Ухвала

від 13.08.2018 по справі 911/26/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" серпня 2018 р. Справа№ 911/26/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіна Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Хрипуна О.О.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макарівська на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі № 911/26/18 (суддя Лилак Т.Д.,

м. Київ, повний текст складено 13.07.2018).

за позовом колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське", с. Андріївка, Макарівський район, Київська обл.,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Макарівська", с. Андріївка, Макарівський р-н, Київська обл.,

2) Макарівська районна державна адміністрація, смт Макарів, Макарівський

р-н, Київська обл.,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Дурицького Андрія Петровича смт Макарів, Макарівський р-н, Київська обл.,

про скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Колективне сільськогосподарське підприємство "Андріївське" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Макарівська" в якій просило суд:

1. визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222780200:05:003:0001 для ведення підсобного сільського господарства площею 27,4597 га, укладеної з ТОВ "Агрофірма Макарівська";

2. визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222780200:05:003:0002 для ведення підсобного сільського господарства площею 41,4329 га, укладеної з ТОВ "Агрофірма Макарівська".

26.04.2018 представник позивача подав до Господарського суду Київської області заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд:

1. скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 08.07.2011 №1214;

2. визнати недійсним договір оренди земельних ділянок від 23 липня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., зареєстрований в реєстрі за №2168, в частині:

2.1. Пункту 2.1. в частині:

2.1.1. кількості земельних ділянок - 3 (три), а не 5 (п'ять);

2.1.2 загальної площі земельних ділянок - 70,2165 га, а не 115,6188 га;

2.2. абзаці 1; 3; та 5 пункту 2.3 .

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі № 911/26/18 позовні вимоги задоволено частково. За рішенням суду скасовано розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 08.07.2011 №1214 "Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ "Афгрофірма Макарівська" для ведення підсобного сільського господарства (для обслуговування цілісного майнового комплексу та сільськогосподарського виробництва) в адміністративних межах Андріївської сільської ради в частині, передачі ТОВ "Агрофірма "Макарівська" в оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 70,2165 га, а саме: кадастровий номер земельної ділянки площею 1,3239 га - 3222780200:03:006:0134; кадастровий номер земельної ділянки площею 27,4597 га - 3222780200:04:016:0001; кадастровий номер земельної ділянки площею 41,4329 га - 3222780200:05:003:0002.В решті позовних вимог відмовлено. Визнано недійсним договір оренди земельних ділянок від 23.07.2014 посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., зареєстрований в реєстрі за №2168, в частині:

2.1. Пункту 2.1. в частині:

2.1.1. кількості земельних ділянок - 3 (три), а не 5 (п'ять);

2.1.2 загальної площі земельних ділянок - 70,2165 га, а не 115,6188 га;

2.2. абзаці 1; 3; та 5 пункту 2.3.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі № 911/26/18, товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макарівська (надалі-скаржник/ТОВ Агрофірма Макарівська ) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у позові

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана ТОВ Агрофірма Макарівська апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України ( надалі - ГПК України) до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , у редакції, чинній на момент подання позовної заяви (30.12.2017) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 7 Закону України Про державний бюджет на 2017 рік установлює на 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня у розмірі - 1 600 грн.

Предметом даного спору (з урахуванням заяви про зміну про зміну предмету позову) є вимоги немайнового характеру, а саме:

1. скасувавання розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 08.07.2011 №1214;

2. визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 23 липня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., зареєстрований в реєстрі за № 2168, в частині:

2.1. пункту 2.1. в частині:

2.1.1. кількості земельних ділянок - 3 (три), а не 5 (п'ять);

2.1.2 загальної площі земельних ділянок - 70,2165 га, а не 115,6188 га;

2.2. абзаці 1; 3; та 5 пункту 2.3 .

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічні положення містяться також у п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі № 911/26/18 позов задоволено частково.

Положеннями ч. 4 ст. 6 Закону України Про судовий збір визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги (30.07.2018) встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Отже, заявник апеляційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктами 2, 4 п. 2 ч. 2 ст. 4, ч. ч. 3, 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", тобто 150 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви та становить 4 800,00 грн.

Натомість звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі № 911/26/18, скаржник наведеного вище не врахував і сплатив судовий збір в меншому ніж було потрібно розмірі, а саме, 2400,00 грн. (квитанція № 17072305 від 30.07.2018).

Крім того, згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву (в т.ч. апеляційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі № 911/26/18 у розмірі 2 400,00 грн.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макарівська на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2018 у справі № 911/26/18- залишити без руху.

2. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макарівська , що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом подання відповідної заяви.

3. Попередити товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макарівська , що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

О.О. Хрипун