Рішення

від 21.05.2018 по справі 808/208/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2018 року Справа № 808/208/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А

представника позивача: Чулой І.С.

представника відповідача: Корольов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Чаплихо

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧАПЛИХО" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000321403, №0000331403 від 09.01.2018.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачем безпідставно прийнято спірне рішення, оскільки з 01.04.2016 ТОВ Чаплихо не є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, а отже підприємство не має в своєму розпорядженні об'єкта оподаткування і відповідно не має статусу платника орендної плати за земельну ділянку. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у наданому письмовому відзиві на позовну заяву (вх. №5773 від 20.02.2018). Стверджує, що оскільки договір оренди земельної ділянки №04127700031 від 05.05.2010 не припинено та він є чинним, орендна плата за земельну ділянку повинна нараховуватися згідно сум орендної плати за договором та з урахуванням її цільового призначення, коефіцієнтів індексації, індексів інфляції згідно законодавства.

Ухвалою судді від 22.01.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначене перше судове засідання на 20.02.2018 без виклику сторін.

Також, ухвалою від 22.01.2018 витребувано від Приазовської районної державної адміністрації додаткові докази.

20.02.2018 відкладено розгляд справи на 20.03.2018 з викликом сторін та викликано свідка гр. ОСОБА_3.

20.03.2018 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, витребувано повторно від Приазовської районної державної адміністрації додаткові докази та призначено підготовче засідання на 19.04.2018.

19.04.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті у цей же день, та відкладено розгляд справи на 08.05.2018.

08.05.2018 відкладено розгляд справи на 21.05.2018.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

У період з 13.11.2017 по 17.11.2017 фахівцем ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 17.11.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 17.11.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 17.11.2017.

За результатом проведеної перевірки було складено Акт від 24.11.2017 №670/08-01- 14-03/38783793.

За змістом висновків Акту перевірки, перевіркою було встановлено порушення ТОВ Чаплихо вимог :

-ст.288 Податкового кодексу України, а саме занижено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2016 року по 17.11.2017 року на загальну суму 21994,02 грн.

- пп.49.18.3 п. 49.18. ст.49, п.49.1 ст. 49, п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.113.1 ст.113, п.120.1 ст.120, п.п. 137.4, п.п.137.5(в) ст.137, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України підприємством не подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік.

21.12.2017 ТОВ Чаплихо були подані заперечення на Акт перевірки.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.01.2018 №95/10/08-01-14-03-10 заперечення залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки без змін.

На підставі висновків Акту перевірки від 24.11.2017 №670/08-01- 14-03/38783793 ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення.

-№0000321403 від 09.01.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 27492 грн. 53 коп., у т.ч. за податковим зобов'язання у сумі 21994,02 грн. та за штрафними санкціями у сумі 5498 грн. 51 коп.

- №0000331403 від 09.01.2018, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем : орендна плата з юридичних осіб у сумі 170 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Як суд вбачає зі змісту вищевказаного акту перевірки, згідно додаткової угоди від 18.03.2014 р. до договору оренди земельної ділянки від 05 травня 2010 року реєстраційний номер № 041027700031, Приазовська районна державна адміністрація (орендодавець) передає в оренду ТОВ Чаплихо (орендар) земельну ділянку, яка розташована за адресою: Запорізька обл., Приазовський р-н, Ботівська сільська рада, с. Строганівка (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).

На час отримання права оренди, на земельній ділянці знаходився об'єкт нерухомого майна, що належав ТОВ Чаплихо на праві приватної власності: склад прудів, свідоцтво про право власності НОМЕР_3 від 10.01.2014, індексний номер 15924730.

Підприємство, з дати отримання права оренди, здійснювало належну та повну сплату орендних платежів до 01.04.2016.

Листом від 17.02.16р. за №1 ТОВ Чаплихо повідомило Орендодавця земельної ділянки (Приазовську районну державну адміністрацію) про факт припинення діяльності товариства та необхідність припинення дії договору оренди.

04.03.2016 ТОВ Чаплихо уклало із громадянином ОСОБА_4 (інн. НОМЕР_1) договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, а саме склад прудів, який належав товариству відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 10.01.2014, індексний номер 15924730. Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кардаш Я.О. за №98 (НАТ410654).

29.04.16 підприємством було складено податкову декларацію з внесенням змін і припиненням сплати плати за землю починаючи з 01.04.17 по земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2.

Представник відповідача стверджує, що оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивача, Договір оренди земельної ділянки №04127700031 від 05.05.2010 не припинено, він є чинним, орендна плата повинна нараховуватися згідно сум орендної плати за договором та з урахуванням її цільового призначення.

Проте, суд не погоджується із такою позицією відповідача у зв'язку з наступним.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За пунктом 287.7 статті 287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У частинах першій та другій статті 120 Земельного Кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

За частиною третьою статті 7 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Із обставин справи вбачається, що відповідно до додаткової угоди від 18.03.2014 до договору оренди №041027700031 від 05 травня 2010 року ТОВ Чаплихо набуло право користування земельною ділянкою строком на 49 років площею 0,4940 га за адресою: Запорізька обл., Приазовський р-н, Ботівська сільська рада, с. Строганівка (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).

На час отримання права оренди, на земельній ділянці знаходився об'єкт нерухомого майна, що належав ТОВ Чаплихо на праві приватної власності: склад прудів, свідоцтво про право власності НОМЕР_3 від 10.01.2014, індексний номер 15924730.

04.03.2016 ТОВ Чаплихо уклало із громадянином ОСОБА_4 (інн. НОМЕР_1) договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, а саме склад прудів, який належав товариству відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 10.01.2014, індексний номер 15924730. Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кардаш Я.О. за №98 (НАТ410654).

Як свідчить п.8.8. укладеного договору, нотаріусом було роз'яснено його сторонам положення, в тому числі ст.120 Земельного кодексу України.

04.03.2016 об'єкт нерухомості було передано покупцю (ОСОБА_4) за актом прийому-передачі.

Слід зазначити, що у судовому засіданні 19.04.2018 було опитано громадянина ОСОБА_4, який підтвердив факт того, що ним, як новим власником нерухомості, використовується вказана земельна ділянка, у зв'язку з чим, ОСОБА_4 направлено на адресу Приазовської райдержадміністрації заяву з усіма необхідними документами для укладення з ним договору оренди земельної ділянки, однак, незважаючи на те, що згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення його заяву отримано 28.07.2016, станом на день розгляду справи заява залишається не розглянутою. Також, свідок стверджує, що ТОВ "Чаплихо" з дати передачі нерухомості не здійснюється використання земельної ділянки.

Як свідчить довідка про Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.16р. №54604973, державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на відповідне майно, було проведено одразу після укладання договору.

Отже, у розумінні положень вказаних вище норм Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа № 21-804а16).

Таким чином, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. В даному випадку, об'єкт нерухомості - склад прудів, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: Запорізька обл., Приазовський р-н, Ботівська сільська рада, с. Строганівка (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), перебував у власності позивача, право власності яких було зареєстроване у встановленому законодавством порядку, тому після відчуження об'єкта нерухомості та його реєстрації за іншою особою позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої не є.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000321403 від 09 січня 2018 року та №0000331403 від 09 січня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чаплихо (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 2, код ЄДРПОУ 38783793) судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 31.05.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова