Постанова

від 08.08.2018 по справі 910/4612/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2018 р. Справа№ 910/4612/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

представники сторін не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018р. (повний текст складено 11.06.2018р.)

у справі №910/4612/18 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТРЕНТ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ"

про стягнення 311 639,02 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТРЕНТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" про стягнення 311 639,02 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що відповідач в порушення умов договору №83156К від 30.06.2016р. не сплатив орендну плату, доставку та вартість ремонту обладнання, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 311 639,02 грн. заборгованості нарахованої за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2018р. у справі №910/4612/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" на користь Товариства з обмежено відповідальністю "ФОРТРЕНТ" борг в розмірі 311 639,02 грн. та 4 674,59 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції усіх обставин справи, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказував, що в матеріалах справи відсутні копії довіреностей осіб, що підписували акти передачі, повернення та здачі-прийняття робіт, тож неможливо визначити, які документи можуть свідчити про наявність заборгованості відповідача у даній справі. При цьому, враховуючи часткову оплату відповідачем грошових коштів за договором №83156К від 30.06.2016р., господарським судом не було встановлено, які роботи не були оплачені відповідачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018р., у складі колегії суддів Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А., відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 08.08.2018р.

06.08.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Представники сторін до судового засідання, що відбулось 08.08.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 30.06.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТРЕНТ", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗБІ", як орендарем, укладено договір оренди обладнання №83156К (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування з обов'язком повернути, будівельне та/або інше обладнання (далі - обладнання), яке є об'єктом права власності орендодавця.

Зі змісту пункту 1.2 договору випливає, що найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в раз необхідності), вартість, ціна послуг оренди та строк оренди по кожній одиниці обладнання та інше погоджується сторонами та зазначаються у протоколі погодження істотних умов оренди, який є невід'ємною частиною цього договору, та який сторони зобов'язуються підписувати в кожному випадку передачі в оренду обладнання за цим договором. Форма протоколу наведена у додатку №1 до договору.

Обладнання за цим договором орендується орендарем для використання у власній господарській діяльності (пункт 2.1 договору).

Пунктом 3.4 договору вказано, що факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписами уповноважених представників сторін акту прийому-передачі обладнання згідно встановленої у додатку №2 до цього договору форми, який засвідчує факт та фіксує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю, та інші умови, які сторони вважають необхідними узгодити.

Згідно до пункту 3.7 договору, повноваження представника орендаря на підписання акту прийому-передачі обладнання та акту огляду технічного стану обладнання та інших документів до договору, засвідчується оригіналом довіреності на такого представника, виданої йому орендарем, завіреною печаткою та підписом керівника орендаря, форма якої подана у додатку №3 до цього договору, або за іншою формою, яка може бути прийнята орендодавцем, з пред'явленням особистого паспорта, при цьому представник орендаря зобов'язаний передати орендодавцю копію такої довіреності на представника орендаря, завірену печаткою та підписом орендаря.

До моменту закінчення строку дії довіреності на представника орендаря, що були надані орендодавцю в момент передачі обладнання орендарю, або до моменту отримання орендодавцем факсимільного та/або електронного повідомлення від орендаря про заміну представника орендаря, з відповідним переоформленням довіреності на нового представника орендаря, представник орендаря є уповноваженою особою орендаря, діє від імені орендаря та в його інтересах.

Вимоги цього пункту не поширюються на випадки прийняття обладнання і підписання відповідних акту прийому-передачі та акту огляду технічного стану обладнання, безпосередньо керівником підприємства - орендаря, якому Статутом надано такі повноваження. У такому разі оформлення довіреності не вимагається. При цьому, керівник підприємства є уповноваженою особою орендаря, діє від імені орендаря та в його інтересах.

За умовами пункту 3.8 договору орендодавець передає орендарю обладнання на своєму складі, адреса якого зазначається в протоколі, в технічно робочому (справному) стані, попередивши про всі особливі властивості обладнання.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у протоколі до договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом прийому-передачі та закінчується датою повернення обладнання за актом повернення, форма якого наведена в додатку №4 до договору (пункт 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору обладнання повертається орендарем за актом повернення на складі орендодавця, адреса якого зазначається в протоколі, в день закінчення строку оренди обладнання, узгодженого сторонами в протоколі до цього договору, а у випадку, якщо обладнання, за цим договором було передано в оренду на невизначений строк - в день визначений орендарем або день закінчення строку дії договору, в залежності що настане раніше.

Згідно з п. 6.1 договору орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.4 договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.1 договору.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що орендна плата нараховується на підставі тарифу орендодавця в розмірі, встановленому за добу, тиждень або місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок.

Відповідно до п. 6.6. договору якщо інше не погоджено сторонами у відповідному протоколі, орендар вносить орендну плату у наступному порядку:

- орендна плата до кінця повного періоду (якщо таким періодом є доба), або першого періоду (якщо таким періодом є тиждень або місяць), або іншого періоду розрахунків вноситься попередньо: після підписання цього договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду (пп. 6.6.1);

- за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк не пізніше ніж 2 робочих дні до початку такого періоду розрахунків (п.п. 6.6.2).

Орендна плата вноситься орендарем в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов договору і відповідного протоколу до нього. З урахуванням того, що сторонами визначено строк оренди та порядок оплати орендних платежів, а також вартість оренди обладнання за конкретний період, то неотримання орендарем рахунку та/або акту виконаних робіт (наданих послуг) не є підставою для несплати орендарем орендної плати. Орендар самостійно, згідно погоджених умов (в строк) п. 6.6 договору та/або умов відповідного протоколу розраховує та сплачує орендну плату, інакше буде вважатись таким, що построчив платіж (п. 6.9 договору).

Згідно з пунктом 6.10 договору орендна плата не включає в себе витрати на: доставку, монтаж, нагляд за проведенням монтажних робіт, завантаження/розвантаження, ремонт обладнання, який виник з вини орендаря, витрачені орендарем енергоносії, паливно-мастильні та витратні матеріали, необхідні для належної експлуатації обладнання. Вказані послуги можуть бути надані орендарю за окрему плату на підставі відповідного договору або окремо виставленого рахунку орендодавця.

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016р. включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині грошових зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати та всіх інших зобов'язань по даному договору - до повного виконання зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору, вказаної в п. 15.1 договору, жодна із сторін не висловить наміру його розірвати, направивши відповідне письмове повідомлення про це іншій стороні, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункти 15.1, 15.2 договору).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем належним чином та передав останньому у користування обладнання, визначене протоколами погодження істотних умов договору оренди №300616-018К від 30.06.2016р., №080617-001К від 08.06.2017р., №020617-015К від 02.06.2017р., що підтверджується актами прийому-передачі №020716-008К від 02.07.2016р., № 080617-003К від 08.06.2017 та № 060617-001К від 06.06.2017, а також надав послуги з доставки та ремонту вказаного обладнання.

Відповідач, у свою чергу, після користування повернув позивачу обладнання, що підтверджується актами повернення №080916-023К від 08.09.2016р., №250917-013К від 25.09.2017р. та №160218-004К від 16.02.2018р.

Складеними сторонами актами здачі-прийняття робіт №310716-101К від 31.07.2016р. на суму 4 437,32 грн., №310816-101К від 31.08.2016р. на суму 4 584,00 грн., №080916-025К від 08.09.2016р. на суму 1 223,94 грн., №300617-041К від 30.06.2017р. на суму 66 528,00 грн., №310717-197К від 31.07.2017р. на суму 77 616,00 грн., №310817-220К від 31.08.2017р. на суму 69 300,00 грн., №250917-017К від 25.09.2017р. на суму 34 650,00 грн., №300917-070К від 30.09.2017р. на суму 41 580,00 грн., №311017-078К від 31.10.2017р. на суму 42 966,00 грн., №301117-084К від 30.11.2017р. на суму 41 580,00 грн., №311217-135К від 31.12.2017р. на суму 42 966,00 грн., №310118-086К від 31.01.2018р. на суму 42 966,00 грн., №160218-004К від 16.02.2018р. на суму 22 176,00 грн., засвідченими підписами та печатками обох сторін, підтверджені наявні грошові зобов'язання відповідача у розмірі 492 573,26 грн.

Крім того, позивачем надано послуги з доставки обладнання на суму 4 750,00 грн. та послуги з ремонту обладнання на суму 28 455,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №250917-018К від 25.09.2017р. та №091117-001К від 09.11.2017р., засвідченими підписами та печатками обох сторін.

Відповідач, як підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 30.06.2016р. по 12.04.2018р. (платежі від 02.07.2016р., 11.08.2016р., 31.08.2016р., 12.09.2016р., 07.06.2017р., 14.06.2017р., 07.08.2017р., 23.08.2017р., 19.09.2017р., 28.09.2017р., 04.10.2017р., 19.10.2017р., 18.11.2017р., 16.11.2017р., 05.12.2017р., 16.02.2018р., 02.03.2018р., 14.03.2018р., 22.03.2018р.), частково оплатив позивачу 214 139,24 грн.

При цьому, враховуючи часткову оплату відповідачем грошових коштів за договором №83156К від 30.06.2016р., судом встановлено, що інших договорів та рахунків до матеріалів справи сторонами не надано, тож посилання апелянта на неможливість встановлення, які послуги за договором не були оплачені, спростовуються вказаною банківською випискою та матеріалами справи.

За твердженням позивача, відповідач заборгував оплату за користування його обладнанням, доставку та вартість ремонту обладнання за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року в розмірі 311 639,02 грн.

Зі змісту частини 3 ст. 827 Цивільного кодексу України випливає, що до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Згідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Вина суб'єкта господарювання у порушенні господарського зобов'язання презюмується. Обов'язок доведення тієї обставини, що належне виконання ним зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дій непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності покладається на суб'єкта господарювання, який порушив господарське зобов'язання. Такий висновок заснований на положеннях частини 2 статті 218 ГК України.

Викладені відповідачем у апеляційній скарзі доводи щодо того, що акт передачі 020716-008К від 02.07.2016р., акти повернення №080916-023К від 08.09.2016р., №160218-004К від 16.02.2018р. та акт здачі-приняття робіт №080916-023К від 08.09.2016р. відповідач не підписував, а на зазначених документах міститься підпис невідомих йому осіб, суд апеляційної інстанції відхиляє з тих мотивів, що сторона, яка користувалась обладнанням і повернула його, не вправі посилатися на ту обставину, що акти приймання у користування нею обладнання не підписувалися.

В силу ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів оплати заборгованості орендарем суду не надано, тож суд першої інстанції вірно встановив, що сума боргу відповідача перед позивачем за договором за наведений період і на день розгляду спору складає 311 639,02 грн. (525 778,26 грн. - 214 139,24 грн.). Ці обставини апелянтом залишились неспростованими.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018р. у справі №910/4612/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018р. у справі №910/4612/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4612/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 14.08.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова