Постанова

від 09.08.2018 по справі 922/3572/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2018 р. Справа № 922/3572/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від апелянта - не з'явився,

від інших учасників справи - не з'явились,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп", (вх.№ 1317),

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.06.2018, (суддя Яризько В.О.), постановлену о 10:10 в м. Харкові,

у справі №922/3572/16,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Груп Інвест", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрім Груп Інвест" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Махницького Руслана Олександровича.

26.04.2018 до суду надійшло клопотання ТОВ "Провід Групп" (вх. 11100 від 26.04.2018), в якому кредитор просить суд:

1. Прийняти дане клопотання та розглянути факти порушення законності старшим слідчим з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровським Віталієм Володимировичем.

2. Постановити окрему ухвалу стосовно дій старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського Віталія Володимировича, які полягають у неповерненні тимчасово вилучених матеріалів із справи №922/3572/16, яка розглядається у приміщенні господарського суду Харківської області та зобов'язати дану особу повернути тимчасово вилучені матеріали справи.

3. Постановити окрему ухвалу стосовно дій старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського Віталія Володимировича, які полягають у вчиненні даною особою злочинів передбачених статтями 364, 365, 367 Кримінального кодексу України, проведення слідчих дій за відсутністю на те законних повноважень, та направити таке рішення до виконання відповідним правоохоронним органам (Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України) для вжиття відповідних до чинного законодавства заходів стосовно даної службової особи та притягнення її до відповідальності.

10.05.2018 від кредитора ТОВ "Провід Групп" надійшло клопотання (вх. №12510 від 10.05.2018), в якому кредитор просить суд:

- прийняти дане клопотання та розглянути факти порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області Рибаковим Миколою Володимировичем;

- постановити окрему Ухвалу стосовно дій вчиненими посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області Рибаковим Миколою Володимировичем, які полягають у не проведенні належним чином податкових перевірок, що призводить до затягування процесу банкрутства підприємства;

- постановити окрему Ухвалу стосовно дій вчиненими посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області Рибаковим Миколою Володимировичем, які полягають у вчиненні посадовими особами злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України та направити таке рішення до виконання відповідним правоохоронним органам для вжиття відповідних до чинного законодавства заходів стосовно даних службових осіб.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2018 залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського В.В., винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства. Залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області. Відкладено розгляд звіту ліквідатора на 15 серпня 2018 року.

Ухвала суду мотивована тим, що клопотання від 26.04.2018 за своїм змістом є скаргою на дії слідчого, відтак, не підлягає розгляду господарським судом в межах даної справи; кредитор не має повноважень стосовно подання клопотання щодо винесення окремої ухвали відносно ГУ ДФС у Харківській області.

Місцевим господарським судом також зазначено, що ТОВ "Провід Групп" не надані додаткові пояснення стосовно поданого клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, крім того, для вирішення такого клопотання необхідна явка особи, справжність підпису якої ставиться під сумнів, яка має підтвердити або спростувати той факт, що на документі стоїть її підпис; крім того, для проведення почеркознавчої експертизи необхідні вільні та експериментальні зразки підпису особи, справжність підпису якої ставиться під сумнів. На даний час клопотання щодо призначення по справі почеркознавчої експертизи не може бути вирішено та буде розглянуто в процесі розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось в частині залишення без розгляду клопотань ТОВ "Провід Групп" від 26.04.2018 та від 10.05.2018, у зв'язку з чим звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/3572/16 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд при вирішенні питання про винесення окремої ухвали на діяльність будь-яких органів позбавлений права відмовити у прийнятті такого клопотання, суд має прийняти таке клопотання до розгляду та в подальшому з'ясувати наявність чи відсутність порушення законодавства. Вказує на те, що ТОВ "Провід Групп" не є стороною та учасником кримінального провадження, а отже, в нього відсутні механізми оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування в межах кримінального провадження. На думку апелянта, він як кредитор має право звернутись до суду із клопотанням про оскарження дій будь-яких осіб. Вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення почеркознавчої експертизи вийшов за межі своїх повноважень.

Учасники справи у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 09.08.2018 представники апелянта та інших учасників справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені (т.3, а.с. 186-190).

Направлені на адресу апелянта та ліквідатора у справі поштові відправлення з ухвалою суду, якою визначено час та місце розгляду справи, були повернуті на адресу Харківського апеляційного господарського суду з зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Так, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2018, якою розгляд скарги призначено до розгляду, надіслана на юридичні адреси учасників справи, про що свідчить відмітка суду на зворотному боці останнього аркушу ухвали суду.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та інших учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 у справі №922/3572/16 Товариство з обмеженою відповідальністю Дрім Груп Інвест визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Груп Інвест", код 39722160, голову ліквідаційної комісії Махницького Руслана Олександровича.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Дрім Груп Інвест", до якого включено вимоги Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у розмірі 1800,00 грн. (третя черга погашення); вимоги ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. (шоста черга погашення).

В ході проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Дрім Груп Інвест" до місцевого господарського суду подано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 у справі № 761/6597/18 (провадження № кс/761/4562/2018).

В ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 у справі № 761/6597/2018 зазначено, що старший слідчий з ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС Топоровський В.В., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рихальським В.В., звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів із правом їх вилучення, які перебувають у володінні господарського суду Харківської області, у тому числі, у справі № 922/3572/16, що необхідно для проведення досудового слідства в рамках кримінального провадження № 32017220000000156 від 18.09.2017, за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України, з тих підстав, що вилучені оригінали документів необхідні для використання при проведенні почеркознавчих експертиз підписів ліквідатора, слідчих дій в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню, а також ідентифікації осіб, діями яких державному бюджету завдано матеріальну шкоду.

Згідно наявного в матеріалах справи протоколу тимчасового доступу до речей і документів та їх огляду від 29.03.2018 на підставі зазначеної ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 було вилучено ряд оригіналів (копій) документів, які містились в матеріалах справи № 922/3572/16 (т.3, а.с. 73-77)

26.04.2018 та 10.05.2018 ТОВ "Провід Групп" було подано клопотання про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС України та ГУ ДФС у Харківській області та постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених відповідними посадовими особами.

З урахуванням положень статей 254-255 ГПК України ухвала Господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у даній справі переглядається апеляційним господарським судом в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського В.В., винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства, а також в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ Провід Групп про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області.

В іншій частині ухвала Господарського суду Харківської області від 06.06.2018 щодо відкладення розгляду звіту ліквідатора апеляційним господарським судом не переглядається, оскільки в цій частині ухвала суду оскарженню не підлягає та стосується виключно процедурних питань, пов'язаних з рухом справи.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ГПК України передбачено вимоги щодо оформлення письмової заяви, клопотання, заперечення.

Частиною другою статті 232 ГПК України визначено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Наслідками розгляду належним чином поданого клопотання учасника справи має бути вирішення питання щодо задоволення або відмови у задоволенні клопотання.

При цьому, треба враховувати, що відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Способами захисту прав та інтересів за їх призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка, на її думку, відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення . Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч.ч. 5 ,6 ст. 246 ГПК України).

Частиною одинадцятою статті 246 ГПК України визначено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

За замістом вказаних норм права окрема ухвала та повідомлення господарського суду - засоби реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

При винесенні окремої ухвали слід враховувати, що вказівки стосовно усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду.

При виявлені під час розгляду справи порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства, організацій або посадових осіб господарський суд виносить на їх адресу окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками господарського процесу.

Як зазначено ТОВ "Провід Групп", з огляду на те, що дія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2018 закінчилась, то майно, яке було тимчасово вилучене з приміщення Господарського суду Харківської області та не арештоване судом, має було бути повернуте ще 03.04.2018 з підстав, визначених положеннями статті 169 КК України.

Оскільки на день звернення із зазначеним клопотанням в рамках кримінального провадження № 32017220000000156 від 18.09.2017 не було прийнято жодного судового рішення стосовно арешту тимчасово вилученого майна за інформацією, наявною в системі Єдиного державного реєстру судових рішень, заявник вказує на існування обставин, які зобов'язують Старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань Офісу великих платників ДВС Топоровського Віталія Володимировича повернути майно, яке було вилучено в приміщенні господарського суду Харківської області у справі № 922/3572/16.

Бездіяльність з боку Старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінального кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань офісу великих платників ДФС Топоровського Віталія Володимировича, на думку ТОВ "Провід Групп", свідчить про грубе порушення посадовою особою норм КПК (ст. 169 КПК України) та вчинення нею злочинів, передбачених статтями 364, 365, 367 Кримінального кодексу України.

З огляду на те, що в провадженні Господарського суду Харківської області розглядається справа № 922/3572/16 про банкрутство, в якому ТОВ "Провід Групп" є кредитором 6-й черги із вимогами на суму 539000,00 грн., вилучення справи з приміщення Господарського суду Харківської області ставить під сумнів питання щодо задоволення цих кредиторських вимог, вважає, що кредитору як юридичній особі, завдається істотна шкода.

Таким чином, ТОВ "Провід Групп" з посиланням на ст. 246 ГПК України вказує на факти та підстави, які на його думку, є достатніми для винесення окремої ухвали стосовно старшого слідчого Топоровського Віталія Володимировича задля повернення тимчасово вилучених матеріалів зі справи № 922/3572/16.

В свою чергу, місцевий господарський суд, залишаючи без розгляду вказане клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення закону старшим слідчим з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровським В.В., винесення окремої ухвали відносно вказаної посадової особи, вказує, що за своїм змістом подане у справі клопотання є скаргою на дії слідчого, оскільки заявник посилається на незаконність дій слідчого на стадії досудового розслідування у межах кримінального провадження щодо вилучення оригіналів документів зі справи №922/3572/16 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2018 у справі № 761/6597/18 та їх безпідставного неповернення.

При цьому вказує, що параграфом 1 глави 26 Розділу ІІІ "Досудове розслідування" Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Згідно з частиною 1 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

На думку господарського суду, оскільки подане заявником клопотання за своїм змістом є скаргою на дії слідчого на стадії досудового розслідування у межах кримінального провадження, останнє не підлягає розгляду господарським судом в межах даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим має бути залишено без розгляду.

Судова колегія вважає вказані висновку суду першої інстанції передчасними, оскільки, надаючи правову оцінку поданому у справі клопотанню, за наслідками розгляду якого, на думку заявника, може бути поновлено його порушено право, суд насамперед має виходити з вимог та підстав його подання.

Дійсно, подане заявником клопотання за своїм змістом має характер скарги на дії слідчого на стадії досудового розслідування у межах кримінального провадження, як підстави для винесення судом відносно такої особи окремої ухвали.

При цьому, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції мало бути враховано положення ст. 246 ГПК України, які регулюють питання, пов'язані із постановленням у справі окремої ухвали, а також правових наслідків розгляду заявлених учасниками провадження у справі про банкрутство клопотань.

Проте, належного обґрунтування наявності правових підстав, за яких заявлене ТОВ "Провід Групп" в порядку ст. 246 ГПК України клопотання, з огляду визначення кредитором правових підстав його подання та поставлені на вирішення судом вимоги, має бути розглянуто в іншому судовому процесі, судом надано не було.

Статтею 226 ГПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких суд залишає позов без розгляду, до якого не віднесено такої підстави, як заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Разом з тим, судом першої інстанції не наведено мотивів, якими він керувався, залишаючи подане клопотання без розгляду. Дійшовши висновку про неможливість вирішення поданої заяви (клопотання) в порядку господарського судочинства, судом не було застосовано правову норму, яка регулюється дії суду у випадку, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до статті 280 ГПК України порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень щодо розгляду клопотання, яке залишено місцевим господарським судом без розгляду, ухвала місцевого господарського суду від 06.06.2018 підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського В.В., винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства, матеріли справи № 922/3572/16 підлягають передачі на розгляд Господарського суду Харківської області.

Щодо клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, судова колегія зазначає наступне.

У клопотання про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області заявник посилається на те, що після отримання інформації про припинення боржника ГУ ДФС у Харківській області не приймалось наказу про проведення податкової перевірки боржника, яка в силу положень Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України має бути проведена, що, зокрема свідчить про вчинення ними злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України. Відповідні обставини, на думку заявника, мають наслідком винесення відносно посадових осіб ГУ ДФС України окремої ухвали в порядку ст. 246 ГПК України.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Статтею 19-3 Податкового кодексу України передбачені функції державних податкових інспекцій. Так, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Всі інші функції крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, виконують контролюючі органи (ст. 19-1 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи . Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Отже, правовий статус органів ДФС України, як контролюючих щодо дотримання боржником податкового та митного законодавства, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства.

Відповідно до статті 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Положеннями ст. 40 закону про банкрутство не визначено переліку осіб, які можуть звертатись до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури.

Крім того, як зазначено вище, засобом реагування на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб визначено винесення окремої ухвали.

Право на обрання певного механізму захисту порушених прав учасника справи покладено на його власний розсуд.

Зважаючи на особливості процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону про банкрутство, кредитор має право на подання клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, як контролюючого органу в процесі ліквідації юридичної особи, в межах даної справи про банкрутство.

В свою чергу, місцевий господарський суд на надав жодного правового обґрунтування щодо правових підстав залишення заявленого клопотання без розгляду. Відсутність повноважень у заявника стосовно подання заяви (клопотання) у справі має правові наслідки, відмінні від тих, що передбачені ст. 226 ГПК України.

Враховуючи викладене, з огляду на порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвала Господарського суду Харківської області від 06.06.2018 підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовної дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, матеріали справи № 922/3572/16 підлягають передачі на розгляд Господарському суду Харківської області.

З приводу доводів апелянта, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо задоволення клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи вийшов за межі наданих законом повноважень, зазначивши, що для вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи необхідна явка заявника, справжність підпису якого ставиться під сумнів, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтями 254, 255 ГПК України передбачено, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені рішення і ухвали місцевого господарського суду, постановлені за результатами розгляду справи, заяви клопотання.

В свою чергу, у відповідності до положень п. 1 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог. Отже, результати розгляду господарським судом поданої учасником судового процесу заяви повинні зазначатися в резолютивній частині.

Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду від 06.06.2018, судом не вирішувалось питання щодо розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про проведення почеркознавчої експертизи, в оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що клопотання щодо призначення у справі почеркознавчої експертизи на даний час не можу бути вирішено та буде розглянуто в процесі розгляду справи.

Отже, питання щодо задоволення або відмови в задоволенні заявленого клопотання не було вирішено за наслідками постановлення оскаржуваної ухвали суду від 06.06.2018.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали відповідно до визначених в апеляційній скарзі вимог частково знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Провід Групп" підлягає частковому задоволенню.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/3572/16 підлягає скасуванню в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського В.В., винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства та клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, матеріали справи № 922/3572/16 - направленню на розгляд Господарському суду Харківської області.

Керуючись статтями 253, 254, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/3572/16 в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського В.В., винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства та клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області.

Матеріали справи № 922/3572/16 направити на розгляд Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 14.08.2018.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Россолов