Рішення

від 07.08.2018 по справі 808/1746/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2018 року 10 год 59 хв.Справа № 808/1746/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Мхитарян К.М.,

за участю:

представника позивача - Белікової К.Г., Іоффе В.Л.,

представника відповідача - Лазарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ (далі - позивач) звернулось до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.04.2018 №0004251402, №0004241402 та №0004231402.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, суті здійснених господарських операцій та діяльності підприємства взагалі. Зазначає, що актом перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ СП Бонум , з ТОВ Старт-Ойл . Згідно доводів акту перевірки вказані суб'єкти господарювання не могли фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ РІФ СІЧ , що вказує на формування позивачем активу за рахунок надходження активів - товару/послуг з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання. З позицією відповідача позивач не погоджується, оскільки позивач надав відповідачу всі первинні документи, які стосуються господарських операцій із контрагентами ТОВ СП Бонум , з ТОВ Старт-Ойл . При цьому дійсність правочинів відповідачем не оспорюється, так само як відсутність дефектів при складанні первинних документів. Крім того, позивач не погоджується з доводами контролюючого органу про те, що витрати на придбання послуг технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів повинні відноситись на збільшення первісної вартості об'єкта основних засобів. З огляду на таке, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 15.05.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №808/1746/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Призначено підготовче судове засідання на 05 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 05.06.2018 відкладено розгляд адміністративної справи №808/1746/18 та призначено наступне підготовче судове засідання на 16 липня 2018 року.

У судовому засіданні 16.07.2018 закрито підготовче провадження та розпочато судовий розгляд справи, оголошено перерву до 07 серпня 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2018 просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 05.06.2017 вх. №17259 вказав на те, що перевіркою встановлено господарські відносини позивача з ТОВ Старт ОЙЛ , ТОВ СП Бонум . Вказує також, що неможливо встановити факт реального продажу та передачі товару за операціями позивача з його контрагентами у перевіряємий період, у зв'язку з відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності від постачальників, які лише здійснювали документальне оформлення на ТОВ РІФ СІЧ . Стверджує, що до перевірки надані документи, складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Зазначає також, що ТОВ Старт-Ойл , ТОВ СП Бонум не могли фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ РІФ СІЧ , що вказує на формування ТОВ РІФ СІЧ активу за рахунок надходження активів - товару/послуг з джерела невідомого надходження, що вказує на безоплатне їх отримання. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання прибув представник відповідача та підтримав заперечення з підстав викладених вище. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 243 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 07.08.2018.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ зареєстровано 02.10.2007 Шевченківською районною адміністрацією Запорізької міської ради, перереєстровано 05.07.2014 за адресою: 6906869002 м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 102.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ РІФ СІЧ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, результатом якої став акт від 19.02.2018 № 109/08-01-14-02/35450246.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

п.п.44.1. п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1, п. 134.1, п.135.1, ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся на загальну суму 359 907 грн. у тому числі:

2015 рік - 327 313,00 грн.

За 1 квартал 2016 року - 32 594,00 грн.

За І півріччя 2016 року - 32 594,00 грн.

3 квартали 2016 року - 32 594,00 грн.

2016 рік в сумі 32 594,00 грн.

п.п. 44.1, ст. 44,п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 128 296 грн. по періодам:

лютий 2015 року - 68 585,00 грн.

березень 2015 року - 55 498,00 грн.

січень 2016 року - 4 213,00 грн.

завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 +рядок 20.3 декларації) всього у сумі 21 815,00 грн., у т.ч. за лютий 2015 року у сумі 21 815,00 грн.

На підставі Акту перевірки №109/08-01-14-02/35450246 від 19.02.2018, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення

№ 0004251402 від 02.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 376 204,00 грн., з яких 359 907,00 грн. - за основним платежем, 16 297,00 грн. - за штрафними санкціями;

№0004241402 від 02.04.2017 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 192 444,00 грн., з яких 128 296,00 грн. - за основним платежем та 64 148,00 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0004231402 від 02.04.2018, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21 815,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 0004251402, № № 0004231402 у повному обсязі та №0004241402 від 02.04.2017 в частині визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 186 124,50 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ СП Бонум з ТОВ Старт-Ойл .

Так, між ТОВ РІФ СІЧ (замовник) та ТОВ СП Бонум (виконавець) укладено договір про надання послуг № 13627189 від 04.04.2015 (а.с. 84-86 т.1), відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі дає завдання виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати (надати) послуги: послуги автокрану, зовнішня обробка фасаду плавучої паливозаправної станції Ясіон 1 та Ясіон-2, заміна перекриття плавучої паливозаправної Ясіон 1 та Ясіон 2 не пізніше наж 30 календарних днів з моменту підписання договору.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано кошторисні розрахунки (а.с.87-116 т. 1), акт здачі-прийняття робіт (а.с. 117, т. 1), податкову накладну та докази її подання у встановленому законом порядку (а.с.118-119).

Розрахунки між сторонами підтверджуються платіжними дорученнями (а.с.122-123, т. 1).

Суд також звертає увагу, що вказані взаємовідносини ТОВ РІФ СІЧ з ТОВ СП Бонум вже досліджувались судом під час розгляду адміністративної справи № 808/7254/15, та постановою суду, що набрала законної сили, було встановлено, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання робіт (послуг), які були надані позивачем під час перевірки в підтвердження взаємовідносин ТОВ Ріф Січ з вищезазначеним контрагентом (договір, додаткова угода, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна, платіжні доручення тощо). Також зазначено, що позивачем цілком правомірно включені суми ПДВ за результатом господарських операцій з ТОВ СП Бонум до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, у перевіряємий період ТОВ РІФ СІЧ мало господарські відносини з ТОВ Старт-Ойл (код за ЄДРПОУ 39519154).

Так, між ТОВ РІФ СІЧ (покупець) та ТОВ Старт-Ойл (постачальник) укладено договір поставки № 3215/5 від 03.02.2015 (а.с. 140-141, т.1), відповідно до якого постачальник зобов'язується у передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, вказаних у договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - Товар , найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, податкові накладні (а.с.142-169, т. 1). Розрахунки між сторонами підтверджуються банківськими виписками (а.с.170-180, т. 1).

Також, в акті перевірки вказано, що ТОВ РІФ СІЧ придбані послуги технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, які використовувались для модернізації, дообладнання та реконструкції основних засобів були списані на інші операційні витрати на рахунок 92 Адміністративні витрати .

Так, судом встановлено, що ТОВ РІФ СІЧ мало господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 щодо технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. На підтвердження вказаних господарських відносин до матеріалів справи надано кошториси, акти прийому-передачіц запасних частин, акти прийому-передачі автомобіля, актвами здачі -прийняття робіт, платжні квитанції та службові записки (а.с. 193-217, т. 1, а.с. 1 - 236, т. 2).

Позиція відповідача в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву полягає у тому, що витрати на придбання послуг технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, які були придбані для модернізації, дообладнання та реконструкції основних засобів повинні відноситись на збільшення первісної вартості об'єкта основних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортних засобів: вантажний паливозаправник марки АПЗ 4,9, на шасі ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_4, сідловий тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_5, вантажна цистерна марки АЦ 10 на шасі МАЗ 533702, реєстраційний номер НОМЕР_6, легковий універсал марки ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_7, спеціалізований напівпричеп марки KOGEL SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_8.

Позивач пояснив, що вказані транспортні засоби потребують підтримання у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді для забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки, у зв'язку з чим ТОВ РІФ СІЧ мало господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, які підтверджені належним чином сформованими первинними документами.

Так, порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності визначається Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України № 102 від 30.03.1998.

Відповідно до п.п. 1.3. вказаного положення, технічне обслуговування (ТО) - комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування. Поточний ремонт (ПР) - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами).

Витрати з технічного обслуговування та ремонту, якщо вони здійснюються для підтримання транспортного засобу в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду згідно п. 15 П(С)БО 7 Основні засоби та п. 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561.

З огляду на викладене, позивачем правомірно віднесено витрати по поточному ремонту та послугам СТО, отриманим від ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 до складу інших операційних витрат.

Встановлені під час розгляду справи обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд зазначає, що відсутність необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, оскільки нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Окрім того, в акті перевірки податковий орган посилається на те, що на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/9097/15-к встановлено, що в результаті проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено ряд підприємств, які знаходяться під контролем невстановлених осіб, та які створені та використовуються з метою надання послуг з незаконної мінімізації податкових зобов'язань підприємством реального сектору економіки, а також з виведення грошових коштів до тіньового сектору економіки, а також з виведення грошових коштів в готівку, серед таких підприємств ТОВ СП БОНУМ .

Разом з тим, в акті перевірки відсутня інформація про винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ СП БОНУМ . Суд зазначає, що наявність порушених кримінальних проваджень щодо ТОВ СП БОНУМ не є незаперечним аргументом для визнання господарських операцій між ними та ТОВ РІФ СІЧ таким, що вчинені без мети настання реальних наслідків. Крім того, у рамках кримінального провадження встановлюється, чи було скоєно конкретною фізичною особою кримінальне правопорушення, передбачене Кримінальним юдексом України, а не встановлюється дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою - контрагентом за господарським правовідносинами.

Також відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Тобто, для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вищевказані рішення суду. Інші судові рішення, зокрема, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагенти позивача були зареєстрованими уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

Також, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Суд звертає увагу на те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ СП Бонум з ТОВ Старт-Ойл не відповідає фактичним обставинам та спростовується наданими до матеріалів справи документами.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, адміністративний позов суд задовольняє.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 243, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 102, код ЄДРПОУ 35450246) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, крд ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02.04.2018 №0004251402 та №0004231402.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02.04.2018 №0004241402, в частині визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 186124,50 грн., у тому числі 124,083,00 грн. за основним платежем та 62041,00 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ судовий збір в розмірі 10196,93 грн. (десять тисяч сто дев'яносто шість гривень 93 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.08.2018.

Суддя М.С. Лазаренко