Ухвала

від 14.08.2018 по справі 2а-9219/10/0670

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без розгляду двічі не з'явився)

14 серпня 2018 року м. Житомир справа № 2а-9219/10/0670

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області із позовом, в якому просить: зобов`язати відповідача вчинити дії.

У судові засідання призначені на 25 липня 2018 року та 14 серпня 2018 року позивач не з'явився, будучи завчасно належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, щодо причин неявки суд не повідомляв.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Таким чином, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, вимоги частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства. (ч.1, 2 ст.45 КАС України).

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому, суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду на підставі статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України, не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (стаття 240 частина 4 КАС України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 205, 229, 240, 243, 248, 256 КАС України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими статтями 295 - 297 КАС України.

Суддя М.С. Токарева