Ухвала

від 07.08.2018 по справі 202/4574/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4670/18

Провадження № 1-кс/202/4036/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старший ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018040000000541, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2018 року старший слідчий СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із клопотанням про накладення арешту в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040000000541, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, в якому просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні №12018040000000541 від 06.06.2018 шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином майном та використовувати його, а саме: на земельну ділянку, яка розташована східніше від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:02:002:0113 площею 3, 4479 га.; на земельну ділянку, яка накладається та розташована поруч з земельною ділянкою з кадастром номером 1224555600:02:002:0113 площею 4,5830 га.; на земельну ділянку, що розташована східніше близько 250 метрів від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:02:002:0117 площею 11, 3333 га.; на земельну ділянку, що розташована західно-східніше від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:03:002:0137 площею 10, 1756 га.; на земельну ділянку, що розташована західніше на відстані від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:03:002:0150 площею 13, 6037 га.; на земельну ділянку, яка накладається та виходить за межі земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:01:001:0156 площею 5, 2994 га.; на посіви соняшнику та кукурудзи, які розташовані на вказаних земельних ділянках.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018040000000541, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, за фактом того, що невстановлені особи самовільно зайняли земельні ділянки на території Дніпропетровської області в тому числі земельні ділянки, що розташовані в прилеглій території до с. Лихівка, П?ятихатського району, Дніпропетровської області.

В ході досудового розслідування було встановлено, що поруч населеного пункту, розташовані земельні ділянки, які за формою власності належні державі та фактично використовуються без будь-яких правовстановлюючих документів.

Поруч та на території земельних ділянок, які мають кадастрові номери: 1224555600:02:002:0113, 122455600:02:002:0113, 1224555600:02:002:0117, 1224555600:03:002:0137, 1224555600:03:002:0150, 1224555600:01:001:0156 здійснюється вирощування сільськогосподарської культури: соняшника, кукурудзи приблизною загальною площею 50 га, зазначені землі мають ознаки

В ході проведення огляду від 15.06.2018 встановлено, що самовільно зайнятими ділянками є: земельна ділянка, яка розташована східніше від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:02:002:0113 та має площу 3, 4479 га.; земельна ділянка, яка накладається та розташована поруч з земельною ділянкою з кадастром номером 1224555600:02:002:0113, має площу 4,5830 га.; земельна ділянка, що розташована східніше близько 250 метрів від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:02:002:0117 та має площу 11, 3333 га.; земельна ділянка, що розташована західно-східніше від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:03:002:0137 та має площу 10, 1756 га.; земельна ділянка, що розташована західніше на відстані від земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:03:002:0150 та має площу 13, 6037 га.; земельна ділянка, яка накладається та виходить за межі земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:01:001:0156 та має площу 5, 2994 га.

На вказаних земельних ділянках невстановлені особи здійснюють самовільне, незаконне вирощування сільськогосподарських культур соняшника, кукурудзи, оскільки згідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вказані земельні ділянки не знаходяться у власності чи оренді.

Внаслідок неправомірних дій завдано значної шкоди власнику земельної ділянки Державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Разом з тим, в ході обстеження вказаної земельної ділянки встановлено, що вона суцільно зайнята посівами технічної сільськогосподарської культури соняшнику та кукурудзи, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування, та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаних земельних ділянок.

Відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Враховуючи викладене вбачається, що невідомі особи самовільно зайняли земельні ділянки державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані обставини можуть свідчити про наявність в діях невідомих осіб ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до вимог ст.98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, врожай соняшнику та кукурудзи, вирощений на самовільно зайнятій земельній ділянці є фактично речовим доказом використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, за відсутності документів, що підтверджують право користування.

Під час проведення досудового розслідування, був проведений огляд вказаної земельної ділянки з залученням відповідних спеціалістів з метою визначення площі земельних ділянок та встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок.

02 серпня 2018 року винесена постанова про визнання речовими доказами посівів соняшнику та кукурудзи (як матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин самовільного зайняття земельної ділянки) на вказаних вище самовільно зайнятих земельних ділянках.

Відповідно до вимог ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

При зайнятті земельної ділянки за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, у особи яка засіяла таку земельну ділянку, не виникає право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію на вказаній земельній ділянці.

Крім того, відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004, відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Враховуючи викладене, виникла необхідність забезпечити збереження речових доказів у кримінальному провадженні земельної ділянки та посівів кукурудзи та соняшнику, що ростуть на самовільно зайнятих земельних ділянках до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та подальшого звернення врожаю в дохід держави, в т.ч. з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Не зважаючи та те, що на теперішній час досудовим розслідування не встановлено особу, яка самовільно зайняла вказану земельну ділянку та засадила її посівами соняшника та кукурудзи, проте її відсутність не перешкоджає розгляду вказаного клопотання та накладення арешту на речові докази земельну ділянку, яка відповідно до вимог законодавства підлягає поверненню державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, та посіви соняшника та кукурудзи, які підлягають поверненню в дохід держави.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що у кримінальному провадженні самовільно зайняті земельні ділянки та посіви соняшника та кукурудзи на них, визнано у встановленому порядку речовими доказами самовільного використання вказаних земельних ділянок, з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення пошкодження, псування, знищення посівів соняшника та кукурудзи, їх збирання та подальшого відчуження особами, що вчинили вказаний злочин та на теперішній час не встановлені, на час розслідування, на них слід накласти арешт, який полягає в забороні будь-кому розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його.

Ознайомившись із клопотанням, вважаю за необхідне його повернути, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2ст.171 КПК Україниу клопотання про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положеньст.170КПК України.

Згідно ч.3ст.172 КПК Українислідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст.171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в 72 голини для усунення недоліків.

Разом із цим, в клопотанні не зазначена мета накладення арешту, без чого не можливо вирішити заявлену вимогу, що і є підставою для повернення клопотання слідчому.

Крім того, до клопотання не був долучений витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-173,369-372КПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старший ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018040000000541, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України повернути.

Встановити прокурору строк сімдесят дві години з часу отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1