Постанова

від 14.08.2018 по справі 810/4342/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4342/17 Суддя першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на проголошене о 14 годині 57 хвилин рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, повний текст якого складено 30 березня 2018 року, у справі за адміністративним позовом фермерського господарства СФГ Сокіл до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року фермерське господарство СФГ Сокіл (далі - Позивач, ФГ СФГ Сокіл ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2017 року №0043931406.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що готівкові кошти, які були повернуті підзвітною особою до каси підприємства як залишок за звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за результатами відрядження, можуть використовуватися на господарські потреби за умови належного оприбуткування в касі. Крім того, суд відзначив, що складання відомості за день до фактичної видачі коштів не є порушенням порядку обігу готівки, оскільки виплата заробітної плати допускається за відомістю про виплату коштів протягом трьох робочих днів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому наголосив на залишенні поза увагою суду того, що Позивачем не надано документи, що підтверджують одержання готівки з поточного рахунку, у той час як надані до суду документи взагалі відрізняються від тих, які були отримані контролюючим органом у ході перевірки. Крім того, зазначає, що відсутність звітів про оприбуткування коштів свідчить про відсутність їх оприбуткування взагалі.

Після усунення визначених в ухвалі від 07.05.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ СФГ Сокіл просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскільки працівником не було виконано доручення підприємства останній здійснив повернення коштів у касу підприємства 07.07.2015 року, що було належним чином оприбутковано. Крім того, зауважив, що 06.07.2015 року з метою виплати заробітної плати була складена відомість на виплату грошей №19, на підставі якої було видано 07.07.2015 року відповідний касовий ордер, на підставі якого і здійснювалася виплата заробітної плати. Поряд з іншим, підкреслив, що видаткова відомість заробітної плати не свідчить про дату виплату коштів у цей же день, що випливає зі змісту п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.07.2018 року, яке у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача було відкладено на 14.08.2018 року.

У судовому засіданні представники Відповідача доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її вимоги задовольнити з викладених в останній підстав.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні - жовтні 2017 року працівниками ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 13.09.2017 року №1652 (а.с. 70), направлень на перевірку від 22.09.2017 року №2185 (а.с. 68) та №2186 (а.с. 69), а також повідомлення від 13.09.2017 року №421/10-36-13-10 (а.с. 71), згідно ст. 77 ПК України було проведено документальну планову виїзну перевірку ФГ СФГ Сокіл з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні за період діяльності з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року.

У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем, зокрема, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 23.10.2017 року №812/10-36-13-10/20581602 (а.с. 9-38), які за наслідками розгляду заперечень ФГ СФГ Сокіл були залишені ГУ ДФС у Київській області без змін листом від 28.11.2017 року №8438/10/10-36-13-10 (а.с. 39-41).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 01.12.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми С №0043931406, яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки у розмірі 194 639,80 грн. (а.с. 42).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного індивідуального акту, суд першої інстанції встановив, що згідно платіжного доручення від 07.07.2015 року №131 (а.с. 47) та виписки по рахунку (а.с. 48) ОСОБА_1 у відділенні АБ Укргазбанк отримав 38 000,00 грн. під звіт на придбання товарно-матеріальних цінностей на КР №26254374817001.

Згідно прибуткового касового ордера №15 від 07.07.2015 року кошти в сумі 38 000,00 грн. були оприбутковані у касі підприємства у зв'язку з поверненням невитрачених підзвітних коштів на товарно-матеріальні цінності, виданих згідно платіжного доручення від 07.07.2015 року №131 (а.с. 46).

Крім того, суд першої інстанції встановлено, що 06.07.2015 року складено відомість №19 на виплату грошей, а саме - заробітної плати на суму 38 927,96 грн. у період з 06.07.2015 року по 08.07.2015 року (а.с. 45). При цьому 07.07.2015 року згідно видаткового касового ордеру №18 кошти в сумі 38 927,96 грн. були видані з каси ФГ СФГ Сокіл (а.с. 44).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, дійшов до висновку, що перебування у касі підприємства готівкових коштів на виплату заробітної плати протягом трьох робочих днів понад встановлений ліміт каси чинним законодавством допускається, у зв'язку з чим підстави для застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (далі - Положення №637).

Відповідно до п. 7.15 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Згідно п. 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Приписи п. 3.3 Положення №637 визначають, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Пунктом 3.4 Положення №637 передбачено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Відповідно до абз. 1 п. 3.5 Положення №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

З наведеного випливає, що здійснення підприємством видачі готівкових коштів окремим фізичним особам (у тому числі працівникам підприємства) за видатковою відомістю не вимагає від отримувача коштів проставлення у такі відомості дати одержання коштів.

У контексті наведеного судовою колегією враховується, що приписи п. 2.9 Положення №637 визначають, що готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Відповідно до п. 2.10 Положення №637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість) (додаток 1).

Отже, чинним законодавством закріплено право підприємства зберігати понад встановлений ліміт готівкові кошти, які належать до фонду оплати праці, протягом трьох робочих днів. Викладене свідчить про помилковість твердження податкового органу про те, що виплати згідно відомості від 06.07.2015 року №19 на суму 38 927,96 грн. здійснені ФГ СФГ Сокіл саме 06.07.2015 року а відтак і на безпідставність посилання останнього щодо невідображення інформації про рух коштів за 06.07.2015 року у записах касової книги.

При цьому твердження Апелянта на те, що дана видаткова відомість була лише надана до перевірки без можливості отримання інспекторами її копії судовою колегією оцінюється критично, оскільки жодних доказів на підтвердження відповідних обставин Відповідачем не надано.

Приписи абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки визначають, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність здійснення касових операцій з оприбуткування та виплати готівкових коштів 06.07.2015 року на суму 38 927,96 грн., а чинне законодавство надає підприємству право здійснювати виплату заробітної плати протягом трьох робочих днів з дня складання відповідної видаткової відомості , контролюючий орган прийшов до безпідставного висновку про порушення Позивачем законодавства про регулювання обігу, що, на його думку, мало місце 06.07.2015 року.

У контексті наведеного судова колегія вважає безпідставним твердження ГУ ДФС у Київській області про ненадання ФГ СФГ Сокіл документів на одержання готівки з поточного рахунку 06.07.2015 року, оскільки, як було встановлено раніше, всі операції з одержання готівкових коштів з банківського рахунку та подальше їх оприбуткування в касі підприємства, а також виплата заробітної плати працівникам здійснювалася 07.07.2015 року, що, у свою чергу, відображено на сторінці 14 касової книги за 07.07.2015 року (а.с. 43).

Колегія суддів погоджується з посиланням Апелянта на те, що подані Позивачем до суду першої інстанції та надані останнім до перевірки документи мають відмінності в сумі коштів, оприбуткованої 07.07.2015 року до каси підприємства на підставі прибуткового касового ордеру від 07.07.2015 року №15, а саме зазначено 38 000,00 грн. у документах, наданих до суду, та 38 200,00 грн. у документах, наданих до перевірки. Водночас, дані обставини у межах спірних правовідносин не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності факту зберігання у касі неоприбуткованих готівкових коштів в сумі 38 927,96 грн., яка є незмінною в обох екземплярах наданих учасниками справи документах. Крім того, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що жодної уваги на дані обставини Відповідач у ході розгляду справи судом першої інстанції не звертав.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства СФГ Сокіл до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 14 серпня 2018 року.