Постанова

від 09.08.2018 по справі 126/1245/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 126/1245/17

Провадження № 22-ц/772/1116/2018

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Губко В. І.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 рокуСправа № 126/1245/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої Шемети Т. М.,

суддів: Панасюка О. С., Зайцева А. Ю.,

секретар судового засідання Кирилюк Л. М.

учасники справи:

позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) - ОСОБА_3,

позивач - ОСОБА_4,

позивач - ОСОБА_5,

відповідач - Фермерське господарства Кидрасівське ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор відділу реєстрації Бершадської РДА у Вінницькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Вінницької області в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 6 березня 2018 року в складі судді Губка В. І., постановлену в м. Бершаді, дата складення повного судового рішення невідома,-

в с т а н о в и в:

В травні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Фермерського господарства Кидрасівське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор відділу реєстрації Бершадської районної державної адміністрації в Вінницькій області, про визнання недійсними договору оренди та додаткових угод до договорів оренди землі, у якому ставили наступні вимоги:

1) позивач ОСОБА_3: визнати недійсним:

- договір оренди від 02.03.2010 року земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2,

- додаткову угоду від 30.12.2010 року до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2006 року з кадастровим номером НОМЕР_3,

- додаткову угоду від 30.10.2011 року до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2006 року з кадастровим номером НОМЕР_4;

2) позивач ОСОБА_4: визнати недійсною додаткову угоду від 30.12.2010 року до договору оренди земельних ділянок від 30.12.2006 року з кадастровими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6;

3) позивач ОСОБА_5: визнати недійсною додаткову угоду від 30.12.2010 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_7, укладену між нею та ФГ Кидрасівське .

В обґрунтування позову посилалися на те, що їм на праві власності належать вказані вище земельні ділянки. 30 та 31 грудня 2006 року між власниками земельних ділянок та ФГ Кидрасівське було укладено договори оренди належних їм земельних ділянок, зареєстровано у Бершадському відділенні Вінницької філії ДП Центр ДЗК , про що 27 лютого 2007 року було вчинено відповідні записи у Державному реєстрі земель. Термін дії договорів 10 років з моменту їх підписання та державної реєстрації, отже останнім днем дії договорів було 27 лютого 2017 року. Позивачі виявили бажання не продовжувати договірні відносини після закінчення строку дії договорів, а самостійно господарювати на своїх земельних ділянках, про що завчасно направили орендареві листи - повідомлення.

З отриманих відповідей їм стало відомо про наявність чотирьох додаткових угод до договорів оренди землі та одного договору оренди землі, наче б то укладених у 2010 та 2011 роках, державна реєстрація яких була проведена у 2011 - 2012 році, строк дії оренди землі за цими правочинами продовжено до 2021 року (за чотирма договорами) та до 2025 року (за одним договором).

Позивачі надсилали орендареві листи з вимогою надати їм по одному екземпляру оспорюваних правочинів, однак лише ОСОБА_5 відповідач надіслав копію додаткової угоди, інших додаткових угод та договору оренди землі їм надано не було. Вказують, що про наявність опорюваних правочинів їм відомо лише з листів орендаря, оскільки власноручно їх не підписували і не надавали згоди на укладання. Зазначають, що попри закінчення строку договірних відносин, всупереч волі позивачів відповідач продовжує користуватись земельними ділянками.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 6 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що хоча позивачами і доведено той факт, що оспорювані правочини укладені без їх волевиявлення, що є підставою для задоволення позову, однак ними пропущений трирічний строк позовної давності, про застосування наслідків пропуску якого заявлено відповідачем.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, просить скасувати прийняте рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви: позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск ним та іншими позивачами строку позовної давності, безпідставно не взяв до уваги те, що про існування додаткової угоди він дізнався лише з листів відповідача, отриманих в листопаді 2016 року. Отримуючи орендну плату до 2016 року, він не міг дізнатися про інші договори, так як до кінця 2016 року діяли договори, укладені ним в 2006 році, тому у нього не було підстав вважати, що існують інші угоди. Суд не дав оцінки цим обставинам та не вжив заходів для захисту порушеного права.

ФГ Кидрасівське подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, так як з 2010 року після укладення додаткових угод ОСОБА_3 отримував значно більший розмір орендної плати. Зазначає, що для проведення державної реєстрації додаткових угод ОСОБА_3 власноруч передав голові ФГ Кидрасівське ряд документів, а у графі Орендодавець акту прийому - передачі земельної ділянки стоїть його підпис, що також підтверджує, що він знав про наявність додаткових угод і договору.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 апеляційні скарги не подавали. Ними було подано заяви про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3, однак через несплату судового збору заяви були залишені без руху, а в подальшому ухвалами апеляційного суду Вінницької області від 07.08.2018 року визнані неподаними та повернуті заявникам.

Отже, апеляційним судом розглядається лише апеляційна скарга ОСОБА_6 щодо заявлених ним вимог.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з п. 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Тому справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків.

По справі встановлено наступні факти, які ніким не оспорюються:

ОСОБА_3 є власником таких земельних ділянок:

- площею 3, 2243 га, що розташована на території Кидрасівської сільської ради Бершадського району Вінницької області за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, про що свідчить державний акт Серії НОМЕР_8, виданий 01.08.2008 року Бершадською РДА на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 25.10.2007 року № 2391 (копія на а.с. 11, т. 1);

- площею 3, 22 га, що розташована на території Кидрасівської сільської ради Бершадського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить Державний акт серії НОМЕР_9, виданий 22.03.2002 року Бершадською РДА на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 07.03.2002 року № 57 (копія на а.с. 12, т.1);

- площею 3, 22 га, що розташована на території Кидрасівської сільської ради Бершадського району Вінницької області за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить Державний акт серії НОМЕР_10, виданий 22.03.2002 року Бершадською РДА на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 07.03.2002 року № 57 (копія на а.с. 13, т.1).

Отже, ОСОБА_3 на праві власності належить три земельні ділянки. Сторонами не заперечується, що всі три земельні ділянки перебувають в оренді ФГ Кидрасівське на таких підставах:

1) 30 грудня 2006 року між ОСОБА_3 та СФГ Кидрасівське укладено договір оренди землі, про передачу земельної ділянки загальною площею 3, 22 га в оренду строком на 10 років, який зареєстровано 27.02.2007 року у відділі Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області за № 040782200111 (т.1 а.с. 17 - 18);

- 01.11.2016 року ОСОБА_3 звернувся до орендаря ФГ Кидрасівське з листом- повідомленням про небажання продовжувати орендні відносини та з проханням спланувати так сільськогосподарські роботи, щоб він по закінченню дії договору оренди 27.02.2017 року зміг самостійно розпочати користування своєю землею (копія листа-повідомлення та докази направлення на а.с. 26-28, т.1);

- 07.11.2016 року голова ФГ Кидрасівське дав відповідь, що до договору оренди від 30.12.2006 року було 30.10.2011 року укладено Додаткову угоду, яка зареєстрована у Бершадському Держкомземі 14.12.2011 року (а.с.45).

2) 30 грудня 2006 року між ОСОБА_3 та СФГ Кидрасівське укладено договір оренди землі, про передачу земельної ділянки загальною площею 3, 22 га в оренду строком на 10 років, який зареєстровано 27.02.2007 року у відділі Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області за № 040782200157 (т.1 а.с. 19 - 20);

- 01.11.2016 року ОСОБА_3 звернувся до орендаря ФГ Кидрасівське з листом- повідомленням про небажання продовжувати орендні відносини та з проханням спланувати так сільськогосподарські роботи щоб він по закінченню дії договору оренди 27.02.2017 року зміг самостійно розпочати користування своєю землею (копія листа-повідомлення та докази направлення на а.с. 29-31, т.1);

- 07.11.2016 року голова ФГ Кидрасівське дав відповідь, що до договору оренди від 30.12.2006 року було укладено Додаткову угоду 30.12.2010 року, яка зареєстрована у Бершадському Держкомземі (а.с.46).

3) сторонами не заперечується, однак копія договору в матеріалах справи відсутня, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, яка належала на праві власності ОСОБА_7, після смерті якого спадщину прийняв його син ОСОБА_3, що підтверджено Свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.16, т.1), перебувала в оренді у відповідача на підставі договору оренди, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_7 та ФГ Кидрасівське .

- 01.11.2016 року ОСОБА_3 звернувся до орендаря ФГ Кидрасівське з листом- повідомленням, в якому виклав прохання направити на його адресу один екземпляр договору оренди на цю земельну ділянку, яка перебуває у користуванні відповідача (копія листа-повідомлення та докази направлення на а.с. 32-34, т.1);

- 07.11.2016 року голова ФГ Кидрасівське дав відповідь, що 02.03.2010 року між ОСОБА_6 та ФГ Кидрасівське було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_2 та цей договір зареєстровано 14.10.2011 року, термін оренди 15 років (а.с. 47, т.1). Копія договору ОСОБА_3 не надавалася;

13.04.2017 року ОСОБА_3 звернувся до директора ФГ Кидрасівське із заявою про надання йому примірників додаткових угод до договорів оренди, на які посилався голова у своїх відповідях та примірнику договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 (т.1 а.с. 43), яка була отримана директором ФГ Кидрасівське Гуменом В.М. 19.04.2017 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 42, т.1). На таку заяву відповіді ОСОБА_3 не отримав.

Спір виник між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське з приводу дійсності таких договорів:

1) договору оренди землі від 02.03.2010 року земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, відповідно до умов якого ОСОБА_3 надав, а орендар ФГ Кидрасівське прийняв в строкове платне володіння терміном на 15 років належну на праві приватної влансості ОСОБА_3, що посвідчується державним актом Серії НОМЕР_8, виданим 01.08.2008 року Бершадською РДА на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 25.10.2007 року № 2391(копія на а.с. 179-180, т.1). Договір зареєстровано відділом Держкомзему у Бершадському районі 14.10.2011 року за № 052048224003415.

2) додаткової угоди від 30.12.2010 року до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2006 року з кадастровим номером НОМЕР_3, укладеної між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське , зареєстрованої у відділі Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 14.10.2011 року за № 052048224003414, відповідно до якої сторони погодились внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2016 року, в тому числі щодо строку дії договору (на 15 років), нормативно-грошової оцінки землі та розміру орендної плати (копія на а.с. 175, т.1). Пунктом 13 додаткової угоди визначено, що вона набирає чинності з дати державної реєстрації.

3) додаткової угоди від 30.10.2011 року до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2006 року з кадастровим номером НОМЕР_4, укладеної між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське , зареєстрованої у відділі Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 14.12.2011 року за № 052048224011525, за умовами якої сторони погодились внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2016 року, в тому числі щодо строку дії договору (на 15 років), нормативно-грошової оцінки землі та розміру орендної плати (копія на а.с. 177, т.1). Пунктом 13 додаткової угоди визначено, що вона набирає чинності з дати державної реєстрації.

Позивач стверджує, що про існування оспорюваних ним правочинів він дізнався з листів-відповідей голови ФГ Кидрасівське , таких угод він не укладав, не підписував.

Копії оспорюваних угод позивачем було отримано після призначення даної справи до розгляду, що підтверджено клопотанням представника позивачів ОСОБА_9 про витребування доказів (а.с.63, т.1), заявою (а.с.174, т.1) та копією конверту, в якому позивач ОСОБА_3 отримав копії цих угод (а.с. 186, т.1).

Відповідачем подано заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності (а.с. 59, т.1), в якій зазначено, що позивач ОСОБА_3 знав про існування оспорюваних ним договорів з моменту їх укладення, адже регулярно щороку отримував орендну плату за ними.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 та заперечень відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, слід зазначити наступне:

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною третьою статті 215 ЦК України зазначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У відповідності до висновку судової почеркознавчої експертизи Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 3030-П від 04.10.2017 року (а.с. 222 - 234, т.1):

- підпис в графі Орендодавець в розділі Реквізити та підписи сторін у додатковій угоді від 30.10.2011 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кидрасівське (реєстраційний номер запису додаткової угоди до договору оренди землі у Державному реєстрі земель: 052048224011525), виконано не ОСОБА_3, а іншою особою;

- вирішити питання по суті: Чи виконаний підпис у додатковій угоді від 30.12.2010 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кидрасівське в розділі Реквізити та підписи сторін у графі Орендодавець самим ОСОБА_3, чи виконаний іншою особою (реєстраційний номер запису додаткової угоди до договору оренди землі у Державному реєстрі земель: 052048224003414 від 14.10.2011 р.)? не представляється можливим у зв'язку із малим об'ємом графічного матеріалу досліджуваного підпису, простим виконанням досліджуваного підпису та відсутнім комплексом ознак для будь-якого висновку;

- підпис в графі Орендодавець в розділі Реквізити та підписи сторін у договорі оренди землі від 02.03.2010 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кидрасівське (реєстраційний номер запису договору оренди землі у Державному реєстрі земель: 052048224003415 від 14.10.2011 р.), виконано не ОСОБА_3, а іншою особою.

Встановивши, що підпис від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець у додатковій угоді від 30.10.2011 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року, укладеній між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське (реєстраційний номер запису додаткової угоди до договору оренди землі у Державному реєстрі земель: 052048224011525), а також в графі Орендодавець в розділі Реквізити та підписи сторін у договорі оренди землі від 02.03.2010 року, укладеному між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське (реєстраційний номер запису договору оренди землі у Державному реєстрі земель: 052048224003415 від 14.10.2011 р.), виконано не ОСОБА_3, - суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що це є підставою для визнання цих правочинів недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про наявність підстав визнати недійсною додаткову угоду від 30.12.2010 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року, укладену між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кидрасівське , - є невірним, виходячи з наступного:

У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. В експертному висновку (а.с. 222 - 234, т.1) зазначено, що вирішити питання по суті: Чи виконаний підпис у додатковій угоді від 30.12.2010 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кидрасівське в розділі Реквізити та підписи сторін у графі Орендодавець самим ОСОБА_3, чи виконаний іншою особою (реєстраційний номер запису додаткової угоди до договору оренди землі у Державному реєстрі земель: 052048224003414 від 14.10.2011 р.)? не представляється можливим у зв'язку із малим об'ємом графічного матеріалу досліджуваного підпису, простим виконанням досліджуваного підпису та відсутнім комплексом ознак для будь-якого висновку.

Отже, позивачем ОСОБА_3 не доведено тієї обставини, що він не підписував додаткову угоду від 30.12.2010 року, а тому немає підстав для визнання цієї угоди недійсною, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Таким чином, в зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову через недоведеність в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсною додаткової угоди від 30.12.2010 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року, укладеної між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Кидрасівське (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3), зареєстрованої відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 14.10.2011 року за № 052048224003414.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції наслідків спливу строку позовної давності та відмови в зв'язку з цим у задоволенні позову, а також доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, в яких відповідач стверджує, що позивач знав про існування укладених договорів з моменту їх укладення, так як почав отримувати більшу орендну плату та визнавав що сам передав голові ФГ необхідні для укладення договорів документи, а також в судовому засіданні в суді першої інстанції стверджував, що підпис на акті приймання-передачі до договору виконаний ним, апеляційний суд зазначає наступне:

Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним (пункт 7 постанови Пленумом Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Висновок суду першої інстанції та доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 пропустив строк позовної давності для звернення до суду із позовом, є невірним та не заслуговує на увагу з огляду на таке.

Позивач пов'язує порушення його прав саме з фактом обізнаності про існування оспорюваних правочинів і їх змісту, які він не підписував та про які дізнався лише після отримання відповідей ФГ Кидрасівське від 07.11.2016 року, а не з фактом користування відповідачем його земельними ділянками.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, невірно зазначив, що перебіг позовної давності починається з моменту укладення оспорюваних договорів, так як за ними позивач ОСОБА_3 отримував більшу орендну плату, ніж раніше, а тому повинен був цікавитися своїми правами та мав можливість дізнатися про його порушене право. Однак суд першої інстанції не звернув уваги на те, що оскільки оспорювані правочини, а саме: договір оренди землі від 02.03.2010 року та додаткова угода від 30.10.2011 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року підписані не ОСОБА_3, то про їх існування відповідно з 02.03.2011 року та з 30.10.2011 року він знати не міг.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі №6-48цс15.

В установленому законом порядку відповідачем не спростовано доводи позивача, що про існування оспорюваних договорів оренди він дізнався лише отримавши відповіді ФГ Кидрасівське від 07.11.2016 року, адже самостійно земельні ділянки не обробляв, а коли наприкінці 2016 року він вирішив самостійно використовувати землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала на обробітку у ФГ Кидрасівське , то дізнався, що існують угоди з відповідачем.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що факт обізнаності ОСОБА_3 про передачу в оренду земельних ділянок підтверджується Актом приймання-передачі об'єкта оренди, на якому стоїть підпис позивача, та доводи, що ОСОБА_3 особисто передав документи, необхідні для укладення оспорюваних ним правочинів, не спростовують того факту, що позивач не підписував договір оренди землі від 02.03.2010 року та додаткову угоду від 30.10.2011 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року.

Отже, оскільки ОСОБА_3 не укладав договір оренди землі від 02.03.2010 рок та додаткову угоду від 30.10.2011 року до договору оренди землі від 30.12.2006 року, про що свідчить відсутність його підпису на цих угодах, а суд першої інстанції хоча й вірно встановив зазначені обставини, однак невірно застосував норми матеріального права, що регулюють питання позовної давності, ухвалене у справі в цій частині рішення підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_3 задоволенню.

Таким чином, до задоволення підлягають вимоги ОСОБА_3 по двох угодах, а по одній підстав для задоволення позову немає через його недоведеність, тобто задоволенню підлягає 2/3 частини позовних вимог, тому відповідно з відповідача слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 2/3 частини понесених ним та документально підтверджених судових витрат (частин 1, 2 статті 141 ЦПК України). ОСОБА_3 в ході розгляду справи поніс наступні судові витрати:1 920 грн. судового збору за подання позову (а.с.1, т.1), 6 750,72 грн. на оплату послуг експерта (а.с.202, 210, т.1) та 2 880 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.38, 51, т.2), а всього 11 550 грн. 72 к.. Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 7 300 грн. 48 к. (2/3 від 11 550,72 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 6 березня 2018 року в частині вирішення позову ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_11), зареєстрований відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 14.10.2011 року за № 052048224003415.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30 грудня 2006 року, укладену між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське 30.10.2011 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4), зареєстровану у відділі Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 14.12.2011 року за № 052048224011525 .

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 30 грудня 2006 року, укладеної між ОСОБА_3 та ФГ Кидрасівське 30.12.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3), зареєстрованої відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 14.10.2011 року за № 052048224003414.

Стягнути з Феремерського господарства Кидрасівське (ідентифікаційний код 05525144) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7 300, 48 грн. (сім тисяч триста гривень 48 к.) понесених ним судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча підпис Т. М. Шемета

Судді: підпис О. С. Панасюк

підпис А. Ю. Зайцев

Згідно з оригіналом

головуючий суддя Т. М. Шемета

Повна постанова складена 14.08.2018 року.