 567.

Така підстава для прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, потребує викладення Комісією у такому рішенні мотивів його прийняття з посиланням на факти, які безумовно свідчать про недостовірність наданих платником податків документів.

Відповідно з вимогами п. 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом № 566, комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 розділу V ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 18 цього Порядку комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Як вбачається п. 5.1 Регламенту комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом ДФС від 26 червня 2017 року №450, матеріали, що виносяться на розгляд цієї комісії, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до відповідача.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення відповідача, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Відповідно до пп. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішень відповідачем) рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту.

Письмові пояснення та додатки до них були направлені позивачем 18.12.2017, що підтверджується повідомленнями № 1 та № 2 від 18.12.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої зупинено. Усі документи направлені позивачем були доставлені до ДФС України 18.12.2017, що підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи дату направлення пояснень з додатками, відповідач був зобов'язаний прийняти та надіслати позивачу відповідні рішення у строк до 25.12.2017 включно. Фактична дата прийнятих рішень свідчить про прострочення відповідачем строку розгляду документів позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Проте, оскаржувані рішення не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття Комісією ДФС України рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Суд зазначає, що всі вказані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних 6 від 16.11.2017 та № 7 від 20.11.2017. Тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого останнім зроблено не було.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3524 грн. 00 коп.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 27.12.2017 комісії Державної фіскальної служби України, яка приняла рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.11.2017, оформленої Приватним підприємством "Славбудтранс" на суму 356220 (триста п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять грн.) 00 коп. (з ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних і вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку Приватним підприємством "Славбудтранс", а саме 07.12.2017.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 27.12.2017 комісії Державної фіскальної служби України, яка приняла рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 20.11.2017, оформленої Приватним підприємством "Славбудтранс" на суму 40400 (сорок тисяч чотириста грн.) 00 коп. (з ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних і вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку Приватним підприємством "Славбудтранс", а саме 07.12.2017.

4. Стягнути сплачений судовий збір на користь Приватного підприємства "Славбудтранс" у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн.) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 31 липня 2018 р.