Постанова

від 07.08.2018 по справі 2а-10727/11/0170/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

м. Київ

справа №2а-10727/11/0170/16

касаційне провадження №К/9901/1299/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2012 (суддя Александров О.Ю.) та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012 (головуючий суддя - Дадінська Т.В., судді: Курапова З.І., Кучерук О.В.) у справі № 2а-10727/11/0170/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Бром до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Бром звернулось до суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2011 № 0001012304.

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим постановою від 18.01.2012 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 № 0001012304 в частині відмови в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 590623,84 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Севастопольський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2012 залишив постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2012 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2012, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що суди дійшли безпідставного висновку про правомірність включення позивачем до складу бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 590623,84 грн.

Приписами абзацу п'ятого частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 року № 1207-VII передбачено змінити територіальну підсудність адміністративних справ, підсудних Окружному адміністративному суду Автономної Республіки Крим, та забезпечити їх розгляд Київським окружним адміністративним судом, відповідно адміністративних справ Окружного адміністративного суду м. Севастополя - Окружним адміністративним судом м. Києва, Севастопольського апеляційного адміністративного суду - Київським апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою суду від 20.08.2015 справу № 2а-10727/11/0170/16 витребувано з Київського окружного адміністративного суду та ініційовано питання про відновлення втраченого судового провадження у разі відсутності справи.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2015 відновив втрачене судове провадження в адміністративній справі № 2а-10727/11/0170/16 в частині.

Суд дійшов висновку щодо можливості здійснення касаційного перегляду на підставі відновлених матеріалів справи, оскільки у даній справі спірним є правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. В той же час, встановлені судами обставини сторонами не оспорюються.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Бром з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за травень 2011 року, результати якої оформлено актом від 08.08.2011 № 909/23-04/05444552.

За її наслідками контролюючий орган дійшов, зокрема, висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі: податкових накладних та касового чека, складених Товариством з обмеженою відповідальністю Універсал-Транзіт-Оіл , Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпрохімальянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Еко Комфорт , Приватним багатопрофільним підприємством Український нафтопродукт , Приватним підприємством Хімтяжбуд , Товариством з обмеженою відповідальністю Десо ЛТД , які оформлено неналежним чином, а саме - недостовірно вказано фактичне місцезнаходження юридичної особи; податкових накладних, виписаних Приватним підприємством Алексгруп та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліго , з підстави невідповідності сформованого позивачем податкового кредиту сумам податкових зобов'язань, відображеним вказаними постачальниками; податкових накладних, складених Дочірнім підприємством Фокстрот Товариства з обмеженою відповідальністю Фокстрот , оскільки придбані необоротні матеріальні активи в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на зазначені порушення органом доходів і зборів прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 № 0001012304, згідно з яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 590623,84 грн.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, всі витрати, зокрема зі сплати податку на додану вартість, мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці спірних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За правилами ж підпункту б пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В свою чергу, при оцінці відповідності заповнення податкових накладних та касових чеків вимогам чинного законодавства необхідно враховувати, що окремі недоліки в їх заповненні не тягнуть за собою втрату цими документами статусу належних податкових, якими вони є в силу пункту 201.6 статті 201 та підпункту б пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Податкові накладні та касові чеки є належними та підтверджують право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавців, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку.

Відтак недостовірне (неправильне, помилкове) зазначення місцезнаходження юридичної особи-продавця не призводять до неможливості ідентифікації факту та змісту господарських операцій, за умови належного заповнення інших реквізитів податкових накладних та касових чеків і реального здійснення відповідних операцій, які призвели до об'єктивної зміни складу активів платника податку-покупця, та, відповідно, не тягнуть втрати ними статусу належних податкових документів.

Доводи Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про невідповідність сум сформованого позивачем за господарськими операціями з Приватним підприємством Алексгруп та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліго податкового кредиту сумам податкових зобов'язань цих постачальників колегія суддів відхиляє, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у спірному випадку, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо відображення Публічним акціонерним товариством Бром у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних від 18.04.2011 № 152/001 та від 29.04.2011 № 28/001, виписаних Дочірнім підприємством Фокстрот Товариства з обмеженою відповідальністю Фокстрот за наслідками поставки трьох мікрохвильових печей та чайника, то зазначені витрати на придбання побутової техніки, як встановлено судами, є обов'язковою умовою безперервної виробничої діяльності позивача, оскільки режими роботи деяких підрозділів на підприємстві є цілодобовим, що й обумовлює господарський характер зазначених витрат.

За таких обставин, доводи судів першої та апеляційної інстанцій про необ'єктивність твердження контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі розглядуваних податкових документів ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Твердження Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування через позитивне значення, задеклароване уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2011 року, також об'єктивно не прийнято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки обумовлене врахуванням контролюючим органом сум позитивного значення поточного періоду у відриві від інших показників господарської діяльності платника, відображених у податковій звітності.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2012 у справі № 2а-10727/11/0170/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк